Спосіб підвищення ефективності вирощування цьоголіток коропа
Номер патенту: 94426
Опубліковано: 10.11.2014
Автори: Тучапський Ярослав Васильович, Цьонь Наталія Ігорівна, Грициняк Ігор Іванович, Тучапська Анна Ярославівна, Кражан Сталіна Анатоліївна
Формула / Реферат
Спосіб підвищення ефективності вирощування цьоголіток коропа, що включає внесення органічних та мінеральних добрив у вирощувальні стави, їх зарибнення личинками та підгодівлю молоді риби штучними та природними кормами, який відрізняється тим, що за 4-5 днів до зарибнення вирощувальних ставів личинками риб у частково залиті стави одночасно вносять маточну культуру Daphnia magna у кількості 0,1-1,0 кг/га чистої культури та 100-300 г/га пресованих пекарських дріжджів, після цього впродовж усього вегетаційного сезону поряд з щоденною годівлею штучними кормами кожні 1-3 дні проводять підгодівлю молоді коропа цінним кормовим зоопланктоном з перевагою D. Magna, при цьому добова кількість природного корму має складати 2-5 % від маси штучного корму.
Текст
Реферат: Спосіб підвищення ефективності вирощування цьоголіток коропа включає внесення органічних та мінеральних добрив у вирощувальні стави, їх зарибнення личинками та підгодівлю молоді риби штучними та природними кормами. За 4-5 днів до зарибнення вирощувальних ставів личинками риб у частково залиті стави одночасно вносять маточну культуру Daphnia magna у кількості 0,1-1,0 кг/га чистої культури та 100-300 г/га пресованих пекарських дріжджів. Впродовж усього вегетаційного сезону поряд з щоденною годівлею штучними кормами кожні 1-3 дні проводять підгодівлю молоді коропа цінним кормовим зоопланктоном з перевагою D. Magna. Добова кількість природного корму має складати 2-5 % від маси штучного корму. UA 94426 U (12) UA 94426 U UA 94426 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі сільськогосподарського рибництва, а саме до способів підвищення ефективності вирощування цьоголіток коропа і інших видів риб та може бути використана в рибницьких господарствах різних форм власності з метою збільшення рибопродуктивності ставів. Успішність функціонування підприємств рибогосподарської галузі залежить від економічної ефективності вирощування основних об'єктів розведення. Важливе значення для собівартості продукції рибництва має якість і вартість кормів, які використовують для годівлі риб. Також на результати вирощування риб та економічні показники господарювання впливає розвиток природної кормової бази у ставах, від якої залежить забезпеченість риб природними кормами. Тому заходи з метою інтенсифікації забезпечення риб достатньою кількістю природних кормових організмів є неодмінною умовою ведення ефективного ставового рибництва. Важливе значення для ефективного росту риб і засвоєння ними штучних кормів має наявність у раціоні необхідної частки природних кормів, які є єдиним надійним джерелом надходження в організм риби незамінних амінокислот, ненасичених жирних кислот, вітамінів, мінеральних речовин та інших компонентів, які необхідні для життєдіяльності і росту риб, проте відсутні в необхідних кількостях у штучних кормах, які зазвичай використовують для годівлі коропа у ставах [1]. Відомо, що за відсутності або малої кількості природного корму у раціоні коропа знижується темп росту риби та зростають витрати штучного корму на одиницю приросту, при цьому одночасно погіршується імунний статус організму та якість м'яса. Особливе значення має вміст природного корму у раціоні цьоголіток коропа, оскільки їх вирощування за недостатнього забезпечення природними кормами призводить до низької зимостійкості та сповільнює темп росту риб у дволітньому віці. Для підвищення забезпеченості цьоголіток коропа природними кормами запропоновано такі методи: внесення у воду ставів органічних і мінеральних добрив, інтродукція у вирощувальні стави маточного матеріалу цінного кормового зоопланктону в період залиття ставів; культивування цінних кормових організмів зоопланктону і зообентосу, за рахунок яких можна забезпечити необхідну частку природного корму у раціоні для інтенсивного росту [2-5]. При цьому внесення добрив та інтродукція кормового зоопланктону стимулюють розвиток природної кормової бази у початковий період вирощування риб у ставах, а культивування живих кормів підвищує забезпеченість риб природними кормами у період сезонного зниження розвитку кормової бази у ставах. При культивуванні ракоподібних у сітчастих садках, встановлених у ставах, молодь культивованих гідробіонтів сама виходить із садків у стави, де поступово поїдається рибою. При культивуванні зоопланктону в інших місткостях його виловлюють і згодовують рибі як добавку до штучних кормів, що значно підвищує ефективність годівлі штучними кормами. Результатом проведення заходів, спрямованих на підвищення частки природних кормів у раціоні риб є стимулювання інтенсивності їх росту, зменшення витрат корму на одиницю приросту, зниження собівартості продукції та зростання рентабельності виробництва. Важливо, що при підвищенні частки природних кормів у раціоні цьоголіток риб, здійснюється профілактика захворювань, пов'язаних з дефіцитом вітамінів та мінералів, стимулювання імунної системи; забезпечення високого рівня перетравлення і засвоєння штучного корму, покращення метаболічних процесів і поживних якостей м'яса. Дослідження ефективності застосування комплексу заходів для підвищення забезпеченості цьоголіток коропа природними кормами з метою збільшення приростів та покращення рибницьких і економічних показників вирощування проведено у ДП ДГ Львівської дослідної станції Інституту рибного господарства НААН. Перелік комплексу заходів, спрямованих на збільшення частки природного корму у раціоні цьоголіток коропа, включає інтенсифікацію розвитку природної кормової бази вирощувальних ставів та культивування цінного кормового зоопланктону у окремих ставах-культиваторах і садках, встановлених безпосередньо у стави, в яких вирощують цьоголіток коропа. В основу корисної моделі поставлено задачу - розробити ефективний спосіб підвищення ефективності вирощування цьоголіток коропа за рахунок збільшення частки цінних природних кормів у раціоні цьоголіток коропа протягом усього вегетаційного сезону за допомогою проведення заходів щодо стимулювання природної кормової бази ставів та підгодівлі культивованими зоопланктонними організмами. Вищенаведені заходи сприяють засвоєнню поживних речовин штучного корму організмом риби, активізації імунної системи та зменшенню витрат корму на одиницю продукції. 1 UA 94426 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Позитивних результатів досягнуто шляхом поєднання заходів щодо стимулювання природної кормової бази вирощувальних ставів та підгодівлі цьоголіток коропа культивованими безхребетними. Спосіб здійснюється наступним чином. Перед залиттям водою у прибережну зону вирощувальних ставів проводять внесення наявних органічних та мінеральних добрив у відповідності з рекомендаціями щодо їх застосування. За 4-5 днів до зарибнення вирощувальних ставів личинками риб у частково залиті стави вносять маточну культуру Daphnia magna у кількості 0,1-1,0 кг/га чистої культури, одночасно вносять по 100-300 г/га пресованих пекарських дріжджів. Впродовж усього вегетаційного сезону проводять підгодівлю молоді коропа штучним кормом та цінним кормовим зоопланктоном з перевагою D. magna, для культивування якої використовують вільні від риби стави-культиватори, дафнієві ями, басейни та садки, встановлені у вирощувальні стави. Підгодівлю цьоголіток зоопланктоном проводять кожні 1-3 дні, при цьому добова кількість природного корму має складати 2-5 % від маси штучного корму. ПРИКЛАД. Використання запропонованого способу проведено у ДП ДГ Львівської дослідної станції Інституту рибного господарства НААН (Львівська обл., смт Великий Любінь). Об'єктом досліджень були цьоголітки любінського лускатого коропа, які вирощувалися у ставах площею 2,49, 3,61 і 3,85 га, за густоти посадки 30 тис. екз/га. Стави було зарибнено 5денними личинками, одержаними від природного нересту, вегетаційний період тривав 130 днів. Для годівлі риб використовували зерно пшениці, ячменю і кукурудзи, яке подрібнювали і перед згодовуванням замішували з водою. Кормосуміш згодовували рибам на кормових місцях один раз на добу. Добова кількість корму нормувалася в залежності від середньої маси цьоголіток з врахуванням її поїдання, гідрохімічного режиму та рівня розвитку природної кормової бази в ставах і становила 2-8 % від маси риб. Впродовж вегетаційного сезону проводили комплекс заходів для підвищення забезпеченості цьоголіток коропа природними кормами; а саме: 1) перед залиттям водою у прибережну зону всіх ставів було внесено перегній великої рогатої худоби (ВРХ) з розрахунку 4 т/га; 2) на третій день наповнення ставів водою у дослідні стави було внесено маточну культуру D. magna з розрахунку 1,0 кг/га; 3) впродовж липня у дослідні стави періодично, з інтервалом у 2-3 дні, вносили зоопланктон у кількості 4-6 кг/га, основу біомаси якого складала D. magna, який культивували у вільному від риби ставу-культиваторі; 4) у дослідних ставах проводили культивування D. magna у садках з капронового сита 3 розміром 4 × 5 м і об'ємом 20 м . Всього було проведено 3 цикли вирощування дафній, що дало можливість протягом липня-серпня у кожний став внести по 15 кг/га дафній. Впродовж періоду вирощування систематично контролювався гідрохімічний, гідробіологічний, газовий та температурний режими експериментальних ставів. Під час обловів експериментальних ставів виявлено, що вихід цьоголіток коропа від посаджених личинок в дослідних і контрольному ставах був практично на однаковому рівні (табл. 1). Таблиця 1 Результати вирощування цьоголіток коропа при проведенні комплексу заходів щодо їх забезпечення природними кормами Групи риб Площа, га контроль дослід дослід 45 3,61 2,49 3,85 Виловлено Посаджено, середня екз./га вихід, % маса, г 30000 69,2 26,2 30000 69,3 35,1 30000 70,6 37,9 Рибопродуктивність, кг/га загальна природна 542 733 805 194 324 370 Витрати корму, кг/кг приросту 3,2 2,8 2,7 Середня маса цьоголіток любінського лускатого коропа дослідних ставів була вищою на 9,111,7 г проти цьоголіток контрольного ставу. Загальна рибопродуктивність дослідних ставів була на 33,4-48,5 % вищою, ніж контрольного ставу, а природна була вищою на 67,0-90,7 %. Витрати корму на приріст цьоголіток коропа у дослідних ставах становили 2,7-2,8, у контрольному 3,2 одиниці на 12,5-15,6 % більше. 2 UA 94426 U 5 10 Дана різниця отриманих рибницьких показників у контрольному і дослідних ставах має обґрунтування. Більш інтенсивному росту цьоголіток коропа, який забезпечив отримання додаткових приростів сприяло збагачення їх раціону природними кормами, які розвинулись безпосередньо у вирощувальних ставах завдяки проведенню заходів інтенсифікації та були інтродуковані із ставу-культиватора та садків, що дозволило збалансувати надходження в організм цьоголіток коропа необхідних поживних речовин та забезпечити оптимальні умови щодо їх вирощування. Збагачення раціону цьоголіток коропа природними кормами наступним чином вплинуло на деякі біохімічні показники. В дослідній групі риб достовірно зростає вміст гемоглобіну і є тенденція до збільшення кількості еритроцитів та гематокритного числа (табл. 2). Таблиця 2 Гематологічні показники цьоголіток коропів при проведенні комплексу заходів щодо їх забезпечення природними кормами, (М±m, n=6) Групи риб контроль дослід дослід Гемоглобін, г% 7,05±0,358 8,68±0,190** 8,70±0,211** К-ть еритроцитів, млн/мкл Гематокритне число 0,98±0,04 19,00±0,58 1,03±0,04 22,00±0,68** 1,05±0,032 20,67±0,67 Примітка: у цій і наступних таблицях * - р
ДивитисяДодаткова інформація
Автори англійськоюHrytsyniak Ihor Ivanovych, Krazhan Stalina Anatoliivna, Tsion Natalia Ihorivna
Автори російськоюГрициняк Игорь Иванович, Кражан Сталина Анатольевна, Цёнь Наталья Игоревна
МПК / Мітки
МПК: A61K 39/00
Мітки: коропа, вирощування, цьоголіток, підвищення, спосіб, ефективності
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/7-94426-sposib-pidvishhennya-efektivnosti-viroshhuvannya-cogolitok-koropa.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб підвищення ефективності вирощування цьоголіток коропа</a>
Попередній патент: Спосіб прогнозування незрощення перелому
Наступний патент: Комбінована система електропостачання постійно-змінного струму
Випадковий патент: Спосіб профілактики гострого холециститу після ендоскопічних утручань на великому дуоденальному сосочку (вдс) і жовчних шляхах