Спосіб визначення ступеня руйнування текстильного матеріалу (окрім нетканих і трикотажних полотен) машинною голкою

Реферат: Спосіб визначення ступеня руйнування текстильного матеріалу машинною голкою полягає в тому, що проби прошивають машинною голкою без нитки на ділянці довжиною 180 мм умовними паралельними строчками впоперек проби на відстані 10 мм одна від іншої, визначають ступінь руйнування текстильного матеріалу шляхом випробовування на розривній машині при затискній довжині 100 мм, фіксуючи розривальне навантаження. Вводять новий критерій оцінювання - коефіцієнт повітропроникності, встановлюють залежності між зміною коефіцієнта повітропроникності, розривальними характеристиками, номером голки, довжиною стібка та кількістю строчок. Текстильний матеріал (окрім нетканих та трикотажних полотен) вважають незруйнованим, якщо отримані значення зміни коефіцієнта повітропроникності є в межах 0-30 % та розривальних характеристик - 0-10 %. UA 98638 U (54) СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЯ РУЙНУВАННЯ ТЕКСТИЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ (ОКРІМ НЕТКАНИХ І ТРИКОТАЖНИХ ПОЛОТЕН) МАШИННОЮ ГОЛКОЮ UA 98638 U UA 98638 U 5 10 Корисна модель належить до легкої промисловості і може бути використана у технологічному процесі виготовлення машинної вишивки. Відомо спосіб визначення ступеня руйнування текстильного матеріалу машинною голкою, суть якого полягає в тому, що пробу розміром 200×200 мм складають у чотири шари та прошивають машинною голкою без нитки на ділянці довжиною 180 мм чотирма умовними паралельними строчками на відстані 10 мм одна від іншої при частоті 7 стібків на 10 мм. Товщину голки підбирають в залежності від виду матеріалу та номера нитки. Пробу розглядають крізь лупу вподовж лінії умовної строчки та підраховують кількість проколів з ушкодженням ниток. Ступінь руйнування текстильного матеріалу машинною голкою A , % розраховують за формулою A  n  100 % , де n - кількість проколів з ушкодженням ниток; n 0 n0 загальна кількість проколів ( n0  210 ). Потім з проби вирізають три смужки шириною 50 мм. Смужки з прошитої проби та смужки без строчки випробовують на розривній машині при затискній довжині 100 мм, фіксуючи розривне навантаження. Ступінь руйнування П , % оцінюють за зміненням значення розривного навантаження прошитих проб у порівнянні з 15 контрольними: П  Рр Ррк  100% , де Р р - розривне навантаження прошитих проб; Ррк - розривне навантаження контрольних проб ( Ррк  5 даН). Цей спосіб вибраний за прототип [1]. 20 25 30 35 40 45 До недоліків відомого способу слід віднести те, що для визначення ступеня явного руйнування текстильного матеріалу голкою пробу контролюють візуально за допомогою лупи, вподовж лінії утворених строчок та підраховують кількість проколів з ушкодженими основними або уточними нитками. При цьому не зрозуміло, для якої мети пробу складають в чотири шари. Також не зрозуміло, чому загальна кількість проколів ( n0 ) дорівнює 210, якщо їх за підрахунками 504. Необґрунтовано такі характеристики голки, як її номер (80…150) та довжина стібка, яка зафіксована у швейній машині і дорівнює від 1 до 4 мм. Отже, якщо міняти номер голки і довжину стібка, то рекомендований спосіб проведення оцінки є малоінформативним, тому його потрібно удосконалити. Також слід зазначити, що для визначення прихованого руйнування (зміна розривних характеристик) необґрунтовано кількість строчок, автори рекомендують завжди однакову кількість (8 шт), що свідчить про відсутність залежностей між розривними характеристиками, номером голки, довжиною стібка та кількості строчок. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу визначення ступеня руйнування текстильного матеріалу машинною голкою шляхом введення такого показника, як зміна коефіцієнта повітропроникності, що приведе до більш об'єктивного результату у способі визначення ступеня руйнування текстильного матеріалу машинною голкою. Поставлена задача вирішується тим, що у способі визначення ступеня руйнування текстильного матеріалу машинною голкою, який полягає у застосуванні як критеріїв оцінювання зміну коефіцієнта повітропроникності та розривні характеристики, згідно з корисною моделлю, встановлено межі, при яких текстильний матеріал (окрім нетканих та трикотажних полотен) слід вважати незруйнованим, а також у визначенні залежностей між зміною коефіцієнта повітропроникності, розривними характеристиками, номером голки, довжиною стібка та кількості строчок. Пропонований спосіб реалізується наступним чином. Для оцінки ступеня руйнування текстильного матеріалу беруть три проби розміром 50×180 мм та прошивають машинною голкою без нитки. Діаметр голки та довжина стібка залежать лише від технологічних параметрів. Далі, за допомогою приладу ВПТМ-2М [2], вимірюють вихідне значення коефіцієнта повітропроникності В0 та після проколів машинною голкою Вп . Ступінь руйнування текстильного матеріалу машинною голкою визначають за формулою: Вп  V 3 2 , де V - кількість повітря, що проходить крізь матеріал, дм ; S - площа матеріалу, м ;  S - тривалість проходження повітря, с. Отже, відсоток руйнування підраховують за формулою: 50  Вп     В  1  100 % . Оптимальне  0  значення ступеня руйнування текстильного матеріалу машинною голкою повинно дорівнювати нулю або не перевищувати 30 %. Другим етапом визначення ступеня руйнування текстильного матеріалу машинною голкою є розривні характеристики при розтягуванні. Для цього з проби вирізають три смужки шириною 50 1 UA 98638 U мм так, щоб прокладені строчки були розташовані впоперек смужки. Смужки з прошитої проби та смужки без строчки випробовують на розривній машині, наприклад, РТ 250М [3], при затискній довжині 100 мм, фіксуючи розривне навантаження. Ступінь руйнування П , % оцінюють за зміненням значення розривного навантаження прошитих проб у порівнянні з 5 10 15  Р   0 контрольними пробами: П  1  р   100 % , де Рр - розривне навантаження прошитих проб; Р0  Р   вихідне значення розривного навантаження проб. Оптимальне значення ступеня руйнування текстильного матеріалу машинною голкою повинно дорівнювати нулю або не перевищувати 10 %. Отримані результати слід вважати достовірними, якщо контролюючі показники знаходяться в рекомендованих межах. Цей спосіб перевірено експериментально (див. таблицю). Так, з таблиці видно, що при збільшенні довжини стібка коефіцієнт повітропроникності зменшується, а розривні характеристики, навпаки, збільшуються. Також контролюючі показники залежать від кількості швів, а значить й від кількості проколів, та номеру голки. Так, наприклад, якщо прокласти один шов без нитки впоперек проби довжиною 50 мм, то коефіцієнт повітропроникності Таблиця Зміна показників коефіцієнта повітропроникності К п, і розривних характеристик Рр, проб текстильних матеріалів (окрім нетканих та трикотажних полотен) в залежності від довжини стібка та кількості швів, утворених голкою 80 номера (d=0,8 мм) Зміна величини коефіцієнта Зміна величини розривних характеристик Рр Кількість швів повітропроникності Кп від довжини стібка А від довжини стібка А (мм) та кількості швів; на пробі 3 2 Н,°% (мм) та кількості швів; дм /м с, %. розміром 50×180 мм Т; 1 2 3 4 1 2 3 4 шт Кп % Кп % Кп % Кп % Рр % Рр % Рр % Рр % Один шов без нитки впоперек 90,8 +7,5 88,2 +4,4 86,2 +2,0 84,6 +0,1 725,0 -7,6 731,8 -6,8 738,8 -5,9 745,0 -5,0 проби довжиною 50 мм Чотири шви без нитки впоперек 101,0 +19,5 94,7 +12,1 90,1 +6,6 87,0 +2,9 715,1 -8,9 723,0 -7,9 730,5 -6,9 735,0 -6,4 проби довжиною 50 мм Десять швів без нитки впоперек 118,0 +39,6 108,6 +38,5 100,0 +18,3 96,2 +13,8 693,0 -11,7 709,8 -9,6 720,0 -8,3 725,0 -7,6 проби довжиною 50 мм Примітка: знак "+" - збільшення значення показника у порівнянні з вихідною величиною; знак "-" - зменшення значення показника у порівнянні з вихідною величиною при довжині стібка 4 мм, утвореного голкою 80 номера (d=0,8 мм), складає 84,6 дм /м с, а розривні характеристики - 745 Н; якщо чотири шва, то коефіцієнт повітропроникності складає 3 2 87,0 дм /м с, а розривні характеристики - 735 Н; якщо десять швів, то коефіцієнт 3 2 повітропроникності - 93,2 дм /м с, а розривні характеристики - 725 Н і т. ін. Переваги запропонованої корисної моделі: 1) удосконалено підготовку проб для досліджень та визначення контролюючих показників; 2) встановлено залежності між зміною коефіцієнту повітропроникності, розривними характеристиками, номером голки, довжиною стібка та кількістю строчок; 3) встановлено межі, при яких текстильний матеріал слід вважати незруйнованим. Джерело інформації: 1. Гусейнова Т.С. Товароведение швейных и трикотажных товаров: Учебник для вузов. - М. Экономика, 2001. - С. 287. 3 20 25 2 2 UA 98638 U 2. ГОСТ 12088-77. Материалы текстильные и изделия из них. Метод определения воздухопроницаемости / М.: ИПК Изд-во стандартов, 2003. - 11 с. 3. ГОСТ 3813-72. Материалы текстильные. Ткани и штучные изделия. Методы определения разрывных характеристик при растяжении / М.: ИПК Изд-во стандартов, 2013. - 20 с. 5 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 Спосіб визначення ступеня руйнування текстильного матеріалу машинною голкою, що полягає в тому, що проби прошивають машинною голкою без нитки на ділянці довжиною 180 мм умовними паралельними строчками впоперек проби на відстані 10 мм одна від іншої, визначають ступінь руйнування текстильного матеріалу шляхом випробовування на розривній машині при затискній довжині 100 мм, фіксуючи розривальне навантаження, який відрізняється тим, що вводять новий критерій оцінювання - коефіцієнт повітропроникності, встановлюють залежності між зміною коефіцієнта повітропроникності, розривальними характеристиками, номером голки, довжиною стібка та кількістю строчок, текстильний матеріал (окрім нетканих та трикотажних полотен) вважають незруйнованим, якщо отримані значення зміни коефіцієнта повітропроникності є в межах 0-30 % та розривальних характеристик - 0-10 %. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3