Спосіб лікування ран м’яких тканин методом фотодинамічної терапії

Реферат: Спосіб лікування ран м'яких тканин шляхом фотодинамічної терапії із застосуванням фотосенсибілізатора. На наступну добу після виконання хірургічної обробки рани в ранову порожнину вводять фотосенсибілізатор "Фотолон" за допомогою інсулінового шприца проводять ін'єкційне обколювання розчином фотосенсибілізатора тих ділянок рани, де недостатньо видалені некротичні тканини, не визначена границя здорових та некротичних тканин, та не спостерігається процес грануляції рани, після чого на ранову поверхню накладають аплікацію фотосенсибілізатора шляхом рихлої тампонади ранового каналу тампоном, змоченим розчином фотосенсибілізатора, через 1 годину проводять опромінювання лазерним джерелом з довжиною хвилі 660 нм шляхом поступового послідовного переміщення світлової плями по рановій поверхні. UA 103233 U (12) UA 103233 U UA 103233 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії, травматології, дерматології та військово-польової хірургії, і може бути використана для лікування інфікованих, гнійних, вогнепальних, опікових ран, трофічних та променевих ран та інших ран, які довго не загоюються. Лікування ран, які довго не загоюються або загоюються вторинним натягом та ефективний лікувальний вплив на рановий процес, є одною з важливих і складних задач сучасної хірургії. Основні виявлені причини, які призводять до довгого загоювання ран, це: розвиток вторинних некрозів, колонізація патогенною мікрофлорою з розвитком гнійно-запальних процесів, локальні та системні мікроциркуляторні розлади, порушення іннервації, гальмування макрофагальної реакції, уповільнення розвитку грануляційної тканини. Особливої актуальності таке питання набуває при лікуванні вогнепальних ран та ран складних конфігурацій, характерною рисою яких є наявність довгого нелінійного ранового каналу складної форми з наявністю у ньому скритих порожнин (Шапошников Ю.Г., Богданов Г.Н., Варфоломеев В.Н., Нешев Н.И. и др. Огнестрельная рана: физико-химические и медико-биологические аспекты. М., Наука, 2002. 243 с.). Термін загоєння ран, що заживають вторинним натягом, залежіть від тривалості кожної фази ранового процесу. В зв'язку з цим, продовжується пошук нових методів, способів та засобів, здатних впливати як на певну фазу, так і на весь рановий процес у цілому. Крім того, у більшості випадків протікання загоєння ран відбувається нерівномірно та таким чином, що у ході ранового процесу різні ділянки ранової поверхні знаходяться у різних фазах ранового процесу, в зв'язку з чим досить часто виникає питання необхідності вибіркового лікувального впливу на певні ділянки поверхні рани. Одним з відносно нових напрямків лікувального впливу на рановий процес є метод фотодинамічної терапії, за допомогою котрої протягом останніх десятиріч робляться спроби впливати на процес загоєння рани. Метод фотодинамічної терапії на сучасному етапі розвитку найбільш широко використовується у онкології. Однак поряд з цим, є повідомлення про успішне застосування методу при лікуванні запальних, дегенеративних, диспластичних, атрофічних захворювань в хірургії, гінекології, отоларингології, офтальмології, дерматології та інших медичних спеціальностях (Гейниц А.В., Сорокатый А.Е., Ягудаев Д.М., Трухманов Р.С. Фотодинамическая терапия. История создания метода и ее механизмы // Лазерная медицина. - 2007. - т. 11, вып. 3. - С. 42-46.). Суть методу фотодинамічної терапії полягає у впливі лазерного випромінювання з певною довжиною хвилі на зону локалізації запального процесу, попередньо оброблену спеціальною світлочутливою речовиною - фотосенсибілізатором. Під впливом світлової енергії виникає фотохімічна реакція, яка супроводжується утворенням синглетного кисню і вільних радикалів. Виявлені механізми лікувального впливу, які розвиваються під час застосування методу фотодинамічної терапії при неонкологічних захворюваннях є антимікробна, протизапальна та імуностимулююча дія. Відомий спосіб лікування гнійних захворювань м'яких тканин (Патент РФ № 2164427), при якому на рану накладають серветку на основі діальдегідцелюлози, що містить як біологічно активний препарат фотосенсибілізатор "Фотосенс" на основі фталоціаніну алюмінію, і після 24 годин витримування серветки на рані проводять опромінення рани червоним світлом, випромінюваним твердотілим лазером на алюмінаті ітрію, з подвоєною частотою і довжиною хвилі 670 нм або не лазерним джерелом світла широкої смуги випромінювання 600-700 нм і довжиною хвилі 670 нм. До недоліків способу слід віднести складність процедури - необхідність використання серветок певного типу (на основі діальдегідцелюлози), значна тривалість витримування серветки на рані протягом 24 години, неможливість чіткої фіксації фотосенсибілізатора в межах поверхні рани та неможливість фотодинамічного впливу на рани з глибоким рановим каналом та скритими порожнинами. Найбільш близьким до запропонованого способу та вибраним за прототип є спосіб лікування гнійних ран (Патент RU 2286780), який полягає у введенні до рани фотосенсибілізатору у формі гелю "Фотодитазин", який містить 0,5-1,5 % глюкамінової солі хлорину Е6, витримуванні його протягом 2 годин на поверхні рани з подальшим опромінюванням її лазером в безперервному режимі при довжині хвилі 660 нм, та щільності 2 2 енергії, яка підводиться до рани 30-40 Дж/см і щільності потужності 0,8-1,0 Вт/см . До недоліків цього способу належить відсутність вибіркового нанесення та фіксації фотосенсибілізатора на необхідних ділянках ранової поверхні, які потребують фотодинамічного впливу, що особливо важливо при локалізації ран на анатомічно труднодоступних ділянках та 1 UA 103233 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 при обробці глибоких ранових каналів зі складною конфігурацією. Гель під дією сили ваги та тепла тіла розплавляється та розтікається, нерівномірно покриваючи ділянки рани, які заплановані для фотодинамічного впливу. Відомо, що під час загоєння ранова поверхня однієї рани часто знаходиться у різних стадіях ранового процесу, а застосування методу фотодинамічної терапії протипоказано у II та III стадії ранового процесу. Крім того, до недоліків цього способу належить необхідність достатньо довгого, протягом 2 годин, витримування фотосенсибілізатора на рані, що незручно для хворого та займає (марнує) робочий час медичного персоналу. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу лікування ран м'яких тканин методом фотодинамічної терапії, в якому за рахунок локальної та більш точної обробки ранової поверхні фотосенсибілізатором, достягається вибірковість фотодинамічного впливу, підвищення ефективності процедури фотодинамічної терапії та зменшується розхід фотосенсибілізатору. Поставлена задача вирішується в способі лікування ран м'яких тканин шляхом фотодинамічної терапії із застосуванням фотосенсибілізатора, згідно з корисною моделлю, на наступну добу після виконання хірургічної обробки рани в ранову порожнину вводять фотосенсибілізатор "Фотолон" за допомогою інсулінового шприца проводять ін'єкційне обколювання розчином фотосенсибілізатора тих ділянок рани, де недостатньо видалені некротичні тканини, не визначена границя здорових та некротичних тканин, та не спостерігається процес грануляції рани, після чого на ранову поверхню накладають аплікацію фотосенсибілізатора шляхом рихлої тампонади ранового каналу тампоном, змоченим розчином фотосенсибілізатора, через 1 годину проводять опромінювання лазерним джерелом з довжиною хвилі 660 нм шляхом поступового послідовного переміщення світлової плями по 2 рановій поверхні, при щільності потужності 0,1 Вт/см , щільність дози лазерного опромінювання 2 20 Дж/см , після чого накладають пов'язку з антисептичним розчином, наприклад 0,02 % розчин хлоргексидину або "Декасан@". За рахунок удосконалення методу обробки ранової порожнини фотосенсибілізатором, досягається можливість вибіркового фотодинамічного впливу на необхідні ділянки глибоких ран, а також спостерігається підвищення ефективності фотодинамічного впливу та зменшення часу експозиції фотосенсибілізатору. Застосування способу здійснюють наступним чином. Розводять препарат фотосенсибілізатор "Фотолон", який випускається у вигляді ліофілізату для виготовлення розчину для інфузій, до концентрації 2 мг/мл. Другим кроком, виконують його інтротканинне ін'єкційне введення за допомогою шприца інсулінового 1,0 мл зі змінною голкою 0,9 G у ділянки рани, де недостатньо видалені некротичні тканини або не визначена границя здорових та некротичних тканин рани на не спостерігається процесу грануляції рани. Третім кроком, виконують аплікацію розчину фотосенсибілізатора на ранову поверхню шляхом рихлої тампонади ранового каналу тампоном, змоченим розчином фотосенсибілізатора. Після чого проводиться експозиція протягом 1 години. Четвертим кроком, проводять подальше опромінювання рани низькоенергетичним лазерним випромінюванням з довжиною хвилі 660 нм за допомогою апарата лазерного терапевтичного "Лика-терапевт М", при щільності потужності 2 2 0,1 Вт/см , щільність дози лазерного опромінювання 20 Дж/см . Час опромінювання залежить від площі ранової поверхні. П'ятим кроком, на рану накладають асептичну пов'язку з 0,02 % розчином хлоргексидину або "Декасан@". За необхідністю сеанс фотодинамічної терапії можливо повторити на наступну добу. Під час впливу лазерного випромінювання медичний персонал, який задіяний у виконанні процедури та пацієнт, повинні використовувати захисні окуляри зі світлофільтром, що поглинає випромінювання на довжині хвилі 660±10 нм. Можливості при застосуванні способу: спосіб дозволяє здійснювати лікувальний вплив на глибокі та вузькі ранові канали та порожнини, а також на рани, різні ділянки котрих знаходяться у різних фазах ранового процесу. Можливе застосування цього способу як монометоду, а також і в поєднанні з іншими лікувальними методами у програмі лікування хворих з гнійними, вогнепальними, діабетичними, променевими, опіковими, трофічними та іншими ранами. Обмеження методу: рани або ділянки ран, які находяться у II та III фазі ранового процесу, довжина вузького ранового каналу більш 10 см, що не дає можливість введення фотосенсибілізатору за пропонованим способом за рахунок обмеження довжини шприца. Приклад 1. Поранений Т., 40 років, доставлений у Військово-медичний клінічний центр Північного регіону МО України (ВМКЦ ПнР) санітарним транспортом 26.03.2015 року у 14.00. 2 UA 103233 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Скарги на ниючий біль в ділянці рани лівої кисті. Зі слів пораненого близько 2 діб тому потрапив під обстріл при виконанні завдань антитерористичної операції (АТО). Діагноз при надходженні: вогнепальне осколкове сліпе поранення м'яких тканин лівої кисті. Стан після первинної хірургічної обробки рани лівої кисті, видалення сторонніх тіл (металевих осколків) лівої кисті від 25.03.2015. Поранений госпіталізований у хірургічне відділення клініки торакоабдомінальної хірургії ВМКЦ ПнР. При огляді на долонній поверхні лівої кисті в ділянці гіпотенора рана 4×3×1,5 см з рівними краями. Края рани набряклі, гіперемовані. Дно рани місцями сірого кольору та фрагментарно виконане рановим детритом та фібрином. Після обробки країв рани 5 % спиртовим розчином йоду та рясного промивання рани 0,02 % водним розчином хлоргексидину з видаленням ранового детриту та фрагментів фібрину за допомого марлевого тампона, приготовлений розчин фотосенсибілізатору "Фотолон", наступним чином, у стерильний флакон з 50 мг ліфофілізату для розчину введено 25 мл 0,9 % розчину NaCl. Зміст флакона перемішаний шляхом збовтування. Після чого шприцом інсуліновим 1,0 мл "BogMark 1 ml 100U" зі змінною голкою 0,4×13 [27G×1/2"] (виробник "Bog Mark@") набраний розчин фотосенсибілізатору та дрібно по 0,1-0,2 мл введено 2,0 мл у ділянки рани, які більш темного кольору та які не вдалось адекватно очистити від ранового детриту та фібрину. Після чого виконана рихла тампонада рани марлевою турун дою, змоченою в 3 мл розчину фотосенсибілізатору. Через 1 годину виконане промивання рани 0,02 % водним розчином хлоргексидину та обробка ранової поверхні низькоенергетичним лазерним випромінюванням за допомогою апарата лазерного терапевтичного "Лика-терапевт М" (виробник ПМВП "Фотоніка 2 2 Плюс"), щільність потужності 0,1 Вт/см , щільність дози лазерного опромінювання 20 Дж/см , довжина хвилі випромінювання 660 нм. Після чого, накладена стерильна марлева салфетка з 0,02 % розчином хлоргексидину, яка зверху накрита асептичною марлевою пов'язкою та фіксована наклейкою за допомогою тканинного лейкопластиру "Leofix". На наступну добу виконана перев'язка. Відмічено значне покращення локального статусу рани: зменшення гіперемії та набряку навколо рани, зменшення кількості ранового детриту, та поряд з цим відмічається яскрава рожева окраска м'язів, які виконують дно рани. Після проведення туалету рани сеанс ФДТ повторений наступної доби аналогічним образом. У наступні дні відмічено повне очищення рани. 29.03.2015 накладені первинно-відстрочені шви на рану. Через 12 діб шви зняти. Загоєння післяопераційної рани первинним натягом. Контрольний огляд через 3 тижні: загальний стан задовільний. Скарг не пред'являє. Місцево: на долонній поверхні лівої кисті в ділянці гіпотенора рана візуалізується, незміцнілий післяопераційний рубець 4×0,5 см. Приклад 2. Поранений Д., 29 років, доставлений у ВМКЦ ПнР санітарним транспортом 01.04.2015 року у 13.20. Скарги на ниючий біль в ділянці рани правої гомілки. Зі слів хворого поранення отримав близько 26 годин тому під час виконання завдань АТО. Діагноз при надходженні: вогнепальне осколкове сліпе поранення м'яких тканин правої гомілки. Стан після первинної хірургічної обробки рани правої гомілки та видалення стороннього тіла (металевого осколка) від 31.03.2015 року. Поранений госпіталізований у хірургічне відділення клініки торакоабдомінальної хірургії ВМКЦ ПнР. При огляді в області внутрішньої передньої поверхні середньої третини правої гомілки візуалізуються рана з рівними краями розміром 3,0×2,0×3,0 см. На дні рани візуалізуються дві ділянками 0,7×0,7 см та 0,7×0,5 см з рановим детритом, края рани гіперемовані. Після обробки країв рани 5 % спиртовим розчином йоду та рясного промивання рани антисептичним розчином "Декасан@" з видаленням ранового детриту за допомого марлевого тампона, виконане приготування розчину фотосенсибілізатора "Фотолон", наступним чином, у стерильний флакон з 50 мг ліфофілізату для розчину введено 25 мл 0,9 % розчину NaCl. Вміст флакона перемішаний шляхом збовтування. Після чого шприцом інсуліновим 1,0 мл "BogMark 1 ml 100U" зі змінною голкою 0,4×13 [27G×1/2"] (виробник "Bog Mark@") набраний розчин фотосенсибілізатора та дрібно по 0,1-0,2 мл введено 1,0 мл у ділянки рани, які не вдалось адекватно очистити від ранового детриту. Після чого виконана рихла тампонада рани марлевою турундою, змоченою у 2 мл розчину фотосенсибілізатора. Через 1 годину виконане промивання рани антисептичним розчином "Декасан@" та обробка ранової поверхні низькоенергетичним лазерним випромінюванням за допомогою апарата лазерного терапевтичного "Лика-терапевт 2 2 М", щільність потужності 0,1 Вт/см , щільність дози лазерного опромінювання 20 Дж/см , довжина хвилі випромінювання 660 нм. Після чого, накладена стерильна марлева салфетка з антисептичним розчином "Декасан@", яка зверху накрита асептичною марлевою пов'язкою та фіксована наклейкою за допомогою тканинного лейкопластиру "Leofix". Протягом наступних 4 діб щодобово виконувались перев'язки та накладались пов'язки з антисептичним розчином 3 UA 103233 U 5 10 15 "Декасан@". Локально: відсутність гіперемії та набряку навколо рани, повне очищення ранової поверхні від ранового детриту. 06.04.2015 накладені первинно-відстрочені шви на рану. Через 12 діб шви зняти. Загоєння післяопераційної рани первинним натягом. Контрольний огляд через 2 тижні: загальний стан задовільний. Скарг не пред'являє. Місцево: на внутрішній передній поверхні середньої третини правої гомілки візуалізується незміцнілий еластичний післяопераційний рубець 3×0,3 см. Ускладнень, побічних реакцій та негативних явищ в результаті застосування методу не виявлено. Таким чином, представлені спостереження свідчать, що виконання запропонованого способу можливо і доцільно. Використання способу застосування фотосенсибілізатору при лікуванні ран м'яких тканин методом фотодинамічної терапії дозволяє покращити результати лікування ран та скоротити термін загоєння ран. Безпосередні и віддалені результати застосування запропонованого способу добрі. Спосіб рекомендується для широкого клінічного застосування при хірургічному лікуванні ран м'яких тканин. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 30 Спосіб лікування ран м'яких тканин шляхом фотодинамічної терапії із застосуванням фотосенсибілізатора, який відрізняється тим, що на наступну добу після виконання хірургічної обробки рани в ранову порожнину вводять фотосенсибілізатор "Фотолон", за допомогою інсулінового шприца проводять ін'єкційне обколювання розчином фотосенсибілізатора тих ділянок рани, де недостатньо видалені некротичні тканини, не визначена границя здорових та некротичних тканин, та не спостерігається процес грануляції рани, після чого на ранову поверхню накладають аплікацію фотосенсибілізатора шляхом рихлої тампонади ранового каналу тампоном, змоченим розчином фотосенсибілізатора, через 1 годину проводять опромінювання лазерним джерелом з довжиною хвилі 660 нм шляхом поступового послідовного 2 переміщення світлової плями по рановій поверхні, при щільності потужності 0,1 Вт/см , 2 щільність дози лазерного опромінювання 20 Дж/см , після чого накладають пов'язку з антисептичним розчином, наприклад 0,02 % розчин хлоргексидину або "Декасан@". Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4