Спосіб комплексного лікування стабільного вітиліго

Реферат: Спосіб комплексного лікування стабільного вітиліго включає введення сумісно культивованих кератиноцитарноцитів та меланоцитів у депігментовану ділянку шкіри з наступним проведенням фототерапії. Спочатку на двох виділених ділянках нормально пігментованої шкіри, діаметром 35 мм кожна, індукують пігментацію за допомогою 5 сеансів вузькосмугової фототерапії 311 нм 2 через день, починаючи із 120 мДж/см , кожного разу збільшуючи дозу на 20 %, потім після місцевої інфільтраційної анестезії за допомогою панч-біопсії проводять забір біоптатів шкіри, з яких в умовах біотехнологічної лабораторії виділяють та культивують кератиноцити і меланоцити для подальшого виготовлення індивідуалізованого клітинного препарату та лікування. На депігментовані ділянки шкіри наносять аплікаційну анестезію, ін'єкційно вводять 2 власну плазму пацієнта, збагачену тромбоцитами у кількості 1 мл на 10 см раз на 2-3 тижні, повторюючи процедуру 2-3 рази, далі ін'єкційно вводять вказаний вище індивідуалізований клітинний препарат і, починаючи з другого дня, опромінюють вказані ділянки з вітиліго за 2 допомогою NBUVB 311 нм з початковою дозою фототерапії 80 мДж/см , збільшуючи дозу кожного наступного сеансу на 20 %, загальний курс 20-30 процедур через день. Контроль відновлення пігментації здійснюють в динаміці та після проведеного лікування за допомогою цифрової дерматоскопії. UA 99068 U (12) UA 99068 U UA 99068 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до дерматовенерології, і може бути використана для відновлення пігментації шкіри, що виникла внаслідок стабільного вітиліго. Порушення пігментації, що проявляється у вигляді різко обмежених депігментованих плям, які можуть розташовуватись на будь-яких ділянках шкіри, волосся та сітківці ока, призводять до низки психо-соціальних проблем і зниження якості життя хворих на вітиліго. Відомо, що для відновлення пігментації на ділянках шкіри, уражених вітиліго, традиційно використовується лише фототерапія або застосування її із зовнішньою медикаментозною терапією (глюкокортикоїди та інгібітори кальціоневрину). Проте такий підхід не дозволяє досягти тривалого та вираженого клінічного ефекту. Існують сучасні та більш ефективні методи - трансплантація культивованих меланоцитів (1). Однак досягти високого ступеня репігментації та стійких результатів за допомогою використання виключно культивованих меланоцитів не є можливим. Це відбувається, вочевидь, через те, що не всі із підсаджених на попередньо деепітелізовану поверхню меланоцитів мають необхідні умови для життєдіяльності, тому частина з них гине. Також до недоліків цього методу лікування можна віднести і те, що плями вітиліго готують до пересадки клітин за допомогою дермабразії або аблаційного лазера, що створює відкриту ранову поверхню, чим суттєво підвищується ймовірність побічних ефектів. Відомо також, що для відновлення пігментації на ділянках, уражених вітиліго використовують внутрішкірне введення або нанесення на попередньо деепітелізовану поверхню клітинної суспензії з сумісно культивованих меланоцитів та кератиноцитів (2). Але означена методика також передбачає підготовку ділянки вітиліго до трансплантації клітин за допомогою дермабразії або аблаційних лазерів (Er: YAG- або СО2-лазеру), що також створює значний ризик інфікування за рахунок створення великої відкритої ранової поверхні, рубцювання та небажаного ефекту "бруківки". Найбільш близькою до заявленого технічного рішення є розробка, в якій для лікування стійкої форми вітиліго використовують трансплантацію сумісно культивованих меланоцитів та кератиноцитиву комбінації з ультрафіолетовим опроміненням реципієнтної ділянки (3). Завдяки цьому у пацієнтів із вітиліго було отримано достатній ефект терапії. Але вказаний метод має наступні вади: - травматичність; - висока ймовірність побічних ефектів: інфікування, рубцювання, ефекту "бруківки" тощо; - відсутність забезпечення оптимальних умов життєдіяльності трансплантованим клітинам; - недоступність до широкого застосування методу через необхідність введення значної кількості культивованих клітин, що є високовартісним. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення способу комплексного лікування вітиліго за рахунок застосування сумісно культивованих кератиноцитів та меланоцитів, власної плазми пацієнта збагаченої тромбоцитами (РRР) та фототерапії. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з корисною моделлю, що спочатку на двох виділених ділянках нормально пігментованої шкіри, діаметром 3-5 мм кожна, індукують пігментацію за допомогою 5 сеансів вузькосмугової фототерапії 311 нм через день, починаючи 2 із 120 мДж/см , кожного разу збільшуючи дозу на 20 %, потім після місцевої інфільтраційної анестезії за допомогою панч-біопсії проводять забір біоптатів шкіри, з яких в умовах біотехнологічної лабораторії виділяють та культивують кератиноцити і меланоцити для подальшого виготовлення індивідуалізованого клітинного препарату та лікування, після цього на депігментовані ділянки шкіри наносять аплікаційну анестезію, ін'єкційно вводять власну плазму 2 пацієнта, збагачену тромбоцитами у кількості 1 мл на 10 см шкіри один раз на 2-3 тижні, повторюючи процедуру 2-3 рази, далі ін'єкційно вводять вказаний вище індивідуалізований клітинний препарат і, починаючи з другого дня, опромінюють вказані ділянки з вітиліго за 2 допомогою NBUVB 311 нм з початковою дозою фототерапії 80 мДж/см , збільшуючи дозу кожного наступного сеансу на 20 %, загальний курс 20-30 процедур через день, контроль відновлення пігментації здійснюють в динаміці та після проведеного лікування за допомогою цифрової дерматоскопії. Спосіб виконується наступним чином. Спочатку створюють індукцію пігментації донорської ділянки шкіри за допомогою вузькосмугової NBUVB 311 нм (5-7 сеансів через день, починаючи із 70 % МЕД і збільшуючи дозу кожного сеансу на 20 %). Потім виконують забір донорської ділянки шкіри за допомогою панч-біопсії (діаметром 3-5 мм) під місцевою інфільтраційною анестезією (2 % лідокаїном після попередньої проби) та передають до біотехнологічної лабораторії для культивування та виготовлення індивідуалізованого кератиноцитарно-меланоцитарного препарату. Сумісне використання кератиноцитів та меланоцитів є необхідним, так як саме кератиноцити, які 1 UA 99068 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 виділяють більшу кількість цитокінів, регулюють ріст та диференціацію меланоцитів. Важливо і те, що останні зберігають свої фізіологічні особливості при сумісному культивуванні з кератиноцитами. Одночасно з цим вводять внутрішкірно власну плазму пацієнта, збагачену тромбоцитами (PRP) на попередньо анестезовану (за допомогою аплікаційної анестезії) ділянку вітиліго 1 раз на 2-3 тижня, щільність ін'єкцій - 1,5-5 мм, процедуру проводять тричі. Локальне створення необхідної концентрації факторів росту, зокрема епідермального фактора росту (EGF), шляхом введення власної плазми пацієнта, збагаченої тромбоцитами, дозволяє створити оптимальні умови для життєдіяльності кератиноцитів і меланоцитів. Потім ін'єкційно вводять індивідуалізований кератиноцитарно-меланоцитарний препарат із 2 розрахунку 1 млн. клітин на 1 см депігментованої ділянки шкіри, в ділянки знебарвленої шкіри, на які попередньо було нанесено аплікаційну анестезію (наприклад крем "Емла"). Використання панч-біопсії та подальше ін'єкційне введення індивідуалізованого кератиноцитарно-меланоцитарного препарату дозволяє уникнути відкритої ранової поверхні на відміну від аблаційних методів обробки, що запобігає ризику інфікування, рубцювання, ефекту "бруківки" тощо. Починаючи з 2 дня після цього, проводять опромінення ділянок вітиліго за допомогою NBUVB 311 нм, курс складається з 20-30 процедур, які проводять через день, збільшуючи дозу кожного сеансу на 20 %. Поєднання з вузькосмуговою фототерапією дозволяє значно зменшити кількість введених клітин, що при збереженні вираженого значного результату лікування за заявленим способом робить його фінансово доступним для широкого впровадження. Динамічний контроль за відновленням пігментації та оцінку результатів лікування, проводили за допомогою цифрової дерматоскопії. Виявлено відновлення пігментації ураженої ділянки до 70-100 % майже в усіх пацієнтів із стійкою формою вітиліго. Суть способу пояснюється прикладами. Приклад № 1. Хвора Л., 1988 р.н. Скарги на появу білих плям з чіткими межами на передній поверхні живота, в ділянці очей, та на обох ліктях, розмір плям - від 3 до 8 см у діаметрі. З анамнезу плями з'явились 15 років тому після нервового стресу, помірно збільшувались у розмірі наступні 5-7 років. Останні 8-10 років плями не збільшувались у розмірах, не сверблять. Діагноз: Вітиліго, сегментарна форма. Попереднє лікування результату не дало. Проведено п’ятиетапне лікування за заявленим способом. Перший етап - індукція пігментації в ділянці правої сідниці за допомогою вузькосмугової NBUVB 311 нм, проведено 5 сеансів через день, починаючи із 100 2 мДж/см , збільшуючи дозу кожного сеансу на 20 %. Другий етап - забір 2-ох шматків донорської ділянки шкіри за допомогою панч-біопсії (діаметром 3 мм) під місцевою інфільтраційною анестезією (2 % лідокаїном після попередньої проби) та передача до біотехнологічної лабораторії для культивування та підготовки індивідуалізованого кератиноцитарномеланоцитарного препарату. Третій - внутрішкірне введення PRP на попередньо анестезовану (за допомогою аплікаційної анестезії) ділянку вітиліго 1 раз у 2 тижня, щільність ін'єкцій - 4-5 мм, процедуру проводили двічі. Четвертий етап - внутрішкірне введення індивідуалізованого 2 кератиноцитарно-меланоцитарного препарату із розрахунку 1 млн. клітин на 1 см депігментованої ділянки шкіри у знебарвлені ділянки, на які попередньо було нанесено аплікаційну анестезію (наприклад крем "Емла"). П'ятий етап - опромінення ділянок вітиліго за допомогою NBUVB 311 нм, курс складається з 20 процедур через день, з другого дня після введення індивідуалізованого клітинного препарату. Доза фототерапії починається з 80 2 мДж/см , кожного разу збільшуючись на 20 %. За даними, отриманими за допомогою цифрових фотографії та дерматоскопії, зафіксовано зменшення плям вітиліго на 90 % та відновлення пігменту шкіри. Приклад № 2. Хвора К., 1968 р.н. Скарги на появу білих плям з чіткими межами в ділянках очей, декольте, бікіні та на обох колінах, розмір плям - від 2 до 10 см у діаметрі. З анамнезу плями з'явились 30 років тому, причину появи пацієнтка не пам'ятає. Плями помірно збільшились під час вагітності та після пологів 15 років тому. Останні 15 років плями не збільшувались у розмірах. Діагноз: вітиліго, сегментарна форма. Попереднє лікування помітного результату не дало. Проведено п'ятиетапне лікування за заявленим способом. Перший етап - індукція пігментації в ділянці лівої сідниці за допомогою вузькосмугової NBUVB 311 нм, проведено 5 сеансів через день, 2 починаючи із 120 мДж/см , збільшуючи дозу кожного сеансу на 20 %. Другий етап - забір 2-ох шматків донорської ділянки шкіри за допомогою панч-біопсії (діаметром 3 мм) під місцевою інфільтраційною анестезією (2 % лідокаїном після попередньої проби) та передача до 2 UA 99068 U 5 10 15 20 25 30 біотехнологічної лабораторії для культивування та підготовки індивідуалізованого кератиноцитарно-меланоцитарного препарату. Третій - внутрішкірне введення PRP на попередньо анестезовану (за допомогою аплікаційної анестезії) ділянку вітиліго 1 раз у 2 тижні, щільність ін'єкцій - 4-5 мм, процедуру повторювали двічі. Четвертий етап - внутрішкірне введення індивідуалізованого кератиноцитарно-меланоцитарного препарату із розрахунку 1 2 млн. клітин на 1 см депігментованої ділянки шкіри, у ділянки знебарвленої шкіри, на які попередньо було нанесено аплікаційну анестезію (наприклад крем "Емла"). П'ятий етап опромінення ділянок вітиліго за допомогою NBUVB 311 нм, курс складається з 20 процедур через день, з другого дня після введення індивідуалізованого клітинного препарату. Доза 2 фототерапії починається з 100 мДж/см , кожного разу збільшуючись на 20 %. За даними, отриманими за допомогою цифрових фотографії та дерматоскопії, виявлено зменшення плям вітиліго на 85 % та відновлення пігменту шкіри. Всього за цим способом проліковано 16 пацієнтів, з яких 5 - чоловіків, решта - жінки, у віці від 25 до 57 років. У всіх випадках відмічена позитивна динаміка відновлення пігменту шкіри до 80-100 % та поліпшення психоемоційного фону пацієнтів. У порівнянні з прототипом, запропонований спосіб комплексного лікування стабільного вітиліго, за рахунок оригінальної методики забору, вирощування та введення індивідуалізованого кератиноцитарно-меланоцитарного препарату, комбінації із PRP-терапією та NBUVB 311 нм, дозволяє зменшити травматичність процесів забору та трансплантації клітин, скоротити термін лікування, забезпечити досягнення тривалого клінічного ефекту, відновити пігментацію майже на 100 %, подолати психологічний дискомфорт, підвищити якість життя пацієнтів, зробити процес лікування безпечним та фінансово доступним для пацієнтів. Джерела інформації: 1. Guerra L., Capurro S., Melchi F., et al. Treatmentof "stable" vitiligo by Timedsurgery and transplantation of cultured epidermal autografts // Arch. Dermatol. - 2000. - V. 136. - P. 1380-1389. 2. Beck A.J., Phillips J., Smith-Thomas L., et al. Development of aplasmapolymerized surface suitable for the transplantation of keratinocyte-melanocyteco cultures for patients with vitiligo // Tissue Eng. - 2003. - V. 9. - P. 1123-1131. 3. Kyoichi Matsuzaki, Norio Kumagai. Treatment of vitiligo with autologous cultured keratinocytesin 27 cases // Eur J Plast Surg. - 2013. - V. 36. - P. 651-656. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 40 45 50 Спосіб комплексного лікування стабільного вітиліго, що включає введення сумісно культивованих кератиноцитарноцитів та меланоцитів у депігментовану ділянку шкіри з наступним проведенням фототерапії, який відрізняється тим, що спочатку на двох виділених ділянках нормально пігментованої шкіри, діаметром 3-5 мм кожна, індукують пігментацію за 2 допомогою 5 сеансів вузькосмугової фототерапії 311 нм через день, починаючи із 120 мДж/см , кожного разу збільшуючи дозу на 20 %, потім після місцевої інфільтраційної анестезії за допомогою панч-біопсії проводять забір біоптатів шкіри, з яких в умовах біотехнологічної лабораторії виділяють та культивують кератиноцити і меланоцити для подальшого виготовлення індивідуалізованого клітинного препарату та лікування, після цього на депігментовані ділянки шкіри наносять аплікаційну анестезію, ін'єкційно вводять власну плазму 2 пацієнта, збагачену тромбоцитами у кількості 1 мл на 10 см раз на 2-3 тижні, повторюючи процедуру 2-3 рази, далі ін'єкційно вводять вказаний вище індивідуалізований клітинний препарат і, починаючи з другого дня, опромінюють вказані ділянки з вітиліго за допомогою 2 NBUVB 311 нм з початковою дозою фототерапії 80 мДж/см , збільшуючи дозу кожного наступного сеансу на 20 %, загальний курс 20-30 процедур через день, контроль відновлення пігментації здійснюють в динаміці та після проведеного лікування за допомогою цифрової дерматоскопії. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3