Спосіб стимулювання природної кормової бази при підрощуванні личинок коропа

Реферат: Спосіб стимулювання природної кормової бази при підрощуванні личинок коропа включає внесення мінеральних добрив у вирощувальні стави. Як добриво використовують мікродобриво "Росток" Макро, яке розводять з водою у співвідношенні 4:10 відповідно, після чого за три дні до 3 зарибнення підготовлений розчин вноситься у стави у розрахунку 4 дм /га. Протягом періоду підрощування личинки коропа розчин вноситься ще два рази через кожні 7 днів у тій же кількості. UA 94457 U (12) UA 94457 U UA 94457 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі рибного господарства, а саме до способів стимулювання природної кормової бази, та може бути використана при удобренні рибницьких ставів під час підрощування личинок коропа в рибницьких господарствах різних форм власності з метою збільшення рибопродуктивності ставів. На сьогоднішній день в сучасному суспільстві визначилися певні тенденції щодо мінімізації витрат та оптимізації тої чи іншої галузі виробництва. Ті ж тенденції підтримуються та розвиваються в галузі рибного господарства. При вирощуванні товарної риби одним з найважливіших факторів є наявність високоякісного рибопосадкового матеріалу, що напряму залежить від отримання життєстійких личинок риб. Тому підрощування личинок є важливою ланкою технології вирощування. Це зумовило необхідність розробки нових ефективних та удосконалення існуючих методів підрощування личинок риб. Вирішення поставленої задачі напряму залежить від забезпеченості молоді риб природними кормами. Найбільш відомим, ефективним та надійним засобом підвищення розвитку природної кормової бази є удобрення ставів. Органічні і мінеральні добрива позитивно впливають на рибопродуктивність ставів, так як визначають розвиток природної кормової бази [1]. В результаті удобрення в ставах інтенсивно розвиваються бактерії і планктонні водорості, які є їжею для зоопланктонних та зообентосних організмів або безпосередньо споживаються різними видами риб на ранніх стадіях онтогенезу [2]. Метод комплексної інтенсифікації, запропонований В.А. Мовчаном ще в 1948 році та був заснований на підвищенні природної кормової бази шляхом удобрення ставів органічними і мінеральними добривами [3]. За наявністю поживних речовин мінеральні добрива поділяють на азотні, фосфорні та калійні, проте також використовують складні мінеральні добрива. Розроблені норми та рекомендації щодо внесення азотно-фосфорних добрив в стави рибних господарств. Мінеральні добрива вносять із розрахунку доведення концентрації азоту у воді до 3 3 2 мг/дм , фосфору - 0,5 мг/дм . Дані добрива містять певну кількість біогенних елементів, тому доза і вплив їх на підвищення продуктивності можуть бути визначені достатньо точно [4]. Також в аквакультурі широко застосовують різні органічні добрива, такі як гній, компост, гноївка, засівання ложа вико-вівсяною мішанкою, зелені добрива у вигляді свіжої і підв'яленої рослинності тощо. Склад органічних добрив залежить від виду тварин, характеру їх живлення, підстилки, що використовувалась та ін. Органічні добрива сприяють масовому розвитку мікроорганізмів, в подальшому зоопланктону, та підвищують рибопродуктивність ставів. Гній є одним із найпоширеніших видів органічних добрив, переважно застосовують добре перепрілий гній великої рогатої худоби, коней, свиней, курячий послід тощо [5, 6]. Хороші результати дає застосування зелених добрив. Ефективним є засівання ложа малькових і вирощувальних ставів такими рослинами як люпин, вика, овес [7]. Також на сьогоднішній день поряд з традиційними добривами у рибництві використовують гідролізні дріжджі, рослинні гранули, промислових, бактеріальних добрив та інше. У зв'язку з тим, що рибні господарства України перейшли на самофінансування доцільно впроваджувати новітні технології по здешевленню виробництва продукції. Оскільки ціни на органічні та мінеральні добрива є дуже високими, тому актуальним питанням є пошук альтернативних добрив, які є більш дешевими. В основу корисної моделі поставлена задача є розробити спосіб стимулювання природної кормової бази при підрощуванні личинок коропа, який би був альтернативою існуючим добривам у рибництві та використання якого здешевлювало собівартість рибної продукції. Позитивних результатів досягнуто шляхом застосування мікродобрива "Росток" Макро, що вперше застосовується в рибництві. Мікродобриво "Росток" Макро - рідке комплексне добриво, яке за результатами санітарноепідеміологічної експертизи включене до "Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні" зі статусом "постійна реєстрація" для застосування в сільському та лісовому господарствах. За параметрами токсикометрії відповідає 4 класу небезпеки "речовини малонебезпечні". Запис у державному реєстрі за № 5417 від "17" березня 2011 р. Виробник ТОВ "Український Аграрний Ресурс" м. Київ. Згідно з сертифікатом склад мікродобрива "Росток" Макро: Азот (N), Фосфор (Р 2О5), калій (K2О), магній (MgO), сірка (S), а також хелати мікроелементів. Тара: 1 л, 5 л, 10 л, 1000 л. В сільському господарстві широко використовується для удобрення різних культур: буряк цукровий, кукурудза, соняшник, квасоля, соя, горох, картопля, ріпак, гречка та ін. В рибництві використовується вперше. Спосіб здійснюється наступним чином. Перед початком внесення готують розчин мікродобрива "Росток" Макро з водою у співвідношенні 4:10 відповідно. Підготовлений розчин 3 вноситься у стави за три дні перед зарибненням у розрахунку 4 дм /га. Після зарибнення, 1 UA 94457 U 5 10 протягом періоду підрощування личинки коропа, мікродобриво "Росток" Макро вноситься ще два рази через кожні 7 днів у тій же кількості. Приклад Дослідження проводились на базі ТОВ "Сквираплемрибгосп" у ставах площею 0,04 га глибиною 1,0 м. Дослідний став був удобрений мікродобривом "Росток" Макро з розрахунку 4 3 дм /га три рази за період підрощування, через кожні 7 діб. Зарибляли стави триденною личинкою нивківського коропа у кількості 1 млн.екз./га. За період підрощування, який тривав 30 діб, температура води в ставах коливалася у межах 20,9-24,1 °C, гідрохімічний режим був у межах рибогосподарських норм. Внесення у дослідний став мікродобрива "Росток" Макро сприяло підвищенню вмісту біогенних елементів, порівняно з контрольним ставом. Достовірно зростає вміст мінерального фосфору у 1,5 разу (Р