Спосіб впливу на матерію-простір-час

Реферат: Спосіб впливу на матерію-простір-час належить до варіанта здійснення ядерних реакцій у ядерних реакторах, при якому здійснення ядерних реакцій обумовлено зміною властивостей речовин (зміна маси, щільності, атомної маси), причому з певною й регульованою швидкістю. UA 117650 U (66) Номер та дата UA 117650 U UA 117650 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до способу здійснення ядерних (або хімічних, електрохімічних) реакцій у ядерних реакторах, з відмінністю в тому, що в даному способі застосування ядерних реакцій обумовлений не у використанні (не застосуванні) теплової енергії (кінетичної енергії продуктів ядерних реакції), а у використанні зміни властивостей речовин (зміни маси, щільності, атомної маси), причому з певною й регульованою швидкістю, у процесі ядерних реакцій (або хімічних, електрохімічних), для зміни величини гравітаційного потенціалу, і як результат, величини викривлення навколишнього простору. Винахід також належить до способу маніпулювання часточками, які перебувають чи ні в постійних полях (у тому числі полях, які направлено збільшуються або зменшуються з певною й регульованою швидкістю): електростатичному й або магнітному, й або гравітаційному полі, за допомогою електромагнітного й гравітаційного випромінювання з наступним створенням гравітаційних хвиль, півхвиль, але як правило четверті хвиль додатного або від'ємного знака амплітуди. Даний спосіб впливу на матерію-простір-час може застосовуватися для впливу на матеріюенергію-простір на мікро- і на макрорівнях зі створенням гравітаційних сил взаємодії з результуючою можливістю пересування в просторі-часі. Крім цього, він може бути використаний для зміни гравітаційної та інерційної маси апарата використання при пересуванні його в просторі, в термомолекулярній енергетиці, організації випромінювання або поглинання звукового, електромагнітного, гравітаційного випромінювання, для зміни всіх показників взаємодій у реальності. Створення штучного гравітаційного випромінювання обумовлено науковими працями Ейнштейна А., Ландау Л.Д., Ліфшица Е.М., Торна К., Уіллера Дж., Ч. Мізнера, а також працями Троценка П.Д., зареєстрованими в Службі інтелектуальної власності України за 2008-2014 рр.: № 25254 від 06.08.2008 р., № 25396 від 20.08.2008 р., № 26041 від 13.10.2008 р., № 26739 від 01.12.2008 р., № 27796 від 24.02.2009 р., № 31250 від 04.12.2009 р., № 28877 від 25.05.2009 р., № 32498 від 23.03.2010 р., № 32501 від 23.03.2010 р., № 34203 від 21.07.2010 р., № 35497 від 28.10.2010 р., № 37592 від 24.03.2011 р., № 39211 від 18.07.2011 р., № 40305 від 07.10.2011 р., № 41622 від 03.01.2012 р., № 42813 від 19.03.2012 р., № 43615 від 07.05.2012 р., № 43830 від 17.05.2012 р., № 44385 від 19.06.2012 р., № 46161 від 29.10.2012 р., № 49798 від 21.06.2013 р., № 50425 від 24.07.2013 р., № 52478 від 09.12.2013 р., № 54142 від 19.03.2014 р., № 56823 від 12.08.2014 р., № 57914 від 29.12.2014 р. При цьому гравітаційне випромінювання генерується при силовій взаємодії (при змінній силовій взаємодії) матеріальних об'єктів між собою, що й забезпечується змінюваним гравітаційним потенціалом, моментом або прискоренням інерції штучних гравітаційних випромінювачів. Хоча в змінюваному гравітаційному потенціалі моменті або прискоренні інерції Всесвіту будь-який матеріальний об'єкт, а не тільки, що рухається прискорено, як свідчить СТВ (Спеціальна теорія відносності) й ЗТВ (Загальна теорія відносності) А. Ейнштейна, є джерелом гравітаційного випромінювання. Дані взаємодії можливо відтворити як при русі тіл (часточок), зміні їхніх моментів або прискорень інерції (міжнародна РСТ заявка WO2009/150552), так і при концентрації маси в певному місці простору (міжнародна РСТ заявка WO2009/130545) зміні їхніх атомних мас і, як внаслідок, створення гравітаційних потенціалів (змінних гравітаційних потенціалів) у ядерних реакціях. Існують такі аналоги способу створення штучного гравітаційного випромінювання: 1. Рух тіл у сонячній системі, зміна маси сонцем у процесі термоядерних реакцій, описаний у книзі Кузьмічева В.Е. "Законы и формулы физики" 1989 р., стор. 697. 2. Зміна швидкості проходження ядерних і хімічних реакцій (дані способи описані в книзі Л.А. Вулавіна, В.К. Тартаковського "Ядерная физика "2005 р., стор. 377-406.). 3. Генерація світлового випромінювання в лазерах і мазерах (описаний в книзі Р.А. Мустафаєва, В.Г. Кривцова "Физика. В помощь поступающим в вузы" 1989 р. на стор. 455-457.). 4. Іншим аналогом є патент Росії № 2003130797 "Спосіб проведення ядерної трансмутації хімічних елементів і одержання ядерної енергії". 5. Закони І. Ньютона і Галілея, про що описано у книзі Кузьмічева В.Е. "Законы и формулы физики" 1989 р. стор. 38-56. 6. Ефекти теорій відносності СТВ й ЗТВ А. Ейнштейна, про що описано у книзі Кузьмічева В.Е. "Законы и формулы физики" стор. 84-92. Найближчими аналогами описаних способів є деклараційні патенти України № 43101, № 44879, міжнародні РСТ заявки WO 2009/130545, WO 2009/150552. В даному патенті також враховані матеріали міжнародних заявок РСТ IB 2008 053201, РСТ IB 2008 054234, РСТ IB 2009 050813, РСТ IB 2009 051826, заявок на патенти Росії: № 2009 109614/06(013010) від 16.02.2009 р., № 2010 131183 від 26.07.2010 p., заявки на патент Білорусії № 2009 1797 від 19.08.2008 p., заявки на патент Казахстану № 2010/2017.1 від 08.11.2009 p., заявок на патенти України а2010 1 UA 117650 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 07385 від 14.06.2010 р., а2010 07859 від 23.06.2010 р., а2010 08302 від 05.07.2010 р., а2010 11786 від 04.10.2010 р., а2010 13528 від 15.11.2010 р., але більш вдосконалені та урізноманітнені. Істотною відмінністю описуваних способів створення штучного гравітаційного випромінювання від наведених аналогів, за допомогою ядерних, хімічних, або електрохімічних реакцій, а також моментів або прискорень інерції штучних гравітаційних випромінювачів (їх часточок) є використання суперпозиції та індукції взаємодій як в колі тільки штучних джерел часу (гравітації), так і в колі штучних джерел часу (гравітації) та джерел природної гравітації (часу). В цілому в ядерних і хімічних реакціях не застосовується теплова енергія з метою виробництва електроенергії (такі реакції взагалі не застосовуються) за допомогою існуючих способів, в тому числі регулювання швидкості їх проходження, а застосовується зміна, у процесі застосування ядерних реакцій, з певною швидкістю, фізичних властивостей [щільності, маси, атомної маси] кінцевої речовини, матеріалу [матеріалів], як кінцевого продукту в порівнянні з початковим матеріалом [матеріалами], речовиною [речовинами] для створення направленого зменшуваного або збільшуваного гравітаційного потенціалу, гравітаційного поля (відповідно четвертини гравітаційної хвилі тільки від'ємного або тільки додатного знака амплітуди), що у свою чергу, буде взаємодіяти із зовнішнім гравітаційним полем, простором, за допомогою даного типу реакцій. При цьому в ядерних, хімічних або електрохімічних реакціях можлива періодична зміна гравітаційного потенціалу, фізичних властивостей [щільності, маси, атомної маси] кінцевої речовини, матеріалу [матеріалів], як кінцевого продукту в порівнянні з початковим матеріалом [матеріалами], речовиною [речовинами] для створення змінного гравітаційного потенціалу, гравітаційного поля. При періодичній взаємодії зовнішнього викривленого простору (викривленого простору природних гравітаційних об'єктів) з викривленим простором від штучного джерела гравітації, який змінює в часі свій гравітаційний потенціал, у зоні між зовнішнім викривленим простором і викривленим простором штучного джерела гравітації виникають, у результаті періодичної дії гравітаційного потенціалу штучного джерела гравітації, резонансу й принципу суперпозиції взаємодій, гравітаційної індукції результуючі коливання викривленого простору, гравітаційної хвилі (півхвилі, четвертини хвилі), збільшеної амплітуди, певної частоти, яка взаємодіє з іншими гравітаційними хвилями з певною різницею фаз. Аналогом даного способу є принцип суперпозиції коливань і резонанс коливань, описані в книзі Кузьмічева В.Е " Закони формули фізики" на стор. 351-366, з відмінністю в тому, що в даних реакціях використовуються динамічні зміни гравітаційного потенціалу, моменту або прискорення інерції (генерування в суперпозиції індукції взаємодій четвертини гравітаційної хвилі тільки від'ємного або тільки додатного знаку амплітуди (див. Фіг. 1-6 додатка креслень)). Результуючі коливання викривленого простору, моменту або прискорення інерції, коливання гравітаційної хвилі (півхвилі, четвертини хвилі), збільшеної амплітуди можуть також виникати й між штучними об'єктами, які змінюють свої гравітаційні потенціали (або змінюють свої гравітаційні взаємодії), моменти або прискорення інерції (відповідно генерують гравітаційні хвилі, півхвилі, четвертини гравітаційної хвилі тільки від'ємного або тільки додатного знака амплітуди) періодично з певною частотою див. Фіг. 1-4 додатка креслень. Головною відмінністю утворених коливань від джерела, що направлено змінює свій гравітаційний потенціал, момент або прискорення інерції, є те, що направлена зміна гравітаційного потенціалу (відповідно генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки від'ємного або тільки додатного знака амплітуди) може бути поєднана у взаємодії зі змінним гравітаційним випромінюванням матерії, що в суперпозиції та індукції взаємодії як в колі тільки штучних, так і штучних та природних джерел гравітації забезпечує генерацію гравітаційних хвиль, півхвиль, четвертин хвиль додатного або від'ємного знака амплітуди, або ж змінного гравітаційного випромінювання (коли відбувається взаємодія тільки джерел змінного гравітаційного випромінювання матерії). Саме динамічна гравітація (динамічна гравітаційна взаємодія) дає змогу застосувати способи її підсилення. Східчастий (рос. ступенчатый, див. міжнародну РСТ заявку WO 2009/150552) спосіб генерування та підсилення гравітації (антигравітації) являє собою направлену зміну гравітаційного потенціалу, його збільшення або зменшення та, внаслідок чого, генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди, одночасно поєднану у взаємодії зі змінним частотним гравітаційним випромінюванням матерії, що в суперпозиції та індукції гравітаційної взаємодії як в колі тільки штучних, так і штучних та природних джерел гравітації забезпечує генерацію гравітаційних хвиль - в результаті як правило четвертин хвиль додатного або від'ємного знака амплітуди Фіг. 1-4 додатку креслень. Причина цього - взаємознищення протифазних гравітаційних взаємодій і в той же час підсилення взаємодій, які співпадають по фазі. Змінне частотне гравітаційне випромінювання 2 UA 117650 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 матерії забезпечується також змінним її прискоренням. При цьому апарат використання може або мати джерело змінної гравітації (часу) та взаємодіяти зі збільшенням або зменшенням прискорення або моменту інерції апарата використання і, або з джерелами природної гравітації (часу) при зміні ними своїх гравітаційних потенціалів, в тому числі при зміні відстані до них, або ж мати джерело направленої гравітації та, внаслідок чого, генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди, або ж джерело направленої гравітації (гравітації-часу) та взаємодіяти зі збільшенням або зменшенням прискорення або моменту інерції апарата використання і або з джерелами природної гравітації (часу) при зміні ними своїх гравітаційних потенціалів, в тому числі при зміні відстані до них в контексті індукції та суперпозиції взаємодії як в колі тільки штучних джерел часу (гравітації), так і в колі штучних джерел часу (гравітації) та джерел природної гравітації (часу), при цьому як джерела направленої зміни гравітаційного потенціалу можливо використовувати також джерела природної гравітації, в тому числі рух відносно них. На основі технології "Східчастого способу" генерування та підсилення гравітації (антигравітації) були створені нові силові пристрої типу "тета". Суперпозиція гравітаційних взаємодій полягає у гравітаційних взаємодіях статичними або динамічними гравітаційними потенціалами, гравітаційними хвилями, викривленнями простору. Індукція гравітаційних взаємодій полягає у гравітаційних взаємодіях статичними і, або динамічними гравітаційними потенціалами, гравітаційними хвилями, викривленнями простору з результуючим генеруванням певних параметрів гравітаційної хвилі, півхвилі, четвертини хвилі додатного або від'ємного знака амплітуди та подальшою силовою взаємодією гравітаційних об'єктів в контексті "Теорії гравітаційної індукції" Троценка П.Д.. При цьому направлено зменшуваний гравітаційний потенціал та, внаслідок чого, генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки від'ємного знака амплітуди поєднаний у взаємодії зі змінним гравітаційним випромінюванням матерії, що в суперпозиції та індукції гравітаційних взаємодій забезпечує генерацію гравітаційних четвертин хвиль від'ємного знака амплітуди, та що в суперпозиції та індукції гравітаційних взаємодій як в колі тільки штучних, так і штучних та природних джерел гравітації забезпечує гравітацію як явище взаємопритягання матерії. А направлено збільшуваний гравітаційний потенціал та, внаслідок чого, генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного знака амплітуди поєднаний у взаємодії зі змінним гравітаційним випромінюванням матерії, що в суперпозиції та індукції гравітаційних взаємодій забезпечує генерацію гравітаційних четвертин хвиль додатного знака амплітуди, та що в суперпозиції та індукції гравітаційних взаємодій як в колі тільки штучних, так і штучних та природних джерел гравітації забезпечує антигравітацію як явище взаємовідштовхування матерії. Істотною відмінністю, описуваних способів створення штучного гравітаційного випромінювання шляхом опромінення матеріалу резонансним електромагнітним випромінюванням по аналогу генерації електромагнітного випромінювання в мазерах і лазерах з використанням явищ не тільки лазерного, але й магнітного охолодження, від наведених аналогів, є використання даного способу не для створення вимушеного світлового випромінювання (електромагнітного випромінювання) із застосуванням орієнтації часточок у постійних електростатичних й або магнітних і або гравітаційних (у тому числі динамічно змінюваних (збільшуваних або зменшуваних) полях) і приглушенні одного знака амплітуди гравітаційної хвилі, що забезпечує генерацію з використанням резонансу й суперпозиції взаємодій згідно з Фіг. 1-4 додатка креслень відповідно четвертини хвилі додатного або від'ємного знака амплітуди. При цьому Фіг. 1-4 додатка креслень: t - тривалість четвертини гравітаційної хвилі, сек.; G  - динамічно зменшуваний гравітаційний потенціал; G  динамічно збільшуваний гравітаційний потенціал; A g - амплітуда гравітаційної чверті хвилі. При цьому Фіг. 5 додатка креслень - амплітуда A g гравітаційної чверті хвилі від динамічно збільшуваного dG  гравітаційного потенціалу; Фіг. 6 додатка креслень - амплітуда dt гравітаційної чверті хвилі від динамічно зменшуваного dG  гравітаційного потенціалу; Фіг. 7 dt додатка креслень - змінна гравітаційна хвиля; Фіг. 8 додатка креслень - екстремуми "а" і "б" гравітаційної хвилі, зони найбільших значень динаміки зміни прискорень гравітаційних випромінювачів. Істотною відмінністю, описуваних способів створення штучного гравітаційного випромінювання шляхом впливу на часточки речовини, які розміщені чи ні в постійних електростатичних й або магнітних і або гравітаційних (у тому числі змінюваних (збільшуваних 3 UA 117650 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 або зменшуваних) полях, відповідно направленого збільшення або зменшення величини викривлення простору та, внаслідок чого, генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди), резонансним електромагнітним випромінюванням, гравітаційним випромінюванням, механічним впливом (рухом, обертанням), тепловим впливом (лазерне або магнітне охолодження) зі зміною їх енергетичних рівнів, є зміна з регульованою швидкістю агрегатного стану речовин, прискорень їхніх часточок (самих гравітаційних випромінювачів) з метою створення спрямованого в просторі й у часі, змінюваного (збільшуваного або зменшуваного) з певною швидкістю гравітаційного потенціалу, моменту або прискорення інерції (відповідно направленого збільшення або зменшення величини викривлення простору) та, внаслідок чого, генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди і як результат гравітаційного випромінювання. При цьому електростатичні і або магнітні і або гравітаційні поля (як постійні, так і особливо динамічні їх джерела) застосовуються не тільки для орієнтації часточок, але й для забезпечення одночасної участі часточок матерії, яка знаходиться під дією зовнішнього змінного частотного випромінювання у декількох видах взаємодій (електромагнітних частотних (впливом електромагнітного випромінювача-(вачів) і або ядерних (сильних і або слабких), і або електростатичних, і або магнітних, і або гравітаційних, і або інерційних), особливо динамічних, а також участь у вимушених взаємодіях, що забезпечує некомпенсоване взаємовідносне прискорення часточок (електронів атомів, дипольних часточок), що особливо важливо для диполів, що складаються із двох часточок (при цьому багатоелектронні атоми, багатонуклонні ядра, молекули-діелектрики, що мають ковалентні зв'язки більше двох, можуть бути випромінювачами гравітаційного випромінювання мультипольного типу). В основу корисної моделі поставлено задачу створення ефективних і безпечних способів створення штучної гравітації чи антигравітації, гравітаційно-інерційних імпульсів, що й супроводжується гравітаційним випромінюванням з результуючим досягненням ефективного впливу на матерію-простір-час в тому числі з забезпеченням можливості пересування в просторі-часі. Виходячи з праць Троценка П.Д., теорії І. Ньютона і Галілея та теорії відносності СТВ й ЗТВ А. Ейнштейна містять помилки та неточності-недосконалості. А саме їхні фундаментальні основи сумнівні - тобто прискорення вільного падіння тіл розраховується по інших формулах (теорії відносності не придатні для використання в існуючих природних умовах, хоча б тому що все знаходиться в просторі зменшуваного гравітаційного потенціалу, утвореного переважаючою кількістю об'єктів типу Сонце, тобто, які динамічно зменшують свою масу, щільність та водночас відбувається розширення матерії Всесвіту, або по-іншому Всесвіт перебуває під впливом темної матерії - темної енергії), і саме головне прискорення вільного падіння не є постійною-однаковою величиною для будь-якого тіла. Дані теорії не пояснюють фізичну сутність уповільнення часу, збільшення маси об'єкта й систем відліку (а чому часу властиво вповільнюватися, а масі тіла властиво збільшуватися, а то і навпаки - час прискорюється, а маса зменшується). Крім того, А. Ейнштейн не пояснює чому час може вповільнюватися або маса об'єкта, що рухається, збільшується (у чому ж саме фізична сутність цих процесів) у той же час чи можливо прискорення часу або зменшення маси об'єкта? Виходячи із цього була створена Теорія інерції. В її склад увійшли Теорія гравітаційної індукції, що дає можливість зрозуміти ефекти не тільки збільшення маси або зменшення швидкості часу, але й навпаки зменшення маси об'єкта, збільшення швидкості часу на основі цієї теорії була розроблена Теорія тахіонної індукції, які дали можливість зрозуміти фізичну сутність ефектів відносності зі збільшенням або зменшенням швидкості часу, збільшенням маси об'єкта або зменшенням маси об'єкта й багато чого іншого. Виходячи з теорій відносності СТВ й ЗТВ А. Ейнштейна джерела гравітації є джерелами часу, а виходячи з праць Троценка П.Д., на основі динамічних гравітаційних взаємодій, не тільки джерела гравітації є джерелами часу, але й джерела динамічно змінюваної гравітації є джерелами часу - джерелами змінюваної динаміки ходу часу. У даній корисній моделі штучне створення гравітації (антигравітації) й гравітаційного випромінювання досягається: зміною маси або ж густини речовини в процесі ядерних або хімічних, або електрохімічних реакцій; а також при зміні агрегатного стану речовин (їхньої щільності) з регульованою швидкістю під впливом температури механічного впливу; зміні швидкості й прискорення гравітаційних випромінювачів, їхніх часточок, розташованих чи ні в постійних (у тому числі змінюваних (збільшуваних або зменшуваних) електростатичних і або магнітних і або гравітаційних полях), при опроміненні резонансними частотами 4 UA 117650 U електромагнітного випромінювання. Причина цього - одночасна участь у декількох видах взаємодій (постійних або змінних електромагнітних і або ядерних (сильних і або слабких), і або електростатичних, і або гравітаційних, і або інерційних, використання декількох джерел 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 випромінювання), що забезпечує m1 a1  m2 a2  0 ; r випромінювання гравітаційних хвиль досягається зміною сил гравітаційного й іншого видів взаємодії (в постійних (у тому числі змінюваних, збільшуваних або зменшуваних) електростатичних і або магнітних і або ядерних…) тіл, внаслідок швидкої зміни їхньої маси (гравітаційного потенціалу) у гравітаційному полі, внаслідок механічного впливу, електромагнітного й або електростатичного й або ядерних полів, від величини вбираної часточками речовини енергії резонансного електромагнітного або гравітаційного випромінювань, при їхньому відносному русі або не русі; організацією взаємодії в контексті індукції та суперпозиції гравітаційних взаємодій джерел постійної і або динамічно змінюваної гравітації як в колі тільки штучних джерел гравітації, так і в колі штучних джерел гравітації та джерел природної гравітації, при цьому джерела гравітаційного випромінювання можуть бути з матерії або з антиматерії. При цьому в просторі штучно утворюється періодично змінюваний у часі гравітаційний потенціал (відповідно направлене збільшення або зменшення величини викривлення простору) та, внаслідок чого, генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди, гравітаційне поле якого періодично, з певною частотою, збурює інше (зовнішнє, чуже) природне або штучне гравітаційне поле і його викривлений простір. Таким чином, створюючи й змінюючи гравітаційну взаємодію з навколишніми об'єктами, відбувається штучне створення гравітаційного випромінювання потрібних параметрів. Відомо також з висновків А. Ейнштейна, що маси взаємодіють між собою через даний викривлений простір - у цьому й суть гравітації. При цьому будь-яка частинка, яка рухається з прискоренням, випромінює гравітаційні хвилі. Таким чином, змінивши з певною швидкістю направлено чи ні в просторі й у часі періодично напруженість гравітаційного поля, величину гравітаційного потенціалу, моменту або прискорення інерції, розміщених чи ні в постійних електростатичних й або магнітних і або гравітаційних (у тому числі змінюваних (збільшуваних або зменшуваних) полях) часточок матерії (з додатковим використанням лазерного або магнітного охолодження), або внаслідок зміни маси, атомної маси, щільності матеріалу в процесі ядерних, хімічних, електрохімічних реакцій під впливом температури (лазерного охолодження), механічного впливу (рухом, обертанням), під дією електромагнітного й електростатичного полів, резонансного електромагнітного або гравітаційного випромінювання одного або декількох випромінювачів, використовуючи суперпозицію, резонанс та індукцію взаємодій, можна змусити простір викривлятися на певну величину, що і є способом, штучного відтворення гравітаційного випромінювання, штучної гравітації, оскільки змінюється силова взаємодія тіл, прискорення часточок речовин і в цілому гравітаційних випромінювачів. Природа (сутність) гравітації або антигравітації являє собою індукційний характер і є наслідком індукційного відгуку матерії (просто результатом силових гравітаційних взаємодій) при суперпозиції взаємодій на відповідно тільки зменшуваний гравітаційний потенціал, або на тільки збільшуваний гравітаційний потенціал природного або штучного походження згідно з Фіг. 1-4 додатка креслень, що забезпечує або взаємопритягання або взаємовідштовхування матерії. Явище гравітації й антигравітації на рівні матерії є наслідком або її результуючим поводженням при суперпозиції взаємодій змінного по частоті, величині й знаку амплітуди мультипольного гравітаційного випромінювання електронів і ядер атомів з результуючим зовнішнім (природним або ж штучним) збільшуваним або зменшуваним гравітаційним потенціалом і приглушенням при суперпозиції взаємодій амплітуди хвилі знака "+" (збільшуваної амплітуди) або "-" (зменшуваної амплітуди), що забезпечує генерацію гравітаційного випромінювання згідно з Фіг. 1-4 додатка креслень. При цьому явище гравітації (див. Фіг. 5-8 додатка креслень) є наслідком індукційного взаємовідгуку (просто відгуку) матерії внаслідок результуючих взаємодій матеріальних об'єктів при генеруванні матерією негативної амплітуди чверті гравітаційної хвилі, а явище антигравітації (див. Фіг. 6 додатка креслень) є наслідком індукційного взаємовідгуку (просто відгуку) матерії внаслідок результуючих взаємодій матеріальних об'єктів при генеруванні матерією позитивної амплітуди чверті гравітаційної хвилі (див. Фіг. 5 додатка креслень, де dG / dt  - динамічно збільшуваний гравітаційний потенціал, a dG / dt  - динамічно зменшуваний гравітаційний потенціал). Дуже важливе значення в гравітаційних взаємодіях матерії в контексті гравітації грає спрямований (збільшуваний або зменшуваний) гравітаційний потенціал штучного або природного походження утворений, наприклад, переважаючою кількістю об'єктів типу Сонце (які зменшують в суперпозиції взаємодії гравітаційний потенціал) 5 UA 117650 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 або Чорні Діри, нейтронні зірки й т.п. (які збільшують в суперпозиції взаємодії гравітаційний потенціал). Саме він, в остаточному підсумку, визначає характер гравітаційних взаємодій - або взаємопритягання або взаємовідштовхування. Знак "+" (див. Фіг. 5-8 додатка креслень) означає динамічне збільшення чверті амплітуди гравітаційної хвилі, знак "-" означає динамічне зменшення чверті амплітуди гравітаційної хвилі. Саме тому згенерувати штучну гравітацію антигравітацію можливо використавши резонанс, параметричний резонанс суперпозиції й індукції гравітаційних взаємодій. Таким чином, можливо в навколишньому просторі, при взаємодії в ланцюзі декількох гравітаційних об'єктів, шляхом застосування резонансу коливань і принципу суперпозиції коливань, одержати збільшені й регульовані величини амплітуд результуючих коливань скривленого простору. Іншими словами викривити простір на регульовану величину - тобто штучно змінити гравітаційну силу, генеруючи при цьому штучне гравітаційне випромінювання. Цього можна досягти декількома способами. 1. Тільки збільшенням гравітаційного потенціалу (відповідно направленим збільшенням величини викривлення простору (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору) та, внаслідок чого, генеруванням четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного знака амплітуди як в колі тільки штучних джерел гравітації, так і в колі штучних джерел гравітації та джерел природної гравітації. 2. Тільки зменшенням гравітаційного потенціалу (відповідно направленим зменшенням величини викривлення простору (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору) та, внаслідок чого, генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки від'ємного знака амплітуди як в колі тільки штучних джерел гравітації, так і в колі штучних джерел гравітації та джерел природної гравітації. 3. Зменшенням, а потім збільшенням або навпаки гравітаційного потенціалу, моменту або прискорення інерції або ж навпаки (відповідно направленим зменшенням, а потім збільшенням (або навпаки) величини викривлення простору (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору)) та, внаслідок чого, генерування змінної гравітаційної хвилі як в колі тільки штучних джерел гравітації, так і в колі штучних джерел гравітації та джерел природної гравітації. При цьому як джерела направленої зміни (зменшення або збільшення) гравітаційного потенціалу використовуються джерела природної гравітації в тому числі рух відносно них (використовується також збільшення або зменшення прискорення або моменту інерції апарата використання), що забезпечить використання східчастого (рос. ступенчатого) способу генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного, або тільки від'ємного знаку амплітуди (Фіг. 1-4 додатка креслень) в залежності від відносного руху до чи від джерел природної гравітації. 4. Зміні відстані гравітаційних взаємодій. В цілому поставлена задача реалізується організацією гравітаційних взаємодій апарата використання в контексті індукції та суперпозиції гравітаційних взаємодій як в колі тільки штучних джерел гравітації, так і в колі штучних джерел гравітації та джерел природної гравітації. При цьому апарат використання може або мати джерело змінної гравітації (Фіг. 7, Фіг. 8 додатка креслень) та взаємодіяти зі збільшенням або зменшенням прискорення або моменту інерції апарата використання і або взаємодіяти з джерелами природної гравітації при зміні ними своїх гравітаційних потенціалів, в тому числі при зміні відстані до них, або ж мати джерело направленої гравітації (відповідно направленого збільшення або зменшення величини викривлення простору (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору) й, внаслідок чого, генерування чверті гравітаційної хвилі тільки позитивного або тільки негативного знаку амплітуди) та взаємодіяти зі збільшенням або зменшенням прискорення або моменту інерції апарата використання і, або взаємодіяти з джерелами природної гравітації, при зміні ними своїх гравітаційних потенціалів, в тому числі при зміні відстані до них в контексті індукції та суперпозиції гравітаційних взаємодій як в колі тільки штучних джерел гравітації, так і в колі штучних джерел гравітації та джерел природної гравітації, при цьому як джерела направленої зміни гравітаційного потенціалу можливо використовувати також джерела природної гравітації в тому числі рух відносно них. 6 UA 117650 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Таким чином джерело змінної гравітації (Фіг. 7, Фіг. 8 додатка креслень) апарата використання взаємодіє зі збільшенням або зменшенням прискорення або моменту інерції апарата використання і або взаємодіє з джерелами природної гравітації при зміні ними своїх гравітаційних потенціалів, в тому числі при зміні відстані до них, що забезпечує використання східчастого (рос. ступенчатого) способу (Фіг. 1-4 додатка креслень) - генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди. А дія джерела направленої гравітації (відповідно направленого збільшення або зменшення величини викривлення простору (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору) й, внаслідок чого, генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки позитивного або тільки негативного знака амплітуди), досягається сумісним використанням джерела направленої гравітації (відповідно направленого збільшення або зменшення гравітаційного потенціалу, генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки позитивного або тільки негативного знака амплітуди), або ж направленого в певному секторі простору його викривлення-звуження або розширення (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору) з джерелом змінної гравітації, взаємодіючи з джерелами природної гравітації при зміні ними своїх гравітаційних потенціалів, в тому числі при зміні відстані до них в контексті індукції та суперпозиції гравітаційних взаємодій як в колі тільки штучних джерел гравітації, так і в колі штучних джерел гравітації та джерел природної гравітації, також забезпечує використання східчастого (рос. ступенчатого) способу - генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди (Фіг. 1-4 додатка креслень). При цьому замінити джерело (це стосується ядерних або хімічних, або електрохімічних реакцій) направленого гравітаційного випромінювання (відповідно направленого збільшення або зменшення величини гравітаційного потенціалу (викривлення простору (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору)) й, внаслідок чого, генерування чверті гравітаційної хвилі тільки позитивного або тільки негативного знака амплітуди (Фіг. 1-4 додатка креслень), а також направленого в певному секторі простору його викривлення-звуження або розширення (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору)), що можливо забезпечити використанням декількох матеріалів робочого тіла гравітаційного випромінювача, часточки якого опромінюються резонансним - для атомів (або надвисокочастотним для коливання диполів) електромагнітним випромінюванням від декількох джерел різної частоти, або ж змінюваним (динамічним зменшенням або збільшенням величини чи напрямком дії) з певною частотою електростатичним або магнітним полем при використанні одного джерела електромагнітного випромінювання та одночасним опромінюванням ним декількох видів (або одного виду) частинок матеріалу робочого тіла, так що в суперпозиції взаємодій за півперіод коливання (імпульс прискорення, імпульс збільшуваного прискорення, імпульс зменшуваного прискорення) одних частинок здійснюється деяка кількість змінних коливань (коливань зі змінним прискоренням) інших частинок (або в поєднанні (взаємодії) зі збільшенням або зменшенням прискорення або моменту інерції апарата використання), гравітаційні хвилі яких при цьому будуть взаємодіяти між собою в суперпозиції гравітаційних взаємодій, в тому числі і східчастим способом. При цьому інерційний або ж безінерційний рух можливо забезпечити наступним чином. Змінне (зменшуване або збільшуване) прискорення інерції апарата (маси його конструкції) та внаслідок чого генерування ним (нею) четвертини гравітаційної хвилі тільки позитивного або тільки негативного знака амплітуди відповідно доповнюється або ж подавляється (взаємодії у фазі чи протифазі коливань гравітаційних хвиль) гравітаційним випромінювачем його силової установки відповідно направленим збільшенням або зменшенням величини викривлення простору й, внаслідок чого, генеруванням четвертини гравітаційної хвилі тільки позитивного або тільки негативного знака амплітуди в контексті суперпозиції та індукції гравітаційних взаємодій як в колі тільки штучних гравітаційних випромінювачів, так і в колі штучних та природних гравітаційних випромінювачів маси конструкції апарата використання, випромінювання його силової установки (гравітаційного випромінювача) та зовнішніх природних об'єктів гравітації. При цьому зміна гравітаційного потенціалу буде здійснюватися періодично із частотою (Фіг. 7, Фіг. 8 додатка креслень), яка забезпечує резонанс взаємодій, у тому числі й з роботою 7 UA 117650 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 випромінювачів згідно з (Фіг. 1-4 додатка креслень), використовуючи східчастий (рос. ступенчатый) спосіб посилення (спосіб, при якому відбувається взаємодія в просторі й у часі змінного (збільшуваного, а потім зменшуваного або навпаки) гравітаційного потенціалу, моменту або прискорення інерції з постійним спрямованим (тільки зменшуваним або тільки збільшуваним) гравітаційним потенціалом природного або штучного походження), збільшенням або зменшенням прискорення або моменту інерції апарата використання. Поставлена задача вирішується шляхом застосування ядерних (хімічних або електрохімічних) реакцій, у яких речовина періодично з певною й регульованою швидкістю збільшує або зменшує (зменшує, а потім збільшує або навпаки спочатку збільшує, а потім зменшує) свою атомну масу, свій гравітаційний потенціал, момент або прискорення інерції обертового чи ні й у той же час, що обертається чи ні, гравітаційного випромінювача (випромінювачів) із частотою, необхідною для створення резонансу й використання суперпозиції взаємодій як із внутрішніми (штучними), так і із зовнішніми (природними) джерелами гравітаційного випромінювання. Зміна гравітаційного потенціалу може здійснюватися періодично із частотою (Фіг. 7, Фіг. 8 додатка креслень), яка забезпечує резонанс коливань викривленого простору (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору), у тому числі й з роботою випромінювачів згідно з (Фіг. 1-4 додатка креслень), використовуючи східчастий (рос. ступенчатый) спосіб підсилення (спосіб, при якому відбувається взаємодія в просторі й у часі змінного (збільшуваного, а потім зменшуваного або навпаки) гравітаційного потенціалу, моменту або прискорення інерції з постійним спрямованим (тільки зменшуваним або тільки збільшуваним) гравітаційним потенціалом природного або штучного походження). Спосіб генерування та підсилення гравітації (антигравітації) з використанням ядерних (хімічних або електрохімічних) реакцій являє собою направлену зміну гравітаційного потенціалу, його збільшення або зменшення та, внаслідок чого, генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди (Фіг. 1-4 додатка креслень) одночасно поєднану у взаємодії зі змінним частотним гравітаційним випромінюванням матерії (Фіг. 7, Фіг. 8 додатка креслень) (змінним частотним генеруванням гравітаційного потенціалу, гравітаційної хвилі), що в суперпозиції та індукції гравітаційних взаємодій як в колі тільки штучних, так і штучних та природних джерел гравітації забезпечує генерацію гравітаційних хвиль, півхвиль, але як правило в результаті четвертин хвиль додатного або від'ємного знака амплітуди (Фіг. 1-4 додатка креслень). Істотною відмінністю застосування існуючих ядерних реакцій є застосування їх не для використання теплової енергії з метою виробництва електроенергії (такі реакції взагалі не застосовуються), а для створення з певною швидкістю збільшуваного або зменшуваного гравітаційного потенціалу та, внаслідок чого, генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди (Фіг. 1-4 додатка креслень), моменту або прискорення інерції певної регульованої величини, при періодичній дії якого створюється певної величини викривлення простору з кінцевою метою створення штучної гравітації. Для здійснення цього потрібно застосовувати хімічні елементи, які в процесі ядерних реакцій, будуть максимально по величині й по швидкості змінювати свої атомні маси, велику кількість ємностей, де проходять електрохімічні реакції, більші величини сили струму. Поставлена задача вирішується шляхом організації взаємодії гравітаційних випромінювачів в контексті індукції та суперпозиції гравітаційних взаємодій як в колі тільки штучних джерел гравітації, так і в колі штучних джерел гравітації та джерел природної гравітації, при цьому апарат використання може або мати джерело змінної (перемінної) гравітації (джерело змінної (перемінної (Фіг. 7, Фіг. 8 додатка креслень)) гравітації ядерних (хімічних або електрохімічних) реакцій) та взаємодіяти зі збільшенням або зменшенням прискорення або моменту інерції апарата використання і, абовзаємодіяти з джерелами природної гравітації, при зміні ними своїх гравітаційних потенціалів (Фіг. 5, Фіг. 6 додатка креслень), в тому числі при зміні відстані до них, або ж мати джерело направленої гравітації та взаємодіяти зі збільшенням або зменшенням прискорення або моменту інерції апарата використання і або взаємодіяти з джерелами природної гравітації при зміні ними своїх гравітаційних потенціалів, в тому числі при зміні відстані до них в контексті індукції та суперпозиції гравітаційних взаємодій як в колі тільки штучних джерел гравітації, так і в колі штучних джерел гравітації та джерел природної гравітації, при цьому як джерела направленої зміни гравітаційного потенціалу можливо використовувати також джерела природної гравітації, в тому числі рух відносно них, при цьому джерела гравітаційного випромінювання можуть бути з матерії або з антиматерії. 8 UA 117650 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Існує інший аналог даного способу утворення гравітаційних хвиль, описаний у книзі Р.А. Мустафаєва, В.Г. Кривцова "Физика. В помощь вступающим в вузы" на стор. 455-457. При якому під впливом резонансного електромагнітного випромінювання, що проходить через речовину, відбувається його поглинання, а потім вимушене випромінювання електромагнітних хвиль. При цьому, внаслідок поглинання електромагнітної енергії, часточки речовин переходять у збуджений стан, що відповідає певному енергетичному рівню й через якийсь час вертаються назад, випускаючи поглинену енергію у вигляді електромагнітного випромінювання. Недоліком цього спонтанного явища є те, що атоми речовини, що опромінюється, не завжди мають метастабільні рівні і орієнтовані хаотично щодо площин орбіт електронів, що не дає ефективно застосовувати суперпозицію й резонанс імпульсів моментів або прискорень інерції як у просторі, так і в часі. При цьому в атомів ряду речовин серед збуджених стаціонарних станів існують такі стани, у яких атоми можуть перебувати значно довше, ніж у звичайних збуджених станах. Такі стани називаються метастабільними. Застосування речовин, атоми яких мають метастабільні енергетичні рівні, дає можливість збільшити число збуджених атомів речовини, що опромінюється, до величини, більшої числа незбуджених атомів, тим самим збільшити потужність світлового й гравітаційного випромінювання, в суперпозиції (резонансу) гравітаційних взаємодій. Існує аналог створення збуджених атомів речовин за допомогою проходження через них електростатичного (електричного) розряду, описаний у книзі В.Е. Кузьмічева "Закони й формули фізики" на cтop. 542-545. Істотною відмінністю застосування способів зміни стану речовин як електромагнітним випромінюванням, так і за допомогою електростатичного (електричного) розряду, із застосуванням світлових кулеподібних резонаторів є стимульоване генерування вимушеного гравітаційного випромінювання внаслідок організованих змін параметрів орбіт електронами (зміні кулонівських взаємодій) при зміні енергетичних станів, орієнтованих по напрямку формою конструкції, за допомогою магнітного або електростатичного поля часточок речовин. Лазерне або магнітне охолодження при цьому забезпечує пониження температури випромінювача. Виходячи також з робіт А. Ейнштейна, робіт Ландау Л.Д., Ліфшица Е.М "Теоретична фізика в десяти томах. Том 2", тіла, при силовій взаємодії, випромінюють гравітаційні хвилі за умови, що їх прискорення взаємно не компенсуються. Причина цього - одночасна участь у декількох видах взаємодій (постійних або динамічно змінюваних електромагнітних частотних (впливом електромагнітного випромінювача) і або ядерних (сильних, і або слабких), і або електростатичних, і або магнітних, і або гравітаційних, і або інерційних) а також участь у вимушених взаємодіях, що забезпечує нескомпенсоване прискорення часточок (атомів, дипольних частинок-молекул). Тому будь-який атом будь-якої речовини є генератором не тільки електромагнітного випромінювання, внаслідок зміни його електронами своїх енергетичних рівнів, а значить і своїх прискорень, але він також і є генератором спонтанного гравітаційного випромінювання. При цьому електрони будь-якого атома не мають своїх постійних орбіт, - таким чином, будь-який атом є квантово-гравітаційним спонтанним гравітаційним випромінювачем. Те ж саме можна сказати й про будь-який матеріал, оскільки часточки в ньому не строго орієнтовані по напрямку магнітної або іншого виду сили або формою конструкції. Але, під впливом зовнішньої енергії певних параметрів, електромагнітного і гравітаційного випромінювання, змінюваного чи постійного електростатичного поля, будь-який атом, переходячи в збуджений стан і навпаки (зменшуючи, а потім збільшуючи або навпаки свої мінімальні радіуси орбіт електронів), буде вимушено випромінювати або поглинати енергію не тільки електромагнітних, але й гравітаційних хвиль, таким чином генерувати вимушене гравітаційне випромінювання. При цьому у збудженого під впливом зовнішнього електромагнітного випромінювання атома, електрони, поглинувши зовнішню електромагнітну енергію, переходять на орбіти більших радіусів, а при випроміненні енергії вертаються назад. Під час цих переходів і утворюється нескомпенсоване прискорення інерції електронів m1 a1  m2 a2  0) , що і забезпечує генерацію змінного гравітаційного випромінювання. Таким r чином, використовуючи дані, викладені в книзі Ландау Л.Д., Ліфшица Е.М. "Теоретична фізика в десяти томах. Том 2." на стор. 460-476, крім світлового випромінювання збудженими атомами речовини, генерується не тільки світлова енергія, але й гравітаційні хвилі. Використання атомів для генерації вимушеного гравітаційного випромінювання, які мають метастабільний рівень, і строго орієнтовані в зовнішньому електростатичному або магнітному полях, а також способів і конструкцій, дає можливість організувати випромінювання (за часом і напрямком випромінювання) і посилення потужності гравітаційних хвиль шляхом використання найбільшої кількості збуджених і орієнтованих в одному напрямку атомів речовини. Поставлена задача вирішується шляхом використання електромагнітного випромінювання певної частоти (резонансної частоти) і гравітаційного випромінювання (зменшуваного або ( 50 55 9 UA 117650 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 збільшуваного гравітаційного потенціалу моменту або прискорення інерції відповідно направленого збільшення або зменшення величини викривлення простору (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору)) та, внаслідок чого, генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди певної частоти імпульсів, яким опромінюється матерія речовини або складу речовин, в тому числі і з забезпеченням умови поглинання гравітаційного випромінювання в результаті індукції та суперпозиції гравітаційних взаємодій. Використання відповідного матеріалу (матеріалів), з атомами, що мають метастабільний рівень, часточок з домішками, які створюють постійне магнітне поле, або додаткового встаткування для створення зовнішнього постійного або динамічно змінного електростатичного або магнітного полів, певної частоти й потужності імпульсів електромагнітного випромінювання (мається на увазі імпульсних постійних або змінних магнітних полів) для організованого забезпечення явища резонансу й суперпозиції коливань гравітаційного випромінювання (збігу векторів моментів або прискорень інерції) як тільки між часточками матеріалу, так і між часточками матеріалу й зовнішнім (природним) гравітаційним випромінюванням. Поставлена задача вирішується також тільки одночасним використанням атомів, які мають і які не мають метастабільний рівень, які опромінюються резонансним електромагнітним випромінюванням та взаємодіють між собою в контексті індукції та суперпозиції гравітаційних взаємодій як в колі тільки штучних джерел гравітації, так і в колі штучних джерел гравітації та джерел природної гравітації, що дає змогу замінити джерела гравітаційного випромінювання на основі ядерних або хімічних, або електрохімічних реакцій. При цьому в одому коливанні сходжень електронів з вищих орбіт метастабільних атомів зосередиться декілька коливань (сходжень і опускань) електронів атомів до (від) ядра, які не мають метастабільний рівень, або ж використання змінюваного з певною частотою електростатичного або магнітного поля при використанні одного джерела електромагнітного випромінювання та одночасним опромінюванням ним декількох видів (або одного виду) частинок матеріалу робочого тіла, що забезпечить генерацію гравітаційного випромінювання в суперпозиції та індукції гравітаційних взаємодій східчастим способом. Тобто поставлена задача вирішується шляхом використання джерела тільки збільшуваного або зменшуваного гравітаційного потенціалу та, внаслідок чого, генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди одночасно поєднаного у взаємодії з використанням джерела змінного гравітаційного потенціалу (змінюваним по величині й знака амплітуди) гравітаційним потенціалом, моментом або прискоренням інерції, або змінним (змінюваним по величині й знака амплітуди) гравітаційним потенціалом, моментом або прискоренням інерції декількох джерел (змінною гравітаційною хвилею) - наприклад часточок, які знаходяться в постійному або змінному магнітному або електростатичному полях Фіг. 1 - Фіг. 4 додатка креслень. Причина при цьому генерації гравітаційних хвиль - одночасна участь частинок матерії у декількох видах взаємодій (в постійних або змінних електромагнітних і або ядерних (сильних і або слабких), і або електростатичних, і або гравітаційних, і або інерційних), використання декількох джерел випромінювання. Справа в тому, що при гравітаційній взаємодії двох тіл (аналог коливання диполя під дією зовнішнього високочастотного електромагнітного поля), як сказано в книзі К. Торна, Дж. Уіллера і Ч. Мізнера "Гравитация" сказано "вклады в амплитуду расходящейся волны от двух массовых дипольних моментов для разнесенных масс взаимно уничтожаются, m1 a1  m2 a2  0 (закон r равенства действия и противодействия)". Явище гравітації й антигравітації на рівні матерії диполів діелектриків є наслідком її результуючим поводженням при суперпозиції взаємодій, а саме генерації змінного по частоті, величині й знака амплітуди мультипольного гравітаційного випромінювання частинок-диполів молекул діелектриків, які розташовані у зоні постійного або змінюваного електростатичного і або магнітного полів, одночасно у взаємодії з результуючим зовнішнім збільшуваним або зменшуваним гравітаційним потенціалом та, внаслідок чого, генеруванням четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди, що забезпечить в суперпозиції та індукції взаємодій приглушення при суперпозиції взаємодій амплітуди знака "+" (збільшуваної амплітуди) або "-" (зменшуваної амплітуди) Фіг. 5, Фіг. 6 додатка креслень гравітаційної хвилі, що забезпечує генерацію гравітаційного випромінювання згідно з Фіг. 1-4 додатка креслень. Причина цього - одночасна участь у декількох видах взаємодій (постійних або динамічно змінюваних електромагнітних частотних (впливом електромагнітного випромінювача) і або ядерних (сильних і або слабких), і або електростатичних, і або магнітних, і або гравітаційних, і або інерційних), а також участь у 10 UA 117650 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 змушених взаємодіях, що забезпечує нескомпенсоване прискорення часточок (атомів, дипольних часточок-молекул), що особливо важливо для диполів, що складаються із двох часточок (при цьому багатоелектронні атоми, багатонуклонні ядра, молекули-діелектрики, ковалентні зв'язки, що мають більше двох, можуть бути випромінювачами гравітаційного випромінювання мультипольного типу), що забезпечує нескомпенсованість прискорень часточок при коливаннях диполів m1 a1  m2 a2  0 . Це стосується і диполів молекул. Причина r при цьому генерації гравітаційних хвиль - одночасна участь частинок матерії у декількох видах взаємодій (в постійних або змінних електромагнітних і або ядерних (сильних, і або слабких), і або електростатичних, і або гравітаційних, і або інерційних використання декількох джерел випромінювання). Крім цього, електричне чи магнітне поле використовується для орієнтації часточок-диполів молекул. Перспективне використання часточок, які мають природні або за допомогою наведених електростатичних полів значні дипольні моменти забезпечить більші обертальні моменти при впливі на них резонансним електромагнітним випромінюванням. Можливе також використання лазерного охолодження, що при цьому може забезпечити пониження температури випромінювача. Важливо відмітити, постійне або змінюване електростатичне або магнітне поле призводить до коливання часточок-диполів під дією електромагнітного випромінювання на кут, який не дорівнює 180°, що забезпечує (покращує) генерацію результуючого гравітаційного випромінювання в суперпозиції взаємодій. При цьому апарат використання може або мати джерело змінної (перемінної) гравітації (джерело змінної (перемінної) гравітації коливань молекул-диполів) та взаємодіяти зі збільшенням або зменшенням прискорення або моменту інерції апарата використання і або взаємодіяти з джерелами природної гравітації, при зміні ними своїх гравітаційних потенціалів, в тому числі при зміні відстані до них, або ж мати джерело направленої гравітації та взаємодіяти з джерелами природної гравітації при зміні ними своїх гравітаційних потенціалів, в тому числі при зміні відстані до них в контексті індукції та суперпозиції гравітаційних взаємодій як в колі тільки штучних джерел гравітації, так і в колі штучних джерел гравітації та джерел природної гравітації, при цьому як джерела направленої зміни гравітаційного потенціалу можливо використовувати також джерела природної гравітації в тому числі рух відносно них, при цьому джерела гравітаційного випромінювання можуть бути з матерії або з антиматерії. Поставлена задача вирішується організацією коливань диполів молекул від зовнішнього надвисокочастотного електромагнітного випромінювання в поєднанні з направленою зміною гравітаційного потенціалу, його збільшенням або зменшенням (відповідно направленим збільшенням або зменшенням величини викривлення простору (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує у тому числі і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору) та, внаслідок чого в суперпозиції взаємодій забезпечує генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди, що забезпечить генерацію гравітаційного випромінювання в суперпозиції взаємодій східчастим способом. Досягти цього можливо, використавши джерело ядерних (хімічних, електрохімічних) реакцій та джерело коливань диполів молекул, або ж одночасним використанням декількох видів дипольних однакових або різних по масі молекул, які опромінюються резонансним електромагнітним випромінюванням від одного або від декількох джерел резонансного електромагнітного випромінювання (при цьому різні по масі молекули можуть опромінюватися резонансним електромагнітним випромінюванням від одного або від декількох джерел, а однакові по масі молекули різного типу опромінюються від декількох джерел резонансного електромагнітного випромінювання), або ж використання змінюваного (динамічним зменшенням або збільшенням величини чи напрямком дії) з певною частотою електростатичного або магнітного поля при використанні одного джерела електромагнітного випромінювання та одночасним опромінюванням ним декількох видів (або одного виду) частинок матеріалу робочого тіла, і які (гравітаційні хвилі, утворені в результаті коливань) взаємодіють між собою в контексті індукції та суперпозиції гравітаційних взаємодій як в колі тільки штучних джерел гравітації, так і в колі штучних джерел гравітації та джерел природної гравітації. При цьому в одному коливанні (за один півперіод - за один імпульс прискорення, імпульс збільшуваного прискорення, імпульс зменшуваного прискорення) дипольних молекул зосередиться декілька коливань (коливань зі змінним прискоренням) іншого виду-типу дипольних молекул від одного або декількох джерел резонансного електромагнітного випромінювання, що забезпечить генерацію гравітаційного випромінювання в суперпозиції та індукції взаємодій східчастим способом. 11 UA 117650 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Поставлена задача може бути вирішена (одночасним використанням джерела коливань диполів та коливань атомів) шляхом використання джерела змінного гравітаційного випромінювання на основі використання електромагнітного випромінювання такої частоти, при якій відбувається його поглинання матерією середовища, при цьому електромагнітне випромінювання використовується для періодичної зміни стану збудження часточок речовин (зміни дипольних моментів диполів) з використанням резонансу й принципу суперпозиції коливань, створеного при цьому гравітаційного випромінювання в поєднанні (взаємодії) з джерелом направленого гравітаційного випромінювання (відповідно направленого тільки збільшення або тільки зменшення величини викривлення простору (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору) та, внаслідок чого, генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди), з використанням електромагнітного випромінювання такої частоти, при якій відбувається його поглинання матерією (атомів, які мають метастабільний рівень) середовища, при цьому електромагнітне випромінювання використовується для періодичної зміни стану збудження часточок речовин (зміни збудженого стану атомів (які мають метастабільний рівень з використанням резонансу й принципу суперпозиції коливань утвореного при цьому гравітаційного випромінювання з додатковим використанням охолодження - лазерного або магнітного охолодження, при цьому апарат використання, маючи джерело направленої гравітації (відповідно тільки направленого збільшення або зменшення величини викривлення простору (прискорень інерції часточок, моментів інерції часточок від одного або декількох джерел гравітаційного випромінювання) внаслідок чого генерування в суперпозиції взаємодій четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди) взаємодіє зі збільшенням або зменшенням прискорення або моменту інерції апарата використання і або з джерелами природної гравітації, при зміні ними своїх гравітаційних потенціалів, в тому числі при зміні відстані до них в контексті індукції та суперпозиції гравітаційних взаємодій як в колі тільки штучних джерел гравітації, так і в колі штучних джерел гравітації та джерел природної гравітації, при цьому як джерела направленої зміни гравітаційного потенціалу (прискорень інерції часточок, моментів інерції часточок від одного або декількох джерел гравітаційного випромінювання) можливо використовувати також джерела природної гравітації, в тому числі рух відносно них, або ж збільшення чи зменшення прискорення або моменту інерції апарата використання. Поставлена задача вирішується в поєднанні з направленою зміною гравітаційного потенціалу, його збільшенням або зменшенням (відповідно направленим збільшенням або зменшенням величини викривлення простору (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії*) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору)) та, внаслідок чого, в суперпозиції взаємодій забезпечує генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди в поєднанні (взаємодії) з використанням електромагнітного випромінювання під дією якого відбувається періодичне розщеплення енергетичних рівнів часточок, додатково поміщених або ні у постійні магнітні й або електростатичні, й або гравітаційні, гравітаційні змінювані (збільшувані або зменшувані) поля дадуть можливість згенерувати спрямоване в просторі й у часі гравітаційне випромінювання набагато більшим числом електронів атомів речовин, орієнтованих за допомогою додаткових джерел постійних електростатичних і або магнітних і або гравітаційних (у тому числі змінюваних (збільшуваних або зменшуваних) полів. Явище гравітації й антигравітації на рівні матерії є наслідком її результуючим поводженням при суперпозиції взаємодій, а саме генерації змінного по частоті, величині й знака амплітуди мультипольного гравітаційного випромінювання диполів молекул діелектриків, які розташовані у зоні постійного або змінюваного електричного чи магнітного полів, одночасно у взаємодії з результуючим зовнішнім збільшуваним або зменшуваним гравітаційним потенціалом та, внаслідок чого, генеруванням четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди, що забезпечить приглушенням при суперпозиції взаємодій амплітуди хвилі знака "+" (збільшуваної амплітуди) або "-" (зменшуваної амплітуди) додаток креслень, що забезпечує генерацію гравітаційного випромінювання згідно з Фіг. 1-4 додатка креслень. Причина цього - одночасна участь у декількох видах взаємодій (електромагнітних і або ядерних (сильних і або слабких), і або електростатичних, і або гравітаційних, і або інерційних, а також участь у вимушених взаємодіях, що забезпечує нескомпенсоване прискорення часточок (атомів, дипольних часточок), що особливо важливо для диполів, що складаються із двох часточок (при цьому багатоелектронні атоми, багатонуклонні ядра, молекули-діелектрики, що мають ковалентні 12 UA 117650 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 зв'язки більше двох, можуть бути випромінювачами гравітаційного випромінювання мультипольного типу). При цьому апарат використання може або мати джерело змінної (перемінної) гравітації (джерело змінної (перемінної) гравітації коливань часточок при розщепленні їх енергетичних рівнів) та взаємодіяти зі збільшенням або зменшенням прискорення або моменту інерції апарата використання і або взаємодіяти з джерелами природної гравітації, при зміні ними своїх гравітаційних потенціалів, або ж мати джерело направленої гравітації (відповідно направленого збільшення або зменшення величини викривлення простору) та, внаслідок чого, генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди та взаємодіяти зі збільшенням або зменшенням прискорення або моменту інерції апарата або тільки від'ємного знака амплітуди, що забезпечить приглушенням при суперпозиції взаємодій амплітуди хвилі знака "+" (збільшуваної амплітуди) або "-" (зменшуваної амплітуди) рис. додатка креслень, що забезпечує генерацію гравітаційного випромінювання згідно з Фіг. 1-4 додатка креслень. Причина цього одночасна участь у декількох видах взаємодій (електромагнітних і або ядерних (сильних і або слабких), і або електростатичних, і або гравітаційних, і або інерційних, а також участь у вимушених взаємодіях, що забезпечує нескомпенсоване прискорення часточок (атомів, дипольних часточок), що особливо важливо для диполів, що складаються із двох часточок (при цьому багатоелектронні атоми, багатонуклонні ядра, молекули-діелектрики, що мають ковалентні зв'язки більше двох, можуть бути випромінювачами гравітаційного випромінювання мультипольного типу). При цьому апарат використання може або мати джерело змінної (перемінної) гравітації (джерело змінної (перемінної) гравітації коливань часточок при розщепленні їх енергетичних рівнів) та взаємодіяти зі збільшенням або зменшенням прискорення або моменту інерції апарата використання, і або взаємодіяти з джерелами природної гравітації, при зміні ними своїх гравітаційних потенціалів, або ж мати джерело направленої гравітації та, внаслідок чого, генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди та взаємодіяти зі збільшенням або зменшенням прискорення або моменту інерції апарата використання, і або взаємодіяти з джерелами природної гравітації, при зміні ними своїх гравітаційних потенціалів, в тому числі при зміні відстані до них в контексті індукції та суперпозиції гравітаційних взаємодій як в колі тільки штучних джерел гравітації, так і в колі штучних джерел гравітації та джерел природної гравітації, при цьому як джерела направленої зміни гравітаційного потенціалу можливо використовувати також джерела природної гравітації, в тому числі рух відносно них, при цьому джерела гравітаційного випромінювання можуть бути з матерії або з антиматерії. Як матеріал робочого тіла при його опроміненні електромагнітним випромінюванням перспективно використовувати діелектрики, діелектрики-п'єзоелектрики. Поставлена задача може бути вирішена в поєднанні (взаємодії) з направленою зміною гравітаційного потенціалу, його збільшенням або зменшенням (відповідно направленим збільшенням або зменшенням величини викривлення простору (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору) та, внаслідок чого в суперпозиції взаємодій забезпечує генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди в поєднанні (взаємодії) з організацією змінних коливань частинок за допомогою 2 механічного впливу (обертанням - з генеруванням відцентрового прискорення mv /r, за допомогою періодичного імпульсу сил Кулона - FK і Лоренца - FЛ магнітного поля) при спірально-кругових обертаннях електростатично заряджених (або не електростатично заряджених) частинок робочого тіла (елемент - ртуть і т.п.), які мають велику масу, з приглушенням одного напрямку моменту або прискорення інерції, є наслідком її результуючого поводження при суперпозиції взаємодій, а саме генерації змінного по частоті, величині й знака амплітуди мультипольного гравітаційного випромінювання частинок робочого тіла (елемент ртуть і т.п.) диполів молекул речовин-діелектриків, змінних прискорень частинок матеріалу робочого тіла, які розташовані у зоні постійного або змінюваного електричного і або електростатичного, і або магнітного полів, одночасно у взаємодії з результуючим зовнішнім збільшуваним або зменшуваним гравітаційним потенціалом (відповідно направленим збільшенням або зменшенням величини викривлення простору) та, внаслідок чого, генеруванням четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди, що забезпечить приглушення при суперпозиції взаємодій амплітуди хвилі знака "+" (збільшуваної амплітуди) або "-" (зменшуваної амплітуди) додатка креслень та забезпечить генерацію гравітаційного випромінювання згідно з Фіг. 1-4 додатка креслень (четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди). Причина цього 13 UA 117650 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 одночасна участь у декількох видах взаємодій (постійних або змінних електромагнітних і або ядерних (сильних, і або слабких), і або електростатичних, і або гравітаційних, і або інерційних, використанні декількох джерел випромінювання), а також участь у вимушених взаємодіях, що забезпечує нескомпенсоване прискорення часточок робочого тіла. Досягти даного типу взаємодій можливо пристроями, описаними в патенті на корисну модель № 44879, та технологіями, описаними в заявці на патент України а2014 10936, регулюючи результуюче прискорення часточок робочого тіла, які коливаються, величиною частоти їх обертання, величиною магнітного і або електростатичного поля. Тобто прискорення часточок, які обертаються, повинне бути нескомпенсоване, що забезпечується використанням постійного або змінного магнітного поля (що можливо досягти як зміною магнітного поля, так і зміною напрямку проходження сили струму через робоче тіло), а також особливим перемішуванням робочого тіла (змінюючи зигзагами напрямок руху часточок робочого тіла), що забезпечить нескомпенсоване прискорення часточок шляхом забезпечення їх спіральної коливальної траєкторії руху-обертання часточок робочого тіла, що бажано, щоб мало велику щільність (наприклад ртуті), що забезпечить під дією електромагнітних полів періодична зміна швидкості й траєкторій польоту часточок, які опромінюються, одна відносно іншої, зміни щільності речовин, що опромінюються, відповідними частотами імпульсів з результуючою генерацією змінного гравітаційного випромінювання в сполученні (взаємодії) з тільки зменшуваним або з тільки збільшувальним гравітаційним потенціалом. Саме такого типу коливання часточок робочого тіла, які обертаються, забезпечує генерацію змінного гравітаційного випромінювання, а додаткове джерело зменшуваного або збільшуваного гравітаційного потенціалу забезпечує генерацію четвертини гравітаційної хвилі тільки від'ємного або тільки додатного знака амплітуди і як результат - гравітації чи антигравітації. При цьому апарат використання може або мати джерело змінної (перемінної) гравітації (джерело змінної (перемінної) гравітації коливань часточок при спіральній траєкторії руху обертання часточок робочого тіла з використанням у такому типі пристроях змінного як по величині, так і по напрямку магнітного поля, а також особливим перемішуванням робочого тіла (змінюючи зигзагами напрямок руху частинок робочого тіла) та взаємодіяти зі збільшенням або зменшенням прискорення або моменту інерції апарата використання і або взаємодіяти з джерелами природної гравітації, при зміні ними своїх гравітаційних потенціалів, в тому числі при зміні відстані до них, або ж мати джерело направленої гравітації (відповідно направленого збільшення або зменшення величини викривлення простору) та, внаслідок чого, генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди та взаємодіяти зі збільшенням або зменшенням прискорення або моменту інерції апарата використання і або взаємодіяти з джерелами природної гравітації, при зміні ними своїх гравітаційних потенціалів, в тому числі при зміні відстані до них в контексті індукції та суперпозиції гравітаційних взаємодій як в колі тільки штучних джерел гравітації, так і в колі штучних джерел гравітації та джерел природної гравітації, при цьому як джерела направленої зміни гравітаційного потенціалу можливо використовувати також джерела природної гравітації, в тому числі рух відносно них, при цьому джерела гравітаційного випромінювання можуть бути з матерії або з антиматерії. Поставлена задача (ланцюгова реакція генерування та підсилення гравітації) може бути вирішена шляхом генерування використання тільки зменшуваного або збільшуваного гравітаційного потенціалу, моменту або прискорення інерції (відповідно направленого збільшення або зменшення величини викривлення простору (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору) та, внаслідок чого, генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди в поєднанні (взаємодії) зі зменшуваним та збільшуваним (або навпаки) - змінним гравітаційним потенціалом, моментом або прискоренням інерції та, внаслідок чого, генеруванням змінної (частотної) гравітаційної хвилі джерела гравітаційного випромінювання, результат суперпозиції взаємодії чого - а саме зменшуваний або збільшуваний гравітаційний потенціал, момент або прискорення інерції (відповідно направлене збільшення або зменшення величини викривлення простору) та, внаслідок чого, генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди знову використовується в поєднанні (взаємодії) зі збільшуваним та зменшуваним (або навпаки) - змінним гравітаційним потенціалом, моментом або прискоренням інерції (відповідно направленим збільшенням та зменшенням (або навпаки) величини викривлення простору та, внаслідок чого, генеруванням змінної (частотної) гравітаційної хвилі) іншого (відносно одного і того ж) джерела гравітаційного випромінювання і так повторюється далі в циклі до кількості повторень згідно з конструкторським задумом. 14 UA 117650 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Даного типу ланцюгова реакція генерування та підсилення гравітації (саме така, яка може деякий час самопідтримуватися, самопідсилюватися) як спосіб впливу на матерію-простір-час, на мій погляд, становить велику небезпеку. Особливо за умови, що динаміка результуючого збільшення або зменшення величини гравітаційного потенціалу (й, внаслідок чого, генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки позитивного або тільки негативного знака амплітуди) більше сумарної величини збільшення а потім зменшення (або навпаки) величини гравітаційного потенціалу (відповідно направленого збільшення а потім зменшення (або навпаки) величини викривлення простору й, внаслідок чого, генерування змінної (частотної) гравітаційної хвилі) кількості коливань тільки зменшення величини гравітаційного потенціалу або тільки збільшення величини гравітаційного потенціалу й, внаслідок чого, генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки позитивного або тільки негативного знака амплітуди за 1 сек. джерела змінного гравітаційного випромінювання. При цьому безпечнішим є спосіб, при якому апарат використання має джерело змінної гравітації та взаємодіє зі збільшенням або зменшенням прискорення або моменту інерції апарата використання і або взаємодіє зі збільшенням або зменшенням прискорення, або моменту інерції апарата використання, і або взаємодіє з джерелами природної гравітації, при зміні ними своїх гравітаційних потенціалів, в тому числі при зміні відстані до них в порівнянні з апаратами, які мають джерело направленої гравітації (відповідно направленого збільшення або зменшення величини викривлення простору) й, внаслідок чого, генерування чверті гравітаційної хвилі тільки позитивного або тільки негативного знака амплітуди та взаємодіяти з джерелами природної гравітації при зміні ними своїх гравітаційних потенціалів, в тому числі при зміні відстані до них в контексті індукції та суперпозиції гравітаційних взаємодій як в колі тільки штучних джерел гравітації, так і в колі штучних джерел гравітації та джерел природної гравітації. Поставлена задача може бути вирішена в поєднанні (взаємодії) з направленою зміною гравітаційного потенціалу, його збільшенням або зменшенням (відповідно направленим збільшенням або зменшенням величини викривлення простору (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору) та, внаслідок чого, в суперпозиції взаємодій забезпечує генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди в поєднанні (взаємодії) з організацією періодичної зміни квадрупольного або дипольного моменту нуклонів ядер (ядерних сил взаємодії нуклонів у ядрах), що перебувають чи ні в постійних (або навіть змінних) магнітних або електростатичних полях. Цього можна досягти, застосовуючи ефект Месбауера і або електростатичні і або електромагнітні поля і або реакції сколювання, при яких високоенергетичний протон, потрапляючи в ядро, послідовно взаємодіє з його нуклонами, передаючи їм частину своєї енергії. Нуклони, що одержали енергію, у свою чергу взаємодіють із іншими нуклонами. У результаті такої внутрішньоядерної взаємодії, енергія протона, що налетів, перерозподіляється по все більшій кількості нуклонів ядра й через якийсь час утвориться складене ядро. Частина нуклонів у процесі розвитку внутрішньоядерного каскаду вилітає з ядра. Такий процес називається сколюванням або вибиванням (spallation, knock out). Крім нуклонів з ядра, можуть вилітати кластери (альфачастинки, дейтрони, …). Вилітають також я-мезони, якщо енергія вище порога їхнього утворення. Частки вилітають ("випаровуються") також на стадії збудженого ядра. Відомо, що ядерні взаємодії є найбільш потужними, тому, використовуючи їх, ми зможемо досягти більших прискорень інерції нуклонів, а використовуючи постійні магнітні або електростатичні поля, зорієнтувати атоми й організувати гравітаційне випромінювання по напрямку (у просторі) і в часі з використанням резонансу й суперпозиції взаємодій. При цьому будуть збурюватися (змінюватися) його гравітаційні параметри, які уже утворені статичними й динамічно змінюваними гравітаційними потенціалами, моментами або прискореннями зовнішніх об'єктів Всесвіту, що відбувається як при його русі - звуження або розширення, так і при зміні щільності (маси) об'єктами й утвореннями, що і є поясненням сутності так званої "темної енергії" і пояснюється роботою Троценка П.Д. "Z - теорія гравітації*". При імпульсному створенні динамічно змінюваного гравітаційного потенціалу, моменту або прискорення інерції часточок з певною частотою, простір буде періодично піддаватися впливу й взаємодіяти, таким чином, із зовнішнім динамічно й статично викривленим простором (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору) від зовнішніх штучних і природних гравітаційних об'єктів. Поставлена задача може бути вирішена шляхом використання ядерних реакцій, у яких змінюється стан нуклонів ядер з кінцевою метою створення коливань моменту або прискорення 15 UA 117650 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 інерції нуклонів ядер з використанням резонансу й суперпозиції взаємодій як між часточками робочого тіла, штучними випромінювачами, так і між часточками робочого тіла, штучними випромінювачами й зовнішніми природними об'єктами в поєднанні з тільки збільшуваним або зменшуваним гравітаційним потенціалом, моментом або прискоренням інерції (відповідно направленим збільшенням або зменшенням величини викривлення простору (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору)) та, внаслідок чого, генеруванням четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди або шляхом використання періодичного розщеплення енергетичних рівнів часточок (електронів в атомах, нуклонів у ядрах) що перебувають чи ні (орієнтованих для використання резонансу) у постійних або динамічно змінюваних магнітних і або електростатичних полях за допомогою джерел статичних гравітаційних, динамічно змінюваних гравітаційних полів, або постійних чи змінюваних магнітних або електростатичних полів із частотою й потужністю в поєднанні з тільки збільшуваним або зменшуваним гравітаційним потенціалом, моментом або прискоренням інерції (відповідно направленим збільшенням або зменшенням величини викривлення простору) та, внаслідок чого, генеруванням четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди. При цьому апарат використання може або мати джерело змінної (перемінної) гравітації (джерело змінних (перемінних) гравітаційних коливань часточок) при використанні ядерних реакцій, у яких періодично - перемінно змінюється стан нуклонів ядер атомів) та взаємодіяти зі збільшенням або зменшенням прискорення або моменту інерції апарата використання і або взаємодіяти з джерелами природної гравітації, при зміні ними своїх гравітаційних потенціалів, в тому числі при зміні відстані до них, або ж мати джерело направленої гравітації та взаємодіяти з джерелами природної гравітації при зміні ними своїх гравітаційних потенціалів, в тому числі при зміні відстані до них в контексті індукції та суперпозиції гравітаційних взаємодій як в колі тільки штучних джерел гравітації, так і в колі штучних джерел гравітації та джерел природної гравітації, при цьому як джерела направленої зміни гравітацій потенціалу можливо використовувати також джерела природної гравітації, в тому числі рух відносно них, при цьому джерела гравітаційного випромінювання можуть бути з матерії або з антиматерії. Поставлена задача може бути вирішена шляхом застосування аналогічних конструкцій резонаторів лазерів і мазерів, у яких відбувається поглинання опроміненою речовиною зовнішнього електромагнітного випромінювання, збудження атомів і ріст їхньої кількості завдяки багаторазовому проходженню променів між непрозорими дзеркальними поверхнями конусоподібного (або іншого виду) резонатора електромагнітного випромінювання, що має різні форми (сферичну, спіральну, конічну, трубну, дископодібну, равликоподібну, тороподібну) і різного виду переріз (круглий, прямокутний), і застосовується в різних комбінаціях взаєморозташування й кількостях (один біля іншого, один над іншим, один в іншому, закручений по спіралі, закручений у вигляді рулону, спіралевидний закручений по спіралі), з організованим періодичним утворенням збуджених атомів (мається на увазі з організованою зміною енергетичних рівнів, збільшенням або зменшенням радіусів орбіт електронів в атомах або часточок диполів, які коливаються в середовищі надвисокочастотного електромагнітного випромінювання) в поєднанні (взаємодії) з направленою зміною гравітаційного потенціалу, його збільшенням або зменшенням (відповідно направленим збільшенням або зменшенням величини викривлення простору (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору)) та, внаслідок чого, в суперпозиції взаємодій забезпечує генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди, що забезпечується використанням декількох джерел гравітаційного випромінювання з застосуванням резонансу й суперпозиції коливань гравітаційного випромінювання, яке, при цьому утворюється з можливим додатковим використанням лазерного або магнітного охолодження, який відрізняється від резонаторів електромагнітного випромінювання лазерів наявністю чергування непрозорих дзеркальних поверхонь з прозорими і напівпрозорими ділянками для проходження світлових променів певного вигляду рисунка, сферичною, спіральною, конічною, трубною, дископодібною, равликоподібною, тороподібною конусоподібною формою резонаторів (паралельністю чи непаралельністю дзеркальних поверхонь), тим, що гравітаційні хвилі утворилися в резонаторі завдяки періодичній зміні фізичного стану часточок, що перебувають або не перебувають у постійному або динамічно змінюваному електростатичному або електромагнітному полях, при їхньому періодичному збудженні від джерела (або джерел) зовнішнього електромагнітного 16 UA 117650 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 випромінювання в поєднанні з направленою зміною гравітаційного потенціалу, його збільшенням або зменшенням та, внаслідок чого, в суперпозиції взаємодій забезпечує генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди із застосуванням резонансу й принципу суперпозиції результуючих коливань гравітаційного випромінювання, відрізняється тим, що використовується динамічне й спрямоване в просторі й у часі зміна (збільшення або зменшення) гравітаційного потенціалу в поєднанні з тільки збільшуваним або тільки зменшуваним гравітаційним потенціалом (відповідно направленим збільшенням або зменшенням величини викривлення простору)) та, внаслідок чого, генеруванням четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди, моменту або прискорення інерції штучних гравітаційних випромінювачів, що забезпечується використанням декількох джерел. Важливо відмітити про те, що матеріал робочого тіла гравітаційного випромінювача повинен не містити домішок. Крім цього, матеріал робочого тіла гравітаційного випромінювача може мати охолодження - лазерне або магнітне, або рідинне (рідинно-газове), кріогенне охолодження. Чим більше частинок матеріалу робочого тіла гравітаційного випромінювача, взаємодіючи між собою тільки перемінним гравітаційним випромінюванням або східчастим способом в контексті резонансу й індукції гравітаційних взаємодій та одночасно з зовнішньою (природною) гравітацією (при цьому апарат використання може або мати джерело змінної гравітації та взаємодіяти зі збільшенням або зменшенням прискорення або моменту інерції апарата використання і, або взаємодіяти з джерелами природної гравітації, при зміні ними своїх гравітаційних потенціалів, в тому числі при зміні відстані до них, або ж мати джерело направленої гравітації (відповідно направленого збільшення або зменшення величини викривлення простору (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору)) й, внаслідок чого, генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки позитивного або тільки негативного знака амплітуди і або направленого в певному секторі простору його викривленнязвуження або розширення (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору)) та взаємодіяти з джерелами природної гравітації при зміні ними своїх гравітаційних потенціалів, в тому числі при зміні відстані до них в контексті індукції та суперпозиції гравітаційних взаємодій як в колі тільки штучних джерел гравітації, так і в колі штучних джерел гравітації та джерел природної гравітації), тим потужнішим буде результуюче гравітаційне випромінювання, тим потужніше будуть відбуватися гравітаційні взаємодії з результуючим випромінюванням або поглинанням гравітаційного випромінювання. Величина амплітуди чверті гравітаційної хвилі тільки позитивного або тільки негативного знаку залежить від потужності (частоти та величини амплітуди) змінного (перемінного) гравітаційного випромінювання в поєднанні з направленим гравітаційним потенціалом (відповідно направленим збільшенням або зменшенням величини викривлення простору (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору) й, внаслідок чого, генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки позитивного або тільки негативного знака амплітуди і або направленим в певному секторі простору його викривленнямзвуженням або розширенням (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору)) штучного або природного походження в контексті індукції та суперпозиції гравітаційних взаємодій як в колі тільки штучних джерел гравітації, так і в колі штучних джерел гравітації та джерел природної гравітації. При цьому замінити джерело (це стосується ядерних або хімічних, або електрохімічних реакцій) направленого гравітаційного випромінювання (відповідно направленого збільшення або зменшення величини викривлення простору (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору) й, внаслідок чого, генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки позитивного або тільки негативного знака амплітуди, а також направленого в певному секторі простору його викривлення-звуження або розширення (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що 17 UA 117650 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору) можливо використанням атомів речовин декількох матеріалів робочого тіла (одночасно простих атомів та які мають метастабільний рівень) гравітаційного випромінювача, які опромінюються резонансним електромагнітним випромінюванням або ж одночасним використанням декількох видів дипольних однакових або різних по масі молекул, які опромінюються резонансним електромагнітним випромінюванням від одного або від декількох джерел різної частоти резонансного електромагнітного випромінювання (при цьому різні по масі молекули опромінюються резонансним електромагнітним випромінюванням від одного або від декількох джерел, а однакові по масі молекули-диполі опромінюються від декількох джерел різної частоти резонансного електромагнітного випромінювання), або ж змінюваним (динамічним зменшенням або збільшенням по величині чи напрямком дії) з певною частотою електростатичним або магнітним полем при використанні одного джерела електромагнітного випромінювання та одночасним опромінюванням ним декількох видів (або одного виду) частинок матеріалу робочого тіла, і які (гравітаційні хвилі, утворені в результаті коливань прискорень частинок) взаємодіють між собою східчастим способом в контексті індукції та суперпозиції гравітаційних взаємодій як в колі тільки штучних джерел гравітації, так і в колі штучних джерел гравітації та джерел природної гравітації. При цьому в одному коливанні (за один півперіод - за один імпульс прискорення, імпульс збільшуваного прискорення, імпульс зменшуваного прискорення) дипольних молекул (чи електронів атомів) зосередиться декілька коливань (коливань зі змінним прискоренням) іншого виду дипольних молекул (чи електронів атомів) від одного або декількох джерел резонансного електромагнітного випромінювання, що забезпечить генерацію гравітаційного випромінювання в суперпозиції та індукції гравітаційних взаємодій східчастим способом. Саме використання атомів декількох матеріалів робочого тіла (одночасно звичайних атомів та які мають метастабільний рівень) гравітаційного випромінювача, які опромінюються резонансним електромагнітним випромінюванням, або ж одночасним використанням декількох видів дипольних однакових або різних по масі молекул, які опромінюються різної частоти резонансним електромагнітним випромінюванням від одного або від декількох джерел резонансного електромагнітного випромінювання (при цьому різні по масі молекули опромінюються резонансним електромагнітним випромінюванням від одного або від декількох джерел різної частоти, а однакові по масі молекули-диполі опромінюються від декількох джерел різної частоти резонансного електромагнітного випромінювання), або ж використання змінюваного (динамічно зменшуваного або збільшуваного по величині чи напрямку дії) з певною частотою електростатичного або магнітного поля при використанні одного джерела електромагнітного випромінювання та одночасним опромінюванням ним декількох видів (або одного виду) частинок матеріалу робочого тіла, дає змогу згенерувати гравітаційні хвилі в індукції та суперпозиції гравітаційних взаємодій як в колі тільки штучних джерел гравітації, так і в колі штучних джерел гравітації та джерел природної гравітації, використовуючи в тому числі східчастий спосіб, орієнтацію часточок речовини у постійних або змінних електростатичних, і або магнітних, і або гравітаційних, в результаті забезпечити генерацію чверті гравітаційної хвилі тільки позитивного або тільки негативного знака амплітуди і або ж перемінну (змінну) гравітаційну хвилю. В процесі генерування гравітаційного випромінювання можливе додаткове генерування або поглинання електромагнітного випромінювання, поглинання гравітаційного випромінювання та його дія на звукові хвилі, та на будь-які інші явища та взаємодії. Направлену зміну гравітаційного потенціалу (відповідно направлене збільшення або зменшення величини викривлення простору (іншими словами зміну під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору) й, внаслідок чого, генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки позитивного або тільки негативного знака амплітуди), що можливо досягти використовуючи джерела природної гравітації при зміні ними своїх гравітаційних потенціалів в результаті зміни їх густини, маси, в тому числі при зміні відстані до них, так і штучним джерелом, яке направлено змінює (тільки збільшує або тільки зменшує) гравітаційний потенціал в процесі ядерних або хімічних або електрохімічних реакцій (що забезпечує відповідно направлене збільшення або зменшення величини викривлення простору (іншими словами зміна під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору)) й, внаслідок чого, генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки позитивного або тільки негативного знака амплітуди), що також можливо досягти в результаті направленої зміни в 18 UA 117650 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 певному секторі величини радіуса орбіт електронів в атомах з використанням атомів які мають або не мають метастабільний рівень, направленим зменшенням або збільшенням величини прискорення частинок, направленим вектором прискорення частинок, використанням ядерних сил притягання або відштовхування, додатковим використанням джерел постійних або динамічно змінюваних електростатичних і або електромагнітних і або іншого виду полів з метою як генерації частинками матерії робочого тіла гравітаційної четвертини хвилі певного знака амплітуди, так і орієнтації частинок матерії робочого тіла гравітаційного випромінювача. Змінний гравітаційний потенціал (відповідно збільшення а потім зменшення (або навпаки) величини викривлення простору (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору) й, внаслідок чого, генерування змінної гравітаційної хвилі), що можливо досягти використовуючи джерела природної гравітації при зміні ними своїх гравітаційних потенціалів в результаті зміни їх густини, маси, в тому числі при зміні відстані до них, збільшенням або зменшенням прискорення або моменту інерції апарата використання, так і штучним джерелом, яке перемінно змінює (зменшує, а потім збільшує (або навпаки)) гравітаційний потенціал в процесі ядерних реакцій (відповідно збільшує, а потім зменшує (або навпаки) величину викривлення простору (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору), внаслідок чого генерується змінна гравітаційна хвиля)), перемінною величиною прискорення частинок в результаті перемінної зміни величини радіусів орбіт електронів в атомах, використанням ядерних сил притягання або відштовхування шляхом збудження ядер атомів, збудження молекул, збудження диполів молекул. При цьому апарат використання може або мати джерело змінної гравітації та взаємодіяти зі збільшенням або зменшенням прискорення або моменту інерції апарата використання і або взаємодіяти з джерелами природної гравітації, при зміні ними своїх гравітаційних потенціалів, в тому числі при зміні відстані до них, або ж мати джерело направленої гравітації та взаємодіяти зі збільшенням або зменшенням прискорення (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору) або моменту інерції апарата використання, і або взаємодіяти з джерелами природної гравітації, при зміні ними своїх гравітаційних потенціалів, в тому числі при зміні відстані до них в контексті індукції та суперпозиції гравітаційних взаємодій як в колі тільки штучних джерел гравітації, так і в колі штучних джерел гравітації та джерел природної гравітації. При цьому апарат використання взаємодіє з матерією - простором - часом маючи або потенційне джерело гравітації, або динамічне джерело перемінної гравітації, або ж маючи джерело строго направленої гравітації (відповідно направленого збільшення або зменшення величини викривлення простору) й, внаслідок чого, генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки позитивного або тільки негативного знака амплітуди і, або направленого в певному секторі простору його викривлення-звуження або розширення. Оптимізація потужності (досягнення резонансу суперпозиції взаємодій) за часом здійснюється використанням атомів метастабільні рівні, що мають, і встаткування резонаторів електромагнітного випромінювання аналогічних лазерам (резонаторів надвисокочастотного електромагнітного випромінювання аналогічно магнетронам), використанням постійних або змінних магнітних або електростатичних полів, спільної роботи джерел постійного напрямку зміни (зменшення або збільшення) гравітаційного потенціалу із джерелами змінної зміни гравітаційного потенціалу (викривлення простору). При цьому графіки (Фіг. 1-4 додатка креслень) будуть прагнути до вертикальної лінії. Висновок (Фіг. 1-4 додатка креслень) полягає в наступному, - у реальному світі (у навколишньому нас світі), внаслідок суперпозиції всіх гравітаційних взаємодій, гравітаційне випромінювання у звичному нам понятті (змінне частотне випромінювання) просто не існує. Мінливість гравітаційного випромінювання поглинається переважаючою кількістю об'єктів, які змінюють свої гравітаційні потенціали, а також загальною зміною гравітаційного потенціалу від розширення або звуження Всесвіту, зокрема змінюваним - динамічно збільшуваним G  , або динамічно зменшуваним G  гравітаційним потенціалом, період якого роки. Крім цього, гравітаційні хвилі розповсюджуються в просторі не так як електромагнітні, а лише одною ланкою - випромінювача (звуження або розширення простору (іншими словами зміна під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична 19 UA 117650 U 5 сутність викривлення простору) та індуктивного відклику на нього матерії в контексті теорії гравітаційної індукції. Внаслідок чого в основному, спостерігається тільки чверть гравітаційної хвилі певного знака («+» або «-») амплітуди (Фіг. 1-4, Фіг. 5-8 додатка креслень) і для ефективної взаємодії необхідно штучним гравітаційним випромінювачем штучно створювати такого ж або зворотного виду четвертини хвилі, - іншими словами, необхідного знака амплітуди гравітаційну четвертину - хвилю при зовнішніх показниках (Фіг. 1-8 додатка креслень) da або  da   чи da або  da   ,    2   2  dt dt  dt   dt   dg   dg  dg dg або  2   чи або  2   - іншими словами необхідного знака амплітуди гравітаційну     dt dt dt    dt  10 15 20 25 30 35 40 45 50 четвертину - хвилю при зовнішніх показниках dG або  dG   чи dG або  dG   .    2   2  dt dt  dt   dt  Таким чином, для переміщення у гравітаційному полі (для переміщення в часі - вірніше зміни його швидкості в суперпозиції й індукції взаємодій) потрібно навчитися створювати швидку направлену зміну гравітаційного потенціалу (Фіг. 1-8 додатка креслень), моменту або прискорення інерції (відповідно четвертину гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди), або ж змінну гравітацію, використовуючи гравітаційну взаємодію силової установки апарата використання як між тільки штучними, так і штучними й природними гравітаційними випромінювачами у контексті суперпозиції й індукції взаємодій. При цьому апарат використання може або мати джерело змінної гравітації та взаємодіяти зі збільшенням або зменшенням прискорення або моменту інерції апарата використання, і або взаємодіяти з джерелами природної гравітації, при зміні ними своїх гравітаційних потенціалів, в тому числі при зміні відстані до них, або ж мати джерело направленої гравітації (генерації відповідно четвертини гравітаційної хвилі тільки від'ємного або тільки додатного знака амплітуди, або ж направленого в певному секторі простору його викривлення-звуження або розширення (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору)) та взаємодіяти зі збільшенням або зменшенням прискорення або моменту інерції апарату використання і, або взаємодіяти з джерелами природної гравітації, при зміні ними своїх гравітаційних потенціалів, в тому числі при зміні відстані до них в контексті індукції та суперпозиції гравітаційних взаємодій як в колі тільки штучних джерел гравітації, так і в колі штучних джерел гравітації та джерел природної гравітації, при цьому як джерела направленої зміни гравітаційного потенціалу можливо використовувати також джерела природної гравітації, в тому числі рух відносно них. При цьому взаємодія з природними об'єктами відбувається по аналогу результату взаємодій динамічно змінюваної маси на диску, який обертається (Фіг. 14 додатка креслень). Але вона також може відбуватися й направлено, завдяки генеруванню направленої антигравітаціїгравітації (джерела направленого звуження або розширення простору (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору) (відповідно четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди, або ж джерела направленої гравітації) гравітаційного випромінювача силової установки, що може бути також використане для гравітаційних взаємодій між цими об'єктами, аналогічно як відбувається зміна параметрів руху (розгін) космічних штучних та й природних супутників, утворень космічних об'єктів. Або ж гравітаційна взаємодія силової установки апарата використання з зовнішніми об'єктами буде відбуватися в контексті суперпозиції гравітаційних взаємодій. В остаточному підсумку відіграє роль здатність силової установки апарата використання випромінювати або поглинати енергію гравітаційної взаємодії між як тільки між штучними, так і між штучними й природними гравітаційними випромінювачами. Таким чином, виходячи з Фіг. 12 додатка креслень, на рухомий у космічному міжпланетному просторі ЛА (літальний апарат) діє в одному окремому випадку відцентрова сила FЦ інерції, в іншому - тангенціальна сила F . При цьому при динамічній зміні інерційної й гравітаційної маси ЛА, внаслідок динамічних і статичних гравітаційних взаємодій, буде відбуватися зміна величин F та FЦ (Фіг. 11, Фіг. 12 додатка креслень). Тобто насправді накопичений імпульс сили dF від гравітаційного впливу на ЛА зовнішніх гравітаційних об'єктів від всього Всесвіту буде витрачатися на зміну його кінетичної й потенційної енергії. Внаслідок чого й тільки з 20 UA 117650 U урахуванням роботи гравітаційного випромінювача формульними виразами можна описати 2 наступні взаємодії: F3  d Fa dt ~  a da чи F3  d Fa dt ~  a a . Де Ma - маса апарата r пересування; FЗ - результуюча сила впливу гравітаційних об'єктів і їхніх утворень від всього Всесвіту, вона діє як статично визначаючи кінетичну енергію ( ~  a da ), потенційну енергію, 5 10 15 2 надаючи навіть відцентрове прискорення ( ~  a a ), впливаючи безпосередньо на швидкість r (  ЛА ) і прискорення ( a a ) ЛА, так і додатково динамічно - впливом динамічно змінюваними гравітаційними потенціалами штучних (ЛА) та природних (Всесвіт) гравітаційних випромінювачів, виходячи з "Теорії гравітаційної індукції" Троценка П.Д. (див. заявку на патент України а2008 05338 від 23.04.2008 р., див. реферат винаходу, див. зареєстровану працю в Службі інтелектуальної власності України під № 25396 від 20.08.2008 р.) і її висновків. Внаслідок суперпозиції такого типу взаємодій (саме такого типу вплив і визначає показник швидкості ЛА, яка забезпечена тільки дією об'єктів Всесвіту - рез.  V1  V2  .... Vn , ЛА  рез.  V результуючої швидкості апарата пересування (літального апарата -ЛА) залежної від дії гравітаційного випромінювача тільки від впливу зовнішніх гравітаційних об'єктів і утворень, починаючи від простору біля ЛА й так до місця центра Всесвіту (до прикладу: навколопланетний простір надає апарату використання швидкість ( V1 ) - сонячна система надає апарату використання швидкість ( V2 ) - скупчення галактик - мегасвіти - центр Всесвіту надають апарату використання швидкості (  ...Vn ) та враховуючи можливу дію штучного гравітаційного 20 випромінювача апарата використання (ЛА) та можливу його кінетичну енергію (швидкість V ) від дії іншого типу двигунів - наприклад інерціоїдів. Даний вплив характеризується статикою, динамікою гравітаційних взаємодій, імпульсом сили гравітаційних взаємодій, причому від всіх гравітаційних об'єктів і їхніх утворень (див. Фіг. 11 додатка креслень); da - зміна кінетичної    25 30 35 40 45 50 енергії апарата пересування a V - кінетична швидкість апарата пересування); dFa динамічна зміна гравітаційних взаємодій між апаратом використання, конкретно його гравітаційним випромінювачем і гравітаційними об'єктами, а також їхніми утвореннями від всього Всесвіту. Знак "±" ставиться, виходячи з того, чи відбуваються ці взаємодії взаємодоповнюючи одне з іншим, або ж навпаки, протидіючи одне іншому в контексті суперпозиції взаємодій, виходячи з III закону Ньютона. Знак характеризує напрямок вектора та припускає про те, що ці взаємодії приведуть до зміни траєкторії пересування апарата (ЛА) у просторі відносно попередньої траєкторії. Тобто в контексті висновків (Фіг. 9 - Фіг. 13 додатка креслень) результуюча статична та динамічна гравітаційна взаємодія апарата використання, його силової гравітаційної установки й гравітаційних об'єктів від всього Всесвіту, веде до зміни кінетичної й потенційної енергії апарата використання. Чим потужніше відбувається статична й динамічна гравітаційна взаємодія силової установки ЛА на основі гравітаційного випромінювача з гравітаційними об'єктами Всесвіту (відображено товщиною ліній, див. Фіг. 12 додатка креслень), тим з більшим числом об'єктів і їхніх утворень відбувається взаємодія, тим відносно більшого числа об'єктів і їхніх утворень відбувається відносне переміщення апарата використання (ЛА), тим більшу швидкість він має. На Фіг. 13 додатка креслень показано якими будуть траєкторії переміщення ЛА при використанні гравітаційного випромінювача. Важливо відмітити те, що при використанні гравітаційного випромінювача з т. А в т. Б1 або Б3 можна прямо переміститися не через т. Б2. У той же час при використанні двигунів традиційного типу з т. А в т. Б1 або т. Б3 можна переміститися тільки через т. Б2, або ж треба багато енергії щоб це зробити прямо. Орієнтовна швидкість пересування апаратів, що використовують тільки інерційнокінетичного (це й реактивні, інерціоїди традиційного типу конструкцій згідно з розробкою Троценка П.Д.) типу двигуни, становить біля десятків км/с, в той час з використанням гравітаційних випромінювачів швидкість пересування апаратів використання (ЛА) становить вже від сотень км/с до тисяч км/с. В остаточному підсумку в перспективу створення й використання силової установки апарата пересування береться, так сказати, не силова установка кінетичного типу, робота якої намагається перемогти вплив гравітації (гравітаційних взаємодій) зовнішніх гравітаційних об'єктів і їхніх утворень (негатив - боротьба з інерцією), а силова установка, так сказати, потенційного типу, робота якої сприяє або протидіє впливу гравітації (гравітаційного 21 UA 117650 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 потенціалу) зовнішніх гравітаційних об'єктів і їхніх утворень, що забезпечує безпосередньо їхній вплив на апарат пересування (ЛА), що дасть можливість навіть забезпечити його безінерційність руху, та зменшити довжину траєкторій руху між гравітаційними об'єктами. При цьому це сприяє або притяганню або ж відштовхуванню ними (зовнішніми гравітаційними об'єктами і їхніми утвореннями) апарата пересування, який використовує, як рухову - силову установку, гравітаційні випромінювачі. Щоб зрозуміти, що ж відбувається з ЛА при дії гравітаційного випромінювача А (аналогічно об'єкту, розміщеного на обертовому з кутовою швидкістю 1 диска) наприклад який динамічно змінює (збільшує або зменшує) свій гравітаційний потенціал dG , можна проаналізувати з Фіг. dt 14 додатка креслень. Отож…, якщо різко динамічно змінюється гравітаційний потенціал об'єкта А зі збільшенням так сказати гравітаційної маси (вірніше збільшення його силовою установкою, амплітуди гравітаційного потенціалу вище величини природного стану та, внаслідок чого, генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного знака амплітуди Фіг. 3, Фіг. 4 додатка креслень), відбудеться прокручування диска, при цьому об'єкт А як би пригальмовує (або ж навпаки…) (тобто відбудеться витрата імпульсу тангенціальної сили від швидкості обертання диска на масу, яка збільшилася, об'єкта А, вірніше амплітуду його гравітаційного потенціалу), і в цей же час його внаслідок відцентрової сили інерції, що зменшилася, через зменшення кутової швидкості, його як би притягне до центру обертання (або навіть саме утворення гравітаційних об'єктів, внаслідок розширення Всесвіту, наблизиться до об'єкта А). Якщо ж гравітаційний потенціал об'єкта А динамічно зміниться з результуючим зменшенням його гравітаційної маси (вірніше зменшення його силовою установкою, амплітуди гравітаційного потенціалу нижче величини природного стану та, внаслідок чого, генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки від'ємного знака амплітуди, Фіг. 1, Фіг. 2 додатка креслень), (Фіг. 14 зліва додатка креслень), внаслідок чого прокручування диска не відбудеться, при цьому об'єкт А як би прискориться (або ж навпаки) з тангенціальним прискоренням, (оскільки відбудеться витрата імпульсу тангенціальної сили від швидкості обертання диска при зменшенні маси об'єкта А, вірніше амплітуди його гравітаційного потенціалу) і в цей же час його, внаслідок відцентрової сили інерції, що збільшилася, як би відкине від центра обертання. Дуже цікаво…, що ж відбудеться з об'єктом А при його обертанні на платформі, що обертається з кутовою швидкістю 2 і в той же час дана платформа розташована на обертовій платформі, що обертається з кутовою швидкістю 1 …. При таких взаємодіях важливо також враховувати й динамічні гравітаційні взаємодії в контексті "Теорії гравітаційної індукції". В остаточному підсумку у всьому цьому важливо зрозуміти… - аналогічно як відбувається вплив на об'єкт А (Фіг. 14 справа додатка креслень) з боку диска (дисків), який обертається - точно так і відбувається вплив з боку об'єктів Всесвіту та його гравітаційних утворень безпосередньо на сам ЛА, що має силову установку як гравітаційний випромінювач. Якщо ж об'єкт А (Фіг. 14 додатка креслень) має швидкість внаслідок використання кінетичного типу двигунів, то вона (її вектор) при суперпозиції гравітаційних взаємодій буде або підсилювати або ж зменшувати індукційні гравітаційні взаємодії, взагалі підсилювати або зменшувати прояв дії гравітаційного випромінювача. Аналогічно й ЛА, який має як силову установку - гравітаційний випромінювач, може переміщатися в просторі Всесвіту, який розширюється, у бік, протилежний його розширенню, наближаючись до центра космічних утворень (переміщатися між ними), або ж навпаки прискорюватися, переміщаючись у бік його розширення, віддаляючись від центра космічних утворень (переміщатися між ними). Переміщуватися в просторі Всесвіту, що звужується (аналог - простір біля Чорної Дірки, Всесвіт який звужується) доцільніше використовуючи гравітаційний випромінювач, що генерує негативну амплітуду гравітаційного потенціалу (гравітаційну чверть хвилі негативної амплітуди), у той час, коли переміщатися в просторі Всесвіту, що розширюється, можливо використавши або гравітаційний випромінювач, що генерує негативну амплітуду гравітаційного потенціалу, або ж гравітаційний випромінювач, що генерує позитивну амплітуду гравітаційного потенціалу (гравітаційну чверть хвилі позитивної амплітуди). При цьому використання гравітаційного випромінювача з матерії або ж матерії перспективно хоча б тому, що напруженість гравітаційного поля в міжзоряному космічному просторі також мала, хоча, щоб покинути назавжди такі утворення, потрібна досить велика швидкість. У цілому такого нового фізико-математичного типу взаємодії силової установки ЛА на основі гравітаційного випромінювача були запозичені з нового розуміння динамічного розвитку Всесвіту при знаходженні в ньому природних гравітаційних об'єктів, які мають постійний або динамічно-змінюваний гравітаційний потенціал, внаслідок суперпозиції взаємодій при результуючій перевазі в ньому, зменшуваного або збільшувального гравітаційного 22 UA 117650 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 потенціалу, як результату переваги об'єктів типу Сонце (тобто які зменшують свою масу, щільність) або типу Чорні Діри (тобто які збільшують свою масу, щільність), що описано в наукових працях Троценка П.Д. (вказано вище). При цьому вплив гравітаційного випромінювача на матерію-простір-час можливо зрозуміти, й навіть не роблячи практичних експериментів, тільки звертаючи увагу на розмірність величин (наприклад, часу - сек., хв., і т.д., довжини - метр, км., мм., і т.д., а також інших величин), і n одночасно на розташування цих розмірностей у чисельнику або в знаменнику ( ... чи сек. , ... сек.n де n - величина ступеня розмірності), тільки теоретичним шляхом визначити закономірності поводження явищ (матерії в тому числі й полів) у просторі, що перебуває під впливом гравітації (конкретно її статики й динаміки). Таким чином, впливаючи на матерію-простір-час, можливо, змінюючи розмірності величин (наприклад, часу - сек., хв., і т.д., простору - довжини метр, км., мм., і т.д., а також інших величин), змінюючи цим самим гравітаційну та інерційну масу апарата використання, можливо забезпечити його безінерційний або ж інерційний рух та ефективно забезпечити старт, маневр та зупинку апарата використання. Що особливо важливо? То це те, що через періодично динамічно викривлюваний простір відбувається силова взаємодія із природними гравітаційними об'єктами, що змінює потужність гравітаційного випромінювання й може бути використане для гравітаційних взаємодій між цими об'єктами, аналогічно як відбувається зміна параметрів руху (розгін) космічних штучних та й природних супутників, утворень космічних об'єктів. Виходячи з теорій відносності СТВ й ЗТВ А. Ейнштейна джерела гравітації є джерелами часу, а виходячи з праць Троценка П.Д. не тільки джерела гравітації є джерелами часу, але й джерела динамічно змінюваної гравітації є джерелами часу. При цьому взаємодія силової установки (гравітаційного випромінювача) апарата використання - МЧ (так званої машини часу) в режимі пришвидшення або уповільнення динаміки ходу часу, з природними об'єктами відбувається як в колі тільки штучних джерел часу (гравітації), так і в колі штучних джерел часу (гравітації) та джерел природної гравітації (часу). При цьому апарат використання (так звана машина часу - МЧ) може або мати джерело змінної гравітації (часу) та взаємодіяти з джерелами природної гравітації (часу) при зміні ними своїх гравітаційних потенціалів, в тому числі при зміні відстані до них, або ж мати джерело направленої гравітації - часу (відповідно направленого збільшення або зменшення величини викривлення простору (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору) та, внаслідок чого, генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди), або ж джерело направленої гравітації (направленого в певному секторі простору його викривлення - звуження або розширення (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору)) та взаємодіяти зі збільшенням або зменшенням прискорення або моменту інерції апарата використання і, або взаємодіяти з джерелами природної гравітації, в тому числі при зміні відстані до них в контексті індукції та суперпозиції гравітаційних взаємодій як в колі тільки штучних джерел часу (гравітації), так і в колі штучних джерел часу (гравітації) та джерел природної гравітації (часу), при цьому як джерела направленої зміни (збільшення або зменшення) гравітаційного потенціалу можливо використовувати також джерела природної гравітації в тому числі рух відносно них. Нобелівська премія по фізиці 1997 року присуджена групі дослідників - Стівену Чу, Вільямові Філіпсу (США) і Клоду Коен-Таннуджі (Франція) за роботу з лазерного охолодження атомів. При цьому в даних рішеннях лазерне охолодження атомів або магнітне охолодження атомів використовується для створення гравітаційного випромінювання. Їм удалося досягти температури на кілька мільйонних часток градуса вище абсолютного нуля. Лазерне охолодження атомів в лазерах неможливе без використання розрідження речовин робочого тіла або речовин, які заходяться біля робочого тіла, наприклад газу, що забезпечується використанням п'єзоелектричних звукових (ультразвукових) випромінювачів (див. заявку на патент України а201600588 від 25.02.2016 р.). Пересування в просторі-часі згідно з п. 1 формули винаходу може бути реалізоване внаслідок суперпозиції та індукції силових гравітаційних взаємодій - коливань викривленого простору (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору) між штучними 23 UA 117650 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 джерелами гравітаційного випромінювання й зовнішніми джерелами (природними джерелами гравітації) внаслідок генерування силовою установкою - джерелом гравітаційного випромінювання направленого (збільшуваного і або зменшуваного) гравітаційного потенціалу (або ж змінного (перемінного) гравітаційного випромінювання) в поєднанні (взаємодії) з тільки збільшуваним або тільки зменшуваним гравітаційним потенціалом (відповідно направленим збільшенням або зменшенням величини викривлення простору (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору)) та, внаслідок чого, генеруванням четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди, моменту або прискорення інерції, з результуючим генеруванням додатної або від'ємної амплітуди четвертини гравітаційної хвилі штучного гравітаційного випромінювача (гравітаційних випромінювачів у взаємодії) методом використання індукції, резонансу й суперпозиції гравітаційних (статичних та динамічних) взаємодій, як тільки в колі між штучними джерелами (штучними гравітаційними випромінювачами, їхніми часточками) гравітаційного випромінювання, так і в колі між штучними джерелами гравітаційного випромінювання й зовнішніми джерелами (природними джерелами гравітації) з подальшою направленою зміною (збільшенням або зменшенням) динаміки силової взаємодії в колі між штучними джерелами гравітаційного випромінювання й зовнішніми джерелами гравітації з поглинанням або випромінюванням гравітаційного випромінювання, при цьому апарат використання може або мати джерело змінної гравітації та взаємодіяти з джерелами природної гравітації при зміні ними своїх гравітаційних потенціалів, в тому числі при зміні відстані до них, або ж мати джерело направленої гравітації (направленого збільшення або зменшення величини викривлення простору та, внаслідок чого, генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди), або ж мати джерело направленої гравітації (направленого (вектор) в певному секторі простору його викривленнязвуження або розширення (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору)) та взаємодіяти з джерелами природної гравітації при зміні ними своїх гравітаційних потенціалів, в тому числі при зміні відстані до них в контексті індукції та суперпозиції гравітаційних (статичних та динамічних) взаємодій як в колі тільки штучних джерел гравітації, так і в колі штучних джерел гравітації та джерел природної гравітації, при цьому апарат використання може мати або джерело кінетичної енергії (реактивного чи вентиляторного типу і тому подібне…) та джерело інерції (інерційного-відцентрового типу і тому подібне…), або джерело кінетичної енергії (реактивного типу чи вентиляторного, чи інерційного - інерціоїд відцентрового типу), та джерело інерції (джерело тільки зменшуваного або тільки збільшуваного гравітаційного потенціалу, або ж джерело змінного гравітаційного потенціалу, і або ж джерело направленої (направленого в певному секторі простору його викривлення-звуження або розширення (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору)) гравітації), або ж мати лише джерело інерції (джерело тільки зменшуваного або тільки збільшуваного гравітаційного потенціалу відповідно направленого збільшення або зменшення величини викривлення простору (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору)) та, внаслідок чого, генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди і, або ж джерело змінного гравітаційного потенціалу, і або джерело направленої гравітації (направленого в певному секторі простору його викривлення - звуження або розширення (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору)), який відрізняється шляхом використання джерела гравітаційного випромінювання направленого (збільшуваного і, або зменшуваного) гравітаційного потенціалу та, внаслідок чого, генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди в поєднанні (взаємодії) з джерелом змінного гравітаційного випромінювання, що в суперпозиції взаємодій забезпечує генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди штучного гравітаційного випромінювача (штучних гравітаційних випромінювачів) методом використання індукції гравітаційних взаємодій, резонансу й суперпозиції коливань (гравітаційних взаємодій) викривленого простору (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання 24 UA 117650 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору), як тільки між штучними джерелами гравітаційного випромінювання (штучними гравітаційними випромінювачами, їхніми часточками), так і штучними джерелами гравітаційного випромінювання й зовнішніми джерелами (природними джерелами гравітації), що може бути також використане для гравітаційних взаємодій між цими об'єктами, аналогічно як відбувається зміна параметрів руху (розгін) космічних штучних сателітів та й природних супутників, утворень космічних об'єктів, при цьому взаємодія з природними об'єктами відбувається по аналогу результату взаємодій динамічно змінюваної маси на диску (Фіг. 14 додатка креслень), який обертається, крім того, взаємодія також відбувається в контексті суперпозиції та індукції гравітаційних (статичних та динамічних) взаємодій й направлено, завдяки генеруванню направленої гравітації - антигравітації (направленого в певному секторі звуження або розширення простору (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору)) гравітаційного випромінювача силової установки апарата використання, що забезпечує також направлено зміну (збільшення або зменшення) динаміки ходу часу, та що, в кінцевому, відповідно забезпечує рух в просторі або до центра космічних утворень (між ними), або від центра космічних утворень (між ними), при цьому силова установка може жорстко кріпитися в апараті використання, або ж обертатися (просто переміщуватися) в спеціальному устаткуванні, при цьому апарат використання може або мати джерело змінної гравітації та взаємодіяти зі збільшенням або зменшенням прискорення або моменту інерції апарата використання і, або взаємодіяти з джерелами природної гравітації, при зміні ними своїх гравітаційних потенціалів, в тому числі при зміні відстані до них, або ж мати джерело направленої гравітації (відповідно направленого збільшення або зменшення величини викривлення простору (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору)) та, внаслідок чого, генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди, або мати ж направлене в певному секторі простору його викривлення-звуження або розширення (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору) та взаємодіяти зі збільшенням або зменшенням прискорення або моменту інерції апарата використання і, або взаємодіяти з джерелами природної гравітації, при зміні ними своїх гравітаційних потенціалів, в тому числі при зміні відстані до них в контексті індукції та суперпозиції гравітаційних взаємодій як в колі тільки штучних джерел гравітації, так і в колі штучних джерел гравітації та джерел природної гравітації, при цьому апарат використання може мати або джерело кінетичної енергії (реактивного чи вентиляторного типу і тому подібне…) та джерело інерції (інерційного - інерціоїд відцентрового типу і тому подібне…), або джерело кінетичної енергії (реактивного типу чи вентиляторного, чи інерційного-відцентрового типу) та джерело інерції (джерело тільки зменшуваного або тільки збільшуваного гравітаційного потенціалу, або ж джерело змінного гравітаційного потенціалу, і або ж джерело направленої (направленого в певному секторі простору його викривленнязвуження або розширення (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору)) гравітації), або ж мати лише джерело інерції ((джерело тільки зменшуваного або тільки збільшуваного гравітаційного потенціалу відповідно направленого збільшення або зменшення величини викривлення простору (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору)) та, внаслідок чого, генерування в контексті індукції та суперпозиції гравітаційних взаємодій четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди, і або ж джерело змінного гравітаційного потенціалу, і або джерело направленої гравітації (направленого в певному секторі простору його викривлення-звуження або розширення (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору) між штучними джерелами гравітаційного випромінювання й зовнішніми джерелами (природними джерелами гравітації). 25 UA 117650 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 У новому розумінні, згідно з "MZ теорії взаємодій" Троценка П.Д., фізична сутність гравітаційного поля аналогічна з сильними ядерними взаємодіями. А простір, згідно з працею "Квантовий аспект гравітації", у якій існує матерія й відбуваються всі види взаємодій, безмежний. Дані взаємодії (у тому числі і гравітаційні…, - гравітаційне випромінювання) усього лише змінюють енергетичний стан (у тому числі і кінетичну й потенційну енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору, а не те що існує у традиційній науці - стискання або розтягування аналогічно міхам гармоні. Сам простір згідно з працею "Квантовий аспект гравітації" Троценка П.Д. (у розумінні об'єм) безмежний, - це безодня, він (вона) не піддається впливу - стисканню або розтягуванню…, залежно від динамічних змін гравітації в ньому динамічно змінюються в суперпозиції взаємодій, індукційно (див. реферат міжнародної заявки WO 2009/130545) і всі інші явища й взаємодії в навколишньому нас світі, при цьому гравітаційні взаємодії є першоосновою, матрицею всім будь-яким іншим взаємодіям, явищам, процесам. Головною відмінністю утворених коливань від джерела, що направлено змінює свій гравітаційний потенціал, момент або прискорення інерції, є те, що направлена зміна гравітаційного потенціалу (відповідно генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки від'ємного або тільки додатного знака амплітуди) може бути поєднана зі змінним гравітаційним випромінюванням матерії, що в суперпозиції та індукції взаємодії як в колі тільки штучних, так і штучних та природних джерел гравітації забезпечує генерацію гравітаційних хвиль, півхвиль, четвертин хвиль додатного або від'ємного знака амплітуди. Ступінчастий (рос. ступенчастый, див. міжнародну РСТ заявку WO 2009/150552) спосіб генерування та підсилення гравітації (антигравітації) являє собою направлену зміну гравітаційного потенціалу, його збільшення або зменшення (відповідно направлене збільшення або зменшення величини викривлення простору та, внаслідок чого, генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди) одночасно поєднану у взаємодії зі змінним (частотним) гравітаційним випромінюванням матерії, що в суперпозиції та індукції взаємодії як в колі тільки штучних, так і штучних та природних джерел гравітації забезпечує генерацію гравітаційних хвиль - в результаті як правило четвертин хвиль додатного або від'ємного знака амплітуди (Фіг. 1-4 додатка креслень). Причина цього - одночасна участь у декількох видах взаємодій (постійних або змінних електромагнітних і або ядерних (сильних і або слабких), і або електростатичних, і або гравітаційних, і або інерційних, використання декількох джерел випромінювання). При цьому апарат використання може або мати джерело змінної гравітації (часу) та взаємодіяти зі збільшенням або зменшенням прискорення або моменту інерції апарата використання і або з джерелами природної гравітації (часу) при зміні ними своїх гравітаційних потенціалів, в тому числі при зміні відстані до них, або ж мати джерело направленої гравітації (відповідно направленого збільшення або зменшення величини викривлення простору (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору) та, внаслідок чого, генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди) або ж джерело направленої гравітації (направленого в певному секторі простору його викривлення звуження або розширення) гравітації (часу) та взаємодіяти зі збільшенням або зменшенням прискорення або моменту інерції апарата використання, і або з джерелами природної гравітації (часу) при зміні ними своїх гравітаційних потенціалів, в тому числі при зміні відстані до них в контексті індукції та суперпозиції взаємодії як в колі тільки штучних джерел часу (гравітації), так і в колі штучних джерел часу (гравітації) та джерел природної гравітації (часу), при цьому як джерела направленої зміни гравітаційного потенціалу можливо використовувати також джерела природної гравітації в тому числі рух відносно них. Суперпозиція гравітаційних взаємодій полягає у гравітаційних взаємодіях статичними або динамічними гравітаційними потенціалами, гравітаційними хвилями, викривленнями простору. Індукція гравітаційних взаємодій полягає у гравітаційних взаємодіях статичними або динамічними гравітаційними потенціалами, гравітаційними хвилями, викривленнями простору з результуючим генеруванням певного параметра гравітаційної хвилі, півхвилі, четвертина хвилі додатного або від'ємного знака амплітуди. При цьому направлено зменшуваний гравітаційний потенціал (відповідно направлене зменшення величини викривлення простору та, внаслідок чого, генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки від'ємного знака амплітуди) поєднаний зі змінним гравітаційним випромінюванням матерії, що в суперпозиції та індукції взаємодії забезпечує генерацію гравітаційних четвертин хвиль від'ємного знака амплітуди, та що в суперпозиції та індукції взаємодії як в колі тільки штучних, так і штучних та природних джерел гравітації забезпечує гравітацію як явище взаємопритягання матерії. А направлено 26 UA 117650 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 збільшуваний гравітаційний потенціал (відповідно направлене збільшення величини викривлення простору (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору) та, внаслідок чого, генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного знака амплітуди) поєднаний зі змінним гравітаційним випромінюванням матерії, що в суперпозиції та індукції взаємодії забезпечує генерацію гравітаційних четвертин хвиль додатного знака амплітуди, та що в суперпозиції та індукції взаємодії як в колі тільки штучних, так і штучних та природних джерел гравітації забезпечує антигравітацію як явище взаємовідштовхування матерії. Істотною відмінністю, описуваних способів створення штучного гравітаційного випромінювання шляхом опромінення матеріалу резонансним електромагнітним випромінюванням по аналогу генерації світлового випромінювання в мазерах і лазерах з використанням явищ не тільки лазерного охолодження, від наведених аналогів, є використання даного способу не для створення вимушеного світлового випромінювання (електромагнітного випромінювання) із застосуванням орієнтації часточок у постійних електростатичних й або магнітних і або гравітаційних (у тому числі динамічно змінюваних (збільшуваних або зменшуваних) полях) і приглушенні одного знака амплітуди гравітаційної хвилі, що забезпечує генерацію з використанням резонансу й суперпозиції взаємодій згідно з Фіг. 1-4 додатка креслень відповідно четвертини хвилі додатного або від'ємного знака амплітуди. Істотною відмінністю, описуваних способів створення штучного гравітаційного випромінювання шляхом впливу на часточки речовини, які розміщені чи ні в постійних електростатичних й або магнітних і або гравітаційних (у тому числі змінюваних (збільшуваних або зменшуваних) полях, відповідно направленого збільшення або зменшення величини викривлення простору (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору) та, внаслідок чого, генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди), резонансним електромагнітним випромінюванням, гравітаційним випромінюванням, механічним впливом (рухом, обертанням), тепловим впливом (лазерне охолодження) зі зміною їх енергетичних рівнів, є зміна з регульованою швидкістю агрегатного стану речовин, прискорень їхніх часточок (самих гравітаційних випромінювачів), з метою створення спрямованого в просторі й у часі, змінюваного (збільшуваного або зменшуваного) з певною швидкістю гравітаційного потенціалу, моменту або прискорення інерції (відповідно направленого збільшення або зменшення величини викривлення простору (іншими словами зміни під дією гравітаційного випромінювання енергетичного стану (у тому числі кінетичної й потенційної енергії) матерії, що забезпечує, у тому числі, і її рух по певних траєкторіях, - у цьому і фізична сутність викривлення простору) та, внаслідок чого, генерування четвертини гравітаційної хвилі тільки додатного або тільки від'ємного знака амплітуди) і як результат гравітаційного випромінювання. При цьому електростатичні і або магнітні, і або гравітаційні поля (як постійні, так і особливо динамічні їх джерела) застосовуються не тільки для орієнтації часточок, але й для забезпечення одночасної участі часточок матерії, яка знаходиться під дією зовнішнього змінного частотного випромінювання у декількох видах взаємодій (електромагнітних частотних (впливом електромагнітного випромінювача, -вачів) і або ядерних (сильних і або слабких), і або електростатичних, і або магнітних, і або гравітаційних, і або інерційних), особливо динамічних, а також участь у вимушених взаємодіях, що забезпечує нескомпенсоване взаємовідносне прискорення часточок (електронів атомів, дипольних часточок), що особливо важливо для диполів, що складаються із двох часточок (при цьому багатоелектронні атоми, багатонуклонні ядра, молекули-діелектрики, що мають ковалентні зв'язки більше двох, можуть бути випромінювачами гравітаційного випромінювання мультипольного типу). Виходячи з праць Троценка П.Д. теорії І. Ньютона і Галілея, теорії відносності СТВ й ЗТВ А. Ейнштейна містять помилки та неточності - недосконалості. А саме їхні фундаментальні основи сумнівні - тобто прискорення вільного падіння тіл розраховується по інших формулах (теорії відносності не придатні для використання в існуючих природних умовах, хоча б тому що все заходиться в просторі зменшуваного гравітаційного потенціалу, утвореного переважаючою кількістю об'єктів типу Сонце, тобто які динамічно зменшують свою масу, щільність та водночас відбувається розширення матерії Всесвіту, або по іншому Всесвіт перебуває під впливом темної матерії-темної енергії див. книгу Кузьмічева В.Э. "Законы и формулы физики", стор. 56), і саме головне - прискорення вільного падіння не є постійною-однаковою величиною для будь-якого тіла. Дані теорії не пояснюють фізичну сутність уповільнення (пришвидшення) ходу часу, 27 UA 117650 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 збільшення (зміни) маси об'єкта й систем відліку (а чому час властиво вповільнюється й чому маса тіла властиво збільшується, а може навпаки - час прискорюється, а маса зменшується). Крім того, А. Ейнштейн не пояснює чому час може вповільнюватися або маса об'єкта, що рухається, збільшується (у чому ж саме фізична сутність цих процесів) у той же час чи можливо прискорення ходу часу або зменшення маси об'єкта? Виходячи із цього була створена Теорія інерції. В її склад увійшли Теорія гравітаційної індукції, що дає можливість зрозуміти ефекти не тільки збільшення маси або зменшення швидкості часу але й навпаки зменшення маси об'єкта, збільшення швидкості часу на основі цієї теорії була розроблена Теорія тахіонної індукції, Теорія просторової індукції, які дали можливість зрозуміти всі ефекти відносності зі збільшенням або зменшенням динаміки ходу часу, збільшенням маси об'єкта або зменшенням маси об'єкта й багато чого іншого. Виходячи із цього проведемо точний розрахунок прискорення вільного падіння тіл постійної або непостійної маси у полях статичних або динамічних джерел гравітації при знаходженні тіл як у стані спокою, так і їхнього руху, у тому числі й вільному падінні у вакуумі, з урахуванням збільшення або зменшення величини напруженості зовнішнього гравітаційного поля без обліку зовнішніх джерел гравітації стосовно об'єктів взаємодії й без обліку сил опору речовин зовнішнього середовища (газового середовища наприклад). Прискорення вільного падіння є властивістю зовнішнього джерела гравітації, що характеризує насправді потужність (більш точніше напруженість) зовнішнього гравітаційного поля. На рівність інертної й гравітаційної мас звернув увагу ще Ньютон. Як установлено експериментально, ці дві маси пропорційні одна одній. Не було виявлено ніяких відхилень від цього закону, тому нових одиниць виміру для інерційної маси не вводять (використовують одиниці виміру гравітаційної маси) і коефіцієнт пропорційності вважають рівним одиниці, що дозволяє говорити й про рівність інертної й гравітаційної мас. Можна сказати, що перша перевірка пропорційності двох видів маси була виконана Галілео Галілеєм, що відкрив універсальність вільного падіння. Відповідно до досвідів Галілея за спостереженням вільного падіння тіл, всі тіла, незалежно від їхньої маси й матеріалу, падають із однаковим прискоренням вільного падіння. Зараз ці досліди можна трактувати так: збільшення сили, що діє на більше масивне тіло з боку гравітаційного поля Землі, повністю компенсується збільшенням його інертних властивостей. Але, виходячи з нових міркувань Теорії гравітаційної індукції, прискорення вільного падіння для тіла однієї й тієї ж маси має різну величину для різних умов перебування - проведення експерименту, різних умов взаємодій (стану спокою при знаходжень, в якому воно й перебуває, - при вільному падінні тіла у вакуумі в гравітаційному полі зовнішнього джерела гравітації, - при руху тіла до джерела гравітації, - при русі від джерела гравітації, при зміні (зменшенні або збільшенні) зовнішнього гравітаційного поля, або гравітаційного поля тіла). Відмінна риса нового визначення величини прискорення вільного падіння насамперед проявляється саме в динамічній її дії d  g та наслідку, - виникаючих через або зміну гравітаційного потенціалу в dt результаті зміни маси, щільності тіла зовнішнього джерела гравітації або ж через зміну відстані до зовнішнього джерела гравітації (безумовно й сам об'єкт може змінювати власну масу, щільність) - тобто у цілому в результаті динамічної зміни гравітаційних взаємодій при суперпозиції взаємодій в контексті III закону І. Ньютона. Отож при знаходженні тіла в стані спокою у полі зовнішнього джерела гравітації маси М маємо дійсне статичне значення величини прискорення вільного падіння g від дії сили Fст. статичного джерела. GMm T , звідси GM , N  Fст.  mT g  g 2 (r  h) (r  h)2 де mT - маса тіла, g - прискорення вільного падіння, r - відстань (радіус гравітаційного об'єкта) місця проведення виміру, h - відстань від гравітаційного джерела (тіла) до місця проведення експерименту, G - універсальна гравітаційна постійна, M - маса зовнішнього гравітаційного об'єкта. Читається формула так - при знаходженні тіла постійної маси в стані спокою (стані коли (r  h)  Const ), прискорення вільного падіння тіла буде визначатися тільки статичною складовою від сили Fст. гравітаційного притягання зовнішнього джерела гравітації. Розрахунки dg / dt здійснюються за 1 сек. 28