Спосіб діагностики системного ураження товстої кишки у хворих на ревматоїдний артрит

Спосіб діагностики системного ураження товстої кишки у хворих на ревматоїдний артрит, що включає вивчення морфологічних ознак імунного запалення слизової оболонки, який відрізняється тим, що визначають комплекс гістологічних показників і, при одночасному виявленні потовщення стінки судин з гіпертрофією ендотеліоцитів, інфільтрації стінки судин лімфоцитами, а також виразної лімфоплазматичної інфільтрації строми, діагностують системне ураження товстої кишки. (19) (21) u200804242 (22) 03.04.2008 (24) 11.08.2008 (46) 11.08.2008, Бюл.№ 15, 2008 р. (72) РЕБРОВ БОРИС ОЛЕКСІЙОВИЧ, UA, БЛУДОВА НАТАЛІЯ ГЕОРГІЇВНА, UA, БЛ АГОДАРЕНКО ГАННА БОРИСІВНА, UA, КОМАРОВА ОЛЕНА БОРИСІВНА, UA, РЕБРОВА ОЛЬГА ОЛЕКС АНДРІВНА, U A, СМІРНОВ ВАДИМ МИКОЛАЙОВИЧ, UA, СТРОІЛО НАТАЛІЯ ГЕННАДІЇВН А, U A (73) РЕБРОВ БОРИС ОЛЕКСІЙОВИЧ, UA, БЛУДОВА НАТАЛІЯ ГЕОРГІЇВНА, UA, БЛ АГОДАРЕНКО ГАННА БОРИСІВНА, UA, КОМАРОВА ОЛЕНА 3 34531 Мета пропонованого нами методу - діагностика системного ураження товстої кишки у хворих на РА шля хом вивчення морфологічних змін біоптатів товстої кишки з використанням світлової мікроскопії. Суть корисної моделі полягає в тому, що одночасне визначення комплексу морфологічних ознак біоптатів товстої кишки дозволяє встановити імунний характер ураження товстого кишечнику, що дає можливість проводити диференційовану терапію. Зокрема, це є патогенетичним обґрунтуванням для призначення сульфасалазину у такої категорії пацієнтів, який до того ж є базисним препаратом в лікуванні артриту. Ректороманоскопічне дослідження проводилось у 72 хворих на РА. Для дослідження відбирались хворі без клінічних проявів патології ШКТ. З метою виявлення особливостей морфологічних ознак коліту у хворих на РА для порівняння нами було досліджено гістологічну картини у 30 пацієнтів з клінічними ознаками коліту без РА. Пацієнтам з макроскопічними змінами слизової оболонки товстої кишки запального характеру при ректороманоскопії (апарат «Ре-ВС-5», Росія) виконувалась біопсія слизової оболонки сигмоподібної кишки. Біоптати фіксували в 10% водному розчині формаліну, що був забуферений за Лі, і заливали в парафін. Гістологічні препарати забарвлювались гематоксилін-еозином, альціановим синім та пікрофуксином по Ван Гізону. Окулярмікрометром вимірювалась товщина слизової оболонки базальної мембрани покривного епітелію та його висота. Для вимірювання відносної площини кишечних крипт використовувалась окулярна сітка Автанділова. При ректороманоскопічному дослідженні у 27 (37,5%) хворих виявлені ознаки проктосигмоїдиту (ПС). Комп’ютерна в ерстка Л.Литв иненко 4 Розвиток ураження кишечнику у хворих на РА морфологічно характеризувався набряком слизової оболонки у 66,7% обстежених та 73,3% випадків без РА, зменшенням товщини слизової оболонки у 44,4% та 53,3% відповідно, покривний епітелій сигмоподібної кишки мав невеликі ділянки сплощення, при цьому мало місце зменшення кількості келихоподібних клітин у 55,6% та 46,7% відповідно. В усіх випадках хворих на РА відмічався підвищений рівень лімфоплазматичної інфільтрації слизової оболонки і її власної пластинки, наявність нейтрофілів в інших компонентах слизової оболонки. Також особливістю хронічного запалення в слизовій оболонці було переважання в запальному інфільтраті плазмоцитів, лімфоцитів і макрофагів з формуванням міжклітинних контактів між ними. В групі порівняння лімфоплазматична інфільтрація слизової оболонки відмічалась в 86,7% випадків. Слід зазначити, що в основній групі відзначалось звуження просвіту капілярів з гіпертрофією ендотеліоцитів, інфільтрація стінки судин лімфоцитами у 88,9%, потовщення базальної мембрани судин різного ступеня вираженості у 100%. Ураження судин в групі порівняння відмічалось у 16,7% хворих у вигляді звитості та склерозу судин (χ2=10,91; р