Спосіб вимірювання деформації розтягнення високоеластичних трикотажних полотен для корсетних виробів

Реферат: Спосіб визначення показників деформації розтягнення високоеластичних трикотажних полотен для корсетних виробів включає вимірювання показників деформації на різних ступенях їх розтягування з урахуванням часу і умов експлуатації. Розтягнені матеріали для моделювання умов навантаження витримують на спеціальному пристосуванні - силіконовому циліндрі, поверхню якого щільно облягає чохол з бавовняного трикотажного полотна, просоченого розчином "поту". UA 95105 U (12) UA 95105 U UA 95105 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до швейної галузі, зокрема до об'єктів та способів визначення показників деформації розтягнення високоеластичних трикотажних полотен (ВЕТП) для корсетних виробів на стадіях підбору пакетів матеріалів для різних моделей корсетних виробів. Вона може бути використана для науково-дослідних і практичних робіт для дослідження або формування функціональних та антропометричних властивостей корсетних виробів. Питанням вдосконалення процесів проектування та виробництва одягу з трикотажних полотен, у тому числі з ВЕТП, присвячені роботи багатьох авторів: Старкової Г.П., Креденець Н.Д., Золотцевої Л.В. та ін., які створюють основу накопиченого досвіду в даній області [1-3]. Однак проведені дослідження цілком не вирішили питань щодо можливостей застосування ВЕТП з різними показниками деформації розтягнення для проектування корсетних виробів з покращеними формоутримуючими властивостями. Відомий спосіб визначення складових частин деформації елементарної проби ВЕТП. За даним способом елементарну пробу вертикально розтягують тягарцем та визначають показник розтяжності, після розвантаження проби визначають показники еластичності і незворотної деформації [4]. Стандарт регламентує наступні параметри випробування: кількість елементарних проб - 5; середній тягарець для розтягнення - 1,2 кг, число циклів розтягувань - 5, тривалість навантаження та розвантаження між циклами 5 секунд. Після п'ятикратного розтягування заміряють відстань між попередньо нанесеними мітками на елементарній пробі і за одержаними показниками розраховують розтяжність. Потім пробу знов навантажують на 5 секунд та після чого розкантують і знову вимірюють відстань між мітками і за отриманими показниками розраховують еластичність. На наступному кроці пробу знов навантажують на 60 хвилин, розвантажують і залишають на 60 хвилин відпочивати. Далі знов вимірюють відстань між мітками і за отриманими показниками розраховують незворотну залишкову деформацію. Недоліком способу є важкість підбору коефіцієнта розтягнення та визначення лінійного розміру лекал під час проектування та пошиття корсетних виробів з ВЕТП за умов їх високої функціональної та антропометричної відповідності. В основу корисної моделі поставлена задача розробки способу визначення складових частин деформації розтягнення ВЕТП та пакетів еластичних матеріалів, який моделює умови навантаження і впливи середовища під час експлуатації, для визначення величин допустимого розтягування в виробі та необхідної корекції розмірів лекал під час виготовлення корсетних виробів з цих матеріалів. Відомо, що під час експлуатації еластичні деталі можливо розтягувати на різні або встановлені величини, при цьому розміри еластичних деталей необхідно скорегувати з урахуванням необхідного показника розтяжності. Тому на відміну від відомого способу визначення деформаційних властивостей еластичних полотен, за якою встановлюється допустимий рівень незворотної деформації ВЕТП, нами запропоновано новий спосіб, використання якого дозволяє визначати максимальну допустиму розтяжність ВЕТП за умов відсутності незворотної деформації. Суть способу полягає у визначенні складових частин деформації на різних ступенях розтягування полотен з урахуванням тривалості та умов реальної експлуатації корсетного виробу. Поставлена задача вирішується тим, що розроблено силіконовий циліндр, поверхню якого щільно облягає чохол з бавовняного трикотажного полотна, зволоженого розчином поту (фіг. 12). Для проведення вимірювань готують елементарні проби ВЕТП або пакети матеріалів (полотно та тасьма з'єднані, згідно з технологією оброблення деталей корсетного виробу) шириною 50 мм та довжиною, що дорівнює довжині окружності циліндра зі зменшенням на 10, 20, 30, 40 та 50 %. Зменшення довжини забезпечує розтягування проб відповідно на 10-50 %, що є достатнім для забезпечення необхідного рівня підтримки окремих частин тіла людини, антропометричної відповідності, зручності та комфорту виробів з цих матеріалів [5]. Кіпці проб зшивають у вигляді кругової стрічки. Циліндр для випробувань готують наступним чином: чохол, виготовлений для циліндра з бавовняного трикотажного полотна, занурюють в ванну з розчином поту, підготовленого за ГОСТ 9733.4-83 [5], витримують у розчині 10 хвилин, виймають, поміщають між 5 шарами бавовняної тканини, прокатують 3 рази валом масою 4 кг та натягують на циліндр. Після цього кругові проби надягають на підготовлений циліндр та витримують 8 годин, що дорівнює середній тривалості експлуатації корсетного виробу за добу. На фіг. 3 наведено схему пристрою, де 1 силіконовий циліндр з чохлом із бавовняного трикотажного полотна, просоченого розчином поту; 2 - елементарна проба ВЕТП; 3 - пакет матеріалів для корсетного виробу. 1 UA 95105 U 5 10 15 20 25 30 35 Після витримування на циліндрі, проби знімають та не пізніше ніж через 5 секунд роблять заміри довжини проб і розраховують абсолютну повільнооборотну деформацію. Надалі проби, розташовані на горизонтальній поверхні, залишають без навантаження протягом не менш 6 годин, моделюючи тривалість відпочинку виробу, після чого проводять наступні заміри проб та визначають абсолютну залишкову деформацію. З проведених випробувань вибирають ті параметри розтягнення проб, при яких абсолютна залишкова деформація відсутня, фіксують їх ступені розтягнення, визначають максимальне значення та приймають його як максимально допустиме в виробі з дослідних матеріалів. За визначеним показником розтягнення коригують лекала еластичних деталей для виготовлення корсетних виробів. Перевагою запропонованого способу є простота використання пристосування та способу визначення показників деформації розтягування ВНТП в умовах швейного підприємства. Оцінка показників деформаційних властивостей еластичних трикотажних полотен та пакетів еластичних матеріалів за новим способом дозволить корегувати розміри еластичних деталей кожного конкретного полотна під час виготовлення виробів з них, що дозволить уникнути небажаної залишкової деформації розтягування корсетних виробів під час експлуатації. Використання означеного способу на підприємствах швейної галузі сприятиме вдосконаленню процесів проектування та виробництва комфортних корсетних виробів з покращеними функціональними, експлуатаційними властивостями та у відповідності з антропометричними характеристиками розмірів. Джерела інформації: 1. Старкова, Г.П. Исследование и учет деформационных свойств высокоэластичных материалов при проектировании одежды [Текст] /Г.П. Старкова, И.А. Шеромова, А.В. Новикова //Известия ВУЗов. Технология текстильной промышленности. - 2008. - № 2 С(307). - С. 28-32. 2. Креденець, Н.Д. Вплив будови трикотажних полотен на фізико-механічні властивості спортивного одягу [Текст] /Н.Д. Креденець, Г.Ф. Пугачевський //Легка промисловість. - 1997. - № 1. - С. 60. 3. Золотцева, Л.В. Разработка методологических основ проектирования технологии и процессов производства швейно-трикотажных изделий: дисс… д-ра техн. наук: 05.19.04. Μ.: Μ ГУДТ. - 2007. - 447 с. 4. Полотна трикотажные основовязаные эластичные. Методы испытаний при растяжении. ГОСТ26435-85. - [Дата введения 1986-01-01]. - М.: Изд.стандартов, 1985. - 9 с. 5. Филатов В.Η. Упругие текстильные оболочки: монография /В.Н. Филатов. - М.: Легпромбытиздат, 1987. – 248 с. 6. Материалы текстильне. Методы испытаний устойчивости окрасок к "поту". ГОСТ 9733.683. - [Дата введения 1986-01-01]. - М.: Изд. стандартов, 1985. - 4 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 45 Спосіб визначення показників деформації розтягнення високоеластичних трикотажних полотен для корсетних виробів, який включає вимірювання показників деформації на різних ступенях їх розтягування з урахуванням часу і умов експлуатації, який відрізняється тим, що розтягнені матеріали для моделювання умов навантаження витримують на спеціальному пристосуванні силіконовому циліндрі, поверхню якого щільно облягає чохол з бавовняного трикотажного полотна, просоченого розчином "поту". 2 UA 95105 U 3 UA 95105 U Комп’ютерна верстка М. Шамоніна Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4