Спосіб комплексного лікування хворих на рецидивуючий папіломатоз гортані

Реферат: Спосіб комплексного лікування хворих на рецидивуючий папіломатоз гортані включає хірургічне видалення новоутворень з подальшим призначенням медикаментозних препаратів. Додатково призначається вакцинація препаратом "Гардасіл". UA 97606 U (54) СПОСІБ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА РЕЦИДИВУЮЧИЙ ПАПІЛОМАТОЗ ГОРТАНІ UA 97606 U UA 97606 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до отоларингології, і може бути використана для протирецидивного лікування хворих на рецидивуючий папіломатоз гортані. За даними літератури [1,2] папіломатоз гортані відомий медикам більш трьох століть. Але тільки протягом останніх 20 років доведена вірусна природа цього захворювання, а умови його розвитку та патогенез лишаються недостатньо вивченими. Папіломавіруси - єдина група вірусів, для яких доведено, що вони індукують утворення пухлин у людини в природних умовах [1]. В ґенезі росту пухлини значну роль відіграють структурні білки вірусу папіломи людини (ВПЛ) - Є6 та Є7, які називають онкопротеїнами. Вони забезпечують критичні умови для розвитку неоплазм. Патогенетичною основою вірусіндукованого онкоґенезу є інтеграція вірусної ДНК в хромосому клітин людини з активним синтезом онкобілка Є7 та здатністю трансформованих клітин метаболізувати естрадіол з утворенням 16α-гідроксистерону - агресивного метаболіту, який активує експресію гена Є7. Даний комплекс забезпечує проліферативну активність пухлини та пригнічує систему імунологічного надзору [3]. Знаходження білків Є6, Є7 в пробах епітеліальних тканин розглядається як свідоцтво процесу малігнізації епітеліальних клітин, які містять інтегровану копію генома ВПЛ. Це стало базисом для створення специфічних тест-систем для ІФА, за допомогою яких якісно та кількісно виявляють наявність онкобілка [4,5]. Суттєвою відмінністю ВПЛ є їх здатність переключатись з інфекції непродуктивного типу на інфекції продуктивного типу та навпаки. В першому випадку вірус реплікується синхронно із клітиною не спричиняючи їй шкоди. В іншому випадку вірус швидко розмножується лізуючи клітину, звільнює масу нових вібріонів, які здатні інфікувати інші клітини [3]. Доведено, що ВПЛ може спричиняти різну дію на слизову оболонку. Так, проявом продуктивного впливу є папіломи, а результатом трансформуючої дії можуть бути внутрішньоепітеліальні ураження (дисплазія, інвазивний рак) [8]. Важливим етапом профілактики злоякісних новоутворень є рання діагностика та підвищення ефективності лікування респіраторного папіломатозу. Разом зі змінами поглядів на патогенез респіраторного папіломатозу, змінюється і його терапія. При цьому вибір препаратів та їх дозування проводиться скоріше імперичним шляхом, а оцінка ефективності їх застосування утруднюється відсутністю єдиних критеріїв та глибокого дослідження цього питання. Сучасне комбіноване лікування папіломатозу ВДШ(верхніх дихальних шляхів) включає хірургічне видалення папілом та терапевтичне протирецидивне лікування. Але, не зважаючи на всі зусилля сучасної медицини, зберігається висока частота рецидивів захворювання та виникає необхідність у багаторазових хірургічних втручаннях з цього приводу протягом багатьох років, або навіть усього життя [9]. Застосування тільки хірургічного методу лікування не завжди ефективне і потребує протирецидивної терапії у післяопераційному періоді. На сьогоднішній день є декілька напрямків протирецидивної терапії РП ВДШ. А саме, імуномоделююча терапія (переважно препарати інтерферону та індуктори синтезу ендогенних інтерферонів); противірусна терапія ациклічними фосфатами нуклеозидів; застосування цитостатиків (проспідин, блєоміцин, подофілін) [10-12]. Застосовуються також аналоги вітаміну А (ретиноїди); препарати, які впливають на метаболізм естрогенів (індинол). Також слід згадати препарати, які широко використовували у недавньому минулому - сік чистотілу, стероїдні гормони, тетрациклін, аутогенну вакцину, ранітідин. Однак, усі перераховані засоби лікування приблизно у половині випадків спостережень мають багато недоліків: висока вартість та тривалість лікування декілька років, побічні ефекти, токсичність, канцерогенна дія та ін. До того ж ефективність усіх методів умовна і не призводить до повного одужання пацієнтів. Найближчим аналогом є спосіб лікування рецидивуючого респіраторного папіломатозу [13], який складається із хірургічного видалення папілом із наступним введенням циклоферону внутрішньом'язово в дозі 3-5 мг/кг ваги. Недоліком цього методує те, що пацієнт отримує препарат інтерферону як монопротирецидивну терапію тривалий час (тричі на тиждень курсом 1 рік). Найбільш частим ускладненням ін'єкційного способу введення препаратів інтерферону є загальний грипоподібний синдром та пірогенні реакції. Крім цього автори прототипу враховують тільки рівень ендогенного інтерферону як критерій ефективності протирецидивної терапії. Задачею корисної моделі є підвищення ефективності лікування хворих на рецидивуючий папіломатоз гортані, зменшення частоти рецидивування захворювання, доступність та економічність застосування схеми, що пропонується. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб комплексного лікування хворих на рецидивуючий папіломатоз гортані включає хірургічне видалення новоутворень з подальшим 1 UA 97606 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 призначенням медикаментозних препаратів, згідно з корисною моделлю, додатково призначається вакцинація препаратом "Гардасіл". Гардасіл (Gardasil) - вакцина проти вірусу папіломи людини виробництва компанії Merck & Co. Гардасіл - квадрівалентна вакцина проти вірусу папіломи людини. Це стерильна суспензія для внутрішньом'язового введення, виготовлена із суміші високоочищених вірусоподібних часточок рекомбінантного основного капсидного білка (L1) ВПЛ типів 6, 11, 16 і 18. Гардасіл захищає проти вірусу папіломи людини 6, 11, 16 и 18 типів. Вакцина зареєстрована більш ніж у 100 країнах світу, майже у 20 країнах входить до національного календарю щеплень. В Україні вакцина зареєстрована 26.07.2008 р. Для лікування хворих на рецидивуючий папіломатоз гортані ми запропонували застосування вакцини "Гардасіл" через 1 місяць після хірургічного видалення папілом гортані. Хворим були надані пояснення щодо препарату, рекомендовано обдумати та самостійно прийняти рішення, а також підписати інформовану згоду на застосування препарату. Притримуючись запропонованої схеми в інструкції, вакцинація проводилася тричі за схемою 0-2-6 місяців. Спосіб виконують наступним чином. Перед початком лікування хворі проходили комплекс обстеження, який включав ретельний аналіз скарг хворого та збір анамнезу: кількість рецидивів, їх зв'язок з ендо- та екзогенними патогенними факторами, строки ремісії, визначення попереднього лікування та його успішність; професію хворих та стаж роботи, умови життя та відпочинку, наявність шкідливих звичок, спадковість даного захворювання у близьких родичів та наявність папіломатозу у близьких людей. Також у бесіді з хворим з'ясовували наявність папіломатозу інших локалізацій та лікування, яке вони приймали з цього приводу. Ретельно опитувалися хворі з приводу супутніх захворювань, їх перебігу та лікування. Після цього переходили до обстеження ЛОР-органів, яке включало передню риноскопію, орофарингоскопію, отоскопію, непряму ларингоскопію (при необхідності - непряму мікроларингоскопію). Хворі на папіломатоз гортані були поділені на дві групи. Хворі групи порівняння з метою протирецидивного лікування у післяопераційному періоді отримували інгаляції Лаферобіону 300 тис. № 10 та мінерально-вітамінні комплекси. Хворим на ПГ основної групи, з часто рецидивуючим наполегливим перебігом хвороби, за їх згодою, у післяопераційному періоді додатково призначали введення квадривалентної вакцини "Гардасіл". Курс вакцинації складається з трьох щеплень у дельтоподібний м'яз плеча; друга та третя ін'єкції вводяться через 2 та 6 місяців після першої. У процесі вакцинації хворих на РП рецидиви виникли у 2-х хворих після першого щеплення, після другої - у одної хворої. Папіломи були видалені. Після завершення повного курсу вакцинації рецидиви не поновлювалися протягом 1,5 років. Через 1 рік після завершення курсу вакцинації у однієї хворої виник осередок папілярної гіперплазії слизової оболонки гортані, який було видалено і отримано відповідне ПГВ і тільки у одного хворого з часто рецидивуючим перебігом захворювання (більше 3-х на рік) рецидиви захворювання вникли знову, з частотою 2 рази на рік. Таким чином, одержані результати досліджень вказують на те, що частота виникнення рецидивів протягом року після вакцинації в основній групі (4,8 %) є вірогідно нижчою (р=0,02), ніж у групі порівняння (23,5 %). Результати клінічних досліджень підтверджені даними визначення імунологічної реактивності хворих на РП, які показали, що проведене лікування сприяло нормалізації більшості змінених показників імунологічної реактивності. Зокрема, було відзначено збільшення + загальної кількості Т-лімфоцитів крові та їх СД - субпопуляції, нормалізацію стимульованої функціональної активності ПЦК, продукції клітинами крові альфа- та гамма- інтерферонів, рівнів ЦІК, зменшенню рівня Ig А в сироватці крові та частоти виявлення IgE-антитіл до антигенів сполучної тканини в секреті ротоглотки. Одержані результати свідчать про перспективність використання вакцини "Гардасіл" в післяопераційному періоді лікування хворих на РП як протирецидивного засобу. Спосіб успішно апробований у відділенні запальних захворювань ЛОР-органів ДУ "Інститут отоларингологіїї НАМИ України". Використання такої протирецидивної терапії дозволяє зменшити частоту рецидивів, покращити якість життя хворих та їх працеспроможність. Джерела інформації: 1. Дмитриев Г.А., Биткина О.А. Папиломавирусная инфекция. - М.: Медицинская книга, 2006.-76 с 2. Shah KV, Stern WF, Shah FK, et al. Risk factors for juvenile onset recurrent respiratory papillomatosis. Pediatr Infect Dis J.May.- 1998. - Vol.17(5).- p.372-6. 2 UA 97606 U 5 10 15 20 3. Kashima HK, Mounts P, Shah K. Recurrent respiratory papillomatosis. Obstet Gynecol Clin North Am. Sep 1996. - Vol.23(3).-p.699-706. 4. Pou AM, Rimell FL, Jordan JA, et al. Adult respiratory papillomatosis: human papillomavirus type and viral coinfections as predictors of prognosis. Ann Otol Rhinol Laryngol. Oct 1995.- Vol. 104(10 Pt 1).- p. 758-62. 5. Дзюблик І.В., Ковалюк О.В. Папіломавірусна інфекція: погляд на проблему лікарявірусолога. Український хіміотерапевтичний журнал - № 1-2 (25) – 2012. - С. 98-106. 6-J-Dillner, M Arbyn, E Unger, and L Dillner. Monitoring of human papillomavirus vaccination-Clin Exp Immunol. 2011 January. - Vol.163(1).- p. 17-25. 7. Солдатский Ю.Л. Инфицированность вирусом папилломы человека верхних дыхательных путей у детей без клинических признаков респираторного папилломатоза // Вестн.оторинолар. 2009. - № 1. -С. 16 8. Сафронникова Н.Р., Мерабишвили В.М. Профилактика вирусзависимых онкологических заболеваний. Диагностика и лечение папилломавирусной инфекции. Пособие для врачей. СПб., 2005. - 34 с. 9. Pou AM, Rimell FL, Jordan JA, et al. Adult respiratory papillomatosis: human papillomavirus type and viral coinfections as predictors of prognosis. Ann Otol Rhinol Laryngol. Oct 1995. Vol.104(10 Pt l).- p.758-62. 10. Потапов И.И. и др. Криохирургия в оториноларингологии. - М., 1975 11. Садовский В.И. Микроэндоларингеальная діагностика и хірургія. - Гомель, 2003. 12. Зенгер В.Г., Наседкин А.Н., Паршин В.Д. Хирургия повреждений гортани и трахеи – 2010. 13. Солдатский Ю.Л., Онуфриева Е.К., Стрыгина Ю.В., Погосова И.Е. Рецидивирующий респираторный папиломатоз: современное состояние проблемы// Вестн. оторинолар., 2009. - Vol.4.- p. 66-71. 25 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 Спосіб комплексного лікування хворих на рецидивуючий папіломатоз гортані, що включає хірургічне видалення новоутворень з подальшим призначенням медикаментозних препаратів, який відрізняється тим, що додатково призначається вакцинація препаратом "Гардасіл". Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3