Спосіб визначення групи ризику виникнення післяопераційних септичних ускладнень у хворих з ургентною абдомінальною патологією

Реферат: Спосіб визначення групи ризику виникнення післяопераційних септичних ускладнень у хворих з ургентною абдомінальною патологією включає визначення рівня показників системного запалення - інтерлейкін-1/ІЛ-1 та неорганічний фосфор-1/нФ-1, після чого розраховують діагностичний коефіцієнт К і залежно від значення коефіцієнта розподіляють хворих на групи ризику. UA 98855 U (54) СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ ГРУПИ РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ СЕПТИЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ХВОРИХ З УРГЕНТНОЮ АБДОМІНАЛЬНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ UA 98855 U UA 98855 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до хірургії, а саме до методів лабораторного моніторингу хворих з ургентною абдомінальною патологією щодо розвитку післяопераційних гнійно-септичних ускладнень. Може бути використана в комплексі технологій діагностики та спостереження за перебігом післяопераційного періоду хворих з ургентною абдомінальною патологією як критерій груп ризику виникнення та прогресування гнійносептичних ускладнень, з метою активного ведення післяопераційного періоду, індивідуалізації технологій та методів інтенсивної терапії, диференційованого використання інвазивної та неінвазивної діагностики, раціонального встановлення показань до ревізії операційної чи контрапертурної рани очеревинної порожнини (заочеревинного простору), повторної вимушеної корекції (релапаротомія, релапароскопія) в сумнівних діагностичних випадках та термінів здійснення етапних програмованих втручань. Основна причина незадовільних наслідків хірургічного лікування випадків післяопераційного перитоніту в ургентній абдомінальній хірургії є відсутність чітких прогностичних критеріїв раннього визначення розвитку та прогресування запального процесу в черевній порожнині (заочеревинному просторі) після первинного оперативного втручання, що зумовлює відтермінування повторної оперативної корекції чи то традиційними (лапаротомними) методами, чи то малоінвазивними (ендовідеолапароскопічними) технологіями в зв'язку із сумнівами щодо встановлення показань для вибору агресивної хірургічної тактики, що зумовлює ініціацію та прогресування ознак та проявів органної дисфункції на тлі абдомінального, біліарного чи панкреатогенного сепсису (Андрющенко В.П., Федоренко С.Т., Дворчин О.М. Релапаротомія у невідкладній абдомінальній хірургії //Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2013. - Том 13, випуск 1 (41). – С. 38-40; Криворучко І.А., Бойко В.В., Іванова Ю.В., Повеліченко М.С. Релапаротомія при лікуванні хворих на абдомінальний сепсис //Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2013. - Том 13, випуск 1 (41). – С. 115119; Сипливый В.А., Шаповалов Е.А., Хабусев В.К., Евтушенко Д.В. Индивидуализация программы лапаросанаций при хирургическом лечении распространенного перитонита //Український Журнал Хірургії. - 2009. - № 2. - С. 129-132). Розробка сучасної концепції про імунний дистрес-синдром дозволяє екстраполювати стадійність та фазність змін імунологічної реактивності з позиції аналізу складних взаємовідносин сигнальних цитокінів та їх локальних і системних ефектів на етапність процесів прогресування запального процесу по очеревині (Бойко В.В., Логачов В.К., Тимченко М.Є. Проблема прогнозу ускладнень в лікуванні хворих на розповсюджений перитоніт //Сучасні медичні технології. - 2011. - № 3-4. - С. 44-47; Польовий В.П., Сидорчук Р.І., Вознюк СМ., Паляниця А.С. Оцінка та прогнозування ступеня тяжкості перебігу раннього післяопераційного періоду у хворих на гострі хірургічні захворювання черевної порожнини, ускладнені перитонітом //Український Журнал Хірургії. - 2013. - № 2 (21). - С. 80-84; Сипливий В.О., Шаповалов Є.А., Хабусєв В.К., Євтушенко Д.В. Прогностична цінність шкал оцінки важкості перитоніту при плануванні лапаросанацій //Харківська хірургічна школа. - 2008. - № 2. -С. 222-225). Як найближчий аналог вибрано спосіб діагностики фази імунного дистрес-синдрому (Деклараційний патент на винахід № 56789 Україна, G01N33/48. Спосіб діагностики фази імунного дистрес-синдрому //Черній В.І., Шано В.П., Нестеренко О.М., Земляній І.В. - № 200209440, заявл. 13.09.2002, опубл. 15.05.2003, Бюл. № 5), який передбачає визначення абсолютної кількості моноцитів за формулою - (L×М)/100 % (L - загальна кількість лейкоцитів, М - відсоток моноцитів) (за норму приймають діапазон 0,35-0,55 г/л) та концентрацію в плазмі крові фактора некрозу пухлин - альфа імуноферментним методом (за норму приймають діапазон значень від 48 до 73 пкг/мл), і при підвищенні обох показників діагностують імунотоксикозу, при різноспрямованих відхиленнях діагностують імунодефект, а при зниженні обох показників діагностують імунопараліч. На думку авторів, діагностика фази імунного дистрес-синдрому є визначальною в пошуку оптимальних режимів корекції методів консервативного лікування та вибору хірургічної тактики. Однак, представлений аналог має доволі низьку ефективність щодо моніторингу загрози розвитку чи/та прогресування гнійно-септичних ускладнень в післяопераційному періоді в хворих, що були оперовані з приводу ургентної абдомінальної патології, оскільки фактор некрозу пухлин - альфа є, передусім, маркером органної (поліорганної) дисфункції, що є вже наслідком поширення гнійного процесу по очеревині, тобто не може бути використаний для ранньої діагностики гнійно-септичного процесу; значення моноцитів периферійної крові не є достовірним індикатором динаміки активності неспецифічного імунітету - фагоцитоз, зокрема перитонеального. В основу корисної моделі поставлена задача здійснити розподіл хворих, оперованих з приводу ургентної абдомінальної патології та її ускладнень, на групи в залежності від ризику 1 UA 98855 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 післяопераційних септичних ускладнень (низький, середній, високий, надвисокий) шляхом розрахунку та стратифікації значень діагностичного коефіцієнта (К), числівником якого є маркер гнійно-септичних процесів (неорганічний фосфор), помножений на 100, знаменником - маркер мікробної транслокації (інтерлейкін-1), для оптимального планування стратегії післяопераційної курації цих пацієнтів. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб визначення групи ризику виникнення післяопераційних септичних ускладнень у хворих з ургентною абдомінальною патологією, який включає розрахунок діагностичного коефіцієнта (К), числівником якого є значення неорганічного фосфору, помноженого на 100, знаменником - значення інтерлейкіну-1, та наступний розподіл оперованих хворих на групи ризику щодо розвитку гнійно-септичних ускладнень: низький ризик: 3,0