Спосіб діагностики вегетативних дисфункцій у дітей на фоні рецидивуючої патології дихальної системи

Реферат: Спосіб діагностики вегетативних дисфункцій у дітей на фоні рецидивуючої патології дихальної системи включає визначення клініко-інструментальних критеріїв обстеження вегетативного й психологічного статусу, змін функціонування серцево-судинної та центральної нервової систем. Додатково проводять двоетапне обстеження із врахуванням певних критеріїв діагностики, після чого проводять спірографічне обстеження визначення дихальних проявів хвороби. UA 96664 U (12) UA 96664 U UA 96664 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, зокрема педіатрії, і призначена для лікування вегетативних дисфункцій (ВД) у дітей на фоні рецидивуючої патології дихальної системи. У структурі дитячих захворювань одне з перших місць надається патології органів дихання. При цьому захворювання верхніх відділів дихальної системи все частіше ускладнюється бронхолегеневою патологією затяжного та рецидивуючого перебігів. В даний час вважається, що для нервової та імунної систем властивий ряд загальних властивостей і функцій, доказано їх взаємний вплив, як при патологічних, так і при фізіологічних процесах. При цьому для різних нозологічних форм патології особливо вегетативної нервової та імунної систем характерні саме поєднані розлади [1, 2]. Вегетативна нервова система поряд з центральною нервовою системою і системою гіпофізкора надниркових залоз становить єдину нейрогуморальну систему, несе регулюючу функцію і забезпечує оперативне і стратегічне управління адаптивним процесом в цілісному організмі. Вегетативна нервова система підтримує постійність внутрішнього середовища організму і формує вегетативну складову рухової і психічної діяльності, забезпечує їх відповідними метаболічними процесами, адаптаційно-трофічними впливами, зокрема це імунні процеси. Так, принципово важливими стали роботи по вивченню нейротропної активності цитокінів, вони, як виявилось, мають здатність регулювати функції структур сегетативної нервової та центральної нервової системи, що впливає на стан основних нейромедіаторних систем. Встановлено, що стрес і емоційне перевтомлення призводять до гомеостатичних порушень в імунній та нервовій системах [3, 4]. Тому, актуальним стає пошук реабілітаційних засобів, які мають можливість нормалізувати рівень функціонування вегетативної та центральної нервової систем, а також покращувати імунний статус, серед яких лідируючими відновлюючими методами залишається санаторно-курортний з використанням благоприємних морських кліматобальнеологічних та фізіотерапевтичних факторів. Найбільш близьким до способу, що заявляється, вибраним як прототип, є спосіб діагностиці вегетативних дисфункцій у дітей, який включає визначення клініко-інструментальних критеріїв обстеження вегетативного й психологічного статусу, змін функціонування серцево-судинної та центральної нервової систем (3). Однак, даний спосіб не враховує особливостей вегетативних дисфункцій у дітей на фоні рецидивуючої патології дихальної системи. Задача корисної моделі, що заявляється, полягає в оптимізації діагностики вегетативних дисфункцій у дітей на фоні рецидивуючої патології дихальної системи шляхом визначення діагностичних маркерів. Технічний результат, що досягається корисною моделлю, полягає в підвищенні точності діагностики вегетативних дисфункцій у дітей на фоні рецидивуючої патології дихальної системи. Поставлена задача вирішується завдяки тому, що у відомому способі, який включає визначення клініко-інструментальних критеріїв обстеження вегетативного, психологічного статусу, змін функціонування серцево-судинної та центральної нервової систем, згідно з корисною моделлю, додатково проводять двоетапне обстеження із врахуванням певних критеріїв діагностики (анамнестична довготривала наявність патології дихальної системи у вигляді хронічних тонзилітів та/або рецидивуючих бронхітів, швидка втомлюваність, прояви астенізації), після чого проводять спірографічне обстеження визначення дихальних проявів хвороби. Основною відмінністю способу, що заявляється, є те, що у хворого додатково проводять двоетапне обстеження із врахуванням певних критеріїв діагностики (анамнестична довготривала наявність патології дихальної системи у вигляді хронічних тонзилітів та/або рецидивуючих бронхітів, швидка втомлюваність, прояви астенізації), після чого проводять спірографічне обстеження визначення дихальних проявів хвороби. Спосіб здійснюється наступним чином. Визначають наявність цереброастенічного синдрому, а саме скарг на головні болі та головокружіння, швидка втомлюваність, довготривала наявність патології дихальної системи у вигляді хронічних тонзилітів та/або рецидивуючих бронхітів, потім проводять спірографію. Спосіб не потребує значних зусиль з боку медичного персоналу. Під спостереженням знаходилось 60 хворих дітей віком від 10 до 16 років, які знаходились на санаторно-курортному лікуванні у ДСКС "Зміна" м. Євпаторія (АР Крим). Групу порівняння склали 30 хворих вегетативною дисфункцією, які лікувались в дитячій клінічній лікарні № 6 м. Києва та не мали фонових хронічних та рецидивуючих захворювань дихальної системи. Клінічні форми захворювання розподілились наступним чином: пароксизмальну вегетативну недостатність виявлено у 12 дітей, вегетативно-судинна дисфункція за гіпертензивним типом 1 UA 96664 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 діагностовано у 17, за гіпотензивним типом діагностовано у 31 хворих. Патологія дихальної системи розподілилась наступним чином: 40 % діти з хронічним тонзилітом та 60 % дітей з рецидивуючими бронхітами. З них, 37,8 % дітей хворіли рецидивуючими бронхітами протягом 1 року, 26,4 % - протягом 2-3 років, 35,8 % - більше 3-х років. Більшість хворих (65 % дітей) мали довготривалий перебіг хронічного тонзиліту, який був виставлений 3 роки тому, і тільки 35 % диспансерно спостерігались 1-2 роки. Більше половини пацієнтів з різними формами ВД мали затяжний перебіг захворювання: тривалість основних симптомів від 1 до 3 років мали 70 % дітей, тривалість захворювання від 3 до 6 місяців - 23,3 %. Тобто, анамнестична довготривалість дихальної патології (2-3 роки) практично співпадала з наявністю проявів ВД. У решти дітей (6,7 %) anamnesis morbi спостерігався до 3 місяців. 56,7 % хворих дітей мали обтяжений спадковий анамнез з гіпертонічної або гіпотонічної хвороб у батьків. Швидка втомлюваність наступала частіше в 2,1 рази у хворих вегетативною дисфункцією на фоні хронічних тонзилітів та 2,5 разів у хворих на фоні рецидивуючих бронхітів, ніж у хворих без патології дихальної системи. Натомість, серцебиття реєструється рідше в 3,7 разів у хворих вегетативною дисфункцією на фоні рецидивуючих бронхітів та 1,8 разів у хворих вегетативною дисфункцією на фоні хронічних тонзилітів, чим у хворих без дихальної патології. Аналіз даних обстеження вегетативного тонусу в групі хворих вегетативною дисфункцією на фоні хронічного тонзиліту показав, що у 25 % пацієнтів виявилась симпатична направленість вихідного тонусу вегетативно нервової системи, у 12,5 % - парасимпатична, у 62,5 % спостерігалась ейтонія. У хворих вегетативною дисфункцією на фоні рецидивуючих бронхітів вегетативний тонус розподілився наступним чином: симпатикотонія визначалась у 12,5 %, парасимпатикотонія - у 31,5 % та ейтонія - у 56 %. Тобто з патологічних змін вихідного тонусу при вегетативній дисфункції на фоні хронічних тонзилітів переважає більше (в 2 рази) симпатикотонія, а при рецидивуючих бронхітах - парасимпатикотонія (майже в 3 рази). Стан дихальної функції оцінювали за даними спірометрії, які показали, що у 29,6 % спостерігаються порушення дихання змішаного типу, у 25,3 % - рестриктивного типу, у 19,6 % обструкція на фоні рестрикції та у 15,3 % - обструктивний тип порушень. В залежності від патології дихальної системи розподіл змін спірографії відбувся наступним чином. Так, у хворих вегетативною дисфункцією на фоні хронічного тонзиліту спостерігались порушення дихання змішаного типу (36,3 %) та обструкції на фоні рестрикції (27,4 %). Порушення обструктивного типу визначались лише в групі хворих ВД на фоні рецидивуючих бронхітів і визначались тільки у хворих на праксимальну вегетативну недостатність. Приклад конкретного застосування: Хвора А., 13 років, знаходилася на санаторно-курортному лікуванні у ДСКС "Зміна" м. Євпаторія (АР Крим). Була прийнята зі скаргами на відчуття нестачі повітря, головний біль стискаючого характеру у лобній ділянці, втрату свідомості, швидку втомлюваність, слабкість, емоційну лабільність, в анамнезі: рецидивуючий бронхіт протягом 5 років. За даними клінікоінструментального обстеження встановлено діагноз вегетативна дисфункція, пароксизмальна вегетативна недостатність з вагоінсулярними кризами на фоні рецидивуючого бронхіту. Так, визначено недостатнє вегетативне забезпечення за даними КОП; парасимпатикотонія - за даними КІГ; ЕЕГ та ЕКГ - без патології, ознаки гіповолемії та ангіоспазму - по результатам РЕГ; САН показав зниження активності. При проведенні спірометрії зареєстровано порушення дихання за обструктивним типом. Спосіб, що заявляється, був апробований на базі кафедри педіатрії № 4 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця і на базі дитячої клінічної лікарні № 6 м. Києва. Отримані позитивні дані від використання даного способу дозволяють рекомендувати його для широкого використання в практику медицини. Джерела інформації: 1. Корнева Е.А. Введение в иммунофизиологию. - СПб.: Элби, 2003. - 48 с. 7. 2. С.В. Магаева, С.Г. Морозов, И.Е. Грибова. Психонейроиммунология как область психосоматики. Нейроиммунология 2006. - Т. IV; № 3_4:4_15. 3. Вейн A.M. Вегетативные расстройства (клиника, диагностика, лечение). - М.: Мед. информ. агентство, 2000. - 752 с. 4. Белоконь И.А., Кубергер М.Б., Болезни сердца и сосудов у детей. - М.: Медицина, 1984. Т. 1. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 60 Спосіб діагностики вегетативних дисфункцій у дітей на фоні рецидивуючої патології дихальної системи, що включає визначення клініко-інструментальних критеріїв обстеження вегетативного 2 UA 96664 U 5 й психологічного статусу, змін функціонування серцево-судинної та центральної нервової систем, який відрізняється тим, що додатково проводять двоетапне обстеження із врахуванням певних критеріїв діагностики (анамнестична довготривала наявність патології дихальної системи у вигляді хронічних тонзилітів та/або рецидивуючих бронхітів, швидка втомлюваність, прояви астенізації), після чого проводять спірографічне обстеження визначення дихальних проявів хвороби. Комп’ютерна верстка М. Шамоніна Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3