Спосіб оцінки ступеня ризику виникнення гнійно-септичних ускладнень після кесарева розтину

Спосіб оцінки ступеня ризику виникнення гнійно-септичних ускладнень після кесарева розтину, що включає визначення загального статусу породілей, перебігу вагітності та пологів, проведення аналізу екстрагенітальної та гінекологічної патологій, який відрізняється тим, що додатково по спеціальній шкалі визначають в балах: наявність вогнищ генітальної інфекції без загострень під час вагітності, наявність вогнищ екстрагенітальної інфекції без загострень під час вагітності, наявність вогнищ екстрагенітальної інфекції із загостреннями під час вагітності при загостренні хронічного пієлонефриту в останні 3 місяці вагітності, наяв U 2 (19) 1 3 43077 при під час вагітності та пологів від 5,8 до 6,1 на одну жінку прогнозують виникнення розвитку гнійних ран у породілей. Однак, суттєвим недоліком даного способу є те, що він не є достатньо інформативним при проведенні кесарева розтину під час пологів, оскільки не враховані багато як загальних чинників виникнення ризику ускладнень, так і факторів, які безпосередньо виникають під час проведення оперативного втручання. Задача корисної моделі, що заявляється, полягає в підвищенні інформативності способу з метою адекватної профілактики гнійно-септичних ускладнень після операції кесарева розтину. Технічним результатом є попередження можливих гнійно-септичних ускладнень після операції кесарева розтину за рахунок визначення ступеня ризику їх виникнення. Відмінною особливістю способу, що пропонується, є дослідження додаткових критеріїв для оцінки ступеня ризику виникнення післяопераційних гнійно-септичних ускладнень за спеціальною шкалою. Поставлену задачу досягають тим, що у відомому способі, який включає визначення загального статусу породілей, перебігу вагітності та пологів, проведення аналізу екстрагенітальної та гінекологічної патології згідно корисної моделі додатково по спеціальній шкалі визначають в балах: наявність вогнищ генітальної інфекції без загострень під час вагітності, наявність вогнищ екстрагенітальної інфекції без загострень під час вагітності, наявність вогнищ екстрагенітальної інфекції із загостреннями під час вагітності при загостренні 4 хронічного пієлонефриту в останні 3 місяці вагітності, наявність антитіл до TORCH-інфекцій, загрозу не виношування вагітності (стаціонарне лікування), перебування у відділенні патології вагітних напередодні розродження понад 3 дні, наявність III і IV ступеня чистоти піхвового вмісту, наявність анемії вагітних (І ст., ІІ-ІІІ ст.), цукрового діабету, порожнинні оперативні втручання, тривалість безводного періоду:( від 6 до 12 годин, від 12 до 24 годин, більше 24 годин; тривалість родів до операції:(від 12 до 18 годин, більше 18 годин), кількість піхвових досліджень в родах: 3-4, 5 і більше, наявність спайкового процесу в черевній порожнині, тривалість операції (60-90 хвилин, більше 90 хвилин), крововтрату під час операції (600-999мл, більше 1000мл), використання кетгуту для ушивання рани на матці та наявність супутніх операцій і при сумарній оцінці балів до 4 ступінь ризику виникнення гнійно-септичних ускладнень після кесарева розтину оцінюють як низький, при сумарній оцінці балів від 5 до 10 - як середній і при оцінці вищій 10 балів - як високий. Для проведення адекватної антибактеріальної профілактики виникнення післяопераційних гнійносептичних захворювань при операції кесарева розтину, однією з найважливіших умов є оцінка ступеня ризику їх виникнення. Ретельний аналіз факторів ризику і характеру перебігу післяопераційного періоду у жінок після кесарева розтину дозволив розробити шкалу оцінки ступеня ризику виникнення післяродових (післяопераційних) гнійно-септичних ускладнень, яка представлена на таблиці. Таблиця № п/п 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. Оцінка в балах Наявність вогнищ геніальної інфекції без загострень під час вагітності 1 Наявність вогнищ екстрагенітальної інфекції без загострень під час вагітності 1 Наявність вогнищ екстрагенітальної інфекції із загостреннями під час вагітності 2 при загостренні хронічного пієлонефриту в останні 3 місяці вагітності 3 Наявність антитіл до TORCH-інфекцій 1 Загроза не виношування вагітності (стаціонарне лікування) 1 Перебування у відділенні патології вагітних напередодні родорозрішення понад 1 3 дні III і IV ступінь чистоти піхвового вмісту 1 Анемія вагітних І ст. 1 ІІ-ІІІ ст. 2 Цукровий діабет 1 Порожнинні оперативні втручання 1 Тривалість безводного періоду: від 6 до 12 годин 1 від 12 до 24 годин 2 більше 24 годин 3 Тривалість родів до операції: від 12 до 18 годин 1 більше 18 годин 2 Піхвові дослідження в родах: 3-4 1 5 і більше 2 Фактор ризику 5 43077 6 Продовження таблиці № п/п 14. 15. 16. 17. 18. Фактор ризику Наявність спайкового процесу в черевній порожнині Тривалість операції 60-90 хвилин більше 90 хвилин Крововтрата під час операції: 600-999мл більше 1000мл Використання кетгуту для ушивання рани на матці Супутні операції (консервативна міомектомія) Ступені ризику виникнення гнійно-септичних захворювань після кесарева розтину: Низький ступінь ризику - відсутність генітальних і екстрагенітальних вогнищ інфекції, цілий плідний міхур або тривалість безводного періоду не більше 6 годин, тривалість родів не більше 12 годин, кількість вагінальних досліджень не більше двох, відсутність підвищеної крововтрати, тривалість операції не більше 6 годин. Сумарна оцінка до 4 балів. Середній ступінь ризику - наявність генітальних екстрагенітальних вогнищ інфекції, тривалість безводного періоду 6-12 годин, тривалість родів більше 12 годин, кількість вагінальних досліджень не більше трьох, крововтрата 700-900мл, тривалість операції більше 90 хвилин, наявність проявів хоріонамніоніту або ендометриту в родах. Сумарна оцінка від 5 до 10 балів. Високий ступінь ризику - наявність генітальних і екстрагенітальних вогнищ інфекції з загостренням протягом останніх 3 місяців, тривалість безводного періоду більше 12 годин, тривалість родів більше 24 годин, кількість вагінальних досліджень не більше п'яти, крововтрата більше 1000мл, тривалість операції більше 90 хвилин, наявність проявів хоріонамніоніту або ендометриту в родах. Сумарна оцінка понад 10 балів. Спосіб здійснюють наступним чином: до і після виконання кесарева розтину проводять аналіз перебігу вагітності та післяопераційного періоду, ретельно вивчають фактори ризику виникнення гнійно-септичних захворювань згідно запропонованих критеріїв (таблиця 1) і оцінюють ступінь такого ризику по кількості балів. Згідно виявленим ступеням ризику виникнення гнійно-септичних ускладнень - низькому, середньому і високому, призначають адекватну антибактеріальну терапію. Приклад конкретного виконання способу: Вагітна Н., 29 років, історія пологів №3538 поступила у відділення патології вагітності №2 Київського міського пологового будинку №6 за направленням лікаря жіночої консультації 30.08.05. з діагнозом: вагітність перша, 40 тижнів, головне передлежання, плацентарна недостатність, резуснегативний тип крові без антитіл, ендокринопатія, Оцінка в балах 1 1 2 1 2 1 1 ожиріння III ступеня. 2.09.05 р. на незрілих родових шляхах вилились міконіальні навколоплідні води, проведено операцію кесарева розтину. В даному випадку був застосований спосіб оцінки ризику виникнення гнійно-септичних ускладнень після кесарева розтину, що пропонується, і визначений середній ступінь ризику розвитку даної патології. Була призначена профілактика, а саме: інтраопераційно цефтріаксон 1,0 в/в, мератин 100мл в черевну порожнину та 100мл в/в крапельно, в першу добу післяопераційного періоду (через 12 годин) цефтріаксон 1,0 в/в, а через 24 години цефтріаксон 1,0 в/в і мератин 100мл в/в крапельно; на другу добу післяопераційного періоду цефтріаксон 1,0 в/м кожні 12 годин і на третю добу післяопераційного періоду - цефтріаксон 1,0 в/м Післяопераційний період проходив без ускладнень. Жінка виписана додому 07.09.05 р. (на 5 добу) в задовільному стані. Спосіб оцінки ступеня ризику виникнення гнійно-септичних ускладнень після кесарева розтину, що пропонується, був апробований на кафедрі акушерства і гінекології №2 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця на 40 хворих після кесарева розтину. Було доказано, що ефективність профілактичного призначення антибактеріальної терапії залежить від прискіпливої оцінки ступеню ризику виникнення тих чи інших гнійно-септичних захворювань. Використана література: 1. Венцківський Б.М., Гойда Н.Г., Іркіна Т.К. Діагностика та лікування гнійно-септичних ускладнень в акушерській практиці і профілактика материнської смертності // ПАГ - 1996. - №1, с.39-42. 2. Лебедюк В.В., Захарченко Л.Г., Боровкова Л.Г. Комплексная программа профилактики гнойно-септических осложнений после операции кесарева сечения // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: Інтермед, 2004. с 236-239. 3. Венцківський Б.М., Дронов О.І., Прилуцька А.Б., Прилуцький О.І. Спосіб прогнозування гнійних ран у породілей. - Патент №8818. - Офіційний бюлетень „Промислова власність" №8, 2005 p., 7 Комп’ютерна верстка А. Крулевський 43077 8 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601