Спосіб лікування ендометріозу яєчників у жінок репродуктивного віку

Реферат: UA 95258 U UA 95258 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме акушерства і гінекології, і може знайти широке застосування в лікуванні ендометріозу яєчників у жінок репродуктивного віку. Висока частота розповсюдження серед українських жінок фертильного віку, значний вплив на репродуктивну функцію та якість життя хворих зумовлюють сьогоденну проблематику ендометріозу яєчників. За даними літератури, частота даного захворювання у жінок фертильного віку коливається в межах від 1 до 50 % [1,4]. В цілому вважається, що серед загальної популяції на ендометріоз хворіють приблизно 7-12 % жінок репродуктивного віку [2]. На даному етапі генітальний ендометріоз є захворюванням, що призводить до порушення репродуктивної функції та інвалідизації, сприяє виникненню відчуття власної неповноцінності, спричиняє фізичну та моральну шкоду жінкам у віці 20-40 років. Згідно з даними статистики, в структурі гінекологічної патології ендометріоз займає третє місце після запальних захворювань жіночих статевих органів та фіброміоми матки. Ендометріоїдні кісти яєчників є одним з найчастіших виявлень ендометріозу, їх діагностують в 17-40 % пацієнтів з ендометріоїдною хворобою [1,2]. Лікування хворих на ендометріоз полягає не тільки в пригніченні клінічно активного ендометріозу гормональними препаратами або видаленні його вогнищ хірургічним шляхом. Необхідно позбавити пацієнток від ускладнень і наслідків ендометріозу - спайкової хвороби, больового синдрому, постгеморагічної анемії і психоневрологічних порушень. Полівекторна направленість лікування - причина того, чому універсального способу терапії ендометріозу дотепер не існує. Хірургічне лікування генітального ендометріозу було і залишається єдиним методом, який дозволяє видалити механічно чи знищити сам морфологічний субстрат ендометріозу. Але сучасний підхід до лікування хворих з ендометріозом полягає в комбінації хірургічного методу, спрямованого на максимальне видалення ендометріоїдних вогнищ, гормональної терапії та імуномоделюючої терапії [6]. Найбільш близьким та вибраним як прототип є спосіб лікування ендометріозу яєчників, що включає застосування лапароскопічного видалення ендометріоїдних вогнищ та подальше призначення гормонотерапії [5]. Проте цей спосіб має певні недоліки, а саме: навіть дуже ретельна ендоскопічна редукція не може гарантувати видалення мікроскопічних вогнищ, а післяопераційна гормональна терапія має виражені побочні ефекти та не підвищує вірогідність реалізації репродуктивної функції у жінок з ендометріозом яєчників. В онову корисної моделі поставлена задача у визначенні ефективності включення до комплексного лікування ендометріозу яєчників озонотерапії. Технічним результатом є підвищення ефективності лікування ендометріозу яєчників та покращення репродуктивних показників. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який включає ендоскопічне видалення ендометріоїдних вогнищ яєчників та призначення гормональних препаратів, згідно з корисною моделлю, додатково з 3 по 11 день менструального циклу призначають сеанси озонотерапії у вигляді внутрішньовенних крапельних інфузій озонованого фізіологічного розчину протягом 15 хвилин один раз на добу впродовж 3-х місяців. Спосіб здійснювався наступним чином. Жінкам, з встановленим діагнозом ендометріозу яєчників, проводили ендоскопічне видалення ендометріоїдних вогнищ за органозберігаючим принципом. До дослідження включено 125 жінок, з задовільними рівнями АМГ, які були розділені на 3 групи. Сеанси озонотерапії ми проводили жінкам з ендометріозом яєчників після лапароскопічної десекції ендометріом яєчників та курсу медикаментозної терапії дієногестом на етапі передгравідарного підготування. В групу А увійшло 45 жінок репродуктивного віку, що за традиційною схемою отримували вітамін Ε по 100 мг 2 рази на добу та фолієву кислоту по 5 мг на добу протягом трьох місяців. II групу склали 50 жінок яким поряд з використанням зазначених препаратів з 3 по 11 день менструального циклу протягом 3-х місяців проводили сеанси озонотерапії. Озонотерапію проводили у вигляді внутрішньовенних крапельних інфузій озонованого фізіологічного розчину. Щоб отримати розчин, пропускали озонокисневу газову суміш з концентрацією в ній озону 400 мкг/мл через флакон ємністю 200 мл зі стерильним 0,9 % розчино натрію хлориду протягом 15 хвилин. Враховуючи нестабільність озону у водному середовищі, озонований фізіологічний розчин вводили зразу ж після його отримання зі швидкістю 10-20 мл/хв., що мінімізувало втрату озону. Тривалість процедури складала 20 хвилин. Лікування проводили з 3 по 11 день менструального циклу зразу ж по відновленню менструального циклу після терапії дієногестом. Концентрація озону, методика внутрішньовенних інфузій озонованого фізіологічного розчину нами була вибрана на підставі 1 UA 95258 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 методичних рекомендацій застосування озонотерапії в акушерстві та гінекології, затверджених МОЗ України. Позитивна динаміка в клінічній картині щодо регресу симптомів захворювання була наявна як в І, так і в II клінічних групах. Так, майже 58 (93,5 %) жінок з І - II стадіями розповсюдження ендометріозу яєчників відмітили покращення загального самопочуття та зменшення клінічних проявів захворювання. 52 (86,75) жінок з II клінічної групи також відмітили позитивні зміни. При оцінці тазового болю в обох клінічних крупах встановлено суттєве зниження больових відчуттів за шкалою ВАШ. В результаті спостереження за жінками групи А встановлено наявність низки відхилень у порівнянні з групою контрою. Виявлено достовірно менший розмір середнього фолікула на 1417 день менструального циклу у порівнянні з групою контрою. При динамічному УЗ спостереженні за зростанням фолікулів середній діаметр домінантного фолікула на 14-17 день циклу досягав лише 12,7±0,2 мм, що було достовірно менше, ніж у групі контролю (20,0±0,4 мм) (р