Спосіб профілактики та лікування карієсу твердих тканин зубів та захворювань пародонта у дітей з вродженою глухотою

Реферат: Спосіб профілактики та лікування карієсу твердих тканин зубів та захворювань пародонта у дітей включає щоденний догляд за зубами, ополіскування порожнини рота і призначення лікарських засобів та повторенням курсу. Дітям з вродженою глухотою ополіскування порожнини рота здійснюють препаратом Лізомукоїд, розведеним попередньо водопровідною водою із розрахунку 1 чайна ложка еліксиру на 1 4 склянки води (1:10) після їжі, протягом 60 сек. 3 рази на добу, а для розсмоктування призначають препарат Біотрит-Дента по 1 таблетці 3 рази на добу після їжі. UA 90217 U (54) СПОСІБ ПРОФІЛАКТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ КАРІЄСУ ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБІВ ТА ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА У ДІТЕЙ З ВРОДЖЕНОЮ ГЛУХОТОЮ UA 90217 U UA 90217 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Корисна модель належить до медицини, а саме до стоматології, і може бути використаною для профілактики та лікування карієсу твердих тканин зубів та захворювань пародонта у дітей з вродженою глухотою. В Україні з різних причин стрімко збільшилась кількість дітей, які мають сенсорні депривації, зокрема, вади слуху. З тисячі новонароджених одна дитина народжується з тотальною глухотою, а ще 2-3 дитини втрачають слух протягом перших трьох років життя [Кобель І.Г. Навчання глухих та інклюзія: мовний виклик. Україна і міжнародний досвід/ І.Г. Кобель, М.Т. Кобель// Жестова мова й сучасність:зб. наук. пр./ Ін-т спец, педагогіки НАПН України, НАПН України. - Київ: 2010. - Вип. 5. - С. 28-46]. Надання своєчасної та ефективної медичної допомоги дітям-інвалідам є важливою проблемою суспільства. Та не менш актуальними є питання профілактики різноманітних супутніх захворювань, що мають тенденцію до виникнення та прогресування із-за специфічних анатомо-фізіологічних змін у дітей з вадами розвитку. На сьогодні такими найбільш поширеними супутніми захворюваннями у практиці дитячого лікарястоматолога є карієс та захворювання тканин пародонта [Зеленова Е.Г. Микрофлора полости рта: норма и патология: Учебное пособие/ Е.Г. Зеленова, М.И. Заславская, Е.В. Салина, С.П. Рассанов. - Нижний Новгород: Издательство НГМА, 2004. - 158 с]. Відомий спосіб профілактики та лікування твердих тканин зубів та захворювань пародонта, який включає щоденний догляд за зубами (двохразова чистка зубів за допомогою мануальної зубної щітки (розмір підбирається відповідно за віком) та пасти Lacalut kids (дітям від 6 до 8 років) и Lacalut teens 8 (дітям старше 8 років); ополіскування порожнини рота після чищення зубів дитячим розчином для ополіскування Дракоша тутті-фрутті (дітям від 6 до 8 років) та Lacalutteens 8+ (дітям старше 8 років); розжовування по 1 таблетці препарату Кальцинова (KRKA) два рази на день після їжі протягом 30 днів. Повторний курс через 5 та 11 місяців [Зеленова Е.Г. Микрофлора полости рта: норма и патология: Учебное пособие/ Е.Г. Зеленова, М.И. Заславская, Е.В. Салина, С.П. Рассанов. - Нижний Новгород: Издательство НГМА, 2004. 158 с]. Даний спосіб профілактики та лікування карієсу твердих тканин зубів та захворювань пародонта є найбільш близьким до того, що заявляється, тому вибраний як найближчий аналог. Основним недоліком способу-аналога є його недостатня ефективність, обумовлена тим, що він не враховує специфічні анатомо-фізіологічні особливості дітей з вродженою глухотою, які тягнуть за собою особливий склад мікробного пейзажу зубної бляшки. В основу корисної моделі поставлено задачу підвищення ефективності профілактики та лікування карієсу твердих тканин зубів та захворювань пародонта у дітей з вродженою глухотою шляхом врахування складу мікробного пейзажу зубної бляшки. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі профілактики та лікування карієсу твердих тканин зубів та захворювань пародонта у дітей, який включає щоденний догляд за зубами, ополіскування порожнини рота та призначення лікарських засобів в перебігу 30 днів та повторенням курсу через 5 та 11 місяців, згідно з корисною моделлю, дітям з вродженою глухотою ополіскування порожнини рота здійснюють препаратом Лізомукоїд, розведеним попередньо водопровідною водою із розрахунку 1 чайна ложка еліксиру на 1 4 склянки води 55 (1:10) після їжі, протягом 60 сек. 3 рази на добу, а для розсмоктування призначають препарат Біотрит-Дента по 1 таблетці 3 рази на добу після їжі. Технічний результат корисної моделі обумовлений тим, що запропонований лікувальнопрофілактичний комплекс заходів, який включає щоденну гігієну порожнини рота та застосування за схемою препарату адаптогенної дії Біотрит-Дента і ополіскувана Лізомукоїд має цілеспрямовану антимікробну дію та забезпечує збереження нормального мікробіоценозу ротової порожнини у дітей з вадами слуху, що є необхідною передумовою профілактики стоматологічних захворювань. Спосіб виконують наступним чином: щоденний догляд за зубами (двохразова чистка зубів за допомогою мануальної зубної щітки (розмір підбирається відповідно за віком) та пасти Lacalut kids (дітям від 6 до 8 років) і Lacalut teens 8 (дітям старше 8 років); розсмоктування препарату Біотрит-Дента по одній таблетці три рази на добу після їжі протягом 30 днів, повторний курс через 5 та 11 місяців; ополіскування порожнини рота препаратом Лізомукоїд (ТУ у 24.513903778-37-2005, дозвіл МОЗ України № 05.03.02-04/29065 від 04.07.2005), перед ополіскуванням розводити водопровідною водою із розрахунку 1 чайна ложка еліксиру на 1 4 60 склянки води (1:10), проводити ополіскування після їжі протягом 60 секунд 3 рази на добу протягом 30 днів, повторний курс через 5 та 11 місяців. Ефективність способу доказана клінічними дослідженнями. Мікробіологічне обстеження дітей з вадами слуху проводили до початку лікувальнопрофілактичних заходів та через 1, 6 та 12 місяців потому. Матеріалом для дослідження була 45 50 1 UA 90217 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 мікрофлора зубного нальоту пришийкової ділянки зубу. Для забору та транспортування матеріалу, який у всіх обстежених забирали вранці натщесерце, використовували транспортну систему з середовищем Стюарта (Meuss.r.l., Італія). Мікробіологічні дослідження, які включали в себе визначення якісного та кількісного складу мікробіоценозу зубної бляшки, проводили згідно з діючими нормативними документами за загальноприйнятими методиками [Клинико-микробиологические исследования при парадонтитах. - Москва, 1987. - 21 с. - (Нормативный документ МЗ СССР. Методические рекомендации); Лабинская А.С., Блинкова А.П., Ещина А.С. Общая и санитарная микробиология с техникой микробиологических исследований. -М.: Медицина, 2004. - 576 с; Методичні рекомендації "Лабораторна діагностика гнійно-запальних захворювань, обумовлених аспорогенними анаеробними мікроорганізмами" МОЗ України. - Харків, 2000. - 35 с; Приказ № 535 "Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в клинико-диагностических лабораториях лечебно-профилактических учреждений" МЗ СССР от 22.04.1985 г. - 123 с]. Ідентифікацію вилучених культур бактерій здійснювали за морфологічними, культуральними, біохімічними ознаками згідно з "Визначником бактерій Берджі", 1997; ідентифікацію штамів грибів - за "Визначником патогенних і умовно патогенних грибів", 2001. Кількість мікроорганізмів визначали шляхом підрахунку колонієутворюючих одиниць у 1 г матеріалу та виражали у десяткових логарифмах (lg КУО/г). Статистичну обробку результатів досліджень проводили за допомогою пакету програм "Statisticav. 8.0". Розраховували середньоарифметичне значення кількісних показників у вигляді (М±m), де М - вибіркове середнє, m - похибка середнього. Результати опису якісних показників (частота вилучення) виражали у процентному співвідношенні. У всіх процедурах статистичного аналізу розраховувався досягнутий рівень значимості (р), при цьому критичний рівень значимості у даному дослідженні приймався рівним 0,05. Перевірку гіпотези про рівність генеральних середніх у двох групах, що порівнювались, проводили за допомогою непараметричного критерію Вілкоксона-Манна-Уітні для незалежних вибірок, процентні співвідношення - за допомогою критерію %-квадрат. Для вирішення поставленої задачі обстежено 70 дітей з вродженою глухотою, віком від 6 до 16 років, які навчалися в спеціальному загальноосвітньому навчально-виховному закладі для дітей з вадами слуху. Залучені до досліджень діти не знаходилися на диспансерному обліку з приводу іншої соматичної патології або мали соматичну патологію в стані компенсації. У залежності від застосованої лікувально-профілактичної схеми обстежені випадковим чином були розподілені на 2 групи: група А - 36 дітей, яким проводили традиційну схему лікувальнопрофілактичних заходів, та група Б - 34 дитини, які отримували лікувально-профілактичну допомогу за запропонованою схемою. Первинне обстеження мікрофлори зубної бляшки у дітей обох груп показало високий рівень мікробної контамінації як резидентними, так і карієсогенними та пародонтопатогенними бактеріями. Основний карієсогенний вид стрептококів - S. mutans ідентифікований майже у однакової кількості дітей обох груп - 41,2 та 41,7 %, рівень мікробної колонізації становив lg (6,6±0,33) та lg (6,6±0,57) КУО/г. Інший карієсогенний вид - S. Sanguis колонізував обстежений біотоп у 19,420,6 % майже на такому ж рівні. Представники анаеробних пародонтопатогенних бактерій (Porphyromonasgingivalis, Prevotellaintermedia, Fusobacterium spp, Bacteroides spp) персистували у зубній бляшці у 72,376,6 % дітей у кількості, що не перевищувала lg 5,0 КУО/г. Аеробні та факультативно-анаеробні грамнегативні бактерії (ацинетобактери, мораксели, псевдомонади, ентеробактерії), які не входять до складу резидентної оральної мікрофлори, виявлено у 41,7-44,1 % випадків. Щільність мікробної колонізації зубної бляшки ентерококами та нейсеріями, які виявлені у третини обстежених, перевищувала lg 5,0 КУО/г. Вказані представники резидентної аутохтонної мікрофлори порожнини рота є антагоністами патогенної флори, мають потужний позитивний модулюючий вплив на імунну систему організму, але, у той же час, деякі види продукують органічні кислоти, що сприяють розвитку карієсу. Проведення лікувально-профілактичних заходів дітям обох груп позитивно позначилось на стані мікробіоценозу зубної бляшки у порівнянні з вихідними показниками. Відмічено селективний протимікробний ефект, який проявлявся достовірним зниженням популяційного рівня S. mutans, Haemophillus spp, Prevotella spp, Fusobacterium spp (p