Удосконалення лікування виразкової хвороби у дітей

Реферат: Спосіб удосконалення лікування виразкової хвороби у дітей шляхом проведення комплексної антихелікобактерної терапії, при якому окрім "потрійної" медикаментозної терапії (амоксицилін+кларитроміцин+де-нол впродовж 7 днів) призначають препарат із пребіотичною та сорбувальною дією лактофільтрум дітям до 12 років по 1 таблетці тричі на добу, дітям старше 12 років - по 2 таблетки тричі на добу за 1 годину до прийму їжі впродовж 2-х тижнів, для відновлення мікрофлори кишечнику, підвищення місцевого імунітету та зменшує прояви інтоксикації. UA 93210 U (54) УДОСКОНАЛЕННЯ ЛІКУВАННЯ ВИРАЗКОВОЇ ХВОРОБИ У ДІТЕЙ UA 93210 U UA 93210 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до педіатрії, дитячої гастроентерології і може бути використана у комплексному лікуванні виразкової хвороби у дітей. Результати лікування та профілактики виразкової хвороби недостатньо задовільні, незважаючи на синтез нових поколінь ліків, розробку і впровадження нових схем і підходів, включаючи ерадикацію Н. pylori. На жаль сьогодні практичні лікарі все частіше реєструють випадки резистентності Н. pylori до відомих антибактеріальних препаратів, тому активно розробляються нові схеми лікування. Класична "потрійна" терапія, яка включає в себе антибактеріальний препарат, препарат вісмуту та метранідазол, за останній час втрачає свою ефективність, тому потребує постійного контролю ефективності використання розповсюджених антибактеріальних препаратів та пошук нових антигелікобактерних засобів. На даний час резистентність штамів Н. pylori до метранідазолу становить 27 %, до амоксициліну - 7 %. З'являються штами з комбінованою резистентністю. Дослідженнями встановлено, що в дітей, хворих на гелікобактер-асоційовану виразкову хворобу спостерігається стійкий імунний дисбаланс, який може обтяжуватися помірною імуносупресивною дією антигелікобактерної терапії. Ефективність схем лікування при гелікобактерній інфекції не викликає сумнівів, але низка побічних впливів, зумовлених резорбтивною дією цих препаратів на організм, нехтування необхідністю проведення імунокорегуючої терапії та стійкість гелікобактера до антигелікобактерної терапії стримують використання їх у дітей. Більшість схем лікування виразкової хвороби спрямовані тільки на ерадикацію гелікобактеріозу. Враховуючи зростання поширеності виразкової хвороби серед дитячого населення та резистентність до традиційних лікарських засобів є необхідним включення в комплексне лікування патогенетично обґрунтованих медикаментозних засобів. Перспективним є включення в лікувальні схеми препаратів, які мають імунокорегуючі, детоксикуючі та пребіотичні властивості. Таким препаратом є лактофільтрум. Прототипом способу, що заявляється, є застосування "потрійної" терапії у комплексі лікувальної схеми (Иващенко И.И. Современные подходы к лечению и профилактике хронических геликобактер-ассоциированных гастродуоденальных заболеваний у детей: Методические рекомендации / Иващенко И.И. - СПб.: Питер, 2010. - 45 с.). Недоліками прототипу є те, що не враховано необхідність застосування препарату лактофільтрум, який підвищує місцевий імунітет, має детоксикуючу, сорбуючу та пребіотичну дію. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалити лікування виразкової хвороби у дітей шляхом призначення додаткового препарату, який покращує місцевий імунітет, має детоксикуючу та сорбуючу дію, відновлює мікробіоценоз шлунково-кишкового тракту. Поставлена задача вирішується тим, що в способі лікування виразкової хвороби в дітей шляхом призначення "потрійної" терапії (амоксицилін+кларитроміцин+де-нол впродовж 7 днів), додатково призначають препарат із пребіотичною та сорбувальною дією лактофільтрум дітям до 12 років по 1 таблетці тричі за добу, дітям старше 12 років - по 2 таблетки тричі за добу за 1 годину до прийму їжі впродовж 2-х тижнів. Відомостей про застосування препарату лактофільтрум як засобу лікування виразкової хвороби в педіатричній практиці немає. В 1 таблетці лактофільтруму міститься: лігніну гідролізного - 355 мг, лактулози - 120 мг. Допоміжні речовини: магнію стеарат та натрію кроскармелоза. Лігнін характеризується здатністю зв'язувати і утримувати на своїй поверхні різні неорганічні й органічні сполуки, ендотоксини, екзотоксини і патогенну мікрофлору. Лігнін не токсичний, не всмоктується в загальний кровообіг, повністю екскретується з кишечнику протягом доби і при цьому не порушує моторику і секрецію кишкового тракту. Лактулоза належить до пребіотиків синтетичного походження, вивільняється в товстому кишечнику, не всмоктується в його верхніх відділах і в шлунку. У товстій кишці лактулоза виконує функції субстрату, який ферментується нормальною кишковою мікрофлорою, стимулюючи при цьому зростання лактобацил і біфідобактерій. Гідролізуючись у товстому кишечнику, лактулоза утворює органічні кислоти, які пригнічують ріст і розмноження патогенних мікроорганізмів і пригнічують синтез патогенною флорою азотовмісних токсинів. Утилізація патогенної мікрофлори та активний розвиток біфідобактерій і лактобактерій забезпечує відновлення мікробіоценозу товстої кишки. Застосування лактофільтруму забезпечує підвищення місцевого імунітету, зменшення вираженості симптомів інтоксикації. Спільними ознаками прототипу та способу, що заявляється, є застосування "потрійної" терапії в лікуванні ерозивно-виразкового ураження гастродуоденальної ділянки у дітей. 1 UA 93210 U 5 10 15 Відмінністю між цими способами є додаткове використання препарату лактофільтрум. Поєднання ефективності і безпечності даного препарату робить його особливо цінним засобом у педіатричній практиці. Приклад практичного використання способу. Проведено оцінку ефективності застосування препарату лактофільтрум у дітей, хворих на виразкову хворобу. Після застосування "потрійної" терапії (амоксицилін+кларитроміцин+де-нол впродовж 7 днів) та препарату лактофільтрум впродовж 2-х тижнів у обстежених дітей визначалося покращення загального стану, зникав больовий та інтоксикаційний синдроми, прискорювалися процеси репарації слизової оболонки при ендоскопічному дослідженні, відновлювався мікробіоценоз кишечнику. Всього під спостереженням знаходилося 50 дітей, хворих на виразкову хворобу: 24 дитини (група А) отримували лікування за прототипом ("потрійна" терапія: амоксицилін+кларитроміцин+де-нол впродовж 7 днів) та 26 дітей (група Б) отримували лікування за способом, що заявляється ("потрійна" терапія: амоксицилін+кларитроміцин+де-нол впродовж 7 днів та додатково лактофільтрум дітям до 12 років по 1 таблетці тричі за добу, дітям старше 12 років - по 2 таблетки тричі за добу за 1 годину до прийму їжі впродовж 2-х тижнів). Динаміка клініко-лабораторних симптомів представлена в таблиці 1. Таблиця 1 Динаміка клініко-лабораторних симптомів у дітей Клінічна ознака Спосіб лікування, що заявляється (%) (група Б) До лікування Після лікування Біль Печія Ендоскопічна ремісія Ефективність лікування Ліжко/дні Скорочення ліжко/днів 100 76,9 15,3* 11,5* 88,4* 92,3* 16* Спосіб лікування за прототипом (%) (група А) Після До лікування лікування 95,9 29,1 73,1 25,0 66,6 82,3 20 4,0 Примітка.* - достовірно щодо показників групи А (р