Пристрій для контролю вологості тканини

Пристрій для контролю вологості тканини, що складається з вимірювального електрода, який встановлений з можливістю повороту та розташований на фіксованій відстані від поверхні тканини, генератора і реєстратора частоти, який відрізняється тим, що вимірювальний електрод виконаний у вигляді трьох пластинчатих секторів кола із зазорами між ними та підключений до входів двох генераторів, які зібрані на базі чотирьох елементів АБО-НІ, виходи яких з'єднані з двома реєстраторами частоти. Корисна модель має відношення до текстильної промисловості, зокрема до пристроїв контролю вологості тканини на заключній стадії її обробки на устаткуванні оздоблювального виробництва. Найближчим аналогом запропонованого технічного рішення є пристрій для контролю вологості тканини UA 35-081 - прототип. Пристрій для контролю вологості тканини, що складається з вимірювального електроду, розташованого на фіксованій відстані від поверхні тканини, генератора, реєстратора. Вимірювальний електрод виконано у вигляді двох пластинчатих напівкругів із зазором між ними і встановлений з можливістю повороту, та підключений до входів генератора, зібраного на базі двох елементів або-ні, вихід якого з'єднаний з реєстратором частоти. Проте таким пристроєм неможливо контролювати вологість у заданих напрямах водночас. Задача корисної моделі - створення пристрою для контролю вологості тканини, конструктивні особливості якого створили б можливість контролювати вологість у заданих напрямках водночас. Це досягається тим, що у пристрої вимірювальний електрод виконаний у вигляді трьох пластинчатих секторів кола із зазорами між ними та підключений до входів двох генераторів, які зібрані на базі чотирьох елементів або-ні, виходи яких з'єднані з двома реєстраторами частоти. У протилежність найближчому аналогу, який здатен вимірювати загальну вологість пристрій, що пропонується, дає можливість вимірювати вологість у заданих напрямках на тканині водночас. Відповідно корисної" моделі наявність у давачі вимірювального електроду у вигляді трьох секторів кола із зазором між ними дозволяє отримувати розподіл вологи по утоку і основі водночас та ворсового шару тканини. Структура давача утворює собою два конденсатора, ємність та тангенс кута втрат яких залежать від орієнтації давача відносно ниток тканини і ворсового шару. Така конструкція вимірювального електроду утворює два ланцюжка, що задають періоди коливань двох однакових генераторів, які вимірюють складові сумарної розподільчої' вологості тканини. На Фіг.1 показана схема реалізації запропонованого пристрою. Тканина 1 знаходиться у площині, паралельній площині розташування вимірювального електроду 2. Вимірювальний електрод 2, розташований на фіксованій відстані від тканини 1 з можливістю повороту і в сукупності з тканиною 1 являють собою ланцюжок, що задає час коливань генераторів 3 прямокутних імпульсів. Виходи генераторів 3 з'єднано із входами реєстраторів частоти 4. Пристрій працює наступним чином. В залежності від кута повороту вимірювального електроду 2 відносно тканини 1 змінюється повний опір дільниці тканини 1, яка знаходиться під вимірювальним електродом 2, що призводить до зміни сталої часу генераторів 3. Це викликає зміну частоти сигналу, що фіксується реєстраторами 4. СО т— ю о 10516 4 Фіг.5 - Розподіл вологості по основі («Херсонка» арт.1302 відносна вологість 65%) Фіг.6 - Розподіл ВОЛОГОСТІ ПО утоку («Херсонка» арт.13 02 відносна вологість 50%) Фіг.7 - Розподіл ВОЛОГОСТІ ПО ОСНОВІ («Херсонка» арт.13 02 відносна вологість 50%) Фіг.8 - Розподіл ВОЛОГОСТІ ПО утоку («Херсонка» арт 13 02 відносна вологість 30%) Фіг.9 - Розподіл вологості по основі («Херсонка» арт.13 02 відносна вологість 30%). Як показали дослідження, пристрій що пропонується дозволяє впровадити більш повну методику експрес - методу контролю розподілу вологості за напрямками у тканині по утоку та основі водночас та наявність ворсового шару тканини, що визначає його промислове призначення та застосування. Для досліджень беруть зразки розміром 1000x1000мм І попередньо замочують у дистильованій воді протягом 24 годин. Потім, зразок тканини віджимається на від градуйованій плюсовці до необхідної відносної вологості. Вологість варіюють у межах 5-90%, тривалість експерименту не перевищує 1 хвилини. Дослідження проводять на бавовняних тканинах: Бязь арт.149, "Херсонка" арт.1302. Вимірювання проводять за допомогою двох електронних частотомірів 43-32. Результати вимірювання наведено на графіках Фіг.2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9. Фіг.2 - Розподіл вологості по утоку («Херсонка» арт.13 02 відносна вологість 90%) Фіг.З - Розподіл вологості по основі («Херсонка» арт.13 02 відносна вологість 90%) Фіг.4 - Розподіл вологості по утоку («Херсонка» арт.13 02 відносна вологість 65%) ФІГ.1 5-217147334 132.0 198.0 X Axis |« tilts) Фіг.2 10516 Фіг. З . «69S2781E3 X Axis (units) Фіг. 4 330J X Axis (units} Фіг. 5 396,0 У Arts (units) У Axis (units) Y Axis (units) I 5 x Si в X о U1 10516 10 5-ї 132 0 034014(Ї4 19В-0 X Axis {units) Фіг. 9 Комп'ютерна верстка М. Мацело Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601