Спосіб клінічної оцінки структурно-функціональної кислотостійкості емалі зубів

Реферат: UA 89662 U UA 89662 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме стоматології, і може бути використана для об'єктивної клінічної оцінки структурно-функціональної кислотостійкості емалі зубів, обстежених у балах. За показником структурно-функціональної кислотостійкості емалі зубів можливо оцінити резистентність її до карієсогенних чинників та прогнозувати приріст каріозного ураження зубів. Відомим є спосіб контролю індивідуального рівня структурно-функціональної кислотостійкості емалі зубів з життєздатною пульпою за допомогою клінічної проби-тесту емалевої резистентності (ТЕР), який був розроблений В.Р. Окушком, Л.I. Косарєвою [Окушко В.Р. Основы физиологии зуба: [учебник для врачей-стоматологов и студентов медицинских университетов] / Окушко В.Р. - Тирасполь: Изд-во Приднестр. ун-та, 2005. - 240 с.]. Спосіб оснований на вивченні інтенсивності забарвлення мікрорельєфу поверхні емалі зуба розчином барвника після дозованої кислотної дії та вибраний як найближчий аналог. За найближчим аналогом, після очищення вестибулярної поверхні центрального різця верхньої щелепи від зубного нальоту, його ізолюють від слини, а досліджувану поверхню висушують сухою ватною кулькою, потім за допомогою мікропіпетки наносять на поверхню емалі в області екватора краплю однонормального розчину соляної кислоти діаметром 1,5-2,0 мм. Після п'ятисекундної експозиції краплю знімають, вестибулярну поверхню різця підсушують. На місці нанесення розчину кислоти утворюється пляма, яка відрізняється матовим відтінком. Далі ділянку кислотного мікродефекту емалі забарвлюють 1 % водним розчином метиленового синього за допомогою ватної кульки. Надлишок барвника видаляють сухою ватною кулькою одним рухом, щільно притискаючи її до поверхні зуба. Оцінку інтенсивності забарвлення протравленої ділянки емалі здійснюють в умовах денного освітлення на підставі візуального порівняння зі стандартною шкалою різних відтінків синього кольору - від блідо-блакитного до інтенсивно синього. Інтенсивність забарвлення відповідає глибині протравлювання емалі. За результатами визначення структурно-функціональної кислотостійкості емалі зубів проводять розподілення пацієнтів на диспансерні групи з певними термінами обстежень та призначенням відповідних карієспрофілактичних заходів. Недоліками найближчого аналога є суб'єктивність і висока вірогідність неточності під час візуального порівняння інтенсивності забарвлення ділянки емалі чуба зі стандартною шкалою синього кольору, бо це значною мірою залежить від досвіду і психофізіологічного стану лікарястоматолога, зокрема гостроти зору, здатності розрізняти відтінки синього кольору, до того ж забарвлена ділянка кислотного мікродефекту емалі має неоднорідний ступінь інтенсивності фарбування. Досить часто (до 30-40 % випадків від загальної кількості обстежених) фіксують розходження в оцінці інтенсивності забарвлення між різними дослідниками, причому вони складають 1 та навіть 2 бали за стандартною шкалою (Луцька І.К., 1989). Наведені недоліки, у свою чергу, можуть призвести до отримання невірних результатів, і, як наслідок, до неправильного розподілу пацієнтів на диспансерні групи та призначення невідповідного комплексу карієспрофілактичних заходів. У основу корисної моделі поставлено задачу знайти спосіб об'єктивної кількісної оцінки структурно-функціональної кислотостійкості емалі зубів за тестом емалевої резистентності у балах за стандартною десятипільною шкалою синього кольору. Поставлена задача вирішується тим, що проводять об'єктивну кількісну оцінку структурнофункціональної кислотостійкості емалі зуба безпосередньо у порожнині рота, для чого виконують інтраоральний фотознімок ділянки протравленої емалі за допомогою цифрової фотокамери, яка сполучена з комп'ютером, з подальшим визначенням відповідності кольору та інтенсивності забарвлення кислотного мікродефекту емалі еталона стандартної шкали синього кольору за допомогою спектрального аналізу зображення в RGB-діапазоні з отриманням об'єктивної оцінки структурно-функціональної кислотостійкості поверхні емалі у балах. Суть способу полягає в забезпеченні можливості точного об'єктивного клінічного визначення структурно-функціональної кислотостійкості емалі зубів з використанням комп'ютерного аналізу цифрового зображення. Спосіб здійснюється таким чином: 1. Проводять первинний візуальний огляд зубів. 2. Очищують вестибулярну поверхню центрального різця верхньої щелепи від нальоту та ізолюють зуб від слини. 3. На поверхню емалі в області екватора за допомогою скляного мікрокапіляра (у відповідності до патенту України на корисну модель № 78091 від 11.03.2013 р.) наносять краплю однонормального розчину соляної кислоти. 4. Після 5-секундної експозиції краплю кислоти видаляють ватною кулькою та підсушують поверхню. 1 UA 89662 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 5. Ділянку кислотного мікродефекту емалі забарвлюють 1 % водним розчином метиленового синього за допомогою скляного мікрокапіляра. Краплю барвника видаляють сухою ватною кулькою одним рухом, щільно притискаючи його до поверхні зуба. 6. Цифровою фотокамерою, яка з'єднана з комп'ютером, в режимі "макро" виконують зйомку забарвленої ділянки протравленої емалі. 7. Одержують зображення з роздільною здатністю 2,560×1,696 пікселів. 8. Отримане зображення зберігають в комп'ютерній базі даних у форматі JPEG. 9. За допомогою функції "Ласо" програмного продукту "CompTER" визначають ділянку аналізу зображення. 10. Функція "Аналіз" дозволяє автоматично проводити деталізацію вибраної ділянки цифрового зображення та визначати відтінок кольору та однорідність забарвлення за рахунок спектрального аналізу зображення в RGB-діапазоні. 11. 3а допомогою функції "Оцінка" отримують об'єктивний середній показник структурнофункціональної кислотостійкості емалі у балах. Приклад конкретного виконання способу: 1. У обстеженого С., 13 років, під час профілактичного огляду індекс інтенсивності карієсу зубів (КПВ) дорівнював 5. Для розподілення обстеженого до відповідної диспансерної групи проводили визначення індивідуального рівня структурно-функціональної кислотостійкості емалі зубів. Спочатку очистили вестибулярну поверхню 11 зуба від нальоту та ізолювали зуб від слини. На ділянку досліджуваної вестибулярної поверхні емалі в області екватора по середній лінії за допомогою скляного мікрокапіляра нанесли краплю 1 Н (однонормального) розчину соляної кислоти, після 5-секундної експозиції кислоту видалили та підсушили поверхню. На матову ділянку утвореного мікродефекту емалі нанесли краплю 1 % водного розчину метиленового синього за допомогою скляного мікрокапіляра. Краплю барвника видалили сухою ватною кулькою одним рухом, щільно притискаючи її до поверхні зуба. За заявленим способом цифровою фотокамерою виконали інтраоральний знімок забарвленої ділянки емалі, після чого отримане зображення зберегли у форматі JPEG та внесли в комп'ютерну базу даних. За допомогою функції "Ласо" програмного продукту "CompTER" виділили зону досліджуваної ділянки емалі. Функцією "Аналіз" автоматично провели деталізацію вибраної ділянки цифрового зображення і визначили відтінок кольору та однорідність забарвлення за рахунок спектрального аналізу зображення в RGB-діапазоні. Потім, за допомогою функції "Оцінка", отримали об'єктивний середній показник структурно-функціональної кислотостійкості емалі у балах. У даному випадку цей показник дорівнював 4 балам, що відповідає: другій диспансерній групі та вимагає проведення відповідних карієспрофілактичних заходів з подальшим повторним оглядом порожнини рота через 6 місяців. За найближчим аналогом структурно-функціональна кислотостійкість емалі зуба даного хворого була на рівні 3 балів, тобто обстеженого слід віднести до першої диспансерної групи, яка не потребує застосування карієспрофілактичних заходів, а передбачає проведення огляду порожнини рота через рік. Через 6 місяців під час повторного огляду порожнини рота хворого С., 13 років, приріст інтенсивності карієсу зубів склав 1, що відповідає очікуваному приросту карієсу у дітей другої диспансерної групи, тобто запропонований спосіб виявив точний показник структурнофункціональної кислотостійкості емалі зубів на відміну від найближчого аналога і дозволив віднести обстеженого до відповідної диспансерної групи. Перевагами способу, що пропонується, у порівнянні з найближчим аналогом, є можливість за допомогою комп'ютерного аналізу цифрового зображення об'єктивно оцінити результат та виключити погрішності, які пов'язані з візуальною, тобто суб'єктивною оцінкою рівня структурнофункціональної кислотостійкості емалі, та провести розподілення контингенту до диспансерних груп з відповідним призначенням карієспрофілактичних заходів. Зберігання результатів у цифровому вигляді в спеціалізованих базах дозволяє у будь-який момент часу не тільки відтворній дані конкретного пацієнта, але й оцінити їх у динаміці. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 55 60 Спосіб клінічної оцінки структурно-функціональної кислотостійкості емалі зубів, який включає визначення інтенсивності забарвлення мікрорельєфу поверхні емалі зуба розчином барвника після дозованої кислотної дії, який відрізняється тим, що оцінку інтенсивності забарвлення протравленої ділянки виконують за допомогою розробленої комп'ютерної програми "CompTER", для чого цифровою фотокамерою, яка з'єднана з комп'ютером, в режимі "макро" виконують зйомку забарвленої ділянки протравленої емалі та аналізують у програмному продукті, а саме: 2 UA 89662 U 5 за допомогою функції "Ласо" визначають ділянку досліджуваного зображення, функцією "Аналіз" автоматично проводять деталізацію вибраної ділянки цифрового зображення, визначають відтінок кольору та однорідність забарвлення за рахунок спектрального аналізу зображення в RGB-діапазоні та за допомогою функції "Оцінка" отримують об'єктивний середній показник структурно-функціональної кислотостійкості емалі у балах. Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3