Спосіб місцевого лікування зон паранекрозу при глибоких опіках
Номер патенту: 97648
Опубліковано: 25.03.2015
Формула / Реферат
1. Спосіб місцевого лікування зон паранекрозу при глибоких опіках, який включає вилучення озонованого жирового аспірату та його ін'єкційне введення в зони паранекрозу тканин, прилеглих до коагуляційного некрозу, який відрізняється тим, що додатково в зони паранекрозу шляхом їх інфільтрації вводять суміш озонованих ліпосомальних препаратів та антигіпоксантів прямої специфічної дії.
2. Спосіб місцевого лікування зон паранекрозу при глибоких опіках за п. 1, який відрізняється тим, що як ліпосомальні препарати вибирають озоновані ліпін та ліпофлавон.
3. Спосіб місцевого лікування зон паранекрозу при глибоких опіках за пп. 1, 2, який відрізняється тим, що як антигіпоксанти прямої специфічної дії обирають поліфеноли та похідні g-аміноолійної кислоти (GABA).
Текст
Реферат: Спосіб місцевого лікування зон паранекрозу при глибоких опіках включає вилучення озонованого жирового аспірату та його ін'єкційне введення в зони паранекрозу тканин, прилеглих до коагуляційного некрозу. Додатково в зони паранекрозу шляхом їх інфільтрації вводять суміш озонованих ліпосомальних препаратів та антигіпоксантів прямої специфічної дії. UA 97648 U (54) СПОСІБ МІСЦЕВОГО ЛІКУВАННЯ ЗОН ПАРАНЕКРОЗУ ПРИ ГЛИБОКИХ ОПІКАХ UA 97648 U UA 97648 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до комбустіології і може бути використана для місцевого лікування зон паранекрозу при глибоких опіках. Відомий спосіб місцевого лікування зон паранекрозу, що описаний в статті Шаповалова С.Г., Сухопарової Е.П., Блинової М.И. "Применение трансплантации аутожировой ткани у обожженных" (див. Вопросы травматологии и ортопедии. - 2012. - № 2 (3). - С. 103-106). Спосіб включає просочення донорської зони лікарським розчином, який отримують за допомогою шприцевої ліпоаспірації, фракціонування аспірату, підготовки аутожирового трансплантату виділенням середньої фракції аспірату. Внутрішньотканинне введення аутожирового трансплантату виконують по периферії та в зону опікового ушкодження. Слід підкреслити, що всі описані дії відбуваються після видалення опікового струпу і включають закривання рани аллофібробластами та неадгезивним перев'язувальним матеріалом. Просочення донорської зони виконують лікарським розчином анестетиків та адреналіну. Внутрішньотканинне введення аутожирового трансплантату виконують в дно та по периферії опікової рани, що утворилася після некректомії. Спосіб дозволяє за рахунок трансплантації аутожирової тканини нормалізувати компенсаторно-репаративні процеси в рані з покращенням дозрівання грануляційної тканини та крайової епітелізації, що в половині випадків дозволило здійснити епітелізацію рани, а в інших підготовити рану для подальшої аутодермопластики. Але зазначений спосіб може бути виконаний лише після некректомії, за наявності відкритої рани, тобто він не призупиняє процес клітинного апоптозу, а лише дозволяє ліквідувати його наслідки. Спосіб також не призупиняє аутоімунний конфлікт між ураженою мертвою опіковою тканиною і підлеглою здоровою тканиною з розповсюдженням патологічного процесу на оточуючі тканини. До того ж, спосіб не призупиняє інфікування рани і не покращує васкуляризацію ішемізованої термовпливом зони, де продовжуються спазми судин та їх тромбози. Найбільш близьким до корисної моделі є спосіб місцевого лікування зон паранекрозу при глибоких опіках за патентом № 92051 U (UA, A61B 17/00, заявл. 06.03.2014, опубл. 25.07.2014, Спосіб аутоліпографтінгу в місцевому лікуванні глибоких опіків). Він включає вилучення озонованого жирового аспірату та його ін'єкційне введення в зони паранекрозу тканин, прилеглих до коагуляційного некрозу. Вилучення озонованого жирового аспірату проводять в зонах, які містять багато жирових клітин, шляхом просочення донорської зони лікарським розчином, наступної шприцевої ліпоаспірації, фракціонування аспірату та підготовки аутожирового трансплантату виділенням середньої фракції аспірату. Ін'єкційне введення озонованого жирового аспірату в зони паранекрозу здійснюють багатофокусним внутрішньотканинним введенням під зону коагуляційного некрозу. Спосіб дозволяє, не чекаючи купірування гострих проявів опікової хвороби (опікового шоку, гострої опікової токсемії, септико-токсемії) починати місцеве лікування, яке спрямоване на створення умов найбільш сприятливого перебігу процесів в осередку ураження з відновленням репаративних процесів в зоні паранекрозу, призупиненням патологічних змін в тканинах, забезпеченням їх бар'єрно-захисних функцій, профілактикою судинної оклюзії, капіляростазу та імуносупресії, яка обумовлена набряковою рідиною і лімфою, що виходить з опікової рани. Але не у всіх хворих можливо отримати достатній об'єм аутожирових клітин, оскільки такі хворі часто виснажені. Також при острівковому введенні аутожирової тканини не захоплюється вся зона паранекрозу, що не дозволяє досягти рівномірності позитивних ефектів, що описані вище. До того ж, больовий ефект в даній зоні призводить до надмірного роздратування нервових рецепторів та нервових центрів ЦНС, що, в свою чергу, призводить до неадекватної вегетативної реакції відповіді, утворюючи замкнуте коло. В основу корисної моделі поставлено задачу створення способу, який дозволяє зменшити зону паранекрозу при збереженні життєздатності тканинних структур і перервати процес розповсюдження тканинного апоптозу у випадках, коли власних жирових тканин хворого недостатньо для рівномірної інфільтрації зони паранекрозу. Поставлена задача вирішується тим, що в способі місцевого лікування зон паранекрозу при глибоких опіках, який включає вилучення озонованого жирового аспірату та його ін'єкційне введення в зони паранекрозу тканин, прилеглих до коагуляційного некрозу, згідно з корисною моделлю, додатково в зони паранекрозу шляхом їх інфільтрації вводять суміш озонованих ліпосомальних препаратів та антигіпоксантів прямої специфічної дії. Доцільно як ліпосомальні препарати вибирати озоновані ліпін та ліпофлавон. Доцільно як антигіпоксанти прямої специфічної дії обирати поліфеноли та похідні аміноолійної кислоти (GABA). Введення суміші озонованих ліпосомальних препаратів в зони паранекрозу у випадках, коли власних жирових тканин хворого недостатньо для рівномірної інфільтрації зони паранекрозу 1 UA 97648 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 дозволяє нормалізувати тканинне дихання, відновити функціональну активність ендотеліальних клітин, підвищити мембранопротекторний ефект, синтез та виділення ендотеліального фактора розслаблення, покращити мікроциркуляцію та ангіопротекцію, що, кінець кінцем, приводить до протизапального та ранозагоючого ефектам. Озонування ліпосомальних препаратів дозволяє отримати їх окиснення до утворення в жировій тканині кетонових тіл -гідроолійної кислоти. Зазначені кетонові тіла сприяють підтримці енергетичного балансу, особливо в м'язовій тканині, покращуючи внутрішньотканинний енергетичний обмін. Ліпофлавон як одна з форм ліпіну є продуктом нанотехнологічних розробок з високою тропністю до клітинних мембран. Інкапсульований в ліпосомах кверцитин належить до розряду поліфенолів і захищає нервові клітини від окиснювального стресу, активує ендогенні антиоксидантні системи захисту, знижує розвиток запальних процесів, попереджує розвиток дегенеративних процесів і сприяє процесам регенерації нервових волокон. Таким чином виключається імовірність розвитку нейропатичного болю. Поліфеноли як антигіпоксанти прямої специфічної дії включають такі препарати як оліфен, кверцитин та корветин. Всі препарати зазначеної групи сприяють синтезу АТФ, ліквідують порушення окислювально-відновного гомеостазу, знижуючи потребу клітин в кисні, підтримують нормальну структуру клітинних і міжклітинних мембран, покращують мікроциркуляцію. Крім цього вони сприяють збереженню пулу активного бутадіону, який є одним із важливіших ендогенних антиоксидантів. Похідні -аміноолійної кислоти (GABА), наприклад натрію оксибутират, дозволяють отримати виражений місцевий знеболювальний ефект, ліквідуючи роздратування периферичних нервових закінчень в зоні опікового ушкодження. Крім цього зазначений препарат при введенні приводить до седативного ефекту. Свій антигіпоксичний ефект препарат реалізує за рахунок перетворення в янтарний напівальдегід, який приймає участь в транспорті + водню (Н ) на другому етапі дихального ланцюга. Янтарний напівальдегід перетворюється в янтарну кислоту, підтримуючи процеси окиснювального фосфорування в мітохондріях, утворення АТФ. Прямі специфічної дії антигіпоксанти при їх сумісному застосуванні входять до складу ліпідних візікул-ліпосом (контейнери для лікарських речовин), які доставляють антигіпоксанти безпосередньо до структури клітин зони паранекрозу і тим утворюються найбільш сприятливі умови для збереження клітинних структур, нормалізації процесів тканинного дихання, підвищення енергетичного обміну в клітинах. Спосіб реалізується наступним чином. На початковому етапі лікування хворих з глибокими термічними ураженнями шкіри (ШБ - IV ст.) готують розчин для ін'єкційного обколювання зони паранекрозу, а також 20 мл-вий шприц та тонку довгу голку (діаметром до 3 мм і довжиною до 15-20 см). Спочатку готують розчин озонованого ліпіну шляхом змішування ліофілізованого (порошкоподібного) фосфатидилхоліну з озонованим фізіологічним розчином при концентрації розчиненого озону 4,0±0,4 мкг/мл (на 50 мл озонованого фізіологічного розчину беруть 500 мг ліпіну). Суміш емульгують шляхом збовтування впродовж 3-5 хвилин. Об'єм суміші готують, виходячи із потреби зони інфільтрації. В готову суміш додають корветин в дозуванні 0,2 мг на 1 кг ваги хворого, або оліфен (0,5-1 г у вигляді разової дози), а також ін'єкційний 20 %-вий розчин натрію оксибутирату в пропорції 0,05-0,12 г на 1 кг ваги тіла хворого. Виконують повторнезбовтування суміші впродовж 5 хвилин, після чого набирають її до шприців і за допомогою довгої голки підводять під зону коагуляційного некрозу з інфільтрацією зони паранекрозу при зворотному напрямку її руху. Таким чином виконують обколювання всієї зони паранекрозу послідовними ін'єкціями по периферії зони коагуляційного некрозу. Описана методика була використана при лікуванні глибоких опіків у 17 хворих. У всіх випадках отриманий виражений позитивний ефект - як загальний знеболюючий та дезінтоксикаційний, так і місцевий збережувально-регенераторний. Останній полягав в тому, що припинялося розповсюдження зони паранекрозу, було відсутнє інфікування уражених тканин, виникала можливість виконання ранньої і повної некректомії при чіткому відокремленні зони коагуляційного некрозу від збереженої життєздатної тканини. В наступному зони некректомії вкривалася свіжими грануляціями, що дозволяло зменшити термін від моменту некректомії до закриття її шкірними аутотрансплантатами. Подібна лікувальна тактика дозволила у всіх випадках отримати позитивний ефект від шкірної пластики, знизивши середній термін перебування в стаціонарі до 9±2 ліжко-днів. Таким чином, виконання способу за корисною моделлю дозволяє отримати не тільки знеболювальний, антитоксичний та дезінтоксикаційний ефект, але і значно підвищити антиоксидантну і антигіпоксичну активність клітин зони паранекрозу, тобто зменшити зону 2 UA 97648 U паранекрозу при збереженні життєздатності тканинних структур і перервати процес розповсюдження тканинного апоптозу у випадках, коли власних жирових тканин хворого недостатньо для рівномірної інфільтрації зони паранекрозу. 5 10 15 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 1. Спосіб місцевого лікування зон паранекрозу при глибоких опіках, який включає вилучення озонованого жирового аспірату та його ін'єкційне введення в зони паранекрозу тканин, прилеглих до коагуляційного некрозу, який відрізняється тим, що додатково в зони паранекрозу шляхом їх інфільтрації вводять суміш озонованих ліпосомальних препаратів та антигіпоксантів прямої специфічної дії. 2. Спосіб місцевого лікування зон паранекрозу при глибоких опіках за п. 1, який відрізняється тим, що як ліпосомальні препарати вибирають озоновані ліпін та ліпофлавон. 3. Спосіб місцевого лікування зон паранекрозу при глибоких опіках за пп. 1, 2, який відрізняється тим, що як антигіпоксанти прямої специфічної дії обирають поліфеноли та похідні -аміноолійної кислоти (GABA). Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3
ДивитисяДодаткова інформація
Автори англійськоюKozyn Yurii Ivanovych, Kravtsov Oleksii Vitaliovych
Автори російськоюКозин Юрий Иванович, Кравцов Алексей Витальевич
МПК / Мітки
МПК: A61B 17/00, A61M 37/00
Мітки: спосіб, місцевого, опіках, глибоких, лікування, паранекрозу, зон
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/5-97648-sposib-miscevogo-likuvannya-zon-paranekrozu-pri-glibokikh-opikakh.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб місцевого лікування зон паранекрозу при глибоких опіках</a>
Попередній патент: Суміщений дисковий узгоджувальний пристрій з подвійним вторинним розімкненим витком
Наступний патент: Відцентровий випаровувач
Випадковий патент: Спосіб лікування транзиторної ішемічної атаки атеротромботичного генезу