Спосіб діагностики ураження аксилярної ділянки у хворих з гіпергідрозом

Реферат: UA 93076 U UA 93076 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до загальної хірургії та дерматології, і може бути використана при хірургічному лікуванні гнійно-запальних захворювань шкіри та м'яких тканин у хворих із гіпергідрозом. Гіпергідроз - стан, що характеризується підвищенням потовиділення, перевищує денні потреби, достатні для підтримання нормальної температури тіла. Незважаючи на очевидний поступ сучасної медицини та фармакологічної індустрії, лікування гіпергідрозу, з наступними його ускладненнями у вигляді гідраденіту, складає вагому хірургічну проблему. Гідраденіти, як хірургічна патологія, вимагають довготривалого медикаментозного лікування, часто повторних оперативних втручань, тому особливе значення має оптимізація профілактичних заходів при гіпергідрозі як основного патоморфологічного субстрату розвитку гідраденіту. Серед низки причин, які зумовлюють наведене, особливої уваги заслуговує відсутність достовірної діагностики первинного гіпергідрозу. Відомим способом діагностики ураження аксилярної ділянки є проба Мінора. яка полягає у зміні забарвлення досліджуваної ділянки. За цим способом на попередньо висушену пахвову ділянку наносять 2 % йодний розчин або водний розчин Люголя. Після висихання наносять на цю ділянку тонким шаром за допомогою пензлика порошок крохмалю. Після 5-хвилинної експозиції при виділенні поту коричневе забарвлення йодом шкіри поступово набуває іншого кольору. Діагностику здійснюють за кольором: якщо колір жовтий - гіпогідроз, при зміні кольору до темно-синього - гіпергідроз [Minor V. "Ein neues Verfahren zu der klinischen Untersuchung der Schweissabsonderung", Dtsch Z Nervenheilkd, 1928;101302-7]. Найближчим аналогом діагностики ураження аксилярної ділянки у хворих з гіпергідрозом є модифікація проби Мінора П.А. Денищуком, яка полягає у проведенні стандартної проби Мінора з наступним фотодокументуванням результатів проби [Денищук П.А. Діагностика, лікування та профілактика ускладнень хірургічного лікування аксилярного гіпергідрозу / П.А. Денищук // Шпитальна хірургія. - 2010. - № 2(50). - С. 74-78]. Для точнішої оцінки використовують розмір 2 2 2 зони зміни кольору: зона до 5 см - легкий, від 5-10 см - середній і понад 10 см - тяжкий ступінь ураження. Однак обстеження таким способом не охоплюють всіх визначальних характеристик цього захворювання, що зумовлює недостовірність у результатах обчислення. Крім того, площу ураження визначають, вимірюючи параметри лінійною шкалою, що зумовлює недостовірність у результатах обчислення. В основу корисної моделі поставлено задачу поліпшити спосіб діагностики ураження аксилярної ділянки у хворих з гіпергідрозом шляхом забезпечення достовірності визначеного діагнозу з використанням встановлених характеристик ураження аксилярної ділянки та комп'ютерно-програмного забезпечення. Поставлена задача вирішується тим, що у способі діагностики ураження аксилярної ділянки у хворих з гіпергідрозом, що включає проведення проби Мінора, фотодокументування результатів та визначення площі ураження, згідно з корисною моделлю, додатково візуально визначають зміни інтенсивності забарвлення аксилярних ділянок, при цьому нерівномірна зміна забарвлення з зонами підвищення інтенсивності кольору над окремими групами потових залоз свідчить про мозаїчне ураження, суцільне однотонне забарвлення аксилярної ділянки свідчить про тотальне ураження, за допомогою комп'ютерних засобів встановлюють площу аксилярної ділянки і площу ураження, визначають індекс ураження аксилярної ділянки при гіпергідрозі за формулою: Sm  100 I k , Sa де I - індекс ураження; Sm - площа ураження; Sa - площа аксилярної ділянки; k - коефіцієнт тотальності (1 - при мозаїчному типі ураження, 2 - при тотальному типі ураження), 2 та діагностують ураження потових залоз за встановленим індексом: до 25 см - легкий 2 2 ступінь, від 25 до 50 см - середній ступінь, понад 50 см - тяжкий ступінь ураження. З метою підвищення діагностичної придатності проби Мінора традиційну оцінку ураження аксилярної ділянки за зміною кольору аксилярної ділянки доповнюють оцінкою тотальності ураження, зокрема, тотальність ураження передбачає стратифікацію змін на два типи: "тотальне ураження" - суцільне однотонне забарвлення аксилярної ділянки; "мозаїчне ураження" - нерівномірна зміна забарвлення з зонами підвищення інтенсивності кольору над окремими групами потових залоз. З урахуванням отриманих даних, розрахувавши індекс ураження аксилярної ділянки, який характеризує функціональність системи потовиділення, за розробленою нами формулою, що 1 UA 93076 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 враховує інтенсивність та щільність зміни кольору під час проби Мінора, мозаїчність або тотальність ураження потових залоз, фактично є ознакою гіпергідрозу і, відповідно, визначає особливості профілактичних заходів для цієї категорії осіб для запобігання розвитку гідраденіту чи виникнення повторних епізодів цього захворювання. Спосіб здійснюють таким чином. Проводять пробу Мінора в приміщенні при температурі 20 °C та відсутності руху повітря з дотриманням умов, які впливають на достовірність отриманих результатів: об'єм випитої рідини за 8 годин до обстеження повинен становити до 500 мл, спокійний емоційного стан, вечірній час доби, оскільки ближче до вечора пітливість знижується, відсутність використання антиперспірантів у день проведення проби. Візуально виявляють різні варіанти ураження потових залоз аксилярної ділянки: "мозаїчне ураження" нерівномірна зміна забарвлення з зонами підвищення інтенсивності кольору над окремими групами потових залоз і "тотальне ураження" - суцільне однотонне забарвлення аксилярної ділянки. Виконують фотодокументування ураженої ділянки та площі аксилярної ділянки за допомогою програми Adobe ® Photoshop® CS3 Extended, Version 10.0 (©1997-2007 Adobe Systems Inc.) та опрацьовують фотодокументований результат проведеної проби Мінора. За допомогою еталонної шкали, у діалоговому вікні, на розширенні фотодокументу, що відображено в величині розміру - пікселях, відзначено довжину, еквівалентну одному сантиметру. За допомогою стандартного інструмента "magnetic lasso" обводять контур досліджуваної ділянки та отримують необхідні планіметричні характеристики: площа, периметр, довжина, ширина. Зберігають дані в текстовому форматі, придатному для роздрукування, експортування в бази даних або зберігання на постійному носію інформації. З використанням отриманих даних та за допомогою запропонованої нами формули розрахунку отримують індекс ураження аксилярної ділянки при гіпергідрозі: Sm  100 I k , Sa де I - індекс ураження; Sm - площа ураження; Sa - площа аксилярної ділянки; k - коефіцієнт тотальності (1 - при мозаїчному типі ураження, 2 - при тотальному типі ураження), 2 За величиною визначеного індексу діагностують ураження потових залоз: до 25 см - легкий, 2 2 від 25 до 50 см - середній, понад 50 см - тяжкий ступінь. Клінічний приклад 1 Досліджуваний А., 27 років, чоловік, зі скаргами на надмірне потовиділення в пахвових ділянках і долонь. Для проведення проби Мінора досліджуваний не використовував антиперспірант в день виконання проби. Проба виконувалась в стандартному приміщенні при температурі 20 °C та при відсутності руху повітря. При проведенні проби констатовано зміну кольору на темно-синій. За допомогою програми Adobe ® Photoshop® CS3 Extended, Version 10.0 (©1997-2007 Adobe Systems Inc.) вираховували площу аксилярної ділянки, площу ураженої 2 2 ділянки (Мінора). Площа аксилярної ділянки - 64,78 см , площа ураження - 13,65 см . Sm 100 13,65 100 I k  1  21,07 . Sa 64,78 Встановлено легкий ступінь ураження, з тотальним ураженням потових залоз аксилярної ділянки. Клінічний приклад 2 Досліджувана В., 24 роки, жінка, з ознаками гіпергідрозу, з локалізацією в аксилярних ділянках та долонях. Умовами виникнення гіпергідрозу досліджувана називає емоційне і фізичне навантаження. Для проведення проби Мінора досліджувана не використовувала антиперспірант в день виконання проби. Проба виконувалась в стандартному приміщенні при температурі 20 °C та при відсутності руху повітря. При проведенні констатовано зміну кольору на темно-синій. За допомогою програми Adobe ® Photoshop® CS3 Extended, Version 10.0 (©1997-2007 Adobe Systems Inc.) вираховували площу аксилярної ділянки, площу ураженої 2 2 ділянки (Мінора). Площа аксилярної ділянки - 87,11 см ; площа Мінора - 24,61 см . Sm 100 24,61100 I k   2  56,2 . Sa 87,11 Встановлено тяжкий ступінь ураження, з тотальним ураженням потових залоз аксилярної ділянки. 2 UA 93076 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 15 Спосіб діагностики ураження аксилярної ділянки у хворих з гіпергідрозом, що включає проведення проби Мінора, фотодокументування результатів та визначення площі ураження, який відрізняється тим, що додатково візуально визначають зміни інтенсивності забарвлення аксилярних ділянок, при цьому нерівномірна зміна забарвлення з зонами підвищення інтенсивності кольору над окремими групами потових залоз свідчить про мозаїчне ураження, суцільне однотонне забарвлення аксилярної ділянки свідчить про тотальне ураження, за допомогою комп'ютерних засобів встановлюють площу аксилярної ділянки і площу ураження, визначають індекс ураження аксилярної ділянки при гіпергідрозі за формулою: Sm  100 I k , Sa де I - індекс ураження; Sm - площа ураження; Sa - площа аксилярної ділянки; k - коефіцієнт тотальності (1 - при мозаїчному типі ураження, 2 - при тотальному типі ураження), 2 та діагностують ураження потових залоз за встановленим індексом: до 25 см - легкий ступінь, 2 2 від 25 до 50 см - середній ступінь, понад 50 см - тяжкий ступінь ураження. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3