Спосіб діагностики неврологічних порушень при пароксизмальній вегетативній недостатності на фоні патології шийного відділу хребта у дітей

Реферат: Спосіб діагностики неврологічних порушень при пароксизмальній вегетативній недостатності на фоні патології шийного відділу хребта у дітей передбачає визначення захворюваності шийного відділу хребта. Одночасно визначають рентгенологічні зміни в різних сегментах шийних хребців і при наявності патології в сегментах С1-С2 діагностують запаморочення, при змінах на рівні С3-С4 - порушення зору, при патології С5 погіршення когнітивних функцій та при змінах в С6С7-посилення головного болю при поворотах голови. UA 83179 U (54) СПОСІБ ДІАГНОСТИКИ НЕВРОЛОГІЧНИХ ПОРУШЕНЬ ПРИ ПАРОКСИЗМАЛЬНІЙ ВЕГЕТАТИВНІЙ НЕДОСТАТНОСТІ НА ФОНІ ПАТОЛОГІЇ ШИЙНОГО ВІДДІЛУ ХРЕБТА У ДІТЕЙ UA 83179 U UA 83179 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, зокрема педіатрії, і призначена для діагностики неврологічних порушень при пароксизмальній вегетативній недостатності на фоні патології шийного відділу хребта. Вегетативні дисфункції - одна з найважливіших проблем сучасної педіатрії через невпинне зростання цієї патології, незважаючи на велику кількість існуючих методів діагностики та лікування. За даними МОЗ України відомо, що за останнє десятиріччя в 1,5 рази збільшилась смертність дітей від патології кровообігу, що нерідко на початку захворювання проявляється ознаками вегетативної дисфункції [4]. Виділяють природжені та набуті фактори у виникненні вегетативної дисфункції, але тільки деякі автори приділяють увагу вертеброгенному фактору, та найчастіше, як складовій перинатальної травми [2, 3]. В той же час, навіть при нормальному перебігу пологів можуть виникнути мікротравми шийного відділу хребта, які в подальшому клінічно проявлять себе по мірі росту та розвитку організму [7]. Проте, зв'язок порушень функцій хребта, набутих в дошкільному та шкільному віці, з виникненням та прогресуванням вегетативної дисфункції вивчений недостатньо [2]. В останній час спостерігається значний інтерес до проявів вегетативної дисфункції з пароксизмальним перебігом на фоні патологічного стану, який визначається терміном краніовертебральна патологія [1]. До патологічних станів, що складають в сукупності краніовертебральну патологію належать: порушення анатомічної структури шийного відділу хребта і/або черепа, порушення кровопостачання головного мозку і порушення ліквородинаміки з супутніми розладами функцій структур головного і спинного мозку [1, 6]. Нестабільність краніовертебрального сегмента і нижчеприлеглих хребців, слабкість зв'язкового апарата, вроджені вади розвитку, набуті зміни шийного відділу, остеохондроз, вроджені аномалії судин вертебробазилярної артеріальної системи - головні причини виникнення синдрому вертебробазилярної недостатності у підлітків [8]. В деяких випадках в результаті нестабільності сегментів, можлива пряма дія протрузії міжхребцевого диска (при латеральному напрямку тиску) на хребетну артерію [3]. Крім того, гіпермобільність у хребті може призвести до порушення відтоку спинномозкової рідини та розвитку внутрішньо-черепної гіпертензії. Також, в результаті нестабільності суглобів шийних відділів хребта формуються міофасцикулярні блоки, які мають захисний характер та обмежують рухливість в гіпермобільному сегменті. Тривалі функціональні блокади суглобів сприяють порушенню трофіки тканин, що призводить до виникнення остеохондрозу. У свою чергу ці зміни можуть призводити до здавлювання корінців спинного мозку, що супроводжується різною клінічною симптоматикою залежно від виду нервового волокна, локалізації ураженого сегменту і ступеня ураження [7, 10]. Подразнення вегетативної нервової системи на цервікальному рівні викликане шийним остеохондрозом підсилюють синдроми хребетних артерій. Вказані зміни відображаються на якості життя дитини і є причиною наступних мозкових катастроф та дегенеративно-дистрофічних хвороб хребта при досягненні зрілого віку. Таким чином, актуальність дослідження полягає в широкому розповсюдженні вегетативних дисфункцій з пароксизмальним перебігом у дітей та недостатніми даними про патологію шийного відділу хребта у таких хворих. Найбільш близьким до способу, що заявляється, вибраний як прототип, є спосіб діагностики пароксизмальної вегетативної недостатності у дітей за допомогою неврологічного обстеження без рентгенологічної діагностики шийного відділу хребта [9]. Недоліком цього способу є недооцінка патології в певних сегментах шийних відділів хребта, яка сприяє характерним неврологічним проявам. В основу корисної моделі поставлено задачу, яка полягає в оптимізації діагностики патології шийного відділу хребта при пароксизмальній вегетативній недостатності за рахунок рентгенографії шийного відділу хребта з функціональними пробами. Технічний результат, якого досягають, буде полягати в підвищеній точності діагностики. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який передбачає визначення захворюваності шийного відділу хребта, згідно з корисною моделлю, одночасно визначають рентгенологічні зміни в різних сегментах шийних хребців і при наявності патології в сегментах С1-С2 діагностують запаморочення, при змінах на рівні С3-С4 - порушення зору, при патології С5 погіршення когнітивних функцій та при змінах в С6-С7-посилення головного болю при поворотах голови. Основною відмінністю способу, що заявляється, є визначення неврологічних порушень з обов'язковим рентгенологічним обстеженням шийного відділу хребта з функціональними пробами. За відомими літературними даними такий спосіб невідомий. 1 UA 83179 U 5 10 15 20 25 Було обстежено 70 дітей віком від 8 до 18 років, які знаходились в клініці на лікуванні з діагнозом: пароксизмальна вегетативна недостатність з судинними кризами. Всім хворим проводили рентгенографію шийного відділу хребта з функціональними пробами, деяким призначався метод МРТ даного відділу хребта. Для деталізації скарг дітей та їх батьків анкетували за спеціальними опитувальниками. Критеріями включення в групу для подальшого обстеження стали дані про порушення в шийному відділі хребта та наявність епізодів втрати свідомості. В план обстеження також входили огляд невролога, вертебролога, окуліста. Відібрано 43 дитини з пароксизмальною формою вегетативної дисфункції, у яких виявлено нестабільність в шийному відділі хребта. Серед обстежених дітей 28 (65,1 %) дівчаток та 15 (34,9 %) хлопчиків. За даними рентгенографії у 25 (58 %) хворих виявлено тільки нестабільність хребців, у 10 (23 %) дітей нестабільність поєднувалась з ознаками раннього остеохондрозу, у 8 (19 %) на фоні нестабільності шийного відділу хребта виявлено також порушення постави у вигляді сколіозу або кіфозу. В 85 % випадків нестабільність рентгенологічно визначалась на рівні сегментів С3-С6 шийного відділу хребта. Саме в цих сегментах виявлено початкові прояви остеохондрозу. За результатами об'єктивного обстеження невролога та вертебролога на момент огляду вогнищевої неврологічної патології не було виявлено. Основні дані огляду спеціалістів представлені в табл. 1. Потрібно відмітити, що майже у всіх дітей 40 (93 %) виявляється болісність при пальпації паравертебральної зони та остистих відростків. Всі обстежені діти мали напруження м'язів шиї та плечового поясу, таких як грудинно-ключично-сосочкоподібних, трапецієвидних, нижніх косих та великих і малих прямих м'язів голови. При цьому більшість дітей (88,3 %) мали двостороннє напруження м'язів шиї та надпліччя. У 5 (11,6 %) дітей напруження м'язів в цій області відбувалось асиметрично та більш виражено з однієї сторони, що призвело до розвитку рефлекторної кривошиї. Потрібно зазначити, що у більшості пацієнтів в м'язово-тонічний процес залучаються два та більше м'яза з утворенням не менше двох-трьох тригерних точок в кожному м'язі. Виявлення напружених м'язів та активних тригерів має значення для діагностики та подальшого лікування пароксизмальної вегетативної недостатності на фоні патології шийних відділів хребта. 30 Таблиця 1 Результати клінічного обстеження хворих на пароксизмальну вегетативну недостатність з патологією шийних відділів хребта Клінічні патологічні прояви Порушення постави Наявність деформації стоп Напруження м'язів шиї та надпліччя з двох сторін Напруження м'язів шиї та надпліччя з однієї сторони Шаткість при виконанні позиції Ромберга Обмеження рухів в ШВХ при поворотах голови Відчуття болю при пальпації паравертебральної області та остистих відростків Хруст в ШВХ при поворотах голови 35 40 Кількість дітей (n=43) 8 (18,6 %) 12 (27,9 %) 38 (88,3 %) 5 (11,6 %) 38 (88,3 %) 18 (41,8 %) 40 (93 %) 9 (20,9 %) Підтвердженням патології шийних відділів хребта та формування на його фоні вертебробазилярної недостатності є також наявність у більшості дітей (38 %-88,3 %) легкої статичної (при виконанні проби Ромберга, особливо ускладненої) та динамічної атаксії. При виконанні пальценосової та п'ятково-колінної проб порушень не виявлено. Більше третини (18-41,8 %) хворих мали обмеження при поворотах голови, а у 9 (20,9 %) дітей при цьому відмічено також відчуття хрусту, що також свідчить про зацікавленість шийного відділу хребта. Звертає на себе увагу той факт, що цереброастенічні неврологічні прояви у хворих на пароксизмальну вегетативну недостатність диференційовано пов'язані з патологічними змінами конкретних хребців шийних відділів хребта. Показники кореляційного аналізу рентгенологічних даних та клінічних проявів пароксизмальної вегетативної недостатності представлені в табл. 2. 2 UA 83179 U Таблиця 2 Дані кореляційного аналізу взаємозв'язків між клінічними проявами у хворих на пароксизмальну вегетативну недостатність з рентгенологічними даними Клінічні прояви ПВН Рентгенологічні зміни шийного відділу хребта С1-С2 С3-С4 Головокружіння Порушення зору Зниження успішності у навчанні С5 Погіршення пам'яті Підсилення головного болю при поворотах голови С6-С7 Роздратованість Кореляційний коефіцієнт 0,323* 0,339* 0,390** 0,390** 0,302* 0,383** Примітка: * - р