Застосування водного екстрату з листя горобини звичайної як засобу з антиальтеративною дією

Реферат: Винахід належить до фармації та медицини, а саме до засобів рослинного походження з антиальтеративною дією - водного екстракту з листя горобини звичайної, і може бути використаний у комплексному лікуванні запальних захворювань з вираженою альтерацією. UA 106894 C2 (12) UA 106894 C2 UA 106894 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до фармації та медицини, а саме до засобів рослинного походження з антиальтеративною дією, і може бути використаний у комплексному лікуванні запальних захворювань з вираженою альтерацією. Запальний процес характеризується трьома етапами розвитку: ексудація, альтерація та проліферація. Відомо, що альтерація [1] - це зміна структури клітин, тканин і органів, що супроводжується порушенням їхньої життєдіяльності. Термін "альтерація" використовується у патології для позначення ушкодження тканин. Закономірності розвитку альтерації ті ж самі, що й розвитку тканинної дистрофії, некробіотичних і некротичних процесів. Альтерація може обмежуватися оборотними змінами тканин, які поступово зникають після припинення патогенного впливу, і функція клітин відновлюється. На фазу альтерації запального процесу найбільшою мірою впливають глюкокортикоїдні препарати. Проте глюкокортикоїди зазвичай пригнічують утворення кісткової речовини і посилюють резорбцію кісткової тканини, причому обидва процеси призводить до втрати кісткової маси. Взагалі, кортикостероїди (дексаметазон, преднізолон, гідрокортизон, преднікарб та ін.) мають широкий спектр побічної дії з боку всіх основних систем організму людини [2]. Останнім часом спостерігається тенденція зростання попиту на фітопрепарати, які на відміну від гормональних засобів та інших засобів синтетичного походження не мають негативного впливу на функції життєво важливих органів і систем людини, насамперед, при тривалому застосуванні, проявляючи при цьому виражену лікувально-профілактичну дію. Існує досить велика кількість препаратів з протизапальною дією, які містять екстракти рослинного походження, одержані з використанням різних екстрагентів. Окрему групу утворюють водні екстракти з рослинної сировини. Відомі водні екстракти листя евкаліпту [3], листя ліщини звичайної або граба звичайного [4], листя акації білої [5], які проявляють протизапальну активність у поєднанні з іншими видами фармакологічної активності. Зазначені засоби проявляють протизапальну активність на стані ексудації, не маючи антиальтеративної дії. Відома лікарська рослина горобина звичайна (Sorbus aucuparia) [6]. Плоди горобини використовують насамперед як полівітамінний засіб при авітамінозі. Вони входять до складу вітамінного чаю. Крім того, плоди мають в'яжучу, послаблюючу, сечогінну, жовчогінну, кровоспинну та естрогенну дії. Є також дані про те, що препарати з горобини зменшують кількість холестерину в крові й жирів у печінці, що робить їх корисними при ожирінні (Obesitas). Вважається, що сечогінні та послаблюючі властивості притаманні й препаратам з квіток рослини. Настій, відвар або сік плодів вживають при розладах травлення, гепатиті, гепатохолециститі, утрудненому жовчовиділенні, при каменях у нирках і жовчному міхурі, при явищах старечої атонії товстої й тонкої кишок, при дизентерії, геморої, маткових кровотечах у клімактеричний період, при зупинці менструацій та як протизаплідний засіб. Свіжі плоди горобини корисно вживати при атеросклерозі, гіпертонії та нирковокам'яній хворобі. Значно рідше з лікувальною метою використовують, листя горобини звичайної. Відомий водний екстракт з листя горобини звичайної у вигляді чаю, який використовують при нирковокам'яній та жовчокам'яній хворобах, а також при інших хворобах печінки [6]. З джерел інформації невідома антиальтеративна дія водного екстракту з листя горобини звичайної. Задача винаходу полягає у виявленні нового засобу рослинного походження з антиальтеративною дією. Поставлена задача вирішується шляхом застосування водного екстракту з листя горобини звичайної як засобу з антиальтеративною дією. Авторами вперше було виявлено нову неочевидну антиальтеративну дію водного екстракту з листя горобини звичайної, одержаного шляхом екстракції гарячою водою. Винахід ілюструється прикладами. Приклад 1 1,0 кг листя горобини звичайної, подрібненої до розміру часток 3-5 мм, завантажували в екстрактор. Заливали сімома літрами води очищеної та екстрагували протягом 4 годин при температурі 90 °C, зливали екстракт в приймач. Сировину екстрагували ще двічі, за таких самих умов новими порціями екстрагенту по 5 літрів. Одержані екстракти об'єднували, сировину віджимали, одержані витяжки додавали у приймач до екстракту. Сировину в екстракторі промивали 1 літром екстрагенту для змиву екстракту. Одержаний екстракт охолоджували та відстоювали протягом 10-12 годин. Потім відфільтровували від осаду та концентрували за 1 UA 106894 C2 5 10 15 20 25 30 допомогою ротаційного вакуум-випарного апарата та випарювали в вакуум-сушильній шафі до значення втрати в масі при висушуванні 22,64 %. Вихід кінцевого продукту становив 31,75 %. Одержаний водний екстракт з листя горобини звичайної, який має антиальтеративну дію. Приклад 2 Визначення антиальтеративної активності водного екстракту листя горобини звичайної проводили на білих щурах масою 210-250 г на моделі некротичних виразок, яку відтворювали введенням підшкірно 0,5 мл 9 % розчину оцтової кислоти та водночас внутрішньоочеревинно 6 % розчину декстрану в дозі 300 мг/кг [7]. Референс-препаратами були вибрані класичний антифлогістик диклофенак натрію в дозі (ЕД50) 8 мг/кг та препарат рослинного походження з доведеною протизапальною активністю кверцетин в умовно-терапевтичній дозі - 5 мг/кг. Препарати вводили внутрішньоочеревинно у лікувально-профілактичному режимі за 5 днів до моделювання патології та протягом усього досліду (25 днів) [7]. Піддослідні тварини були поділені на 4 групи: 1 група - контрольна патологія, тварини, яким вводили оцтову кислоту та декстран; 2 група - щури, які отримували водний екстракт листя горобини звичайної у дозі 100 мг/кг (умовно-терапевтична доза); 3 група - тварини, яким вводили диклофенак натрію у дозі 8 мг/кг (ЕД50); 4 група - щури, яким вводили препарат порівняння кверцетин в умовно-терапевтичній дозі - 5 мг/кг. Антиальтеративну дію оцінювали за динамікою змінення площі некротичних виразок та швидкістю їх загоєння. Отримані результати наведені в таблиці 1 та таблиці 2. Встановлено, що після введення щурам групи контрольної патології розчинів оцтової кислоти та декстрану з першої доби спостерігалось формування виразкової поверхні (відчуження некротичної тканини, у деяких випадках - виділення гнійного ексудату). На 7 добу 2 площа ранового процесу була максимальною (424,2 мм ), після чого розпочалось загоєння ран, яке тривало до завершення досліду (25 доба). Використання водного екстракту листя горобини звичайної призвело до затримки утворення ран порівняно з групою контрольної патології. Некротичні виразки спостерігались лише на 6 день після відтворення модельної патології та були достовірно меншими, ніж у тварин у групі контрольної патології. На 7 добу експерименту при застосуванні водного екстракту листя 2 горобини звичайної площа виразок складала 162,3 мм . З 7 доби дослідження в групі тварин, які отримували водний екстракт листя горобини звичайної почалось загоювання ран. Таблиця 1 Антиальтеративна активність (%) заявленого водного екстракту листя горобини звичайної у співвідношенні з препаратами порівняння на моделі некротичних виразок Групи тварин Контрольна патологія Водний екстракт листя горобини звичайної, 100 мг/кг Диклофенак натрію, 8 мг/кг Кверцетин, 5 мг/кг 35 40 10 день 13 день 16 день 20 день 25 день Середня активність % тварин із ранами, які загоїлися 0 23,3 39,5 68,9 85,9 88,1 61,1 83,3 11,9 24,2 56,5 80,3 86,1 51,8 0 16,6 31,7 65,6 76,7 88,0 55,7 40 При використанні диклофенаку натрію на 7 добу експерименту площа ран становила 428,6 2 мм . У тварин, лікованих кверцетином, площа виразок на 7 добу була максимальною і 2 становила 385,1 мм , після чого почалося загоювання ран. Активізація процесу грануляції почалася у всіх групах тварин з 16 дня. У групі, лікованій кверцетином, швидкість загоювання ран на 16 добу становила 65,6. У групі щурів, які отримували водний екстракт листя горобини звичайної, на 16-25 добу швидкість загоєння ран склала вже 68,9-88,1. Загоювання ран у групі тварин, лікованих диклофенаком, відбувалося досить повільно: швидкість загоєння ран на 16 добу становила лише 56,5, що істотно не відрізнялося від показників контрольної патології (46,4). 2 UA 106894 C2 Таблиця 2 Динаміка змінення площі та швидкість загоєння ран (V) під дією водного екстракту листя горобини звичайної, диклофенаку натрію та кверцетину на моделі некротичних виразок, М±m Групи тварин 7 доба 10 доба Площа Площа ран, ран, V 2 2 мм мм Контрольна 424,2 ± 359,8 ± патологія 48,9 68,3 (n=7) Водний екстракт листя 162,3 124,5 ± горобини ±22,1*/ 22,3*/ звичайної, **/*** **/*** 100 мг/кг (n=6) Диклофенак 428,6 ± 377,8 ± натрію, 8 52,6 44,8 мг/кг (n=6) Кверцетин, 385,1 ± 321,3 ± 5 мг/кг (n=6) 33,4* 36,4* 13 доба Площа ран, V 2 мм 16 доба Площа ран, 2 V 2 мм 20 доба Площа ран, V 2 мм 25 доба Площа ран, V 2 мм Середня швидкість (V) 308,3 227,4 ± 159,1 ± 81,4 ± 27,3 46,4 62,5 80,8 ± 34,4 39,7 8,38 5,03 46,4 98,2 ± 50,4 ± 22,9 ± 19,3 ± 23,3 32,1*/ 39,5 11,9*/ 68,9 5,9*/ 85,9 3,8*/ 88,1 **/*** **/*** **/*** **/*** 61,1 11,9 324,8 186,3 ± 84,4 ± 59,6 ± 24,2 56,5 80,3 86,1 ± 39,2 55,3* 9,7* 5,66* 51,8 16,6 263,2 132,5 ± 89,8 ± 46,3 ± 31,7 65,6 76,7 88,0 ± 34,1 20,5* 7,97* 4,86* 55,7 15,2 Примітки: 1. * - відхилення показника достовірно по відношенню до контрольної патології, р