Спосіб некротомії при опікових ушкодженнях

Реферат: Спосіб некротомії при опікових ушкодженнях включає виконання розрізів дугоподібними лініями по некротизованій ділянці та по контуру опіку в зоні здорової ділянки шкіри, а також відокремлення зовнішнього краю некрозу швом. Крім цього, будують опуклу оболонку опікової поверхні та її серединну лінію, дугоподібні розрізи у зоні некрозу виконують на всю її товщу, починаючи з серединної лінії опікової поверхні і зменшуючи їх глибину у напрямі до опуклої оболонки, виходячи з конфігурації серединної лінії та зовнішнього краю зони некрозу; дугоподібні розрізи у зоні паранекрозу виконують двома лініями еквідистантно опуклій оболонці з захопленням всієї зони паранекрозу, притому лінії розрізів розташовані одна відносно іншої таким чином, що чергуються ділянки розрізу та ділянки збереженої тканини. UA 95223 U (54) СПОСІБ НЕКРОТОМІЇ ПРИ ОПІКОВИХ УШКОДЖЕННЯХ UA 95223 U UA 95223 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель стосується комбустіології і може бути використана для первинної хірургічної обробки опікової поверхні при глибоких опіках та реабілітації зон паранекрозу. Відомий спосіб некротомії при глибоких опікових ушкодженнях, що його описано в книзі Юденич В.В. Лечение ожогов и их последствий (див. М. - Медицина. - 1980). Він включає виконання "лампасних", або клітиноподібних розрізів на всю глибину некротичної тканини. Спосіб дозволяє уточнити глибину ураження, зменшити всмоктування токсичних продуктів із некротичних тканин, створює несприятливі умови для розвитку інфекції, при зменшенні внутрішньотканинного тиску в ньому відбувається профілактика венозної недостатності і тромбоутворення. Але спосіб не дає можливості попередити лімфовідтік токсичних продуктів із зони ураження та подальші дегенеративно-деструктивні зміни в зоні паранекрозу. Найбільш близьким до корисної моделі по суті та ефекту, що досягається, є спосіб некротомії при опікових ушкодженнях за патентом Російської Федерації №№ 2410036 (заявл. 20.11.2009, опубл. 27.01.2011, Способ некротомии при глубоких и пограничных ожогах). Він включає виконання розрізів дугоподібними лініями по некротизованій ділянці та по контуру опіку в зоні здорової ділянки шкіри, а також герметизацію зовнішнього краю некрозу стягуючим швом. Дугоподібні розрізи некротизованої ділянки виконують хвилеподібними, а відокремлення зовнішнього краю некрозу проводять шляхом його герметизації стягуючим швом. Спосіб дозволяє збільшити відтікання інтерстиціальної токсичної рідини та зменшити надходження токсичних речовин із зони ураження до загального лімфотоку та кровотоку, а також попередити порушення тканинної мікроциркуляції. Також спосіб дозволяє зменшити стискання нервових стовбурів та м'язів. Але спосіб не передбачає максимального збереження життєздатності клітинних конгломератів в зоні паранекрозу, що, незважаючи на прийняті хірургічні заходи, призводить до подальшого розповсюдження деструктивно-дегенеративних процесів в зоні часткового ураження тканин, які оточують осередок опіку. В основу корисної моделі поставлена задача створення удосконаленого способу, який дозволяє не тільки попередити порушення в тканинах зони паранекрозу, але і покращити їх функціональний стан. Поставлена задача вирішується тим, що в способі некротомії при опікових ушкодженнях, який включає виконання розрізів дугоподібними лініями по некротизованій ділянці та по контуру опіку в зоні здорової ділянки шкіри, а також відокремлення зовнішнього краю некрозу швом, згідно з корисною моделлю, будують опуклу оболонку опікової поверхні та її серединну лінію, дугоподібні розрізи у зоні некрозу виконують на всю її товщу, починаючи з серединної лінії опікової поверхні і зменшуючи їх глибину у напрямі до опуклої оболонки, виходячи з конфігурації серединної лінії та зовнішнього краю зони некрозу; дугоподібні розрізи у зоні паранекрозу виконують двома лініями еквідистантно опуклій оболонці з захопленням всієї зони паранекрозу, притому лінії розрізів розташовані одна відносно іншої таким чином, що чергуються ділянки розрізу та ділянки збереженої тканини. Доцільно в зоні паранекрозу через дві лінії розрізів на всю їх глибину тунельно проводити перфоровані мікроірігаторні трубки і виконувати крізь них зрошення зони паранекрозу фізіологічним розчином, що насичений киснем або озоно-кисневою сумішшю. Також доцільно на завершальному етапі втручання всі ранові поверхні покривати серветками, що просочені маслом "Озонід" з концентрацією розчинених озонідів 20-30 мг/л. Відокремлення опуклої оболонки дозволяє визначити конфігурацію зон ураження та паранекрозу, а будування серединної лінії в залежності від цієї конфігурації дозволяє провести її по ділянці найглибшого опікового ураження. Виконання дугоподібних розрізів у зоні некрозу на всю її товщу, починаючи з серединної лінії опікової поверхні і зменшуючи їх глибину у напрямі до опуклої оболонки, дозволяє диференційовано розкривати некротизовану тканину до зони паранекрозу з урахуванням характеру формування товстого коагуляційного струпу. Характер виконання дугоподібних розрізів у зоні паранекрозу, а також тунельне проведення крізь них перфорованих мікроірігаторних трубок дозволяє, по-перше, перекрити шляхи лімфовідтоку токсичних речовин із зони коагуляційного некрозу; по-друге, наситити зону паранекрозу збагаченим киснем розчином, що покращує стан тканин, попереджуючи їх дегенеративно-деструктивні зміни. Тим самим спосіб дозволяє значно зменшити зону паранекрозу та загальну інтоксикацію організму постраждалих. Покривання на завершальному етапі всіх ранових поверхонь серветками, що просочені маслом "Озонід", дає змогу покращити регенераторну здатність зони паранекрозу, перешкодити сухому коагуляційному некрозу і формуванню товстого коагуляційного струпу, а також перешкодити розвитку інфекційно-запального процесу у всіх зонах ураження. 1 UA 95223 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Заявнику невідомі приклади виконання профілактики розвитку дегенеративно-деструктивних змін в зоні паранекрозу. Приклад виконання способу ілюструється кресленням, на якому прийняті наступні позначення: межа зони 1 коагуляційного некрозу (опукла оболонка), серединна лінія 2, дугоподібні розрізи 3 в зоні некрозу, дугоподібні розрізи 4 в зоні паранекрозу, перфоровані мікроірігаторні трубки 5. Спосіб реалізується наступним чином. При надходженні хворого з опіками до клініки проводять первісну оцінку опікового осередку. По периферії опікового ураження будують його уявну опуклу оболонку 1. В зонах опікового ураження будують серединну лінію за пат. № 90404 U (заявл. 20.12.2013, опубл. 26.05.2014, Спосіб аутодермопластики при субфасційних еліптичних термічних ушкодженнях у осіб похилого віку) та заявкою № u201402279, заявл. 06.03.2014, поз. ріш. 02.06.2014, Спосіб аутодермопластики при лікуванні глибоких опіків у осіб похилого віку). По серединній лінії 2 виконують лампасний розріз на всю глибину некротичних тканин до її нижньої межі, тобто до зони паранекрозу. Після цього на відстані до 10 мм від неї виконують дугоподібні розрізи 3 у зоні некрозу, зменшуючи їх глибину у напрямі до опуклої оболонки 1, опуклістю в той же бік, що серединна лінія 2 та зовнішній край 1 зони некрозу, між якими вони виконуються. В зоні паранекрозу виконують дві переривчастих лінії 4 дугоподібних розрізів, які розташовані одна відносно іншої таким чином, що чергуються ділянки розрізу 4 та ділянки збереженої тканини. Зазначені лінії розрізів 4 виконують еквідистантно опуклій оболонці 1, притому лінії розрізів 4 розташовані одна від одної на відстані 7-8 мм, тобто на всю зону паранекрозу. Потім за допомогою м'якого затискача проводять тунелізацію тканин між розрізами з проведенням перфорованих мікроірігаторних трубок 5, кінці їх виводять назовні і використовують для подавання під тиском 145±5 см в. ст. фізіологічного розчину, що збагачений ex tempore киснем або озоно-кисневим розчином, всі ранові поверхні покривають серветками, що просочені маслом "Озонід" з концентрацією розчинених озонідів 20-30 мг/л. Крапельне зрошення зони паранекрозу проводять 3-4 рази на день впродовж 30-40 хвилин. Серветки з маслом "Озонід" міняють щоденно при перев'язках. Спосіб був застосований у 15 хворих, які були прийняті до опікового центру ДУ "ІЗНХ ім. В.Т. Зайцева НАМНУ", і показав задовільні результати. Таким чином, виконання способу за корисною моделлю дозволяє не тільки попередити порушення в тканинах зони паранекрозу, але і покращити їх функціональний стан, що дає можливість терміни лікування, зменшити травматичність подальшої нефректомії, підготовити ранові поверхні до наступної аутодермопластики. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 1. Спосіб некротомії при опікових ушкодженнях, який включає виконання розрізів дугоподібними лініями по некротизованій ділянці та по контуру опіку в зоні здорової ділянки шкіри, а також відокремлення зовнішнього краю некрозу швом, який відрізняється тим, що будують опуклу оболонку опікової поверхні та її серединну лінію, дугоподібні розрізи у зоні некрозу виконують на всю її товщу, починаючи з серединної лінії опікової поверхні і зменшуючи їх глибину у напрямі до опуклої оболонки, виходячи з конфігурації серединної лінії та зовнішнього краю зони некрозу; дугоподібні розрізи у зоні паранекрозу виконують двома лініями еквідистантно опуклій оболонці з захопленням всієї зони паранекрозу, притому лінії розрізів розташовані одна відносно іншої таким чином, що чергуються ділянки розрізу та ділянки збереженої тканини. 2. Спосіб некротомії при опікових ушкодженнях за п. 1, який відрізняється тим, що в зоні паранекрозу через дві лінії розрізів на всю їх глибину тунельно проводять перфоровані мікроірігаторні трубки і виконують зрошення зони паранекрозу фізіологічним розчином, що насичений киснем або озоно-кисневою сумішшю. 3. Спосіб некротомії при опікових ушкодженнях за п. 1, 2, який відрізняється тим, що на завершальному етапі всі ранові поверхні покривають серветками, що просочені маслом "Озонід" з концентрацією розчинених озонідів 20-30 мг/л. 2 UA 95223 U Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3