Спосіб діагностики діастолічної дисфункції лівого шлуночка серця у хворих на гіпертонічну хворобу

Реферат: Спосіб діагностики діастолічної дисфункції лівого шлуночка серця у хворих на гіпертонічну хворобу включає визначення концентрації інтерлейкінів крові. Визначають концентрацію інтерлейкіну 33 та тригліцеридів крові і при зниженні концентрації інтерлейкіну 33 нижче за 68 пг/мл при рівні тригліцеридів 1,4 ммоль/л, та вище діагностують розвиток діастолічної дисфункції лівого шлуночка серця у хворих на гіпертонічну хворобу. UA 87683 U (54) СПОСІБ ДІАГНОСТИКИ ДІАСТОЛІЧНОЇ ДИСФУНКЦІЇ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА СЕРЦЯ У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ UA 87683 U UA 87683 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до кардіології, і може бути застосована для діагностики діастолічної дисфункції лівого шлуночка серця у пацієнтів із гіпертонічною хворобою. Розвиток діагностичної техніки дозволив проводити виміри швидкості не тільки кровотоку, але й руху анатомічних структур серця у режимі тканинної допплерографії. Було встановлено, що співвідношення ранньодіастолічних швидкостей трансмітрального кровотоку та руху основи лівого шлуночка (ЛШ) у напрямку до верхівки (Е') дозволяє з великою точністю ідентифікувати навіть незначні, характерні для діастолічної дисфункції (ДД) II типу рестриктивні порушення наповнення лівого шлуночка, зниження ж абсолютних значень Е' характерне для діастолічних порушень за типом уповільненої релаксації, при цьому, на відміну від класичного параметру співвідношення Е/А - менше залежить від вікових змін еластичності серцевого м'яза [Клиническое руководство по ультразвуковой диагностике / под. ред. В.В. Митькова, В.А. Сандрикова. - Т. 5. - М.: Видар, 1998. - 360 с.]. Даний спосіб є золотим стандартом діагностики діастолічної дисфункції лівого шлуночка серця у хворих на гіпертонічну хворобу. Основним недоліком відомого способу є та обставина, що допплерехокардіографія залишається відносно дорогим та не завжди доступним методом дослідження; адекватне же для повноцінної оцінки діастолічної функції шлуночків серця обстеження, що включало б одночасний аналіз внутрішньосерцевої гемодинаміки та параметрів тканинної допплерографії, на сьогодні є вкрай рідким з огляду на малу кількість ехосонографів достатнього рівня. Тому з метою вирішення задачі виявлення діастолічної дисфункції ЛШ на ранніх стадіях розвитку хронічної серцевої недостатності (таких, що відповідають І-ІІ класам за класифікацією Нью-Йоркської асоціації серця) без використання малодоступного дорогого обладнання робилися спроби віднайти достатньо інформативні лабораторні та клінічні маркери. Так, наприклад, відомий спосіб діагностики типу діастолічної дисфункції при хронічній серцевій недостатності у хворих на ішемічну хворобу серця, що включає дослідження показників крові та математичну обробку отриманих результатів: визначають концентрацію інтерлейкінів 4, 6 і кількість фагоцитуючих нейтрофілів, проводять розрахунки та отримують два результати; у залежності від того, який з них є більшим, діагностують наявність І або II типу діастолічної дисфункції ЛШ [Пат. № 16475 U, UA, МПК G01N 33/48. Спосіб діагностики типу діастолічної дисфункції при хронічній серцевій недостатності у хворих на ІХС / Кочуєва M.M, Кочуєв Г.І., Радзішевська Є.Б.; ХМАПО. - З. № u200600944: заявл. 02.02.2006; опубл. 15.08.2006, Бюл. № 8]. Даний спосіб діагностики діастолічної дисфункції лівого шлуночка серця у хворих на гіпертонічну хворобу є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю і результатом, який може бути досягнутим, тому його обрано за прототип. Недоліками способу є: відсутність вирішення головної діагностичної задачі - диференціації псевдонормального діастолічного наповнення ЛШ від нормального; висока імовірність хибнопозитивного встановлення діагнозу ДД - спосіб не дозволяє констатувати відсутність у хворого порушень діастолічної функції ЛШ; висока вартість способу, що пов'язано з визначенням вмісту в крові двох цитокінів та його трудомісткість, що пов'язано з необхідністю визначати рівень фагоцитуючих нейтрофілів крові. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення лабораторної діагностики діастолічної дисфункції лівого шлуночка серця у хворих на гіпертонічну хворобу шляхом підвищення точності способу при одночасному його спрощенні. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі діагностики діастолічної дисфункції лівого шлуночка серця у хворих на гіпертонічну хворобу, який включає визначення концентрації інтерлейкінів крові, згідно з корисною моделлю, визначають концентрацію інтерлейкіну 33 та тригліцеридів крові і при зниженні концентрації інтерлейкіну 33 нижче за 68 пг/мл при рівні тригліцеридів 1,4 ммоль/л та вище діагностують розвиток діастолічної дисфункції лівого шлуночка серця у хворих на гіпертонічну хворобу. Технічний ефект корисної моделі обумовлений синергізмом етапів способу, який заявляється. Спосіб виконують наступним чином: у хворого на гіпертонічну хворобу визначають концентрацію інтерлейкіну 33 та тригліцеридів крові. При зниженні концентрації інтерлейкіну 33 нижче за 68 пг/мл при рівні тригліцеридів 1,4 ммоль/л та вище діагностують розвиток діастолічної дисфункції лівого шлуночка серця. Теоретичною передумовою способу стало те, що у ремоделюванні серцево-судинної системи значну роль відіграють імунозапальні процеси. Встановлено, що найбільш потужну вражаючу дію на міокард мають цитокіни (інтерлейкіни 1β, 6, 8, фактор некрозу пухлин α, 1 UA 87683 U 5 10 15 20 25 30 35 40 трансформуючий фактор росту β та ін.) Каскадна гіперактивація системи про запальних медіаторів призводить до розвитку оксидантного стресу - викиду великої кількості вільних радикалів, що руйнують фосфоліпіди мембран кардіоміоцитів і призводять до дисфункції міокарда, ендотелію та гладенької мускулатури судин. Останнім часом увагу дослідників привертає не так давно відкритий цитокін - інтерлейкін 33, який синтезується переважно адипоцитами, преадипоцитами та ендотеліоцитами жирової тканини. Це цитокін сімейства інтерлейкіну 1β із широким спектром переважно паракринних ефектів, який відіграє суттєву роль в різноманітних, як фізіологічних так і патофізіологічних, процесах, включаючи модуляцію процесів запалення шляхом регуляції диференціації та функціонування Т-хелперів і макрофагів, ремоделювання тканин та зростання клітин, вплив на ангіогенез, атерогенез, перебіг ожиріння. Ефективність способу доказана клінічними дослідженнями. Було проведено обстеження 27 хворих на гіпертонічну хворобу (12 чоловіків і 15 жінок), середній вік 57,3±7,5 років. Протокол обстеження включав загальноклінічні, стандартні лабораторні та інструментальні методи досліджень згідно рекомендацій Української асоціації кардіологів; додатково визначалася концентрація інтерлейкінів 33 та тригліцеридів крові. Розширений протокол ехокардіографічного дослідження включав визначення параметрів трансмітрального кровотіку у режимі імпульсно-хвильового допплера, показників руху фіброзного кільця мітрального клапана у режимі імпульсно-хвильового тканинного допплера, розрахунок середнього тиску у легеневій артерії за методом Kitabatake та тиску заклинювання легеневих капілярів за методом Nagueh. За результатами обстеження усі пацієнти мали збережену скоротливу здатність ЛШ, в 13 (65,0 %) хворих було констатовано наявність діастолічної дисфункції. Проведений дискримінантний аналіз дозволив виділити з масиву досліджуваних показників такі, що дозволяли б найбільш адекватно визначити наявність або відсутність у конкретного пацієнта діастолічної дисфункції ЛШ без проведення ДЕхоКГ. Такими параметрами виявилися концентрація інтерлейкіну 33 та тригліцеридів крові (фіг.), причому підвищення рівня інтерлейкіну 33 вище за 68 пг/мл або ж зниження рівня тригліцеридів нижче 1,4 ммоль/л асоціювалося з наявністю у хворого нормального типу діастолічного наповнення ЛШ. Зниження ж концентрації інтерлейкіну 33 нижче 68 пг/мл при рівні тригліцеридів крові 1,4 ммоль/л і вище в усіх випадках супроводжувалося розвитком діастолічної дисфункції. За результатами порівняння фактичних та прогнозованих типів діастолічного наповнення спосіб показав точність у 96,3 % випадків, включаючи 100,0 % позитивну та 92,9 % - негативну діагностичну цінність щодо виявлення діастолічної дисфункції І або II типу: ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб діагностики діастолічної дисфункції лівого шлуночка серця у хворих на гіпертонічну хворобу, який включає визначення концентрації інтерлейкінів крові, який відрізняється тим, що визначають концентрацію інтерлейкіну 33 та тригліцеридів крові і при зниженні концентрації інтерлейкіну 33 нижче за 68 пг/мл при рівні тригліцеридів 1,4 ммоль/л та вище діагностують розвиток діастолічної дисфункції лівого шлуночка серця у хворих на гіпертонічну хворобу. 2 UA 87683 U Комп’ютерна верстка М. Ломалова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3