Спосіб оцінки ризику наявності цукрового діабету

Реферат: Спосіб додаткової категоризації осіб, що підлягають першочерговому дослідженню з метою виявлення цукрового діабету, заснований на оцінці антропометричного показника з урахуванням точки поділу, оціненої за результатами ROC-аналізу. Крім цього, вимірюється окружність шиї та відбувається подальше уточнення групи ризику наявності хронічної гіперглікемії. UA 105926 U (12) UA 105926 U UA 105926 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме, до проблеми ранньої діагностики і профілактики метаболічних порушень і може бути використана для оцінки ризику наявності цукрового діабету (ЦД), що його можна виявити шляхом обстеження осіб, навіть не маючих діабетичних симптомів. Антропометричні характеристики, такі як індекс маси тіла (ІМТ), окружність талії (ОТ), стегон (ОС) та їх співвідношення (ОТ/ОС) активно використовуються для виділення груп ризику розвитку цукрового діабету 2-го типу (ЦД2) та серцево-судинних захворювань (ССЗ) [Alberti K.G. Μ. Μ., Zimmet P., & Shaw, J. Metabolic syndrome – a new world-wide definition. A consensus statement from the international diabetes federation. //Diabetic medicine. - 2006. - 23, (5). - P. 469480; Pouliot, M.C., Desprs, J.P., Lemieux, S., et al. Waist circumference and abdominal sagittal diameter: best simple anthropometric indexes of abdominal visceral adipose tissue accumulation and related cardiovascular risk in men and women. //The American Journal of Cardiology. - 1994. - 73, (7). - P. 460-468]. Значно менше сьогодні відомо про окружність шиї (ОШ) як фактор ризику ССЗ і він майже невідомий як фактор ризику ЦД2. Збільшення ОШ віднедавна визначається як новий незалежний фактор ризику ССЗ [Preis S.R., Massaro J.M., Hoffmann U., et al. Neck circumference as a novel measure of cardiometabolic risk: the Framingham Heart study //The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. - 2010. - 95, 8. - P. 3701-3710]. Щодо збільшення окружності шиї як фактора ризику ЦД2 відомі лише дві роботи, виконані в минулому столітті [Hartz AJ, Rupley DC, Rimm AA. The association of girth measurements with disease in 32,856 women //Am J Epidemiol. - 1984. - 119. - P. 71-80; Freedman, D.S., & Rimm, A.A. The relation of body fat distribution, as assessed by six girth measurements, to diabetes mellitus in women //American Journal of Public Health. - 1989. - 79,6. - P. 715-720]. Їх автори були першими та поки що єдиними, хто вказав на зв'язок між збільшенням ОШ та наявністю діагнозу ЦД2 у жінок. Проте їх дані були цілком засновані на результатах опитування, анкетування та самостійних вимірюваннях, що їх робили опитувані жінки, які входили до клубу бажаючих схуднути осіб. Таким чином, залишився невідомим зв'язок між хронічною гіперглікемією (тобто, ЦД), виявленою шляхом безпосереднього дослідження осіб, що раніше не мали діагнозу ЦД, та величиною ОШ. Відомо, що діагнозу ЦД2 передує зазвичай багаторічне існування клінічно невираженої стадії хвороби, для виявлення саме цієї стадії необхідні дослідження груп ризику, встановлених, в тому ліку, за антропометричними характеристиками. Кожний новий незалежний антропометричний показник, значимість якого в якості чиннику ризику ЦД є доведеною, дуже важливий щодо відбору кандидатів для лабораторної діагностики ЦД2. Як в згаданих ранніх дослідженнях щодо ЦД2, так і в нещодавніх дослідженнях ризику ССЗ, пов'язаного зі збільшенням ОШ [Preis S.R., Massaro J.Μ., Hoffmann U., et al. Neck circumference as a novel measure of cardiometabolic risk: the Framingham Heart study //The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. - 2010. - 95, 8. - P. 3701-3710] їх автори не враховували можливий вплив об'єму щитовидної залози на цей ризик. Існуючі на сьогодні рекомендації щодо виділення груп осіб, у яких доцільно в першу чергу перевіряти рівень глюкози крові з метою діагностики ЦД2 не враховують ОШ [Alberti, К. G. Μ. Μ., Zimmet, P., & Shaw, J. Metabolic syndrome – a new world-wide definition. A consensus statement from the international diabetes federation //Diabetic medicine. - 2006. - 23, 5. - P. 469-480]. Таким чином, антропометричні оцінки факторів ризику ЦД2, які сьогодні відбуваються під час досліджень глюкози крові з метою діагностики ранньої стадії ЦД2, не включають вимірювань ОШ, що не дає можливості об'єктивно оцінити зв'язок цього параметру з не маючим клінічних проявів ЦД. Крім цього, залишилось невідомим, чи є ОШ незалежним від інших антропометричних чинників розподілення жирової тканини або від об'єму щитовидної залози фактором ризику гіперглікемії. За результатами пошуку, яких проведеного в міжнародній базі патентів Espacenet за ключовими словами "prediction diabetes" виявлено кілька патентів, що є способами прогнозування ризику розвитку ЦД2 за допомогою антропометричних та генетичних характеристик. Так для оцінки ризику виникнення ЦД2 запропоновані "Method for predicting the development of non-insulin dependent diabetes mellitus in patients with metabolic syndrome" (Пат. № 200337274 RU, МПК G01N 33/92, опубл. 10.06.2005), "Method for the prognosis and diagnosis of type II diabetes in critical persons" (Пат. № 2011263447 US, МПК G01N 33/6893, опубл. 27.10. 2011), а для попередження розвитку метаболічного синдрому та атеросклерозу і пов'язаних з ними захворювань - "Method of predicting risk of metabolic syndrome development in women of perimenopause" (Пат. № 2396912 RU, МПК А61В10/00, опубл. 20.08.2010) та "Method for prediction of development of atherosclerosis and its complications at comorbid diseases and conditions" (Пат. № 75312 UA, МПК G01N 33/48, опубл. 26.11.2010). Автори в даних розробках 1 UA 105926 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 використовували стандартні антропометричні (але не ОШ), метаболічні і окремі генетичні показники та іноді враховували стан щитовидної залози при дослідженні осіб з ожирінням, гіперліпідемією, гіпертензією, предіабетом для розрахунку ризику розвитку ЦД2. В Україні запатентовані "Спосіб прогнозування ризику розвитку цукрового діабету 2 типу" (Пат. № 65786 UA, МПК G01N 33/48, опубл. 12.12.2011), який відрізняється тим, що у крові визначають рівні глюкози та інсуліну натщесерце і на тридцятій хвилині після перорального вживання 75 г глюкози, розчиненої у воді, з подальшим розрахунком інсуліногенного індексу (іі) та індексу Homeostasis model assessment (НОМА) і при значеннях її менше 2,5 ум. од. і НОМА менше 3,0 ум. од. ризик розвитку діабету оцінюють як "високий", а при значеннях іі менше 2,5 ум. од. і НОМА більше або рівне 3,0 ум. од. прогнозують "дуже високий" ризик розвитку ЦД2 та "Спосіб визначення групи ризику щодо розвитку цукрового діабету 2 типу за допомогою генетичних маркерів який відрізняється тим, що визначають (Пат. № 63864 UA, МПК А61В5/00, G01N 33/68, опубл. 25.10.2011), в якому пропонується як маркер використовувати однонуклеотидний поліморфізм +45T>G гену ADIPOQ і в разі виявлення гомозиготного генотипу робити висновок про підвищений ризик виникнення цукрового діабету 2 типу. Всі ці способи можна використовувати для передбачення та уточнення ризику ЦД2, але вони потребують проведення досить складних і затратних досліджень, які значно перевищують складність та вартість проведення класичного тесту толерантності до глюкози, що ставить під сумнів доцільність їх практичного застосування з метою саме відбору кандидатів для лабораторної діагностики ЦД. За прототип авторами взятий "Спосіб прогнозування ризику виникнення та особливостей перебігу цукрового діабету в залежності від фенотипічних ознак та генетичних маркерів" (Пат. № 34641 U UA, МПК А61В10/00, опубл. 11.08.2008), який відрізняється тим, що визначають комплекс статевих, антропометричних, сомато-типологічних, дерматогліфічних і серологічних показників, проводять покроковий регресійний аналіз і створюють статистичні моделі щодо визначення та прогностичної оцінки особливостей клінічного перебігу цукрового діабету. Аналіз цих показників не передбачає генотипування чи вимірювання гормонів, але і він досить складний та громіздкий і при проведенні скринінгових досліджень цей спосіб, на нашу думку, використати досить складно. В основу даної корисної моделі поставлено завдання розробити спосіб оцінки ризику наявності ЦД, що може бути виявлений шляхом скринінгового дослідження глюкози крові у осіб понад 44 р. Спосіб доступний для використання при проведенні стандартних антропометричних досліджень, що спрямовані на виділення кандидатів для першочергової лабораторної діагностики ЦД2. Нами вперше включені до переліку антропометричних вимірювань під час епідеміологічних досліджень поширеності ЦД (за даними тесту толерантності до глюкози) вимірювання ОШ. Для оцінки зв'язку між ОШ та наявністю ЦД2 одночасно враховували не тільки ІМТ, ОТ, OC та їх співвідношення, але і об'єм щитовидної залози за даними ультразвукової візуалізації. Ми провели дослідження рандомізовано відібраних 196-ти сільських жителів України, старших 44 років, що не були раніше зареєстрованими хворими на ЦД, яке передбачало визначення рівня глюкози в плазмі крові в межах стандартного тесту толерантності до глюкози (ТТГ, за критеріями ВООЗ, 1999 р.) і згадані вище антропометричні вимірювання. У разі виявлення глюкози натще 7,0 ммоль/л та вище або 11,1 ммоль/л та вище через 2 години після прийому 75 г глюкози наявність ЦД підтверджували за даними вимірювання глікозильованого гемоглобіну в крові (НbА1с) - його рівень 6,5 % та вище вважали діагностичним. Медіана (1-3 кварталі) ОШ серед жінок з нормальними рівнями глюкози натще та через 2 години після глюкозного навантаження становила 35 (33-36) см. При виявленому діабеті з рівнем НbА1с >= 6.5 % відповідно 42.5 (40-44) см, p