Спосіб профілактики аномалій пологової діяльності у жінок з патологічним прелімінарним періодом

Реферат: UA 96745 U UA 96745 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель, що заявляється, стосується медицини, а саме гінекології, і може бути використана для профілактики аномалій пологової діяльності у жінок з патологічним прелімінарним періодом. Проблема порушень скоротливої діяльності матки в пологах залишається однією з найважливіших в акушерстві, тому що вони є провідною причиною перинатальної захворюваності та сприяють виникненню значного спектра ускладнень у матері (1, 2, 6). В наш час аномалії скорочувальної діяльності розглядають як одну з форм порушення інтеграції між пусковим механізмом пологів і станом органа-мішені (готовністю матки та шийки до пологів) (3, 4, 7). Випередження готовності матки до пологів в співставленні з уповільненням процесу "дозрівання" шийки матки формують в подальшому своєрідну скоротливу діяльність матки, що трактується як патологічний прелімінарний період (ППП). ППП є найбільше частим ускладненням, що передує розвитку аномалій пологової діяльності. При клінічно вираженому підготовчому періоді відмічають порушення добового ритму сну і психоемоційного стану вагітної, дискоординовані тривалі скорочення міометрія з підвищенням його базального тонусу, що не сприяють структурним змінам шийки матки (1, 4). Пологи при "незрілій" шийці матки супроводжуються більшою частотою виникнення слабкої та дискоординованої пологової діяльності, несвоєчасним розривом плідного міхура, високим відсотком оперативних втручань, насамперед кесарського розтину, кровотечами, пологовим травматизмом, дистресом плода та асфіксією новонародженого (1, 2, 4). Аналіз сучасних даних літератури по проблемі профілактики аномалій пологової діяльності показав, що єдиних поглядів на тактику ведення вагітних з ППП не існує (1, 2, 4, 5, 6). Лікування ППП повинно носити комплексний характер, що включатиме нормалізацію скорочувальної діяльності матки і функції центральної нервової системи, створення біологічної готовності до пологів, спрямованої регуляції нейроендокринних порушень, покращення рівня мікроциркуляції в плаценті. Тому вважається актуальним застосування медикуаментозних засобів, що мають комплексний механізм дії на різні ланки патогенезу патологічного прелімінарного періоду з метою покращення результатів лікування даного ускладнення вагітності і пологів. Відомі способи профілактики аномалій пологової діяльності у жінок, які включають застосування цілого ряду препаратів різних фармакологічних груп з різними властивостями (6). Недоліком цих способів є те, що вони недостатньо ефективні щодо профілактики аномалій пологової діяльності у жінок з патологічним прелімінарним періодом. Найближчим аналогом-прототипом способу, що заявляється, є спосіб профілактики аномалій пологової діяльності у жінок, який включає призначення традиційних препаратів (8). Недоліком цього способу є те, що він недостатньо ефективний щодо профілактики аномалій пологової діяльності, а саме: часті запальні ускладнення, виникнення слабкої та дискоординованої пологової діяльності, тривалість проведення заходів. Задача корисної моделі, що заявляється, полягає у створенні такого способу профілактики, який би дозволив підвищити ефективність профілактичних заходів, скоротити термін профілактики аномалій пологової діяльності. Технічним результатом є підвищення ефективності профілактики аномалій у жінок патологічним прелімінарним періодом. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі профілактики аномалій пологової діяльності у жінок, який передбачає застосування медикаментозної терапії, згідно з корисною моделлю, в залежності від особливостей стану шийки матки та характеру скоротливої функції матки додатково призначають гініпрал в дозі 50 мл в 500 мл фізрозчину в/в крапельно з частотою 15 крапель на хвилину 1 раз на добу з подальшим прийомом таблеток гініпралу до 8 таблеток по 5 мг на добу протягом 2 діб або істенон по 2 мл в 200 мл фізрозчину в/в крапельно, починаючи з 8-12 крапель на хвилину, 2 рази на добу під контролем артеріального тиску протягом 2 діб. Спосіб здійснюється наступним чином: Клінічні дослідження проведені у 59 вагітних з патологічним прелімінарним періодом в терміні вагітності 38-41 тиждень, що народжували вперше. Діагноз патологічного прелімінарного періоду був виставлений після 9 годин скоротливої діяльності матки. В процесі спостереження всі вагітні з ППП скаржились на періодичні переймоподібні болі в нижній ділянці живота та в попереково-крижовій ділянці, що призводили до втоми, порушення добового ритму сну. Вагітні з ППП були розподілені на дві клінічні групи, в залежності від ступеня зрілості шийки матки і характеру скорочувальної діяльності матки. 1 UA 96745 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Всім вагітним були проведені загальноприйняті лікувально-профілактичні Заходи, що включали застосування традиційних препаратів: спазмолітиків, вітамінно-мінеральних комплексів, дезагрегантів. 15 жінкам з першої групи і 15 жінкам з другої групи було проведено лікування ППП з використанням гініпралу за методикою тривалого токолізу (50 мкг гініпралу в 500 мл фізрозчину в/в крапельно з частотою 15 крапель на хвилину 1 раз на добу з подальшим прийомом таблеток гініпралу до 8 таблеток по 5 мг на добу протягом 2 діб). 12 вагітних першої групи і 17 друглї групи з меток) лікування ППП отримували інстенон (по 2 мл в 200 мл фізрозчину в/в крапельно, починаючи з 8-12 крапель на хвилину, 2 рази на добу під контролем артеріального тиску протягом 2 діб). Ефективність лікувальних заходів оцінювалась 3L динамікою дозрівання" шийки матки і нормалізації показників скорочувальної функції матки. Суттєвих розбіжностей серед обстежених вагітних за віком, наявністю генітальної та екстрагенетальної патології та перебігом вагітності не було. При застосуванні гініпралу у жінок першої групи зареєстровано зменшення частоти та амплітуди маткових скорочень, зниження рівня базального тонусу, через 30-45 хвилин - повне припинення скорочень. Застосування тривалого токолізу дозволило зупинити основні клінічні прояви ППП в даній групі вагітних. У жінок другої групи після лікування гініпралом відмічено зниження амплітуди, тривалості та частоти маткових скорочень, базального маткового тонусу, але повного припинення скорочень матки не було зареєстровано. Інтенсивність больових відчуттів була нижче, чим до початку лікування, що надало можливості для відпочинку протягом 3,3+0,6 год. Лікувальний ефект гініпралу в даній групі вагітних жінок полягає в незначній динаміці процесу "дозрівання" шийки матки та зменшенні активності маткової діяльності. При використані у вагітних першої групи інстенону зареєстрована незмінена частота та амплітуда маткових скорочень, зниження рівня базального тонусу матки. Больові відчуття прийняли постійний монотонний характер, що не надавало можливості для повноцінного сну. У жінок другої групи після лікування інстеноном зареєстровані ритмічні та достатньо часті скорочення матки, нормалізація амплітуди і тривалості маткових скорочень, базального маткового тонусу, що вказувало на формування фізіологічної скорочувальної функції матки. Інтенсивність больових відчуттів була помірною, залишалась однаковою до і після лікування. В даній групі жінок відмічена позитивна динаміка в процесі "дозрівання" шийки матки і нормалізації скорочувальної діяльності матки. Таким чином, в лікуванні ППП у жінок з "незрілою" шийкою матки в поєднанні з неритмічними, тривалими, низькоамплітудними матковими скороченнями на фоні підвищеного базального маткового тонусу, доцільно застосовувати тривалий токоліз гініпралом. В корекції порушень при ППП у жінок з "недостатньо зрілою" шийкою матки та ритмічними, малотривалими, але високоамплітудними матковими скороченнями з досить низькою частотою, достатньо ефективне використання інстенону, що приводить до покращення процесів "дозрівання" шийки матки за рахунок початку функціонування додаткових судин в тканинах шийки матки. Отримані позитивні результати дозволяють рекомендувати запропонований спосіб для впровадження в практичну медицину. Спосіб був опробований на каф. Акушерства та гінекології № 2 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ: 1. Абрамченко В.В. Патологический прелиминарний период. - Санкт-Петербург: Элби, 2006. - 287 с. 2. Воскресенский С.Л. Биомеханизм родов: дискретно-волновая теория. Минск: ВКООО "ПолиБиТ", 1996, - 185 с. 3. Воскресенский С.Л. Функциональная ультразвуковая анатомия матки. Ультразвуковая диагностика в акушерстве, гинекологии и педиатрии. 1994. - № 1, с. 46-52. 4. Савицкий Г.А. Биомеханика раскрытия шейки матки в родах. Санкт-Петербург Элби, 1999. - 112 с. 5. Савицкий А.Г. О возможности уточнения степени готовности шейки матки к родам с помощью комплексной сонографической биометрии. //Ж. акуш., жен. болезни. - 2005. - Т.54, вып.4, с. 58-6. 6. Сидорова И.С. Физиология и патология родовой деятельности. Москва: МИА, 2006. - 235 с. 7. Жук С.І., Чечуга С.Б., Сальников С.Н., Соловей В. Сучасні аспекта до пологової підготовки шийки матки. Здоровье жінки. - 2006. - № 2. - с. 37-39. 2 UA 96745 U 8. Раскурятов Ю. Аномалии родовой деятельности (особенности, патогенез, клиника и терапия в зависимости от характера прелиминарного периода). - Автореферат дис. …д-ра мед наук. СПб, 1995. 5 10 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб профілактики аномалій пологової діяльності у жінок з патологічним прелімінарним періодом, що передбачає застосування медикаментозної терапії, який відрізняється тим, що в залежності від особливостей стану шийки матки та характеру скоротливої функції матки додатково призначають гініпрал у дозі 50 мл в 500 мл фізіологічного розчину внутрішньовенно крапельно з частотою 15 крапель на хвилину 1 раз на добу з наступним прийомом таблеток гініпралу до 8 таблеток по 5 мг на добу протягом 2 діб або істенону по 2 мл в 200 мл фізіологічного розчину внутрішньовенно крапельно, починаючи з 8-12 крапель на хвилину, 2 рази на добу під контролем артеріального тиску протягом 2 діб. 15 Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3