Спосіб десульфурації металу в агрегаті ківш-піч

Реферат: Спосіб десульфурації металу в агрегаті ківш-піч включає випуск металу зі сталеплавильного агрегату в ківш, присадку під час випуску розкислюючих та легуючих матеріалів, обробку металу в ковші інертним газом. Продувку інертним газом ведуть знизу, а на поверхню металу додають вапно та плавиковий шпат у співвідношенні 4:1, після чого додають порошковий дріт з наповнювачем SiCa - СК30. При цьому витрату силікокальцієвого дроту розраховують в залежності від початкового вмісту сірки в металі та кількості шлаку. UA 88592 U (54) СПОСІБ ДЕСУЛЬФУРАЦІЇ МЕТАЛУ В АГРЕГАТІ КІВШ-ПІЧ UA 88592 U UA 88592 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до металургії, зокрема до позапічної обробки сталі в агрегаті ківш-піч з метою десульфурації металу та підвищення якості сталі. Відомий спосіб рафінування рідкої сталі, що включає випуск металу з агрегату в ківш, розкислення, легування, обробку твердими шлакоутворюючими сумішами (ТШС) і продування металу інертним газом у процесі випуску в ківш (А.С. 1675349, МПК С21С 7/072, опубліковане у 1991 р). Вадами даного способу є недостатня рафінуюча здатність шлаку та якість металу. Також відомий спосіб позапічної обробки сталі, що включає попередню обробку металу у сталерозливному ковші рідким кінцевим шлаком позапічної обробки сталі на АКП, присаджування розкислюючих, легуючих та шлакоутворюючих матеріалів і подальшу обробку плавки на агрегаті ківш-піч (патент UA 19470 U, МПК С21 D 1/100, опублікований у 2006 р). Недоліками даного способу є високі витрати легуючих елементів в результаті високої окисленості пічного шлаку. З практики відомий спосіб десульфурації металу на агрегаті ківш-піч порошковим дротом марок СК20 та СК40. Витрату порошкового дроту встановлювали з урахуванням вмісту алюмінію в сталі конкретної марки (Оробцев Ю.В., Дымченко Е.Н., Коваленко А.Г. и др. / Опыт применения порошковой проволоки с наполнителем СК40 на установке ковш-печь ОАО ЕМЗ // Сталь, 2007, № 11. С. 34-35). Недоліком даної технології є значні витрати силікокальцієвого дроту та збільшення собівартості сталі. Відома також, вибрана як прототип, технологія рафінування рідкої сталі, що включає випуск металу зі сталеплавильного агрегату в ківш; розкислення; легування; обробку ТШС; додавання алюмінію; продувку металу інертним газом у ковші (патент РФ 2203963, МПК С21С 7/00, опублікований у 2001 р). Відома технологія передбачає, що після випуску металу із конвертера в ківш додають силікомарганець, металевий марганець, ферованадій, фероніобій, алюміній чушковий та тверду шлакоутворюючу суміш, що складається з вапна і плавікового шпату (у співвідношенні 3:1). Після закінчення випуску металу з конвертера в ківш на шлак, що утворився, додають алюмінієву січку. Потім метал та шлак продувають аргоном через верхню занурювальну фурму. Однак використання такої технології не дає стабільних результатів із гарантованим вмістом сірки у металі менш ніж 0,01 %, що негативно впливає на якість металу та погіршує умови, необхідні для безперервної розливки на МБЛЗ. В основу корисної моделі поставлена задача збільшення ступеня десульфурації при обробці металу на АКП та підвищення якості металу за рахунок гарантованого отримання сталі із вмістом сірки менш ніж 0,01 %. Поставлена задача вирішується тим, що розроблена технологія передбачає випуск металу зі сталеплавильного агрегату в ківш; присадку під час випуску із агрегату розкислюючих та легуючих матеріалів для отримання заданої марки сталі; обробку металу в ковші-печі інертним газом, що подається знизу; присадку на поверхню металу вапна та плавікового шпату у співвідношенні 4:1, та додання порошкового дроту з наповнювачем SiCa - СК30, при цьому витрата силікокальцієвого дроту залежить від початкового вмісту сірки в металі та кількості шлаку і розраховується наступним чином: 1) при масі рафінуючого шлаку  1,5 % від маси металу для розрахунку витрат силікокальцієвого дроту використовується рівняння MSiCa=33,199[S]п-0,1743; 2) при масі рафінуючого шлаку від 1,5 % до 2 % від маси металу для розрахунку витрат силікокальцієвого дроту використовується рівняння MSiCa=23,121[S]п-0,0219; 3) при масі рафінуючого шлаку від 2 % до 3 % від маси металу для розрахунку витрат силікокальцієвого дроту використовується рівняння MSiCa=2,873[S]п+0,2912; де MSiCa - витрата силікокальцієвого дроту, кг/т; [S] п - початковий вміст сірки в металі перед обробкою, %. Запропонований спосіб здійснюється наступним чином. У лабораторних умовах було проведено серію дослідів. В індукційній печі в алундовому тиглі розплавляли метал складу (С 0,1-0,46 %; Si 0,16-0,65 %; Мn 0,47-0,93 %; Р