Спосіб діагностування гіпертрофії лівого шлуночка у хворих з поєднаним перебігом артеріальної гіпертензії та цукрового діабету 2 типу за концентраціями апеліну-12 та обестатину в залежності від тривалості цукро

Реферат: Спосіб діагностування гіпертрофії лівого шлуночка у хворих з поєднаним перебігом артеріальної гіпертензії та цукрового діабету 2 типу включає визначення терміну захворювання на цукровий діабет та вимірювання концентрації апеліну-12 та обестатину. Одержані виміри співвідносять з терміном захворювання і гіпертрофію лівого шлуночка діагностують при тривалості захворювання до 5 років при концентрації апеліну-12 1,58±0,8 нг/мл та концентрації обестатину 2,88±0,09 нг/мл; при тривалості захворювання від 5 до 10 років гіпертрофію лівого шлуночка діагностують при концентрації обестатину 2,78±0,02 нг/мл та концентрації апеліну-12 1,69±0,01 нг/мл; при тривалості захворювання більше 10 років гіпертрофію лівого шлуночка діагностують при концентрації обестатину 2,71±0,03 нг/мл та концентрації апеліну-12 1,69±0,02 нг/мл. UA 101505 U (12) UA 101505 U UA 101505 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до кардіології та ендокринології, та може бути використаною для діагностування гіпертрофії лівого шлуночка у хворих з поєднаним перебігом артеріальної гіпертензії та цукрового діабету 2 типу за концентраціями апеліну-12 та обестатину в залежності від тривалості цукрового діабету. Артеріальна гіпертензія (АГ) та цукровий діабет (ЦД) 2 типу - взаємозв'язані патології, які мають потужну адиктивну дію, спрямовану одразу на декілька органів-мішеней з швидким розвитком ускладнень. В цілому причиною смерті 80 % таких хворих стає серцево-судинна патологія: 65 % - це набуті патології серця, 15 % - порушення мозкового кровообігу. Серед хворих на АГ розповсюдженість ЦД 2 типу у 2,5 рази вище, ніж серед осіб, що не мають АГ. Вірогідність розвитку АГ на фоні ЦД 2 типу має тенденцію до збільшення в залежності від віку, тендерних особливостей, наявності ожиріння та інших складових метаболічного синдрому. Наявність АГ та ЦД 2 типу характеризуються формуванням гіпертрофії міокарда лівого шлуночка (ГЛШ) зі збільшенням розміру й маси кардіоміоцитів та міжклітинного матриксу. Вищевикладене спонукає до розробки та впровадження ефективних способів діагностування гіпертрофії лівого шлуночка у хворих з поєднаним перебігом артеріальної гіпертензії та цукрового діабету 2 типу. Останнього часу діагностування серцево-судинної патології включає оцінку та моніторинг біологічних маркерів, які дозволяють оцінювати стан серцево-судинної системи на ранніх етапах та своєчасно призначати адекватну терапію або навіть попереджати розвиток ускладнень. Відомо, що до таких біологічних маркерів належать адипоцитокіни та гормони. Оцінка їх рівня та концентрації з наступним порівнянням одержаних вимірів з контролем або нормою дає змогу виявити патологічні ефекти біологічних маркерів на органи та системи хворого та встановити йому точний діагноз [Юшко К.О. Рівні апеліну-12 крові у хворих на гіпертонічну хворобу з цукровим діабетом 2-го типу та без такого до та після комбінованого лікування / К.О. Юшко // Артериальная гипертензия. - 2014. - № 3 (35). - С. 59-63; Радченко Г.Д. Гіпертрофія лівого шлуночка: визначення, методи оцінки, можливості регресування / Г.Д. Радченко, Ю.М. Сіренко // Артериальная гипертензия. - 2010. - № 4 (12). - С. 23-27; The relationship between plasma apelin-12 level and hypertension, insulin resistance of type 2 diabetes mellitus patients / Z.Tian-Peng, G.Chang-Hui, Z.Ting-Ting et al. // Chinese Journal of Gerontology. - 2010. - Issue 4. - P. 435-437]. Даний спосіб діагностування гіпертрофії лівого шлуночка у хворих з поєднаним перебігом артеріальної гіпертензії та цукрового діабету 2 типу є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю та результатом, який може бути досягнутим, тому його вибрано за прототип. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити спосіб діагностування гіпертрофії лівого шлуночка у хворих з поєднаним перебігом артеріальної гіпертензії та цукрового діабету 2 типу за концентраціями апеліну-12 і обестатину в залежності від терміну захворювання. Задачу, яку поставлено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі діагностування гіпертрофії лівого шлуночка у хворих з поєднаним перебігом артеріальної гіпертензії та цукрового діабету 2 типу, який включає вимірювання концентрації біомаркерів, наприклад, адипоцитокіну та гормону, згідно з корисною моделлю, попередньо визначають термін захворювання на цукровий діабет, після цього оцінюють концентрації апеліну-12 та обестатину, одержані виміри співвідносять з терміном захворювання і гіпертрофію лівого шлуночка діагностують при тривалості захворювання до 5 років при концентрації апеліну-12 1,58±0,8 нг/мл та концентрації обестатину 2,88±0,09 нг/мл; при тривалості захворювання від 5 до 10 років гіпертрофію лівого шлуночка діагностують при концентрації обестатину 2,78±0,02 нг/мл та концентрації апеліну-12 1,69±0,01 нг/мл; при тривалості захворювання більше 10 років гіпертрофію лівого шлуночка діагностують при концентрації обестатину 2,71±0,03 нг/мл та концентрації апеліну-12 1,69±0,02 нг/мл. Технічний ефект корисної моделі, а саме розробка способу діагностування гіпертрофії лівого шлуночка у хворих з поєднаним перебігом артеріальної гіпертензії та цукрового діабету 2 типу за концентраціями апеліну-12 і обестатину в залежності від терміну захворювання, обумовлений синергізмом заходів, які заявляються. Апелін - адипоцитокін, який проявляє гіпотензивний і інотропний ефект, стимулює утилізацію глюкози і володіє антиатерогенними властивостями [Apelin stimulates glucose uptake but not lipolysis in human adipose tissue ex vivo / С Attane, D. Daviaud, С Dray et al. // J. Мої. Endocrinol. - 2011. - - № 46 (1). - P. 21-28; Castan-laurell I. Apelin, a promising target for type 2 diabetes treatment? / I. Castan-laurell, С Dray, С Knauf// Trends in Endocrinology & Metabolism. - 2012. - Vol. 23 (5). - P. 234-241]. Є дані, що дефіцит апеліну в організмі асоціюється з розвитком серцевої недостатності, АГ та ЦД 2 типу [Low plasma apelin levels in newly diagnosed type 2 diabetes 1 UA 101505 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 mellitus / G.Erdem, T. Dogru, I.Tasci et al. // Exp. Clin. Endocrinol. Diabetes. - 2008. - Vol. 116 (5). P. 289-92]. На даний час виділяють декілька активних фрагментів апеліну, одним з яких є апелін-12. Обестатин - гормон, що секретується клітинами слизової шлунка та кишечнику [Obestatin regulates adipocyte function and protects against dietinduced insulin resistance and inflammation / R.Granata, D.Gallo, R.M.Luque et al. // FASEB J. - 2012. - № 26. - P. 3393-3411]. Обестатин належить до пептидних гормонів, кодується геном, спільним з греліном. У результаті посттрансляційних розщеплень із загального попередника утворюються грелін і обестатин. Дослідження, що стосуються молекулярних механізмів, показали, що обестатин регулює функцію адипоцитів і захищає від патологічних наслідків, викликаних резистентністю до інсуліну [Circulating obestatin levels in normal and type 2 diabetic subjects. / D.H.St-Pierre, F.Settanni, I.Olivetti et al. // Journal of Endocrinological Investigation. ·- 2010. - № 33 (4). - P. 211-214; Circulating obestatin levels correlate with fasting insulin and HOMA-IR but not with hypertension in elderly men / L.Shao, Y.T.Zhao, L.L.Teng et al. // Cell biochemistry and biophysics. - 2014. - № 69 (1). - P. 89-92]. Спосіб виконують наступним чином. Попередньо визначають термін захворювання на ЦД, потім оцінюють концентрації апеліну12 та обестатину, одержані виміри співвідносять з терміном захворювання і гіпертрофію лівого шлуночка діагностують при тривалості захворювання до 5 років при концентрації апеліну-12 1,58±0,8 нг/мл та концентрації обестатину 2,88±0,09 нг/мл; при тривалості захворювання від 5 до 10 років гіпертрофію лівого шлуночка діагностують при концентрації обестатину 2,78±0,02 нг/мл та концентрації апеліну-12 1,69±0,01 нг/мл; при тривалості захворювання більше 10 років гіпертрофію лівого шлуночка діагностують при концентрації обестатину 2,71±0,03 нг/мл та концентрації апеліну-12 1,69±0,02 нг/мл. Ефективність способу доказана клінічними дослідженнями. У дослідженні було обстежено 105 хворих на АГ, з яких 75 пацієнтів мали поєднання АГ та ЦД 2 типу (середній вік 57,03±1,17) та 30 хворих на АГ без ЦД 2 типу (середній вік 57,1±2,23). Верифікацію ЦД 2-го типу проводили відповідно до стандартних протоколів, рекомендованих Міністерством охорони здоров'я України. Основна група пацієнтів, що мали коморбідність АГ та ЦД 2 типу, були розподілені на групи в залежності від тривалості ЦД 2 типу. Першу групу склали хворі з тривалістю ЦД 2 типу до 5 років (23 пацієнта, 31 %), другу групу - до 10 років (35 пацієнта, 47 %), та третю групу - більше 10 років відповідно (16 пацієнтів, 22 %). Критеріями виключення були гострі та хронічні запальні процеси, дифузні захворювання сполучної тканини, онкологічні захворювання, супутні захворювання щитоподібної залози, наявність симптоматичних гіпертензій, а також хронічна серцева недостатність більше ніж II А стадії. Всім хворим виконано клінічний та біохімічний аналізи крові, інструментальні дослідження. Апелін-12 та обестатин визначали імуноферментним методом з використанням комерційних тест-систем "Human Apelin 12 (АР 12) ELISA Kit" и "Human Obestatin (OB) ELISA Kit", Китай. Проводилася ехокардіографія на ультразвуковому діагностичному комплексі "Радмір" у Ммодальному та двомірному режимах. Визначення індексу маси міокарда лівого шлуночка (ІММЛШ), маси міокарда лівого шлуночка (ММЛШ) і відносної товщини стінки (ВТС) проводили за формулами. Статистична обробка отриманих даних проводилася з використанням пакету статистичних програм "Microsoft Excel". Дані представлено у вигляді середніх величин та похибки середнього. Статистична значимість різних середніх визначалася за критерієм FФішера. Аналіз взаємозв'язків проведено за допомогою кореляції Спірмена (г). За параметрами ІММЛШ вірогідні зміни у вигляді зростання знайдено у групі хворих з тривалістю ЦД 2 типу більше 5 років і 10 років, на відміну від яких у пацієнтів зі стажем ЦД 2 типу менше 5 років рівень даного показника вірогідно не відрізнявся від осіб групи порівняння, представленою хворими з АГ без ЦД 2 типу. Результати представлено у таблиці. 50 Таблиця Концентрації апеліну-12, обестатину та показники гіпертрофії міокарда ЛШ у хворих на АГ в залежності від тривалості ЦД 2 типу Показник АГ стаж ЦД 2 типу 10 років 1 2 3 4 2 Ρ UA 101505 U Продовження таблиці Арелін-12 (нг/мл) 25 30 2,88±0,09 2,78±0,02 2,71±0,03 3,06±0,04 0,66±0,04 0,54±0,01 0,52±0,02 0,62±0,02 103,63±6,18 135,86±4,31 170,15±14,13 101,59±3,08 ММЛШ (г) 20 1,42±0,04 ІММЛШ 2 (г/м ) 15 1,69±0,02 ВТС 10 1,69±0,01 Обестатин (нг/мл) 5 1,58±0,08 210,33±10,24 245,41±7,33 271,63±12,83 198,02±6,67 1 і 2