Спосіб розширення рани при видаленні червоподібного відростка при лапароскопічній апендектомії

Реферат: UA 98496 U UA 98496 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, стосується медицини, а саме невідкладної абдомінальної хірургії, і може бути використана при виконанні лапароскопічної апендектомії з приводу гострого апендициту. Відомий спосіб розширення рани при видаленні червоподібного відростка під час виконання лапароскопічної апендектомії (1) передбачає додаткове розсічення апоневротичних структур передньої черевної стінки до розмірів, необхідних для видалення червоподібного відростка. Через встановлений у черевній порожнині троакар для лапароскопічних інструментів діаметром 10 мм у черевну порожнину вводиться лапароскопічний затискач. За допомогою робочої частини затискача захоплюється червоподібний відросток за його основу, кремальєра затискача закривається. Троакар разом із лапароскопічним затискачем та фіксованим у ньому червоподібним відростком виводиться із черевної порожнини. При цьому найширші частини червоподібного відростка фіксуються у троакарному проколі передньої черевної стінки. За допомогою скальпеля розширюють троакарний прокол передньої черевної стінки до розміру, необхідного для безперешкодного видалення червоподібного відростка з черевної порожнини. Після видалення з черевної порожнини червоподібного відростка троакар для лапароскопічних інструментів повторно вводиться через троакарну рану до вільної черевної порожнини з метою виконання подальших операційних маніпуляцій. З метою герметизації черевної порожнини після додаткового розсічення апоневротичних структур передньої черевної стінки, протилежні краї шкірної рани в місці троакарного розрізу фіксуються цапкою для білизни. Виконання розширення троакарної рани, згідно зі способом-прототипом має наступні недоліки: - тривала розгерметизація черевної порожнини після додаткового розсічення апоневротичних структур передньої черевної стінки тимчасово затримує проведення подальших операційних маніпуляції; - виникає додаткове травмування шкірних країв троакарної рани при герметизації її цапкою для білизни; - значне інфікування троакарного каналу під час виведення з нього червоподібного відростка за рахунок наявності прямого контакту між тканинами запаленого відростка та рановою стінкою; - необхідність додаткового ушивання країв розсіченого апоневрозу після завершення оперативного прийому; - збільшення тривалості оперативного втручання за рахунок необхідності додаткового розсічення апоневротичних структур передньої черевної стінки та шкіри, їх ушивання та герметизації черевної порожнини після видалення червоподібного відростка; - збільшення частоти виникнення післяопераційних троакарних кил через створення значних за протяжністю дефектів апоневротичних структур передньої черевної стінки; - погіршення косметичного результату лапароскопічного оперативного втручання через необхідність виконання додаткового розрізу шкіри та інших шарів передньої черевної стінки під час видалення червоподібного відростка з черевної порожнини. Задачею корисної моделі є розробка такого способу розширення троакарної рани при видаленні червоподібного відростка із черевної порожнини при лапароскопічній апендектомії, який забезпечує зменшення часу оперативного втручання, запобігає інфікуванню стінок троакарної рани та не передбачає додаткового розсічення апоневротичних структур передньої черевної стінки. Технічний результат, що досягається від вирішення поставленої задачі, полягає у можливості проведення швидкого та безпечного видалення червоподібного відростка з черевної порожнини без додаткового розсічення апоневротичних структур передньої черевної стінки, що забезпечує зменшення частоти випадків виникнення післяопераційних троакарних гриж та дозволяє досягти оптимального косметичного результату оперативного втручання. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який передбачає проведення додаткового розсічення апоневротичних структур передньої черевної стінки та шкіри, згідно з корисною моделлю, видалення червоподібного відростка виконують за допомогою введення у троакарний прокол передньої черевної стінки трипелюсткового ранорозширювача та еластичного розширення троакарної рани за рахунок розведення стулок ранорозширювача. Суть корисної моделі пояснена графічно. На фіг. 1 зображений трипелюстковий ранорозширювач, де 1 - стулки ранорозширювача зведені, 2 - стулки ранорозширювача розведені. На фіг. 2 зображений етап введення до черевної порожнини стулок трипелюсткового ранорозширювача по раніше встановленому троакарі, де 3 - тристулковий ранорозширювач із зведеними стулками, 1 UA 98496 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 4 - введений до черевної порожнини троакар для лапароскопічних інструментів діаметром 10 мм, 5 - передня черевна стінка. На фіг. 3 схематично представлений етап видалення з черевної порожнини червоподібного відростка через розведені стулки тристулкового ранорозширювача, де 6 - тристулковий ранорозширювач із розведеними стулками, 7 - лапароскопічний затискач, 8 - червоподібний відросток. Спосіб виконується наступним чином. Після виконання відсічення червоподібного відростка та обробки його культі проводять видалення червоподібного відростка з черевної порожнини з використанням трипелюсткового ранорозширювача (фіг. 1) з трьома стулками (1, 2). Використовуючи введений у черевну порожнину троакар для лапароскопічних інструментів (4) як стилет-провідник (фіг. 2), по ньому до черевної порожнини вводиться трипелюстковий ранорозширювач зі зведеними стулками (3). Через троакар для лапароскопічних інструментів (4) до черевної порожнини вводиться лапароскопічний затискач (7), яким захоплюють основу відсіченого червоподібного відростка (8). Стулки трипелюсткового ранорозширювача розводять (фіг. 3), при цьому троакарний канал в передній черевній стінці (5) розтягується до розмірів, необхідних для видалення червоподібного відростка. Лапароскопічний затискач з фіксованим у ньому червоподібним відростком, троакар для лапароскопічних інструментів одномоментно виводяться з черевної порожнини між розведеними стулками (6) трипелюсткового ранорозширювача. При цьому стулки ранорозширювача (6) захищають стінки троакарного каналу від інфікування запаленими тканинами червоподібного відростка (8). Спосіб, що заявляється, має наступні переваги: - не виникає тривалої розгерметизації черевної порожнини за рахунок швидкого одномоментного видалення червоподібного відростка та розведення стулок трипелюсткового ранорозширювача; при цьому є можливість відразу після видалення червоподібного відростка з черевної порожнини продовжити подальші операційні маніпуляцію, не витрачаючи час на відновлення втраченого карбоксиперитоніуму. - оскільки розширення ранового каналу не передбачає розсічення апоневротичних структур передньої черевної стінки відпадає необхідність у проведенні додаткової герметизації розсічених країв рану, а також зменшується ймовірність виникнення післяопераційних троакарних гриж; - за рахунок відсутності прямого контакту між тканинами червоподібного відростка та стінками троакарного каналу, які захищаються стулками ранорозширювача, значно зменшується мікробна контамінація перивульнарних тканин, а відповідно, і зменшується ризик виникнення післяопераційного нагноєння троакарної рани; - зменшується тривалість оперативного втручання, оскільки заощаджується час на розсіченні та ушиванні апоневротичних структур передньої черевної стінки та додатковій герметизації черевної порожнини після видалення червоподібного відростка; - поліпшується косметичний результат оперативного втручання за рахунок відпадання необхідності у додатковому розсіченні та ушиванні шкіри та інших шарів передньої черевної стінки під час видалення червоподібного відростка з черевної порожнини. По способу, що заявляється, було проведено при виконанні 29 лапароскопічних апендектомій. Післяопераційне нагноєння троакарної рани мало місце у 1 (3,4 %) пацієнта, у 1 (3,4 %) хворого виникла післяопераційна троакарна грижа. Згідно зі способом-прототипом розширення троакарної рани при лапароскопічній апендектомії проводилося під час 47 лапароскопічних апендектомій. При цьому, у 5 (10,6 %) випадках мало місце нагноєння троакарної рани, а у 4 (8,5 %) пацієнтів у післяопераційному періоді сформувалася троакарна грижа в місці троакарної рани, через яку видалявся червоподібний відросток. Спосіб, що заявляється, апробований на базі кафедри хірургії № 4 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України та відділення невідкладної хірургії Головного військово-медичного клінічного центру МО України. Отримані позитивні результати дають підстави рекомендувати цей спосіб у широку медичну практику. 55 Джерела інформації: 1. Лапароскопическая аппендэктомия: пособие для врачей /А.Н. Пряхин, Р.З. Газизуллин; под ред. С.А. Совцова. - Челябинск: Иероглиф, 2005. - 72 с. 2 UA 98496 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб розширення рани при видаленні червоподібного відростка при лапароскопічній апендектомії, що передбачає видалення червоподібного відростка з черевної порожнини через троакарну рану, який відрізняється тим, що видалення червоподібного відростка виконується за допомогою введення у троакарний прокол передньої черевної стінки трипелюсткового ранорозширювача та еластичного розтягнення стінок троакарної рани за рахунок розведення стулок ранорозширювача. Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3