Спосіб оцінки факторів ризику хронічної серцевої недостатності у хворих з поєднаним перебігом постінфарктного кардіосклерозу, цукрового діабету 2 типу та ожиріння
Номер патенту: 110906
Опубліковано: 25.02.2016
Автори: Кадикова Ольга Ігорівна, Біловол Олександр Миколайович, Кравчун Павло Павлович
Формула / Реферат
1. Спосіб оцінки факторів ризику структурно-функціональних пошкоджень серця, який включає оцінку рівнів біомаркерів ризику в сироватці крові, який відрізняється тим, що у хворих з поєднаним перебігом постінфарктного кардіосклерозу, цукрового діабету 2 типу та ожиріння в сироватці крові імуноферментним методом з використанням тест-системи Human Clusterin ELISA визначають рівень кластерину та з використанням тест-системи Human Fractalkine ELISA - рівень фракталкіну та при рівні фракталкіну 989,246±5,347 пг/мл та більше і при рівні кластерину 42,482±0,364 мкг/мл та менше діагностують такі фактори ризику хронічної серцевої недостатності як систолічну дисфункцію лівого шлуночка, зменшення здатності міокарда до скорочення та збільшення розмірів серця і його порожнин.
2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що ступінь тяжкості факторів ризику хронічної серцевої недостатності діагностують при збільшенні рівня фракталкіну і зменшення рівня кластерину у порівнянні до визначених.
Текст
Реферат: Винахід належить до способу оцінки факторів ризику хронічної серцевої недостатності, таких як систолічна дисфункція лівого шлуночка, зменшення здатності міокарда до скорочення та збільшення розмірів серця і його порожнин у хворих з поєднаним перебігом постінфарктного кардіосклерозу, цукрового діабету 2 типу та ожиріння шляхом визначення імуноферментним методом з використанням тест-системи Human Clusterin ELISA в сироватці крові хворих рівня кластеріну та з використанням тест-системи Human Fractalkine ELISA - рівня фракталкіну. UA 110906 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Винахід належить до медицини, а саме до кардіології та ендокринології, та може бути використаним для діагностики факторів ризику хронічної серцевої недостатності (ХСН) у хворих з поєднаним перебігом постінфарктного кардіосклерозу, цукрового діабету 2 типу та ожиріння. Поліморбідний перебіг захворювань - важлива проблема практичної медицини, так як потребує спеціальних заходів не тільки в лікуванні, а й в діагностуванні стану хворих з поєднаним перебігом патологій. При цьому першочерговим заходом стає забезпечення ранньої діагностики ХСН, особливо при малосимптомному та безсимптомному перебігу захворювання у хворих з поліморбідними ускладненнями. Останнього часу важливим заходом у вирішенні цієї задачі є пошук біомаркерів, які визначають не тільки стан серцево-судинної системи (ССС), а й особливості перебігу її ускладнень при поєднанні декількох захворювань. Так, наприклад, встановлено, що такими біомаркерами є біомаркери, що характеризують нейрогуморальну систему та мають тісний зв'язок з її активністю та розвитком серцевосудинних ускладнень (ССУ), цукрового діабету (ЦД) й ожиріння. Відомо, що несприятливі біологічні ефекти можуть формувати ендотелій-1, фактор некрозу пухлин-а, агніотензинперетворюючий фермент, галектин-3, лептин тощо. Значення цих та інших біомаркерів теперішнього часу використовують для діагностики ССУ у хворих на тлі ЦД або в поєднанні з ожирінням [Predictive value of plasma galectin-3 levels in heart failure with reduced and preserved ejection fraction /R.A. de Boer, D.J. Lok, T. Jaarsma et al. //Ann. Med. - 2011. - Vol. 43 (1). - P. 60-68; Kujiraoka T. Serum apolipoprotein j in health, coronary heart disease and type 2 diabetes mellitus /T. Kujiraoka //J Atheroscler Thromb. - 2013. - № 13. - P. 314-322]. Даний спосіб діагностики факторів ризику структурно-функціональних пошкоджень серця у хворих з поєднаним перебігом серцево-судинних захворювань та цукрового діабету 2 типу або ожиріння є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю і результатом, який може бути досягнутим, тому його обрано за прототип. На сьогодні відсутні дані про діагностику факторів ризику ХСН у хворих з поєднаним перебігом постінфарктного кардіосклерозу, цукрового діабету 2 типу та ожиріння. У зв'язку з вищевикладеним, в основу винаходу поставлено задачу розробити спосіб діагностики факторів ризику хронічної серцевої недостатності у хворих з поєднаним перебігом постінфарктного кардіосклерозу, цукрового діабету 2 типу та ожиріння шляхом виявлення для таких хворих відповідних біомаркерів та їх кількісних значень. Задачу, яку поставлено в основу винаходу, вирішують тим, що у відомому способі діагностики факторів ризику структурно-функціональних пошкоджень серця, який включає оцінку рівнів біомаркерів ризику в сироватці крові, згідно з винаходом, у хворих з поєднаним перебігом постінфарктного кардіосклерозу, цукрового діабету 2 типу та ожиріння в сироватці крові імуноферментним методом з використанням тест-системи Human Clusterin ELISA визначають рівень кластерину та з використанням тест-системи Human Fractalkine ELISA рівень фракталкіну та при рівні фракталкіну 989,246±5,347 пг/мл та більше і при рівні кластерину 42,482±0,364 мкг/мл та менше діагностують такі фактори ризику ХСН, як систолічну дисфункцію лівого шлуночка, зменшення здатності міокарда до скорочення та збільшення розмірів серця і його порожнин. При цьому ступінь тяжкості факторів ризику ХСН діагностують при збільшенні рівня фракталкіну і зменшення рівня кластерину у порівнянні до визначених. Технічний ефект способу, що заявляється, а саме розробка способу діагностики факторів ризику хронічної серцевої недостатності у хворих з поєднаним перебігом постінфарктного кардіосклерозу, цукрового діабету 2 типу та ожиріння шляхом виявлення відповідних біомаркерів та їх кількісних значень для таких хворих, обумовлений синергізмом засобів та їх кількісних значень для поліморбідності, що заявлена. Спосіб поповнює арсенал біомаркерів ризику ХСН у хворих з поєднаним перебігом постінфарктного кардіосклерозу, цукрового діабету 2 типу та ожиріння. Спосіб виконують наступним чином: у хворих з поєднаним перебігом постінфарктного кардіосклерозу, цукрового діабету 2 типу та ожиріння в сироватці крові імуноферментним методом з використанням тест-системи Human Clusterin ELISA визначають рівень кластерину та з використанням тест-системи Human Fractalkine ELISA - рівень фракталкіну та при рівні фракталкіну 989,246±5,347 пг/мл та більше і при рівні кластерину 42,482±0,364 мкг/мл та менше діагностують такі фактори ризику ХСН, як систолічну дисфункцію лівого шлуночка, зменшення здатності міокарда до скорочення та збільшення розмірів серця і його порожнин. При цьому ступінь тяжкості факторів ризику ХСН діагностують при збільшенні рівня фракталкіну і зменшення рівня кластерину у порівнянні до визначених. 1 UA 110906 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Теоретичною передумовою для створення способу, що заявляється, слугують наступні факти. Відомо, що кластерин (аполіпопротеїн J) - це високо консервативний секреторний глікопротеїн з м.м. ~ 75-80 кДа. Білок постійно секретується безліччю різних клітин, включаючи епітеліальні клітини і нейрони, і є одним з основних білків фізіологічних рідин, включаючи плазму та сечу. Аполіпопротеїн J - білок плазми крові, який входить до складу ЛПВЩ. Через широку поширеність у тканинах з кластерином пов'язують багато фізіологічних функції, включаючи репарацію мембран, транспорт ліпідів, ремоделювання тканини, інгібування комплементу і взаємодії клітин між собою або з матриксом. Роль кластерину в транспорті ліпідів та пригніченні запалення робить цю молекулу потенційним кандидатом в якості маркера розвитку та прогресування ССЗ, ЦД й ожиріння. У даний час накопичуються докази значної ролі фракталкіну - єдиного хемокіну, існуючого в розчинній та фіксованій формах, у патогенезі різних ССЗ. Це дозволяє розглядати цей хемокін (CX3CL1) і його рецептор CX3CR1 в якості важливих маркерів активації запального процесу, пов'язаного з хемотаксисом різних лейкоцитів (в першу чергу моноцитів і лімфоцитів) у зону запалення. Результати подальших досліджень, що необхідні для уточнення взаємодії CX3CL1 з іншими клітинними і гуморальними факторами запального процесу, можливо, дозволять на практиці використовувати фракталкін як мішень для терапевтичного впливу у хворих на ХСН. Ефективність способу доказана клінічними дослідженнями. Досліджувались фактори, що мають вплив на збільшення ймовірності розвитку ХСН у хворих з поєднаним перебігом постінфарктного кардіосклерозу, цукрового діабету 2 типу та ожиріння. За дизайном дослідження хворі, які приймали участь в дослідженні, були розподілені на групи: 1 - склали хворі в умовах поєднаного перебігу постінфарктного кардіосклерозу, ЦД 2 типу та ожиріння, до групи порівняння (2 група) увійшло 80 хворих з постінфарктним кардіосклерозом без ознак ЦД 2 типу та ожиріння. Середній вік хворих з постінфарктним кардіосклерозом у поєднанні з ЦД 2 типу та ожирінням склав 65,13±1,43 років, групи порівняння -63,47±1,28 роки. До контрольної групи було включено 35 практично здорових осіб, у яких не було діагностовано постінфарктний кардіосклероз, ожиріння та ЦД. Середній вік практично здорових осіб, що увійшли до контрольної групи склав 58,23±1,39 років. Діагноз перенесеного інфаркту міокарда визначали відповідно до критеріїв ESC /ACCF /AHA /WHF (2012) [Third universal definition of myocardial infarction /K. Thygesen, J.S. Alpert, A.S. Jaffe et al. // Circulation. - 2012. - Vol. 126. - P. 2020-2035]. Діагностика ЦД проводилася згідно з критеріями Всесвітньої федерації ЦД (International Diabetes Federation, IDF, 2013) [Online version of IDF Diabetes Atlas, Sixth edition 2013: www.idf.org/diabetesatlas.]. Діагноз ЦД 2 типу встановлювали відповідно до рекомендацій American Diabetes Association (ADA) та Європейської Асоціації з вивчення ЦД (EASD) згідно критеріїв діагностики ЦД. Для характеристики ожиріння визначався індекс маси тіла (індекс Кетле), який розраховували за формулою: вага (кг) / зріст (м2). Всім хворим проводили загальні клінічні та інструментальні обстеження. Ехокардіографічне дослідження проводили за стандартною методикою Фейгенбаум X. на ультразвуковому апараті RADMIR (Ultima PRO 30) (Харків, Україна). У М-режимі визначали наступні параметри лівого шлуночка: кінцевий діастолічний розмір (см), кінцевий систолічний розмір (см), товщину задньої стінки (см), товщину міжшлуночкової перегородки (см). Кінцевий діастолічний об'єм і систолічний об'єм (мл) ЛШ розраховували за методом Simpson (1991), після чого обчислювали фракцію викиду (ФВ) ЛШ (%). Визначення рівня кластерину проводили імуноферментним методом з використанням комерційної тест-системи Human Clusterin ELISA виробництва фірми "BioVendor" (Чеська Республіка). Визначення концентрації фракталкіну в сироватці крові пацієнтів здійснювали імуноферментним методом за допомогою набору реагентів Human Fractalkine ELISA Kit виробництва фірми "RayBio®". (Грузія). Статистична обробка отриманих даних проведена за допомогою пакета статистичних програм "Statistica 8,0" (StatSoft Inc, США), Microsoft Office Excel-2003. Кількісні ознаки при нормальному розподілі представлені у вигляді середньої ± стандартної помилки середнього (М±m); для порівняння середніх двох вибірок використовували критерій Стьюдента. Оцінку відмінностей між групами при розподілі, близькому до нормального, проводилися за допомогою критерію Пірсона. Для всіх видів аналізу відмінності вважали статистично значущими при р
ДивитисяДодаткова інформація
МПК / Мітки
МПК: A61B 5/00, G01N 33/53
Мітки: постінфарктного, спосіб, типу, діабету, хронічної, ожиріння, кардіосклерозу, перебігом, факторів, хворих, серцевої, ризику, цукрового, поєднаним, оцінки, недостатності
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/8-110906-sposib-ocinki-faktoriv-riziku-khronichno-sercevo-nedostatnosti-u-khvorikh-z-poehdnanim-perebigom-postinfarktnogo-kardiosklerozu-cukrovogo-diabetu-2-tipu-ta-ozhirinnya.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб оцінки факторів ризику хронічної серцевої недостатності у хворих з поєднаним перебігом постінфарктного кардіосклерозу, цукрового діабету 2 типу та ожиріння</a>
Попередній патент: Опалювальний твердопаливний котел
Наступний патент: Інгібітор корозії металів для гідравлічних рідин
Випадковий патент: Спосіб контрацепції (варіанти) та набір, що містить антиестроген і прогестин