Спосіб хірургічного лікування прикритої перфорації стенозуючої дуоденальної виразки в комбінації з парафатеральним дивертикулом дванадцятипалої кишки

Реферат: Спосіб хірургічного лікування прикритої перфорації стенозуючої дуоденальної виразки в комбінації з парафатеральним дивертикулом дванадцятипалої кишки включає резекцію шлунка із залишенням інтактного парафатерального дивертикулу. Виконують дуоденотомію на рівні прикритої перфорації стенозуючої дуоденальної виразки. Інвагінують парафатеральний дивертикул у просвіт дванадцятипалої кишки з наступним накладенням вузлових швів на стінку дванадцятипалої кишки. Ушивають куксу дванадцятипалої кишки, виконують резекцію шлунка за Більрот-2 на довгій петлі із браунівським співустям. UA 106337 U (12) UA 106337 U UA 106337 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до хірургії, і може бути використана для хірургічного лікування прикритої перфорації стенозуючої дуоденальної виразки в комбінації із парафатеральним дивертикулом дванадцятипалої кишки. Відомим аналогом є спосіб хірургічного лікування прикритої перфорації дуоденельної виразки, що полягає у висіченні виразки, виконанні пілоропластики, видаленні дивертикулу дванадцятипалої кишки з доповненням селективною проксимальною ваготомією [1]. Аналог має ті недоліки, що у випадку розвитку прикритої перфорації, виникнення місцевого перитоніту спричиняє появлення значного набряку тканин гастродуоденальної зони та малого чіпця, у зв'язку із чим висічення перфоративної виразки з дуоденопластикою може супроводжуватися підвищеним ризиком недостатності швів у зоні дуоденопластики. Крім цього, висічення парафатерального дивертикулу може викликати ушкодження великого дуоденального (Фатерова) сосочка, розвиток жовтяниці та післяопераційного панкреатиту, що значно збільшує ризик для життя пацієнта. Найближчим аналогом до корисної моделі є спосіб хірургічного лікування прикритої перфорації стенозуючої кальозної дуоденальної виразки в комбінації з парафатеральним дивертикулом, що полягає у виконанні резекції шлунка за Гофмейстером-Фінстерером, ушиванні кукси дванадцятипалої кишки та залишенні інтактним парафатерального дивертикулу дванадцятипалої кишки [2]. Найближчий аналог має ті недоліки, що при розвитку перитоніту за умови прикритої перфорації виразки, залишення парафатерального дивертикулу може викликати кровотечу з нього в післяопераційному періоді, а також розвиток перфорації парафатерального дивертикулу та післяопераційного перитоніту. В основу корисної моделі поставлена задача створення способу хірургічного лікування прикритої перфорації стенозуючої дуоденальної виразки, який знижує ризик наступного рецидиву дуоденальної виразки, а також ризик перфорації парафатерального дивертикулу, ризик розвитку післяопераційного панкреатиту та механічної жовтяниці, ушкодження фатерова сосочка. Технічний результат забезпечить скорочення часу виконання операції з повною відсутністю чи мінімалізацією крововтрати, зменшення післяопераційних ускладнень та покращення безпосередніх результатів хірургічного лікування хворих. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб включає резекцію шлунка із залишенням інтактного парафатерального дивертикулу, згідно з корисною моделлю, виконують дуоденотомію на рівні прикритої перфорації стенозуючої дуоденальної виразки, інвагінують парафатеральний дивертикул у просвіт дванадцятипалої кишки з наступним накладенням вузлових швів на стінку дванадцятипалої кишки, ушивають куксу дванадцятипалої кишки, виконують резекцію шлунка за Більрот-2 на довгій петлі із брауновським співустям. Корисну модель виконують наступним чином. Виконують дуоденотомію на рівні прикритої перфорації стенозуючої дуоденальної виразки, інвагінують парафатеральний дивертикул у просвіт дванадцятипалої кишки з наступним накладенням вузлових швів на стінку дванадцятипалої кишки, ушивають куксу дванадцятипалої кишки, виконують резекцію шлунка за Більрот-2 на довгій петлі із брауновським співустям. Корисна модель дозволяє знизити ризик недостатності швів кукси дванадцятипалої кишки при виконанні резекції шлунка за Більрот-2, знизити ризик розвитку перфорації та кровотечі з парафатерального дивертикулу, а також ризи післяопераційного панкреатиту та механічної жовтяниці. Корисна модель пояснюється кресленням, де на фіг. 1 - виділення дванадцятипалої кишки, мобілізація її за Кохером, виділення парафатерального дивертикулу, дуоденотомія на рівні прикритої перфорації стенозуючої дуоденальної виразки, на фіг. 2 - інвагінація парафатерального дивертикулу в просвіт дванадцятипалої кишки з накладенням вузлових швів на стінку дванадцятипалої кишки, резекція шлунка, на фіг. 3 - ушивання кукси дванадцятипалої кишки, на фіг. 4 - гастроєюноанастомоз після резекції шлунка за Більрот-2 на довгій петлі із брауновським співустям. 1 - дванадцятипала кишка, 2 - прикрита перфорація дуоденальної виразки, 3 - великий дуоденальний сосочок, 4 - парафатеральний дивертикул вертикальної частини дванадцятипалої кишки; 5 - вертикальна частина дванадцятипалої кишки, 6 - інвагінований дивертикул в просвіт дванадцятипалої кишки, 7 - вузлові шви на стінку дванадцятипалої кишки; 8 - кукса дванадцятипалої кишки з накладеними швами. 1 UA 106337 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 9 - гастроєюноанастомоз, 10 - довга петля худої кишки, 11 - ентероентероанастомоз за Брауном. Корисну модель виконують наступним чином. Після лапаротомії виявляють прикриту перфорацію стенозуючої дуоденальної виразки, санують черевну порожнину, мобілізують дванадцятипалу кишку (1) за Кохером, виділяють парафатеральний дивертикул (4), перетинають дванадцятипалу кишку на рівні прикритої перфорації стенозуючої дуоденальної виразки (2), верифікують положення великого дуоденального сосочка (3) (Фіг. 1); інвагінують парафатеральний дивертикул (6) у просвіт вертикальної частини (5) дванадцятипалої кишки з накладенням вузлових швів (7) на її стінку, виконують резекцію шлунка за Більрот-2 (Фіг. 2); ушивають куксу (8) дванадцятипалої кишки (Фіг. 3); накладають гастроєюноанастомоз (9) після резекції шлунка за Більрот-2 на довгій петлі (10) із брауновським співустям (11) (Фіг. 4). Приклад конкретного виконання корисної моделі. Хворий Ф., 57 p., і.хв. № 7113, госпіталізований у клініку із приводу шлунково-кишкової кровотечі 23.05.2015 р. Захворів близько 6 годин до госпіталізації, коли з'явилися болі в животі та виникла блювота спочатку їжею, а потім з домішками крові. При ендоскопічному дослідженні на правій стінці стравохідно-шлункового переходу виявлений розрив слизової оболонки довжиною 1,5 см, вкритий коричнюватим нальотом. В дванадцятипалій кишці на задньомедіальній стінці виявлена кальозна виразка 2,0×2,5 см із кратером, вкритим фібрином та дрібними тромбованими судинами. Призначена противиразкова, гемостатична терапія, високодозна терапія інгібіторами протонної помпи, антацидні препарати. Наступні дві доби больовий синдром не був виражений, блювоти не було, однак відзначалася висока гіпертермія на вечір: 38,5-39,0 °C без ознобу. Через 4 доби після госпіталізації хворого в стаціонар виконали рентгенологічне дослідження легенів, яке не виявило ознак пневмонії, а констатувало високе стояння правого купола діафрагми з наявністю вільного газу в черевній порожнині. Ультразвукове дослідження також підтвердило вільний газ у черевній порожнині, а при рентгенологічному дослідженні констатовано відсутність надходження контрастної речовини за межі стравохідно-шлункового переходу при його контрастуванні в ділянці розриву слизової оболонки в зоні езофаго-кардіального переходу. Виявлено дивертикул 2,0-2,5 см у вертикальній частині дванадцятипалої кишки, розташований парафатерально, деформація цибулини дванадцятипалої кишки з наявністю виразкової ніші та надходження контрасту за межі просвіту дванадцятипалої кишки. Діагностована прикрита перфорація дуоденальної виразки в комбінації з парафатеральним дивертикулом вертикальної частини дванадцятипалої кишки, відсутність ознак дифузного перитоніту. 30.05.2015 р. операція - в вільній черевній порожнині випоту не має, права та ліва частки печінки підпаяні до передньої стінки шлунка та пілородуоденального переходу. Після розділення спайок та відділення нижньої поверхні правої та лівої частки печінки, поряд з нальотами фібрину на передній стінці, виявлена значна набряклість тканин антрального відділу шлунка, малого чіпця та тіла шлунка, діагностована прикрита перфорація дуоденальної виразки зі стенозуванням просвіту до 1 см. При мобілізації дванадцятипалої кишки за Кохером виявлено дивертикул вертикальної частини її розмірами 2,0-2,5 см з відносно незапаленою стінкою. Після дуоденотомії на рівні перфоративної виразки та висіченні її країв, пальпаторноверифіковано положення великого дуоденального сосочка, який розташований на відстані 0,5-0,7 см від дивертикулу вертикальної частини дванадцятипалої кишки. Висічення дивертикулу пов'язано було б із ушкодженням фатерового сосочка, тому виконана інвагінація парафатерального дивертикулу в просвіт дванадцятипалої кишки з накладенням вузлових швів на стінку дванадцятипалої кишки. Після цього ушито куксу дванадцятипалої кишки з верифікацією та контролем вільного надходження жовчі в просвіт дванадцятипалої кишки. Кукса дванадцятипалої кишки ушита трирядним швом, потім виконана мобілізація шлунка по обох кривизнах, зроблена резекція шлунка з накладенням гастро-єюноанастомозу на довгій петлі із брауновським співустям, потім за рівень гастро-єюноанастомозу та ентеро-ентероанастомозу у відвідну петлю худої кишки проведений зонд для ентерального харчування, а другий зонд - у куксу шлунка для розвантаження. Черевна порожнина дренована трьома дренажами: в правий підпечінковий та лівий піддіафрагмальний простір промивні через контрапертури у підребер'ях. Одиночний дренаж в малу миску через контрапертуру в правій здухвинній ділянці. Черевна порожнина санована, звільнена від гнійного фібрину жовтуватого кольору, ушита лапаротомна рана. Виписаний 16.06.2015 р. в задовільному стані для амбулаторного лікування. За корисною моделлю, оперований один хворий, а за найближчим аналогом - два пацієнти. Запропонований спосіб має ті переваги, що дозволяє знизити ризик розвитку недостатності 2 UA 106337 U 5 10 кукси дванадцятипалої кишки при оперативному втручанні із приводу прикритої перфорації стенозуючої дуоденальної виразки в комбінації з парафатеральним дивертикулом, знизити ризик перфорації та кровотечі з парафатерального дивертикулу, а також розвиток післяопераційного панкреатиту та механічної жовтяниці. Корисна модель може бути використана у практиці хірургічних відділень міських і обласних лікарень, центрах шлунково-кишкових кровотеч, ургентних хірургічних відділеннях обласних, районних та міських лікарень, хірургічних гастроентерологічних центрах. Джерело інформації: 1. Матяшин И.М., Глузман A.M. Справочник хирургических операций // К.: "Здоров'я". - 1979. - 312 с. 2. Шалимов А.А., Полупан В.Н. Атлас операций на пищеводе, желудке и двенадцатиперстной кишке. - М.: Медицина, 1975. - 568 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 20 Спосіб хірургічного лікування прикритої перфорації стенозуючої дуоденальної виразки в комбінації з парафатеральним дивертикулом дванадцятипалої кишки, що включає резекцію шлунка із залишенням інтактного парафатерального дивертикулу, який відрізняється тим, що виконують дуоденотомію на рівні прикритої перфорації стенозуючої дуоденальної виразки, інвагінують парафатеральний дивертикул у просвіт дванадцятипалої кишки з наступним накладенням вузлових швів на стінку дванадцятипалої кишки, ушивають куксу дванадцятипалої кишки, виконують резекцію шлунка за Більрот-2 на довгій петлі із браунівським співустям. 3 UA 106337 U Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4