Глушник шуму

1. Глушник шуму, який містить вхідний та вихідний патрубки, зв'язані із шумозаглушуючою порожниною у вигляді циліндра, розділеного вільним поршнем на два об'єми, які мають почерговий 3 максимальним коефіцієнтом звукопоглинання для даних умов експлуатації. В порівнянні з прототипом види покрить обмежені, оскільки в даному винаході застосовують рухоме тіло – вільний поршень. Після повного (майже повного) заповнення шумозаглушуючої порожнини (циліндра) відпрацьованими газами, подачу газів починають з протилежного кінця порожнини, поршень рухається у зворотному напрямку, поступово витісняючи відпрацьовані гази з лівої частини порожнини в довкілля, звукова енергія яких продовжує поглинатися стінками порожнини. Недоліком вищеописаної конструкції є те, що під час переключення клапанів (шиберів чи іншої перемикаючої трубопровідної апаратури) вихлопні патрубки ДВЗ хоча і дуже короткий час напряму зв'язані із довкіллям, що обов'язково приводить до значних пульсацій тиску відпрацьованих газів і звукових коливань. Задачею винаходу є згладжування пульсацій тиску відпрацьованих газів і звукових коливань, виникаючих при прямому виході у довкілля відпрацьованих газів під час переключення клапанів (шиберів чи іншої перемикаючої трубопровідної апаратури). Поставлена задача вирішується тим, що на трубопроводі випуску відпрацьованих газів у довкілля встановлений зв'язаний з ним об'ємний компенсатор витрати газів та коливань тиску, виконаний, наприклад, у вигляді циліндра значно більшого перерізу, ніж переріз вихлопної труби і зв'язаного з вихлопною грубою отвором значно більшого перерізу, ніж у вихлопної труби. Суть винаходу пояснюється кресленнями, де: на фіг. 1 схематично зображений запропонований глушник шуму – закінчення переміщення поршня вправо; на фіг. 2 – те ж, момент переключення клапанів; на фіг. 3 – те ж, перед початком переміщення поршня вліво. Глушник шуму містить циліндр 1 з шумозаглушуючою порожниною (фіг. 1), дві торцеві кришки 2 і 3, які зсередини покриті звукопоглинальними дисками 4 і 5 (наприклад із термостійкого скла), поршень 6 з двома сепараторами 7 з підшипниковими кульками та із звукопоглинальними дисками 8 і 9. Циліндр 1 на кінцях містить вхідні патрубки 10 і 11, які почергово з'єднуються з вихлопним отвором ДВЗ (не показано) через впускний патрубок 12, та вихідні патрубки 13 і 14, які почергово з'єднуються з довкіллям через випускний патрубок 15. Для направлення відпрацьованих газів почергово в ліву чи праву частину циліндра та випускання їх з циліндра використовуються клапани 16 і 17. Для фіксації положення поршня, після якого мають переключитися клапани 16 і 17, використовуються датчики положення (наприклад, індукційні) 18 і 19, які з’єднані з командоапаратом (на графічних матеріалах не показаний), який керує клапанами 16 96905 4 та 17. Для запобігання удару поршня 6 об кришки 2 і 3 створюються так звані газові подушки. З цією ж метою можливе використання пружин, хоча такий підхід є менш практичним. На випускному патрубку 15, зразу ж за клапаном 17, встановлений компенсатор витрати газів та коливань тиску 20, виконаний, наприклад, у вигляді циліндра значно більшого перерізу, ніж переріз вихлопної труби і зв'язаний з вихлопною трубою отвором 21, також значно більшого перерізу, ніж у вихлопної труби. В циліндрі компенсатора тиску 20 до отвору випускного патрубка 15 притиснутий пружиною 22 поршень 23. В дні корпусу циліндра компенсатора тиску для входу-виходу зовнішнього повітря виконано дросель 24. У впускному патрубку 15 за компенсатором 20 встановлений запірний орган, наприклад поворотна заслінка 25, яка має привід від того ж командоапарата (на графічних матеріалах не показаний), який керує клапанами 16 та 17. Заслінка 25 відкривається одразу після відкриття клапана 17 таким чином,щоб не пропустити далі по випускному патрубку 15 незаспокоєних хвиль тиску. В основному режимі глушник працює як прототип. Під час переключення потоків газів (фіг. 2) незначний проміжок часу відпрацьовані гази із впускного патрубка 12 проходять у випускний патрубок 15 напряму через вхідні в циліндр патрубки 10 і 11 та вихідні патрубки з циліндрів 13 і 14, маючи велику амплітуду звукових коливань і коливань тиску. Але в цей час поворотна заслінка 25 перекриває незаспокоєним газам вихід у довкілля. Підійшовши до отвору 21, хвиля тиску входить у компенсатор витрати газів та коливань тиску 20, що розміщений в дні корпуса, відтісняючи поршень 23 і стискаючи пружину 22. Більша частина відпрацьованих газів, яка «прорвалася» у напряму із впускного патрубка 12 у випускний патрубок 15, зайде в компенсатор витрати газів та коливань тиску 20. Там гази заспокояться як гідравлічно, так і акустично, а потім, при нормальній роботі глушника (заповненні циліндра 1) поступово вийдуть під дією поршня 23 і пружини 22 у випускний патрубок 15. Поршень 6 під дією нових порцій відпрацьованих газів почне рух вліво. При цьому відбувається гідравлічне і акустичне заспокоєння нових імпульсних порцій відпрацьованих газів. Отже, буде забезпечене неперервне надійне заглушення шуму відпрацьованих газів двигуна внутрішнього згорання. Джерела інформації: 1. Федоров В. В. Спосіб глушіння шуму відпрацьованих газів двигуна внутрішнього згорання та пристрій для його здійснення. Патент України №90816 від 12. 03. 2009 р., бюлетень "Промислова власність" № 10. 25. 05. 2010 р. МПК F 01 N 1/16. 5 96905 6 7 96905 8 9 Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 96905 Підписне 10 Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601