Спосіб інтегральної оцінки функціонального стану хворих на серцево-судинну патологію у поєднанні з остеоартрозом

Реферат: Спосіб інтегральної оцінки функціонального стану хворих на серцево-судинні захворювання у поєднанні з остеоартрозом здійснюється шляхом проведення клініко-функціонального обстеження хворих, причому визначають ступінь загального кардіоваскулярного ризику за шкалою SCORE з використанням модифікованих та немодифікованих факторів ризику, фізичну працездатність під контролем холтерівського моніторування ЕКГ, суглобові індекси (больовий, гоніометричний, суглобовий, індекс Лекена), ступінь функціональної недостатності суглобів, якість життя за бальним термометром самопочуття (за опитувальником EuroQol), після чого підраховують інтегральну оцінку (ІО) у балах, коли ІО складає 13 балів, функціональний стан оцінюють як добрий, 14-23 бали - задовільний, 24-29 балів - незадовільний. UA 102318 U (12) UA 102318 U UA 102318 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до функціональної діагностики, і призначена для оцінки функціонального стану хворих на серцево-судинну патологію у поєднанні із захворюваннями опорно-рухового апарату, а також може бути використана для оцінки ефективності відновлювального лікування. Функціональний стан організму - це інтегральна характеристика стану здоров'я людини, яка відображає адаптивні можливості організму та оцінюється за даними змін функцій та структур на даний час при взаємодії з факторами зовнішнього середовища. Методи оцінки функціонального стану організму повинні бути інтегральними, відображати адаптивні можливості організму, враховувати наявність гострих та хронічних захворювань та їх взаємний негативний вплив та не займати багато часу на проведення самої процедури оцінки. Однак, незважаючи на численні дослідження в даному напрямку, на даний час не розроблено уніфікованої методики та критеріїв для оцінки функціонального стану хворих з коморбідною патологією, адже існуючі методи дослідження є високоспецифічними до одного патологічного стану організму або розраховані на оцінку функціональних можливостей здорової людини. Перспективним в оцінці функціонального стану хворих на коморбідну патологію є вилучення інформації про фізіологічний стан тих чи інших систем організму шляхом визначення інтегральних характеристик окремих показників з їх наступною обробкою та інтерпретацією. Відомий спосіб комплексної оцінки функціонального стану "Ефект". Система призначена для діагностики порушень функціонального стану людини за допомогою адаптованих автоматизованих тестів, побудови зведених числових оцінок функціонального стану, ведення електронної медичної книжки, вибору відновлювальних заходів за виявленими у пацієнта показаннями. Автоматизована експертно-консультативна система "Ефект" включає в себе систему управління базою даних та систему оцінки ефективності відновлювальних заходів по основним захворюванням. База даних системи "Ефект" застосовує експертний підхід до оцінки ефективності санаторно-курортного лікування, який засновано на об'єктивній оцінці динаміки стану пацієнта та виражається в балах. Показники, що характеризують норму, а також відсутність патологічних зсувів оцінюються в 1 бал. Ступінь змін, оцінювана в 20 балів, відмічається в станах, не показаних для лікування в санаторіях та має місце при загостреннях захворювань. Максимальна кількість балів відповідає найбільшій зміні показників, мінімальна кількість - найменшій зміні або відсутністю патологічних змін (Шакула А.В., Таджибаев A.M., Яменсков А.В. Использование автоматизированной системы "Эффект" для комплексной оценки эффективности оздоровления и восстановительного лечения в условиях поликлиники, материалы II международного конгресса "Восстановительная медицина и реабилитация". - М., 2005. - с. 45-47). На кожного хворого заповнюється карта обліку ефективності лікування, в якій відмічаються показники функціональних, лабораторних та інструментальних даних та вираховується їх значення в балах. Далі підраховується сума балів. Така ж процедура виконується після курсу санаторно-курортного лікування. Коефіцієнт ефективності визначається шляхом ділення суми балів після лікування на суму балів до лікування. Ефективність лікування оцінюється за величиною коефіцієнта: 1,2 бала та більше - покращення, 1,0-1,19 бала - без змін, менше 1,0 бала - погіршення. Такий підхід підвищує ефективність оцінки результатів лікування та дозволяє аналізувати зміни різних груп показників та вплив цих змін на загальний результат. Авторами запропоновано застосування 4 критеріїв оцінки відновлювального ефекту. Основний блок дослідження включає: психологічні тести (тест Спілберга-Ханаіна, шкала депресії, опитувальник САН), антропометричні показники, функціональні проби, оцінка біологічного віку, варіабельність серцевого ритму (Шакула А.В., Таджибаев A.M., Яменсков А.В. Использование автоматизированной системы "Эффект" для комплексной оценки эффективности оздоровления и восстановительного лечения в условиях поликлиники, материалы II международного конгресса "Восстановительная медицина и реабилитация". - М., 2005. - с. 45-47). Також відомий спосіб оцінки функціонального стану організму людини методом реалізованим в програмно-апаратному комплексі "Інтегральний показник здоров'я", який включає визначення адаптаційних та резервних можливостей організму, стан серцево-судинної, дихальної, центральної нервової систем, вегетативного гомеостазу, психоемоційного стану. Передбачені даною програмою можливості дозволяють проводити динамічне спостереження стану здоров'я з аналізом впливу на нього факторів зовнішнього середовища, способу життя людини. Діагностика резервів функціональних можливостей організму в програмі "Інтегральний показник здоров'я" заснована на проведенні комплексу досліджень: 1) оцінка стану неспецифічних адаптаційних резервів організму методом варіаційної кардіоінтервалометрії з 1 UA 102318 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 математичним аналізом ритму серця (за методикою Р.М. Баєвського), 2) експрес-оцінка рівня фізичного стану (за методикою Г.Л. Апанасенко), 3) оцінка функціонального стану центральної нервової системи за параметрами зорово-моторної реакції (за методикою Т.Д. Лоскутової), 4) визначення психоемоційного стану за допомогою колориметричного тесту Люшера, 5) тесту самооцінки психофізичного стану САН. Програма також дозволяє доповнити дослідження оцінкою фізичної працездатності (тест PWC-170) за умови відсутності протипоказань до субмаксимальних навантажувальних тестів. За прототип прийнятий спосіб оцінки функціонального стану організму, що полягає у кількісній інтегральній оцінці функціональних резервів організму людини за основними функціональними системами, уніфікації оцінки рівня функціональних резервів організму, розрахунку ризику розвитку соматичних захворювань, формуванню розгорнутого висновку з рекомендаціями по оздоровленню осіб з груп ризику, профілактиці відповідних захворювань або поглибленому обстеженню (Соколов А.В. Методические рекомендации "Интегральная оценка резервов индивидуального здоровья". - М., 2003. - с. 12-14). Згідно зі способом обстеження включає: анкетування за скаргами та умовами життя, психологічне та психофізіологічне дослідження, антропометричні вимірювання, оцінку рівня глюкози та холестерину, дослідження варіабельності ритму серця, вимірювання артеріального тиску та частоти серцевих скорочень в спокої і при навантаженні. Далі отримані результати приводять в єдину десятибальну чотирирівневу шкалу, при цьому перерахунок в інтегральні показники проводять за формулою: Oc=V-(((z-N)*2,5)/R), де Ос - величина, розрахована за допомогою формули. Розрахований показник належить вже до десятибальної шкали. V - верхня межа интервалу, що належить до десятибальної шкали. z - визначений показник під час обстеження. N - нижня межа інтервалу, в якому знаходиться визначений показник. R - різниця між верхньою та нижньою границями інтервалу, в якому знаходиться визначений показник. Далі розраховують загальні інтегральні показники, за якими будують схеми поглибленого обстеження і кількісно оцінюють ризики розвитку соматичних захворювань, також шляхом аналізу отриманих даних формують адресні оздоровчі програми. Однак, перелічені способи оцінки функціонального стану організму мають ряд недоліків, а саме: необхідність визначення значної кількості показників, наявність пристроїв для реєстрації варіабельності серцевого ритму та необхідних програм для обробки отриманих даних, що в свою чергу потребує витрати багато часу на отримання результатів. Також існуючи методи не враховують взаємообтяжуючий вплив коморбідної патології, що є важливим на сучасному етапі, адже більшість хворих має поєднану патологію. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу оцінки функціонального стану хворих на серцево-судинну патологію у поєднанні з остеоартрозом на санаторно-курортному етапі лікування, що дозволить об'єктивізувати оцінку отриманих результатів, покращити переносимість дослідження хворими, оцінити ефективність проведеного відновлювального лікування та значно спростить спосіб оцінки функціонального стану хворих на поєднану патологію. Поставлена задача вирішується тим, що у способі інтегральної оцінки функціонального стану хворих на серцево-судинні захворювання у поєднанні з остеоартрозом інтегральна оцінка стану організму здійснюється шляхом проведення клініко-функціонального обстеження хворих, згідно з корисною моделлю, визначають ступінь загального кардіоваскулярного ризику - А (за шкалою SCORE), ступінь зниження фізичної працездатності - В, суглобові індекси (больовий, гоніометричний, суглобовий, індекс Lfequense) - С, ступінь функціональної недостатності суглобів - D, якість життя за бальним термометром самопочуття (модифікація опитувальника EuroQol) - Е, після чого підраховують інтегральну оцінку (ІО) у балах за формулою: IO=A+B+C+D+E. При цьому, коли IO складає 13 балів, функціональний стан оцінюють як добрий, коли IO складає 14-23 балів, функціональний стан оцінюють як задовільний, та коли ІО складає 24-29 балів, функціональний стан оцінюють як незадовільний. ІО у балах розраховують наступним чином: 1. Стратифікація загального кардіоваскулярного ризику (А): немає ризику - 0 балів; низький ризик - 1 бал; помірний ризик - 2 бали; високий ризик - 3 бали; дуже високий ризик - 4 бали; 2. Ступінь зниження фізичної працездатності (В) (ЗФП) 0 % - 0 балів; ЗФП 25 % - 2 бали; ЗФП 50 % - 4 бали; ЗФП 75 % - 8 балів; ЗФП 100 % - 10 балів. 3. Суглобові індекси (С): больовий (1-10 балів); гоніометричний (0-3 бали); суглобовий (0-3 бали); індекс Laequense (0-3 бали); 2 UA 102318 U 5 10 15 20 25 30 35 40 4. Якість життя за бальним термометром самопочуття (Е) (модифікація опитувальника EuroQol): максимальна сума балів здорової людини - 10 балів; 5. Функціональна недостатність суглобів (Д) 0-3 стадії, відповідно від 0 до 3 балів. За допомогою показника IO функціонального стану можна здійснити оцінку ефективності проведеного відновлювального лікування за формулою: G = (IO 2-IO 1) / * 100 %, IO макс., де G - ефективність лікування, IO 1 - інтегральна оцінка функціонального стану хворого до лікування, IO 2- інтегральна оцінка функціонального стану хворого після лікування, IO макс. - максимальна сума балів, яку можливо отримати здоровій людині (становить 13 балів). Корисна модель ілюструється прикладом. Хворий Г., 1966 p. народження знаходився на санаторно-курортному лікуванні з діагнозом: Гіпертонічна хвороба II ст., 2 ступеня, ризик 2. СН І, ФК - І. Остеоартроз колінних суглобів, ФНС II ст. За даними об'єктивного обстеження хворому була підрахована інтегральна оцінка (IO) стану організму. 1. Стратифікація загального кардіоваскулярного ризику: ризик помірний - 2 бали. 2. Ступінь зниження фізичної працездатності (ЗФП) ЗФП 50 % - 4 бали; 3. Суглобові індекси: больовий (8 балів); гоніометричний (3 бали); суглобовий (2 бали); індекс Laequense (2 бали); 4. Якість життя за бальним термометром самопочуття (модифікація опитувальника EuroQol): 4 бали; 5. Функціональна недостатність суглоба (ФНС) II стадії, відповідно: 2 бали. Таким чином, ІО стану хворого при прийнятті на санаторний етап лікування становила 27 балів, тобто пацієнт має незадовільний функціональний стан організму. Хворий отримав курс санаторно-курортного лікування за схемою: кліматотерапія за щаднотренувальним режимом; дієта № 10 за Певзнером; лікувальна дозована нордична ходьба щоденно; інфрапелотерапія на колінні суглоби через день; масаж шийно-комірцевої ділянки за гальмівною методикою, щоденно. Загальний курс лікування: 21 доба. Проведена ІО після лікування у динаміці становила: 1. Стратифікація загального кардіоваскулярного ризику: помірний ризик - 2 бали. 2. Ступінь зниження фізичної працездатності (ЗФП) ЗФП 25 % - 2 бали; 3. Суглобові індекси: больовий (4 бали); гоніометричний (1 бал); суглобовий (1 бал); індекс Laequense (0 балів); 4. Якість життя за бальним термометром самопочуття (модифікація опитувальника EuroQol): 8 балів; 5. Функціональна недостатність суглоба (ФНС) І стадії, відповідно: 1 бал. Таким чином, ІО після лікування дорівнює 19 балів, що відповідає задовільному функціональному стану. Отримані дані дозволяють оцінити ефективність лікування в % за формулою розрахунку ефективності лікування (G): G = (27-19)/13 × 100 % = 77 %, тобто ефективність лікування коморбідної патології становить 77 % у вибраного хворого. 45 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 50 55 60 Спосіб інтегральної оцінки функціонального стану хворих на серцево-судинні захворювання у поєднанні з остеоартрозом, що здійснюється шляхом проведення клініко-функціонального обстеження хворих, який відрізняється тим, що визначають ступінь загального кардіоваскулярного ризику за шкалою SCORE з використанням модифікованих та немодифікованих факторів ризику, фізичну працездатність під контролем холтерівського моніторування ЕКГ, суглобові індекси (больовий, гоніометричний, суглобовий, індекс Лекена), ступінь функціональної недостатності суглобів, якість життя за бальним термометром самопочуття (за опитувальником EuroQol), після чого підраховують інтегральну оцінку (ІО) у балах за формулою: IO=A+B+C+D+E, де А - ступінь загального кардіоваскулярного ризику, В - ступінь зниження фізичної працездатності, С - суглобові індекси, 3 UA 102318 U D - ступінь функціональної недостатності суглобів, Е - якість життя за бальним термометром самопочуття, при цьому, коли ІО складає 13 балів, функціональний стан оцінюють як добрий, 14-23 бали - задовільний, 24-29 балів незадовільний. 5 Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4