Спосіб діагностики порушень мукоциліарного кліренсу

Спосіб діагностики порушень мукоциліарного кліренсу, що включає приготування розчину маркерного залізовмісного препарату, ультразвукову Інгаляцію дихальних шляхів за його допомогою, послідовний відбір проб відкашлюваного мокротиння з заданим інтервалом, вплив на мокротиння амідолїриновою сумішшю, визначення часу виве дення заліза, виявлення мукоциліарноі недостатності та завершення досліджень після трьох негативних реакцій, який відрізняється тим, що приготування маркерного розчину здійснюють шляхом змішування залізовмісного препарату Феррум-Лек з дистильованою водою у співвідношенні 1:9, відбір проб відкашлюваного мокротиння розпочинають через 10 хвилин після інгаляції, кожні 8 годин на добу, а мукоциліарну недостатність виявляють, якщо час виведення заліза становить понад 48 годин або 64,12 ± 4,10 години при гострих запальних захворюваннях, або 126,29 ± 4,81 години при хронічних необструїаивних, або 166,00 + 5,61 години при хронічних обструктивних процесах. Корисна модель відноситься до медицини, зокрема до визначення, вимірювання чи реєстрації для діагностичних цілей, до дослідження або аналізу біологічних матеріалів, наприклад мокротиння, особливими способами шляхом in vitro (поза організмом), переважно до їх фізичного аналізу, до способів застосування біологічних чи лікарських сполук для досліджень in vivo {у живому організмі), та може бути використаною в пульмонології, насамперед в діагностиці патологічного процесу, що асоційований з бронхолегеневими захворюваннями. Відомий спосіб діагностики порушень мукоциліарного кліренсу (МЦК), передбачаючий мікроскопію біоптата слизової оболонки бронхів та вивчення морфологічних характеристік бронхіального епітелію за допомогою електронної" мікроскопи. Це дозволяє робити висновки про вираженість атрофічних, регенеративних, диспластичних процесів війчастого епітелію. Але точність метода суттєво знижується за рахунок інвазивносн (взяття бронхобіоптатів, вплив анестезії), ізольованості вивчення тільки одного звена МЦК без урахування його реальної взаємодії з іншими [1]. Інший спосіб діагностики порушень МЦК грунтується на впливі сахарином на слизову оболонку носа (in vivo) та спостереженнях з визначенням моменту відчуття солодкого смаку при ковтанні [2]. Проте відоме технічне рішення є досить суб'єктивним, що, поряд з відсутністю достовірних даних щодо кореляції між МЦК бронхів й слизової оболонки носа, також стримує точність кінцевого результату. З деяких повідомлень встановлені впливи рентгенконтрасними чи тефлоновими дисками, радіофармпрепаратами, танталовим порошком тощо, як індикативними засобами, на слизову оболонку дихальних шляхів під час бронхоскопії з анестезією, подальші спостереження за "їх пересуванням по рентгенографічним відбиткам або даним реєстрації радіоактивних елементів [3]. Але МЦК є вельми чутливим до анестезії" та механічного впливу під час бронхоскопії", що Істотно знижує точність шуканих результатів. Водночас, променеве навантаження та небезпечність залучених «маркерів» істотно обмежують межі використання цих методик. Деяке підвищення точності притаманне способу діагностики порушень МЦК, що містить інгаляцію слизової оболонки дихальних шляхів радіофармпрепаратом і реєстрацією розподілу та інтенсивності елімінації гамма-опромінення цього агента [4]. Це зумовлене, з одного боку, відмовою від залучення засобів анестезії та механічних подразників, як негативних складових процесу, а з іншого, реалізацією адекватних відкладень інгаля (22)16.05.2005 (24)15.11.2005 О) ю о 10549 безпеки та розширює експлуатаційні зручності при нту у бронхіальному дереві з визначенням стану використанні. МЦК у різних регіонах легень. Проте радіоаерозольний характер отримання уявлень МЦК кваліфіВищезазначений технічний результат при кується не досить безпечним, оскільки зв'язаний з здійсненні відомого способу діагностики порушень гамма-опроміненням хворого, а додаткове викориМЦК, що містить приготування розчину маркерностання малодоступного обладнання, разом з него залізоутримуючого препарату, УЗ Інгаляцію диобхідністю у спеціальному оснащенні лабораторій хальних шляхів за його допомогою, послідовний і отримання обізнаності їх персоналу теж обмежує відбір проб відкашлюваного мокротиння з заданим використання технічного рішення. інтервалом, вплив на мокротиння амідоіпріновою сумішшю, визначення часу виведення заліза, виБільш наближеним по кількості істотних ознак явлення МЦН та завершення досліджень після З до корисної моделі процесу, яка заявляється, є негативних реакцій, відповідно до корисної моделі, спосіб діагностики порушень МЦК, що містить приприготування маркерного розчину здійснюють готування розчину маркерного залізоутримуючого шляхом змішування залізоутримуючого препарату препарату, УЗ інгаляцію дихальних шляхів за його Феррум-Лек з дистильованою водою у співвіднодопомогою, послідовний відбір проб відкашлювашенні 1:9, відбір проб відкашлюваного мокротиння ного мокротиння з заданим інтервалом, вплив на розпочинають через 10 хвилин після інгаляції, комокротиння амідоіпріновою сумішшю, визначення жні 8 годин на добу, а МЦН виявляють, якщо час часу виведення заліза, виявлення мукоцюгіарної виведення заліза становить понад 48 годин, або недостатності (МЦН) та завершення досліджень 64,12+4,10 години при гострих запальних захвопісля 3 негативних реакцій. У відповідності з технірюваннях, або 126,29+4,81 години при хронічних чним рішенням, як залізоутримуючий препарат необструктивних, або 166+5,61 години при хронічзалучають гемоглобін, що виділений з 5-1 Омл ауних обструктивних процесах. токрові хворого. Приготування водного розчину маркерного залізоутримуючого препарату зводять Новими ознаками корисної моделі по віднодо змішування 1 г гемоглобіну і 20мл дистильовашенню до прототипу є використання хімічного заної" води. Перед виготовленням суміші відібраний собу Феррум-Лек, як залізоутримуючого маркера, аналізат центрифугують, еритроцити крові гемоліконцентрація останнього у дистильованому розчизують та фільтрують. Збір мокротиння здійснюють ні, періодичність збору мокротиння на протязі доби кожні 6 годин на добу [5, 6]. За цих умов прототип та умови диференційованого визначення МЦН при можливо кваліфікувати клінічним, фізіологічним і різних формах бронхо-легеневих захворювань. набагато простішим у відтворенні. Відсутність гаФеррум-Лек складається із заліза (III) та мальмма-випромінювального впливу дещо підвищує този, є стерильним препаратом і одразу придатбезпечність діагностики, а обмеження у викорисним до застосування. Внесені зміни значно спротанні дефіцитного обладнання, спеціального щують здійснення інгаляції та сприяють оснащення та вимог до обізнаності персоналу, покращенню оперативних властивостей, оскільки щодо їх експлуатації, сприяє розширенню меж виключають з технологічної послідовності відбір та його використання. Практичне значення має викообробку крові, розрахунки її кількості, у залежності ристання розчину суміші гемоглобіну з дистильовід рівня гемоглобіну в крові конкретного хворого ваною водою, як залізоутримуючого маркеру, евата спрощують стерилізацію. Концентрація Феррумкуація слизу з дихальних шляхів у вигляді Лек у дистильованій воді, що зумовлена заданим відкашлюваного мокротиння та визначення часу співвідношенням 1:9, забезпечує інгаляційному мукоциліарного транспорту (МЦТ) по загальному розчину функцію маркера для дослідження мукочасу виведення заліза з мокротинням, після актициліарного транспорту, прийнятну хімічну активвації амідошріновою пробою. Але використання ність, вже через 10 хвилин після інгаляції', а в ціаутокрові ще зберігає небезпеку втручання для лому - скороченню частоти збирання аналізату, обслуговуючого персоналу і хворих, при цьому наприклад, з 4 до 3 разів на добу. Водночас, викооперації, щодо виділення гемоглобіну та підготовристання послабленого Феррум-Лек в інгаляційки розчину до Інгаляції, розрахунки обсягу забірної ному розчині виключає психологічні фактори відкількості крові, у залежності від вмісту в ній гемоторгнення та неприязні до нього, забезпечує глобіну, характеризуються складністю, зайвою покращення оперативності, розширення експлуатривалістю, потребують витрат на стерилізацію таційних зручностей, безпеку, що зв'язана з заболабораторного обладнання тощо, а його залученром крові та ЇЇ обробкою. Разом із цим, доопрацюня до інгаляцій часто сполучене з психологічними вання селекції субстанцій залізоутримуючих факторами відторгнення та неприязні до вдихання препаратів і розширення уявлень щодо характеру крові у хворих. Водночас, використання прототипу та інтенсивності МЦТ, при використанні закономірстримує інтерпретацію вихідних даних щодо виявності прояву симптомів МЦН по часу виведення лення порушень при різних формах бронхолегезаліза, надали додаткові критерії його вияву при невих захворювань, а від того, теж стримує точгострих запальних, хронічних обструктивних і неність діагнозу. обструктивних формах порушень, що практично підвищило точність діагнозу. Експериментальні В основу корисної моделі поставлена задача дослідження хворих з різними формами уражень розробити такий спосіб діагностики порушень дихальних шляхів довели, що при гострих запальМЦК, який шляхами доопрацювання селекції заліних процесах час МЦТ дорівнювався 64,12±4,10 зоутримуючих субстанцій і компенсації маркерних годин, при хронічних необструктивних 126,29±4,81 властивостей аутологічного гемоглобіну хімічним години, при хронічних обструктивних 166±5,61 гозасобом, підвищує точність, оперативність, рівень дин. 5 Отримані дані порівнювали з даними контрольної групи, яку склали 10 осіб з гострим запаленням дихальних шляхів у стадії реконвалесценції, у яких зберігався незначний періодичний кашель з відходженням нев'язкого мокротиння до 20мл на добу. Час виведення з мокротою препарату Феррум-Лек склав: (Х±с ):34,00±6,80 годин. Таким чином, з вищенаведених даних зрозуміло, що в контрольній групі хворих без порушень бронхіальної прохідності та МЦН за рахунок застою мокроти, час, на протязі якого в мокроті визначається залізо, не перевищує 48 годин (Х+2с ). У всіх досліджених хворих з часом виведення, перевищуючим 48 годин, визначаються клінічні признаки МЦН. Значення комплексу технічних параметрів процесу, що надані в заявці, оптимізовані для підвищення точності, оперативності, досягнення безпеки та розширення експлуатаційних зручностей при використанні діагностичного об'єкта. Ознаки, щодо визначення вмісту амідопірінової суміші, яка додається до мокротиння, насиченого маркерним залізоутримуючим препаратом, тривалість виявлення заліза, оцінка його інтенсивності є уточненнями процесу, самостійного правового значення не мають. Додатковими перевагами пропонованого рішення задачі у порівнянні з прототипом є можливість оцінки наявності чи ступеня порушення МЦК при різноманітних видах ураження, з підбором оптимальних засобів корекції мукоціліарної недостатності, ощадливий та багатократний характер застосування по відношенню до одного, економічність, відсутність побічних реакцій, можливості амбулаторного відтворення та оцінки впливу запровадженої терапії на стан МЦК і ступені відновлення останнього після лікування. Тож, сукупність ознак корисної моделі процесу є суттєвою для досягнення заявленого технічного результату І відповідає критерію «новизна», оскільки не випливає з рівня техніки даного напряму явним чином. Сутність способу діагностики порушень МЦК полягає в наступному. Для відтворення пропонованого об'єкта замість аутологічного гемоглобіну залучають хімічний засіб Феррум-Лек («Лек», Словенія) та апарат для здійснення звичайної УЗ інгаляції. Для інгаляції готують розчин залізоутримуючого засобу шляхом змішування засобу Феррум-Лек з дистильованою водою, у співвідношенні 1:9, відповідно. Використання Феррум-Лек дозволяє компенсувати маркерні властивості аутологічного гемоглобіну, а виключення з процесу приймань щодо відбору та обробки крові, розрахунків обсягу забірної кількості крові і спрощення стерилізації зумовлює безпеку, підвищення оперативності та суттєво розширює експлуатаційні зручності. Хімічний розчин інгалюють за допомогою УЗ інгалятора до повного введення у дихальні шляхи. Психологічні фактори відторгнення та неприязні до інгаляційного засобу у процедурі не спостерігаються. Відбір проб відкашлюваного мокротиння хворий розпочинає через 10 хвилин опісля інгаляції, кожні 8 годин на добу, що на 25% скорочує збирання аналізату і становить-складову отримуваного ефе 10549 кту. Для виявлення заліза на зібране мокротиння кожної з порцій впливають амідоігіріновою пробою: до 3-5мл мокроти додають 3-5мл 5% спиртового розчину амідоіпршу, 5-10 капель 50% розчину оцтової кислоти та 5-10 капель 3% розчину перекису водню. На протязі 1-2 хвилин по зміні інтенсивності офарблення аналізату, щонайменше, у 4-х градаціях визначають наявність чи відсутність заліза, як передумову діагностичної тактики та визначення інтенсивності транспорту заліза, що пропорційна вмісту останнього у мокротинні, з використанням умовних позначок «+»...«++++». Як і за прототипом, дослідження проводять до отримання З послідовних негативних реакцій на залізо. Під час інтерпретації отриманих даних оцінюють час повного виведення маркера, з точністю до ±0,01 години. МЦН виявляють, якщо час виведення заліза становить понад 48 годин, або 64,12±4,10 години при гострих запальних захворюваннях, або 126,29±4,81 години при хронічних необструктивних, або 166±5,61 години при хронічних обструктивних процесах. За цих умов пропоноване технічне рішення поліпшує оперативність, забезпечує безпеку, розширює експлуатаційні зручності та сприяє підвищенню точності кінцевого результату на 2025%, у порівнянні з прототипом. Приклад 1. Хворий Д., 26 років. Діагноз: хронічний необструктивний бронхіт. Задача: виявити стан транспорту мокротиння (мукоциліарну недостатність). Діагностика. Для інгаляції наготовляли розчин шляхом змішування 2мл «Феррум-Лек» з 18мл дистильованої води. Отриманий хімічний розчин у дихальні шляхи вводили шляхом УЗ інгаляції. Проб відкашлюваного мокротиння хворий починав збирати через 10 хвилин, кожні 8 годин на добу. На зібране мокротиння кожної з порцій впливали амідоігіріновою пробою: до 3-5мл мокроти додавали 4мл 5% спиртового розчину амідоігіріну, 7 крапель 50% розчину оцтової кислоти та 7 крапель 3% розчину перекису водню На протязі 2 хвилин оцінювали наявність чи відсутність заліза по зміні інтенсивності синього офарблення аналізату у 4-х градаціях, з використанням умовних позначок •