Спосіб виробництва дієтичного молока при однотипній годівлі корів

Реферат: Спосіб виробництва дієтичного молока при однотипній годівлі корів, який полягає в тому, що до складу кормосумішей додаються зелені корми в кількості, еквівалентній за поживністю частці силосу або сінажу. UA 89471 U (54) СПОСІБ ВИРОБНИЦТВА ДІЄТИЧНОГО МОЛОКА ПРИ ОДНОТИПНІЙ ГОДІВЛІ КОРІВ UA 89471 U UA 89471 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до сільського господарства, зокрема, галузі тваринництва. В харчуванні людини дієтичне коров'яче молоко сприяє зменшенню холестерину в крові та проявляє антиатеросклерозну дію, антидіабетичний і антиалергійний ефект. Поряд із цим зменшує жировідкладення і збільшує м'язову тканину. В основі такої дії є кон'югати лінолевої кислоти. Ідентифіковано 8 різних ізомерів, серед яких виділяється цис-9, транс-11 октадекадієнова кислота, яку за пропозицією Kramer J. та ін. (1998) було названо руменовою. В молоці корів руменова кислота становить 80-90 % від загального вмісту кон'югатів лінолевої кислоти молочного жиру. Інтерес до кон'югатів лінолевої кислоти (КЛК) з'явився, коли виявили їх антиканцерогенні властивості, які є найвищими серед відомих сполук (Pariza та ін., 1979; 1985; Χα та ін., 1987) [3]. Корми раціону впливають на рівень кон'югатів лінолевої кислоти як у рубці, так і в молоці корів. Додавання до раціону рослинних олій соняшнику, сої, кукурудзи, ріпаку, льону та арахісу підвищує рівень кон'югатів лінолевої кислоти в молоці. При випасанні корів на природних пасовищах рівень кон'югатів лінолевої кислоти вищий у 2-4 рази, ніж при використанні сіна, сінажу і силосу [3], тоді як однотипна годівля корів базується на цілорічному згодовуванні цих кормів без використання зеленої маси різних кормових культур. Обґрунтовується це зміною мікрофлори рубця, розладами процесів травлення і зменшенням вмісту жиру в молоці. Вважається, що причиною є зменшення утворення в рубці оцтової кислоти, яка є основним попередником синтезу середньоланцюгових жирних кислот у молочній залозі при зменшенні вмісту клітковини в раціоні [5]. При утримуванні корів на концентратних раціонах спостерігаються низькі рівні кон'югатів лінолевої кислоти у молоці [3]. Біля половини молочного жиру синтезується молочними залозами, а друга половина утворюється з ліпідів кормів раціону, включаючи довголанцюгові ненасичені жирні кислоти (С16 до С22), тоді як середньоланцюгові жирні кислоти (С 4 до С16) синтезуються молочними залозами [1]. Жирні кислоти (С4 до С14) практично відсутні в ліпідах кормів і мікроорганізмах рубця, кількість яких становить 19,5 % від загальної кількості молочного жиру (Mephan, 1983) [3, 5]. Серед жирних кислот у ліпідах кормів переважають насичені (пальмітинова), мононенасичені (олеїнова) і поліненасичені (лінолева і ліноленова) кислоти. До складу молочного жиру входять наступні основні жирні кислоти: С6-1,6 %; С8-1,3 %; С10-3 %, С12-3,1 %, С14-9,5 %, С16-26,3 %, С16:1-2,3 %, С18-14,6 %, С18:1-21,8 %, С18:2-2,4 %, С18:3-0,8 % та інші кислоти 5,3 % (Class et. al., 1967) [3]. У ліпідах молока корови виявлено 142 жирні кислоти [5], а за даними інших авторів 400 жирних кислот [2]. Виходить, що такі жирні кислоти ліпідів молока як пальмітинова, олеїнова, лінолева є в достатній кількості в рослинних жирах олійних культур і тваринних жирах. Жирні кислоти при додаванні до раціону по-різному впливають на жирність молока. Так, оцтова, масляна, пальмітинова і стеаринова кислоти підвищують жирність, тоді як пропіонова, лауринова, миристинова і, особливо, олеїнова, знижують вміст жиру в молоці. Жири в рубці піддаються основним перетворенням: гідроліз ефірного зв'язку ацилгліцеролу мікробіальними ліпазами та біогідрогенізація ненасичених жирних кислот. При утримуванні корів на концентратних раціонах спостерігаються низькі рівні КЛК у молоці. Згодовування концентратів, як відомо, знижує рН вмісту рубця, що впливає на мікрофлору і процес біогідрогенізації. Зниження рН вмісту рубця призводить також до зміни в профілі продуктів біогідрогенізації. Так, замість транс-11 -вакценової кислоти утворюється транс-10вакценова кислота і замість цис-9, транс-11-КЛК утворюється транс-10, цис-12-КЯК. Рядом авторів {Bauman D.E. et al., 1999 і Griinari J.M. et al., 1998, 1999) було встановлено, що кон'югати лінолевої кислоти, які містять (транс-10, цис-12 КЛК і цис-8, транс-10 КЛК) подвійний зв'язок, пригнічують синтез жиру, як у молочній залозі, так і в жировій тканині [3]. Кількість кон'югатів лінолевої кислоти в молоці можна збільшити в 500 разів при згодовуванні коровам кормів, збагачених соняшниковою олією в кількості 50 г/кг сухої речовини корму в складі раціону [3]. Вчені університету провінції Альберта провели кілька робіт для вивчення ефективності насіння ріпаку як жирової і білкової добавки для лактуючих корів. Корови, в концентрати яким додавали 180 г/кг подрібненого насіння ріпаку, давали більш низькі надої і споживали менше кормів. Незважаючи на ці проблеми, більшість тварин адаптувалися до високого рівня добавки протягом 2-3 тижнів, що призвело до значної зміни вмісту більшості жирних кислот молока. У молоці корів, яким давали подрібнене насіння ріпаку або рослинну рапсову олію, був значно нижчим вміст коротко- і середньоланцюгових жирних кислот, однак вміст ненасичених жирних кислот і кислот з довгим ланцюгом підвищувався [2]. 1 UA 89471 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Включення до раціону корів льняного насіння призводило до відносно незначних змін у концентрації альфа-ліноленової кислоти в молоці, що свідчить про інтенсивну її біогідрогенізацію в рубці. Відзначається також зниження вмісту насичених коротколанцюгових жирних кислот та підвищення ненасичених і довголанцюгових жирних кислот [2]. Відомий спосіб моделювання складу жирних кислот молочного жиру у високопродуктивних корів за рахунок жирової добавки з насіння ріпаку попередньо подрібненого до розміру часток у межах 1 мм, яке вводять у раціони, замінюючи ним 10 % протеїну раціону, замість частини концентрованих кормів [4]. Як зазначає О.Й.Цісарик тільки кон'югована лінолева кислота проявляє ефективну дію при онкологічних захворюваннях, атеросклерозі, діабеті, демінералізації кісток й ожирінні людей [4]. Відомий спосіб хімічного синтезу кон'югатів лінолевої кислоти, але він є трудомістким і неперспективним. Мікробіальний синтез КЛК за участі Lactobacillus, Candida antarctica також є неперспективним [3]. Нами поставлена задача розробити спосіб одержання дієтичного молока з високим вмістом кон'югатів лінолевої кислоти при однотипній годівлі корів. Поставлена задача вирішується тим, що в способі виробництва дієтичного молока при однотипній годівлі корів до складу кормосумішей додаються зелені корми в кількості, еквівалентній за поживністю частці силосу чи сінажу. Це забезпечує одержання дієтичного молока з низьким вмістом жиру, але більшим вмістом кон'югатів лінолевої кислоти як фактору високої біологічної цінності дієтичного молока. Суть корисної моделі пояснюється такими прикладами. В дослідному господарстві "Олександрівське" Інституту кормів та сільського господарства Поділля провели дослідження на коровах української чорно-рябої молочної породи. Перший дослід проводився на групі корів-аналогів на 3-4 місяці лактації, підібраних за живою масою, кількістю і періодом лактації, середньодобовими надоями і вмістом жиру в молоці. В групі було 30 корів. Контрольні доїння проводили на 10-ти коровах щодекадно з визначенням середньодобового надою, вмісту жиру і білка в молоці від кожної корови. В травні, червні і липні місяцях корови одержували в складі раціону 19,6 кг сухих речовин, в т.ч. 4,5 кг сирої клітковини, що становило 22,9 % в сухій речовині. Середньодобовий надій був на рівні 22 л молока, вміст жиру 3,3 %. До складу раціону входили корми: зелена маса люцерни фази бутонізації і початку цвітіння 30 кг, кукурудзяний силос - 15 кг, сіно бобово-злакове - 3,0 кг, солома ячмінна у вигляді січки 2,0 кг, дерть пшенична - 1,5 кг, кукурудзяна - 2,0 кг, горохова - 0,5 кг, шрот соняшниковий - 1,5 кг і 0,12 кг кухонної солі. У вересні місяці корови цієї ж групи одержували 17,4 кг сухих речовин на голову, в т.ч. сирої клітковини 4,4 кг або 25,3 % в сухій речовині. Середньодобовий удій становив 18 л молока з вмістом жиру 3,97 %. До складу кормосуміші входили наступні корми: кукурудзяний силос - 30 кг, січка горохової соломи - 4,0 кг, пшеничної - 1,5 кг, макуха соняшникова - 2,0 кг, дерть пшенична - 1,4 кг, кукурудзяна - 1,2 кг, горохова - 0,6 кг, меляса - 1 кг і сіль кухонна 0,12 кг. Аналіз результатів дослідження свідчить про те, що при майже однаковому рівні клітковини в раціонах вміст жиру в молоці корів був різним. Різниця складає 0,67 % на користь раціону без зеленої маси. Другий дослід проводили на коровах, підібраних за принципом аналогів на рівні 28-30 л середньодобового надою. В групі було 30 корів, а облік проводили на 10-ти головах у березні квітні місяцях. Проведено два контрольні доїння на типовому раціоні однотипної годівлі корів без використання зелених кормів. Середньодобовий надій при проведенні першого контрольного доїння становив 24,8 кг при вмісті 3,71 % жиру в молоці, друге контрольне доїння відповідно 28,8 кг і 3,83 % жиру. Третє і четверте контрольне доїння проведено на цій же групі корів із заміною по поживності частини кукурудзяного силосу на зелену масу люцерни при однаковій кількості сирої клітковини в сухій речовині. Контрольне доїння показало, що середньодобові надої були на рівні 30 л молока, а вміст жиру в молоці відповідно 3,37 і 3,31 %. Різниця складає 0,4-0,46 % на користь кормосуміші з включенням до її складу зеленої маси люцерни. Таким чином із проведених досліджень випливає висновок, що в основі зменшення вмісту жиру в молоці корів при включенні зелених кормів до складу кормосуміші основного раціону є біогідрогенізація лінолевої і ліноленової кислот з утворенням кон'югатів лінолевої кислоти, які пригнічують синтез середньоланцюгових кислот із оцтової кислоти в молочних залозах корів, так як молочна продуктивність корів підвищується за рахунок підвищення перетравності сухих речовин зелених кормів і в т.ч. сирої клітковини. 2 UA 89471 U 5 10 Джерела інформації: взяті до уваги при описі корисної моделі 1. Ваттио М.А. Техническое руководство по производству молока: пищеварение и кормление. Международный Институт по исследованию и развитию молочного животноводства им. Бабкока. / Ваттио М.А., Ховард В.Т. - Висконсин, США, 2002. - 133 с. 2. Кеннеди Дж. Дж. Влияние растительных масел в рационе животных на состав молока // Молочная промышленность. - 2005. - № 11. - С. 16-18. 3. Кулик М. Ф., Кравців Р. Й, Обертюх Ю. В. та ін. Корми: оцінка, використання, продукція тваринництва, екологія. Посібн. /За ред. Μ.Φ.Кулика, Р.И.Кравціва, Ю.В.Обертюха, В.В.Борщенка. - Вінниця: ПП "Видавництво "Тезис", 2003. - 334 с 4. Спосіб моделювання складу жирних кислот молочного жиру у високопродуктивних корів. Патент України № 50660, А23К 1/14 / Цісарик О. Й. - № 200910506. Заявл. 16.10.2009; Опубл. 25.06.2010; Бюл. № 12. 5. Янович В. Г., Сологуб Л. І. Біологічні основи трансформації поживних речовин у жуйних тварин. - Львів: В-во "Тріада плюс", 2000. - С. 56, 384 с. 15 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 Спосіб виробництва дієтичного молока при однотипній годівлі корів, який полягає в тому, що до складу кормосумішей додаються зелені корми в кількості, еквівалентній за поживністю частці силосу або сінажу. Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3