Спосіб диференційної діагностики джерел гематурії за допомогою мскт-урографії

Реферат: Спосіб диференційної діагностики джерел гематурії за допомогою МСКТ-урографії включає в себе фазу без внутрішньовенного контрастування із адекватно наповненим сечовим міхуром, з наступним послідовним введенням неіонної контрастної речовини (йогексол-350 в сумарній дозі 1,5 мл/кг маси тіла) - 30 % безпосередньо після нативної фази; 30 % через 300 сек після введення першої дози та 40 % - через 360 сек. з болюс-тригерингом по черевному відділу аорти (зі скануванням від рівня лівого наднирника до тазової діафрагми) і послідовним скануванням на 60-й хв. у пацієнтів із асиметричною екскрецією контрастної речовини. Обов'язковою пероральною гідратацією у дозі 15 мл/кг маси тіла пацієнта за 80 хв. до дослідження. UA 88378 U (12) UA 88378 U UA 88378 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Запропонована корисна модель належить до біології і людини і може бути використана у променевій діагностиці, урології та онкології для оптимізації диференційної діагностики джерел макро- та мікрогематурії. Протягом останніх 45 років, внутрішньовенна урографія була основним та найважливішим методом урорадіологічної діагностики. В 1970-х роках нові томографічні методики променевого обстеження - ультразвукове дослідження (УЗД), комп'ютерна томографія (КТ) та магнітнорезонансна томографія (МРТ) стали конкурентними екскреторній урографії. Оглядова урографія, екскреторна урографія, ретроградна пієлографія, ультрасонографія, КТ, МРТ - всі ці методики, а також їхні комбінації можуть бути використані у пацієнтів з гематурією. КТ впевнено витіснила всі методики медичної візуалізації з цією метою. Непідсилена ("нативна" КТ) в оцінці пацієнтів з гематурією та нирковою колікою вперше була описана Smith etal. у 1995 році. КТ вважається інформативною методикою в діагностиці макрогематурії, зокрема уролітіазу, крім того завдяки КТ можна виявити інші причини гострого болю в животі, такі як апендицит, дивертикуліт, панкреатит, кишкова непрохідність або інвагінація. Ультрасонографія (УЗД), комп'ютерна томографія (КТ та МДКТ) та магнітно-резонансна томографія (МРТ) - всі ці методики забезпечують відмінну візуалізацію паренхіми нирок. Екскреторна урографія достойно прийняла виклик і дотепер в багатьох діагностичних центрах світу вважається найінформативнішою методикою в візуалізації патології верхніх сечових шляхів та має переваги над УЗД та МРТ в детекції конкрементів сечовивідних шляхів. Ультразвукові методи обстеження є менш чутливими в діагностиці ниркових солідних мас невеликих розмірів та конкрементів і повинні використовуватись у хворих з гематурією тільки із скринінговою метою. Проте УЗД є доцільним в характеристиці кістозних утворень нирок, які не диференціюються на "нативній" КТ у хворих, яким протипоказане проведення обстеження з внутрішньовенним введенням йодовмісних контрастних засобів. Ультрасонографія є чутливим методом в діагностиці уретерогідронефрозу, проте є недостатньо ефективною в діагностиці сечокам'яної хвороби і, згідно із діючими протоколами надання медичної допомоги, при сечокам'яній хворобі повинна завжди використовуватись разом з екскреторною урографією. Було показано чутливість УЗД 72-97 % в діагностиці патології сечовивідних шляхів, викликаної уролітіазом. В променевій диференційній діагностиці хворих з гематурією, екскреторна урографія та цистоскопія є первинними методами діагностики, паралельно з наступними томографічними дослідженнями нирок. Цистоскопія дотепер є основною методикою в оцінці, тому що променеві методи дослідження не є настільки чутливими в діагностиці дрібних новоутворень стінки сечового міхура, особливо це стосується поверхневих пухлин та пухлин in situ. Магнітно-резонансна томографія може бути використана в візуалізації нирок та сечоводів у хворих, завдяки своїй відмінній візуалізації структурних змін м'яких тканин, тоді як МР-урографія може бути використана для оцінки сечоводів. Такі випадки включають діагностику та стадіювання новоутворень нирок, сечоводів, сечового міхура та передміхурової залози, а також оцінку функції нирок. Завдяки високій розподільній здатності МР-візуалізація є кращою, ніж КТ у візуалізації структурних змін паренхіми нирок та передміхурової залози, крім того вона дає вищу чутливість в контрастному підсиленні, а також потенційно дає більше інформації щодо властивостей м'яких тканин, ніж КТ або екскреторна урографія. Крім цього на відміну від КТ та екскреторної урографії МРТ не супроводжується іонізуючим опроміненням пацієнта, тому є доцільною у вагітних жінок, дітей, а також пацієнтів, які потребують повторних обстежень сечовидільної системи. МР-урографія з внутрішньовенним підсиленням сполуками гадолінію є доцільною альтернативою для оцінки стану паренхіми нирки, у тому числі й трансплантованої, особливо у пацієнтів з алергією на йодовмісні контрастні засоби та хворих з нирковою недостатністю. Останні роботи показали можливий зв'язок з прийомом препаратів гадолінію та розвитком так званого нефрогенного системного фіброзу (NSF). Так, в грудні 2006 року, FDA отримала більше 90 повідомлень подібних випадків. А у всьому світі було зареєстровано більше 200 випадків нефрогенного системного фіброзу. Тому використання препаратів гадолінію у пацієнтів з нирковою недостатністю звичайно не рекомендується. В той же час, цей взаємозв'язок досі не достатньо вивчений, але суттєво знизив кількість контраст-підсилених МР-обстежень у пацієнтів з нирковою недостатністю, яким також не можливо провести МДКТ з внутрішньовенним контрастним підсиленням внаслідок підвищеного ризику виникнення контраст-індукованої нефропатії. Чутливість МР-урографії в діагностиці обструктивного уролітіазу по даних різних літературних джерел сягає 94-100 %. Однак МР-урографія є набагато менш чутливою в детекції конкрементів, які не викликають обструкцію сечовивідних шляхів. Екскреторна МР-урографія є кращою ніж статична МР-урографія в детекції уретеролітіазу, але КТ-урографія переважає її за 1 UA 88378 U 5 10 15 20 25 30 35 40 інформативністю в діагностиці та локалізації конкрементів нирок та сечоводів. Фактична чутливість МР-урографії в діагностиці уротеліальних неоплазм чітко не встановлена. Розподільча здатність МР-урографії може бути нижчою ніж КТ-урографії або екскреторної урографії в детекції малих форм нирково-клітинного раку. Велика кількість робіт показали, що МР-урографія є достатньо ефективною методикою в дослідженні причин ектазії сечовивідних шляхів та в діагнозі обструкції сечовивідних шляхів у молодих та педіатричних пацієнтів. Внаслідок того, що МРТ є відносно нечутливою методикою в діагностиці кальцифікатів, діагноз уретеролітіазу часто встановлюється опираючись на вторинні ознаки обструкції. Однак, деякі роботи показали чутливість МР-урографії в діагностиці уретеролітіазу більше ніж у 90 % пацієнтів. Але все ж таки більшість робіт вказують на те, що МР-урографія є оператор-залежною методикою, при цьому чутливість методу підвищується лише при проведенні екскреторної МР-урографії. У порівнянні з непідсиленою КТ-урографією МР-урографія є чутливою у діагностуванні причин обструкції некалькульозного генезу. Між тим, не існує робіт, які б чітко порівнювали діагностичну цінність КТ та МР-урографії в діагностиці уротеліальних неоплазм. Було вказано, що МР-урографія є такою ж ефективною як ультрасонографія, внутрішньовенна екскреторна урографія, ядерна сцинтіографія в оцінці багатьох педіатричних уропатій. Роль МР-урографії в оцінці гематурії та гострої ниркової кольки нечітко визначена, внаслідок обмеженого її використання в клінічній практиці в порівнянні з КТ урографією. Прототипом запропонованого нами способу є спосіб КТ-урографії (R.H. Cohan E.M.Caoili / СТ Urography / New techniques in uroradiology (edited by Sameh Morcos, Richard H. Cohan.) ISBN10: 0-8247-2875-0 [DNLM: 1. Urogenital Diseases-diagnosis. 2. Diagnostic Imaging-methods. WJ 141 N532 2006] P.69-100), який проводиться наступним чином: протокол дослідження включає 3 фази, під час яких внутрішньовенно вводиться 150 мл неіонного йодовмісного рентгенконтрастного препарату (концентрація 300 мг/мл, швидкість введення 3-4 мл/с); наступна фаза включає сканування від діафрагми до нижніх полюсів обох нирок з відтермінуванням сканування 100 с); остання фаза включає сканування від верхнього полюсу нирок до тазової діафрагми через 720 с після "нативної" КТ. Запропонований нами спосіб включає в себе фазу без внутрішньовенного контрастування із адекватно наповненим сечовим міхуром; з наступним послідовним введенням неіонної контрастної речовини (йогексол-350 в сумарній дозі 1,5 мл/кг маси тіла) - 30 % безпосередньо після нативної фази; 30 % через 300 сек. після введення першої дози та 40 % - через 360 сек. з болюс-тригерингом по черевному відділу аорти (зі скануванням від рівня лівого наднирника до тазової діафрагми) та послідовним скануванням на 60-й хв. у пацієнтів із асиметричною екскрецією контрастної речовини. відрізняється від раніше запропонованих методик обов'язковою пероральною гідратацією у дозі 15 мл/кг маси тіла пацієнта за 80 хв. до дослідження та додатковим скануванням на 60-й хв. після введення рентгенконтрастної речовини у пацієнтів із асиметричною екскрецією. За рахунок одномоментного дослідження усіх відділів сечостатевих шляхів досягається висока інформативність у визначенні джерела гематурії, виключаючи надмірне фармакологічне навантаження нирок та променеве навантаження на пацієнта. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 45 50 55 Спосіб диференційної діагностики джерел гематурії за допомогою МСКТ-урографії, що включає в себе фазу без внутрішньовенного контрастування із адекватно наповненим сечовим міхуром, з наступним послідовним введенням неіонної контрастної речовини (йогексол-350 в сумарній дозі 1,5 мл/кг маси тіла) - 30 % безпосередньо після нативної фази; 30 % через 300 сек після введення першої дози та 40 % - через 360 сек. з болюс-тригерингом по черевному відділу аорти (зі скануванням від рівня лівого наднирника до тазової діафрагми) і послідовним скануванням на 60-й хв. у пацієнтів із асиметричною екскрецією контрастної речовини, який відрізняється тим, що обов'язковою пероральною гідратацією у дозі 15 мл/кг маси тіла пацієнта за 80 хв. до дослідження та тим, що за рахунок одномоментного дослідження усіх відділів сечостатевих шляхів досягається висока інформативність у визначенні джерела гематурії, виключаючи надмірне фармакологічне навантаження нирок та променеве навантаження на пацієнта. 2 UA 88378 U Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3