Спосіб диференційного контролю за ефективністю імунотерапії бронхіальної астми у дітей

Реферат: Спосіб диференційного контролю за ефективністю імунотерапії бронхіальної астми у дітей включає проведення імуноферментного аналізу сироватки крові та визначення рівня маркерів апоптозу sFasL. Також визначають додаткові маркери апоптозу sFas та Annexin V до початку лікування методом алергенспецифічної імунотерапії та кожного наступного року проведення цього виду лікування, і за збільшенням показників роблять висновок про ефективність лікування методом алергенспецифічної імунотерапії. UA 93240 U (12) UA 93240 U UA 93240 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до педіатрії, пульмонології та алергології, зокрема до можливості більш диференційного контролю за ефективністю лікування бронхіальної астми шляхом алерген специфічної імунотерапії у дітей. Частота захворюваності на бронхіальну астму сягає 10-15 % у всьому світі, а епідеміологічні дослідження останніх років свідчать про невпинний ріст даної патології і серед дітей також. До теперішнього часу патогенез бронхіальної астми і атопії в цілому стає все більш і більш вивченим, однак розуміння етіології багато в чому ще залишається неповним, незважаючи на прогрес, досягнутий в області генетичних досліджень цього захворювання. Одним з важливих ген-регульованих процесів є апоптоз. Інтерес до апоптозу обумовлений перш за все тим, що цей процес тісно пов'язаний з цілою низкою тих сигнал-провідних систем (аденілатціклазної, фосфоінозітідної та інших), зміна яких має велике патогенетичне значення і для бронхіальної астми. Крім цього сигнали, що інгібують і, навпаки, індукують апоптоз, є ключовими у патогенезі захворювання (інтерлейкіни, інтерферони, глюкокортикостероїди, екстраклітинний матрикс і т.д.). У зв'язку з цим не дивно, що перші пошуки особливостей апоптозу клітин при астмі виявилися вельми плідними. Серед сучасних методів лікування атопічних захворювань найбільш ефективним є алергенспецифічна імунотерапія (АСІТ). Це єдиний метод лікування, здатний змінити патофізіологічні механізми атопічних захворювань, зупинити формування більш важких їх форм на тлі зниження споживання антиалергічних фармакологічних препаратів, продовжити стійку ремісію, а також запобігти розширенню спектру алергенів, до яких може розвиватися сенситизація. Досвід застосування АСІТ в дитячих клініках Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України також показав високу ефективність і безпеку даного методу у дітей з алергічними захворюваннями. Але до теперішнього часу немає одностайної думки вчених щодо оптимальної тривалості цього виду терапії, не розроблені критерії (окрім клінічних ознак перебігу захворювання) ефективності лікування методом імунотерапії. Найбільш близьким за технічною суттю та результатом, що досягається, є спосіб, який полягає у проведенні імунологічного аналізу сироватки крові і контролю за рівнями маркеру апоптозу, а саме sFasL та кількості лімфоцитів, що експресуються ним, і при зростанні цих показників більш, ніж в три рази є можливим оцінити лікування алергенспецифічною імунотерапією як ефективне (патент на винахід RU (11) 2389023 (13) С2 МПК G01N33/53. Спосіб оцінки ефективності лікування бронхіальної астми у дітей // - 2006). Спільними суттєвими ознаками найближчого аналога і корисної моделі, що заявляється, є такі: - імунологічний аналіз сироватки крові, - визначення маркеру апоптозу, а саме sFasL. Однак ефективність найближчого аналога обмежена тому, що технічний результат його досягається шляхом вивчення рівня тільки одного з маркерів апоптозу, а саме Fas-L, та кількості лімфоцитів, що експресуються ним, і при зростанні цих показників більш, ніж в три рази, є можливим оцінити лікування, як ефективне, але науковцям вже достовірно відомі всі ланки апоптозу, і Fas-L не є маркером початку цього процесу. Тому зрозуміло, що для визначення найпершої з фаз, коли АСІТ вже достовірно впливає на процес апоптозу, необхідно визначення більш ранніх маркерів, ніж Fas-L. Відомо, що при штучному введенні антигену, тобто при проведенні алергенспецифічної імунотерапії, відновлюється здатність лімфоцитів до виходу в вже активно розпочавшийся апоптоз (зміна співвідношення HLA-DR/CD95-Fas L). Тобто чим скоріше клітини, що приймають участь в алергійному запаленні, перейдуть до активного процесу апоптозу, тим скоріше їх рівень зменшиться і ми отримаємо клінічне покращення стану. Тому зрозуміло, що важливою задачею є виявлення маркерів саме найперших етапів процесу. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу диференційного контролю за ефективністю лікування бронхіальної астми у дітей шляхом визначення додаткових маркерів апоптозу (sFas та Annexin V), що забезпечить підвищення ефективності лікування методом алергенспецифічної імунотерапії. Поставлена задача вирішується тим, що у способі, який полягає у проведенні імунологічного аналізу сироватки крові та визначенні рівня маркеру апоптозу sFasL, новим є те, що визначають додаткові маркери апоптозу, а саме sFas та Annexin V, до початку АСІТ та кожного наступного року проведення цього виду терапії, і якщо показники збільшуються в три і більше рази у порівнянні з середніми показниками для хворих на бронхіальну астму, а саме sFasL - 5,6±1,37 %, sFas - 7,5±0,28 %, та Annexin V - 3,55±0,44 %, то лікування методом алергенспецифічної імунотерапії вважають ефективним. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у тому, що сукупність вищезазначених змін в рівнях маркерів апоптозу 1 UA 93240 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 (sFas, sFasL і Annexin V) дозволить проводити контроль за ефективністю лікування бронхіальної астми методом алергенспецифічної імунотерапії та дозволить визначити оптимальну тривалість такого виду лікування для кожного окремого пацієнта. Серед маркерів апоптозу, дійсно, найбільш вивченими є клітинний рецептор CD95 (sFAS), по рівню якого можливо судити про активацію імунних клітин та їх підготовленість до FASіндукованого апоптозу при алергійній патології. Однак вирішальна роль належить системі лігандів, основних індукторів сигналу до запуску цього процесу, а також системі каспаз, що відповідні за ефекторну ланку апоптозу. Тому доволі важливим є паралельне вивчення рівнів не тільки Fas L, але і безпосередньо sFas. Це дозволить виключити хибно позитивні та/чи хибно негативні результати і більш достовірно виявляти момент, коли імунотерапія стовідсотково справила позитивний вплив на процеси апоптозу клітин, що приймають участь в реалізації алергійного запалення. Свідком ефекторної стадії (тобто самої першої початкової стадії, коли процеси апотозу ще зворотні і ми можемо на них впливати) елімінації активованих клітин виступає антикоагулянт Annexin V. Він, зв'язуючись з фосфатидилсерином на поверхні клітин, виступає маркером апоптозу і зміна його рівня є найпершою з ознак активації апоптозу. Тобто, контролюючи його в сироватці крові, ми маємо змогу якнайскоріше виявити позитивний вплив імунотерапії і своєчасно припинити її, що позбавить пацієнта від необхідності приймати такий вид лікування занадто довго, що позитивно вплине на якість життя хворого, дозволить більш індивідуально підходити до кожного окремого випадку без ризику для позитивного результату лікування бронхіальної астми. Окрім цього, таке комплексне вивчення рівнів саме цих маркерів апоптозу дозволить доволі рано виявляти контингент дітей, які не чутливі до алеренспецифічної імунотерапії, і дасть змогу підбирати більш ефективний вид лікування саме для них, а не чекати сумнівного клінічного поліпшення. Спосіб здійснюють таким чином. Вранці натщесерце береться кров з ліктьової вени, центрифугується та відділяється сироватка, в якій досліджують рівні маркерів апотозу, а саме, sFas, sFasL і Annexin V. Метод дослідження даних маркерів - імуноферментний. Після визначення рівнів маркерів апоптозу можливо оцінити рівень ефективності алергенспецифічної імунотерапії при бронхіальній астмі, шляхом виявлення приросту показників більш, ніж у три рази після мінімум 2 років алерегенспецифічної імунотерапії. За вихідний рівень вищезазначених маркерів сироватки крові враховують середні показники, що притаманні хворим на бронхіальну астму, а саме sFasL 5,6±1,37 %, sFas - 7,5±0,28 % та Annexin V - 3,55±0,44. Пропонований спосіб було застосовано у 120 хворих на бронхіальну астму дітях. Приклад. Хвора В. 2001 р.н., перебувала на стаціонарному лікуванні у алергологічному відділенні з діагнозом «Бронхіальна астма II, персистуючий перебіг, середньої важкості, частково контрольована, ДН0», історія хвороби № 1745. Лікування отримувала, згідно з міжнародним консенсусом GINA останнього перегляду. Після проведення алергологічних проб та виявлення високого рівня сенситизації до рослинних алергенів було прийнято рішення призначити лікування методом АСІТ з причино значущими алергенами за класичною схемою. До початку лікування у хворої ретельно зібрано анамнез захворювання, скарги та оцінено рівень контрольованості симптомів за допомогою астма-контроль тесту (отримано результат 19 балів), визначені показники спірограми, проведено забір сироватки крові на вміст маркерів апоптозу. Хвора отримувала імунотерапію впродовж 2 років, виключаючи літньо-осінні місяці. Через цей проміжок часу, з наявністю клінічного поліпшення стану (відсутність приступів ядухи за останні 4 місяці, підвищення рівня життя, більш легкі прояви захворювання в період палінації причиннозначущих алергенів, покращення показників спірографії (не виявлено ознак бронхообструкції та прихованого бронхоспазму) та астма-контроль тесту, що дорівнював 25 балів), у хворої В. знову проведено забір сироватки крові для визначення рівня маркевів апоптозу. Імуноферментним методом отримано наступні результати: рівні sFas, sFasL і Annexin V до початку лікування були відповідно sFasL - 2,86 %, sFas - 7,9 % та Annexin V 4,4 %, після 2 років АСІТ показники становили відповідно sFasL - 10,4 %, sFas - 30,01 % та Annexin V - 17,4 %. Враховуючи клінічне поліпшення стану хворої дитини, підвищення якості життя, нормалізацію показників спірографії, досягнення стабільно хорошого результату, згідно з астма-контроль тестом, було прийнято рішення про припинення лікування методом АСІТ. Таким чином, запропонований спосіб, порівняно з найближчим аналогом, дозволяє виявити вплив АСІТ на процеси апоптозу на більш ранніх фазах цього процесу та оцінити ефективність лікування бронхіальної астми у дітей, що дає змогу визначити оптимальну тривалість імунотерапії бронхіальної астми. 2 UA 93240 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Спосіб диференційного контролю за ефективністю імунотерапії бронхіальної астми у дітей, який включає проведення імуноферментного аналізу сироватки крові та визначення рівня маркерів апоптозу sFasL, який відрізняється тим, що визначають додаткові маркери апоптозу sFas та Annexin V до початку лікування методом алергенспецифічної імунотерапії та кожного наступного року проведення цього виду лікування, і якщо показники збільшуються в три і більше рази у порівнянні з середніми показниками для хворих на бронхіальну астму, а саме sFasL 5,6±1,37 %, sFas - 7,5±0,28 %, та Annexin V - 3,55±0,44 %, то лікування методом алергенспецифічної імунотерапії вважають ефективним. Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3