Спосіб візуально асистованої ревізії ранового каналу

Реферат: В рановий канал вводять насадку до лазерного апарата, проводять опромінювання ранового каналу лазерним випромінюванням з довжиною хвилі 660 нм, при цьому поступово зміщують насадку по рановому каналу з поворотом насадки по колу, і виявляють ознаку локальної темної плями при сторонньому тілі або уламку невеликого розміру (до 1,5-2 см), ознаку повного поглинання світла при сторонньому тілі або уламку великого розміру (від 2 см), ознаку чіткої межі поглинання світла при випромінюючій насадці на кордоні знаходження уламку великого розміру (більше 2 см) та ознаку подвійного контуру, яка спостерігається, коли у рані є більш щільне стороннє тіло (метал) та менш щільне (текстиль), потім під цим контролем здійснюють хірургічну обробку ранового каналу. UA 102139 U (12) UA 102139 U UA 102139 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії та травматології, і може бути використана для візуальної ревізії ранового каналу. Діагностика пошкоджень та ревізія ранового каналу є одною з необхідних та важливих задач при обстеженні ран. Особливої актуальності таке питання набуває при лікуванні вогнепальних ран, характерною особливістю яких є наявність довгого асиметричного ранового каналу складної конфігурації та наявність у ньому скритих порожнин та сторонніх тіл. Відомі способи діагностики ранового каналу пальпаторно, інструментально за допомогою хірургічних інструментів (затискачів, зондів та інших), за допомогою рентгенологічних досліджень та ультразвукової діагностики. Однак кожен з методів має свої переваги та недоліки та до теперішнього часу не один з методів та існуючі багаточисленні їх модифікації не задовольняють практикуючих хірургів повною мірою. Відомим є об'ємна вульнерометрія, суть якої полягає у вимірюванні об'єму рани, герметизованої клейкою плівкою, за кількістю рідини, введеної в її порожнину (патент України № 65178 А). Цей спосіб є безпечним для застосування, простим для відтворення та користування, легко переноситься пацієнтом, дає змогу з високою точністю виміряти та достовірно оцінити параметри складної рани незалежно від локалізації, форми, конфігурації, площі та глибини, не є конкурентним і синергічним до лікувального процесу. Однак, наведений спосіб не дозволяє діагностувати і видаляти сторонні тіла, які знаходяться в рані. Відомим є спосіб рентгенологічного дослідження, під час якого можливо виявити металеві сторонні тіла (Протокол надання медичної допомоги хворим із збройними непроникаючими пораненнями голови мирного часу. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 25.04.2006 № 245). Спосіб дозволяє виявити глибину розташування, але не дає можливості виявити предмети, які не піддаються рентгенологічному дослідженню. Відомим є спосіб ультразвукового дослідження ран при рентгеннегативних сторонніх тілах (Ультразвуковая диагностика инородных тел /Малахов Н.Б., Пелевин В.М., Лазарев В.В., Кирюхин А.В., Чочиев Г.М. http://medbe.ru/materials/obshchie-voprosy-vpkh/ultrazvukovayadiagnostika-inorodnykh-tel/), коли банальне рентгенологічне дослідження зазвичай малоінформативне. У цих випадках ультразвукове дослідження є методом вибору. Ультразвуковими ознаками стороннього тіла є: наявність об'ємного ехопозитивного утворення, що дає позаду себе акустичну тінь, зони перифокального набряку і, можливо, гематоми. Недоліки способу пов'язані з тим, що не завжди є можливість проведення такого дослідження, що пов'язано з наявністю апарату та неможливість одночасного видалення предмету. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу візуально асистованої ревізії ранового каналу, в якому за рахунок зміни характеру візуалізації, досягається підвищення точності візуалізації ранового каналу та його змісту, зменшення інтраопераційної крововтрати та тривалості операції. Поставлена задача вирішується в способі візуально асистованої ревізії ранового каналу, який здійснюють шляхом візуалізації та виявлення ознак стороннього тіла, згідно з корисною моделлю, в рановий канал вводять насадку до лазерного апарату, проводять опромінювання ранового каналу лазерним випромінюванням з довжиною хвилі 660 нм, при цьому поступово зміщують насадку по рановому каналу з поворотом насадки по колу, і виявляють ознаку локальної темної плями при сторонньому тілі або уламку невеликого розміру (до 1,5-2 см), ознаку повного поглинання світла при сторонньому тілі або уламку великого розміру (від 2 см) та феномену чіткої межі поглинання світла при випромінюючій насадці на кордоні знаходження уламкувеликого розміру (більше 2 см), потім під цим контролем здійснюють хірургічну обробку ранового каналу. Спосіб, що заявляється, здійснюють таким чином. На першому етапі з метою ревізії ранового каналу у нього вводять спеціальну насадка ЛН-30 до лазерного апарату "ЛикаТерапевтМ". Другим етапом проводять опромінювання ранового каналу лазерним випромінюванням з довжиною хвилі 660 нм з поступовим зміщенням насадки по рановому каналу та поворотом насадки по колу. Спостережувані візуальні ефекти при виявленні сторонніх тіл можна охарактеризувати у вигляді наступних ознак: 1. Ознака локальної темної плями при сторонньому тілі або уламку невеликого розміру (до 1,5-2 см). 2. Ознака повного поглинання світла при сторонньому тілі або уламку великого розміру (від 2 см). 3. Ознака чіткої межі поглинання світла при випромінюючій насадки на кордоні знаходження уламку великого розміру (більше 2 см). 1 UA 102139 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 4. Ознака подвійного контуру, яке спостерігається, коли у рані є більш щільне стороннє тіло (метал) та менш щільне (текстиль). Спосіб дозволяє не тільки діагностувати, але і видаляти сторонні тіла під візуальним контролем, так само проводити контроль повноти видалення сторонніх тіл. Можливе застосування цього способу в якості моно методу а також і в поєднанні з іншими методами. Обмеження методу: глибина виявлення сторонніх тіл до 4 см, при компресії до 5 см. Приклад 1. Поранений К., 29 років, доставлений у Військово-медичний клінічний центр Північного регіону МО України (ВМКЦ ПнР) санітарним транспортом ВМКЦ ПнР 12.01.2015 року. Скарги на ниючий біль в ділянці рани лівого плеча. Зі слів пораненого близько 16 годин тому потрапив під мінометний обстріл при виконанні завдань антитерористичної операції (АТО). Діагноз при надходженні: вогнепальне уламкове сліпе поранення м'яких тканин лівого плеча. Поранений госпіталізований у хірургічне відділення клініки торако-абдомінальної хірургії ВМКЦ ПнР. При огляді в ділянці зовнішньої передньої поверхні лівого плеча візуалізується рана з нерівними краями розміром 1,5×0,5 см. При рентгенографії лівого плеча в двох проекціях (комплекс рентгенівський діагностичний КРД-50 "INDIASCOP-01" (ООО "Квант")) в області передньо-зовнішній поверхні лівого плеча визначається стороннє тіло неправильної форми з нерівними краями розміром 1,8×0,7 см. Орієнтовна глибина розташування стороннього тіла за даними рентгенографічного дослідження близько 3,5 см. Кістково-деструктивних змін не виявлено. При ультразвуковому дослідженні правої гомілки (прилад ультразвуковий скануючий "Ultima PA" (Radmir), датчик конвексний С1-5/60 ЕР, 3,5 МГц) лоцірується стороннє тіло розміром 1,7×0,5 см високої ультразвукової щільності з траком дистального посилення за ним. Орієнтовна глибина розташування стороннього тіла за даними рентгенографічного дослідження близько 3,0 см. За допомогою ультразвукової локації виконана розмітка на шкірі з визначенням місця найбільш близького розташування стороннього тіла. За даними ультразвукового дослідження орієнтовна глибина розташування стороннього тіла 2,5 см від поверхні шкіри. Поранений оперований під місцевим знеболенням (розчин новокаїну 0,5 % - 80,0), виконана первинна хірургічна обробка рани, видалення стороннього тіла. При мануальній та інструментальній ревізії ранового каналу стороннє тіло у очікуваній зоні не визначається. У зоні проекції стороннього тіла, зазначеного за даними рентгенографічного дослідження та УЗД, воно також не визначається. Під час первинної хірургічної обробки рани виконаний спосіб візуально асистованої ревізії ранового каналу за допомогою лазерного апарату "Ліка-Терапевт М" та насадки, що серійно випускається ЛН-30, наступним чином: в рановий канал ведена насадка ЛН-30, включений апарат "Ліка терапевт М" проведена ревізія ранового каналу шляхом послідовного, поступального просування насадки ЛН-30 по рановому каналу з обертанням світлового джерела навколо своєї осі. Виявлені ознаки стороннього тіла: ознака локальної темної плями та ознака чіткої межі поглинання світла. Візуалізовано стороннє тіло за допомогою пропонованого способу. Під контролем способу візуальної ревізії ранового каналу виконане вилучення стороннього тіла - металевий уламок неправильної форми з гострими краями 1,8×0,6×0,3 см. Виявлена глибина розташування 3,5 см. Проведений післяопераційній контроль адекватності вилучення стороннього тіла. Дані, що отримані за допомогою способу візуальної інтравульнарної ревізії ранового каналу, виявилися більш точнішими у порівнянні з рентгенологічнім та ультразвуковим методами. Перебіг післяопераційного періоду без ускладнень. На 7 добу накладені вторинні шви. Загоєння рани вторинним натягом. Контрольний огляд через 1 місяць: загальний стан задовільний. Скарг не пред'являє. Місцево: в ділянці передньої третини лівого плеча візуалізується незміцнілий післяопераційний рубець розміром 1,5×0,5 см., гладкий, м'який, еластичний, легко зміщується. Приклад 2. Поранений Н. 28 років, доставлений у Військово-медичний клінічний центр Північного регіону МО України (ВМКЦ ПНР) волонтерами 17.01.2015 року у 8.20. Скарги на ниючий біль в ділянці рани правої гомілки. Зі слів пораненого близько 24 годин тому потрапив під мінометний обстріл при виконанні завдань антитерористичної операції (АТО). Діагноз при надходженні: вогнепальне уламкове сліпе поранення м'яких тканин правої гомілки. Поранений госпіталізований у хірургічне відділення клініки торако-абдомінальної хірургії ВМКЦ ПнР. При огляді в області зовнішньої передньої поверхні верхній третині правої гомілки візуалізується рана з нерівними краями розміром 2,5×0,7 см. При рентгенографії правої гомілки у двох проекціях (комплекс рентгенівський діагностичний КРД-50 "INDIASCOP-01" ("ООО Квант") на ділянці передньо-зовнішньої поверхні верхній третині правої гомілки визначається стороннє тіло високої рентгенконтрастності, неправильної форми з нерівними краями розміром 2,8×0,7 2 UA 102139 U 5 10 15 20 25 30 35 40 см. Орієнтовна глибина розташування стороннього тіла за даними рентгенографічного дослідження близько 3,5 см. Кістково-деструктивних змін не виявлено. При ультразвуковому дослідженні правої гомілки (прилад ультразвуковий скануючий "Ultima PA" (Radmir), датчик конвексний С1-5/60 ЕР, 3,5 МГц) лоцірується стороннє тіло розміром 2,7×0,5 см високої ультразвукової щільності та траком дистального посилення за ним. Орієнтовна глибина розташування чужорідного тіла за даними рентгенографічного дослідження близько 3,0 см. За допомогою ультразвукової локації виконана розмітка на шкірі з визначенням місця найбільш близького розташування стороннього тіла. Хворий оперований під місцевим знеболенням (розчин новокаїну 0,5 % -60,0), виконана первинна хірургічна обробка рани, видалення стороннього тіла. При мануальній та інструментальній ревізії ранового каналу стороннє тіло не визначається. У зоні очікуваного находження стороннього тіла, зазначеного за даними ультразвукового та рентгенографічного дослідження, воно не визначається. Під час первинної хірургічної обробки рани виконаний спосіб візуально асистованої ревізії ранового каналу за допомогою лазерного апарату "Ліка-Терапевт М" та насадки, що серійно випускається ЛН-30, виявлені ознаки стороннього тіла: ознака повного різкого поглинання світла, ознака подвійного контуру та ознака чіткої межі поглинання світла. Візуалізоване стороннє тіло під контролем запропонованого способу (спосіб візуально асистованої ревізії ранового каналу). Під контролем способу візуально асистованої ревізії ранового каналу виконане вилучення стороннього тіла - металевий уламок неправильної форми з гострими краями 2,8×0,6×0,3 см., та текстильний фрагмент розміром 1,5×1,0 см, у який був занурений уламок. Проведений післяопераційній контроль адекватності вилучення стороннього тіла. Дані, отримані за допомогою способу візуально асистованої ревізії ранового каналу, виявилися більш точнішими у порівнянні з рентгенологічнім та ультразвуковим методами. Протягом раннього післяопераційного періоду без ускладнень. На 7 добу накладені вторинні шви. Загоєння рани вторинним натягом. Контрольний огляд через 1 місяць: загальний стан задовільний. Скарг не пред'являє. Місцево: в області верхньої третини передньої поверхні правої гомілки візуалізується незміцнілий післяопераційний рубець розміром 1,5×0,3 см., гладкий, м'який, еластичний, легко зміщується. За вказаним способом виконано діагностику, проведене успішне видалення та контроль ефективності видалення сторонніх тіл у 26 поранених з вогнепальними ранами м'яких тканин, які проходили лікування у клінічний базі Харківській медичній академії післядипломної освіти хірургічному відділенні, клініки торакоабдомінальної хірургії Військово-медичного клінічного Центру МО України. Ускладнень і побічних реакцій в результаті застосування методу не виявлено. Таким чином, представлені спостереження свідчать, що виконання запропонованого способу можливо і доцільно. Використання візуальної інтравульнарної ревізії ранового каналу дозволяє покращити інтраопераційну топічну діагностику та місцеву візуалізацію, проводити оперативні втручання та проводити контроль виконання оперативного втручання. Безпосередні і віддалені результати застосування запропонованого способу добрі. Спосіб рекомендується для широкого клінічного застосування при хірургічному лікуванні ран м'яких тканин. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 45 50 55 Спосіб візуально асистованої ревізії ранового каналу, який здійснюють шляхом візуалізації та виявлення ознак стороннього тіла, який відрізняється тим, що в рановий канал вводять насадку до лазерного апарата, проводять опромінювання ранового каналу лазерним випромінюванням з довжиною хвилі 660 нм, при цьому поступово зміщують насадку по рановому каналу з поворотом насадки по колу, і виявляють ознаку локальної темної плями при сторонньому тілі або уламку невеликого розміру (до 1,5-2 см), ознаку повного поглинання світла при чужорідному тілі або уламку великого розміру (від 2 см), ознаку чіткої межі поглинання світла при випромінюючій насадці на кордоні знаходження уламку великого розміру (більше 2 см) та ознаку подвійного контуру, яка спостерігається, коли у рані є більш щільне стороннє тіло (метал) та менш щільне (текстиль), потім під цим контролем здійснюють хірургічну обробку ранового каналу. 3 UA 102139 U Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут інтелектуальної власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4