Застосування екстракту з листя яглиці звичайної як лікувально-профілактичного засобу з гепатопротекторною дією

Застосування екстракту з листя яглиці звичайної як лікувально-профілактичного засобу з гепатопротекторною дією. (19) (21) u201101332 (22) 07.02.2011 (24) 25.10.2011 (46) 25.10.2011, Бюл.№ 20, 2011 р. (72) КОЙРО ОЛЬГА ОЛЕГІВНА, ШТРИГОЛЬ СЕРГІЙ ЮРІЙОВИЧ 3 63764 но авторами вперше експериментальним шляхом на моделі гострого токсичного ураження печінки тетрахлорметаном (ТХМ) у піддослідних тварин. Корисна модель ілюструється прикладом. Приклад. Вивчення гепатопротекторної дії екстракту з листя яглиці звичайної проводили на моделі гострого токсичного ураження печінки тетрахлорметаном (ТХМ) [8], який вводили внутрішньошлунково мишам у вигляді 50% олійного розчину дозою 10 мл/кг одноразово. За препарат порівняння вибрано силібор. Для визначення гепатопротекторної активності досліджуваний препарат та препарат порівняння вводили тваринам внутрішньошлунково у лікувально-профілактичному режимі протягом 3 днів. На третій день введення препаратів проводили за 1 годину до та через 2 години після впливу токсину. Екстракт застосовували у формі водного розчину дозою 200 мг/кг та 1 г/кг. Препарат порівняння силібор - дозою 200 мг/кг [8]. Тварини груп інтактного контролю та модельної патології одержували внутрішньошлунково питну воду в еквівалентному об'ємі. Лабораторних тварин (рандомбредні миші самці масою 15-20 г) розподілили на групи відповідно до препарату, що вони одержували, та його дози: 1. Інтактний контроль, n=10. 4 2. Модельна патологія (ТХМ), n=7. 3. Екстракт яглиці звичайної (200 мг/кг)+ТХМ, n=10. 4. Екстракт яглиці звичайної (1 г/кг)+ТХМ, n=8. 5. Силібор (200 мг/кг)+ТХМ, n=9. Через добу після введення токсину мишей декапітували під легким ефірним наркозом. Гепатопротекторну дію препаратів оцінювали за активністю трансаміназ сироватки крові. Також враховували масовий коефіцієнт печінки, що характеризував ступінь вираженості запального процесу в органі та вказував на тяжкість ураження гепатоцитів [8]. Визначення активності аланінамінотрансферази (АлАТ) та аспартатамінотрансферази (АсАТ) в сироватці крові проводилося спектрофотометричним методом, який базується на тому, що кінцеві продукти трансамінування (глютамінова та піровиноградна кислоти) реагують з динітрофенілгідразином у лужному середовищі з утворенням забарвленого комплексу. Інтенсивність забарвлення при 540 нм прямо пропорційна активності ферменту. Останню визначали за калібрувальним графіком [9]. Розраховували масовий коефіцієнт печінки (співвідношення маси органу до маси тіла тварин) [8]. Результати дослідження наведені в таблиці. Таблиця Дослідження гепатопротекторної активності екстракту з листя яглиці у тварин з тетрахлорметановою інтоксикацією Група дослідних тварин Інтактний контроль Модельна патологія (ТХМ) Екстракт яглиці звичайної (200 мг/кг)+ТХМ Екстракт яглиці звичайної (1 г/кг)+ТХМ Силібор (200 мг/кг)+ТХМ Масовий коефіцієнт печінки,% n М±m 10 5,11±0,14 7 6,74±0,37* АлАТ, ммоль/(год.·л) АсАТ, ммоль/(год.·л) n 7 7 М±m 0,11±0,017 0,40±0,002* n 7 7 М±m 0,16±0,004 0,29±0,003* 10 6,14±0,27* 6 0,33±0,013* # 10 0,22±0,003* # 8 5,94±0,27* # 5 0,35±0,002* # 7 0,20±0,008* # 9 5,95±0,27* # 5 0,34±0,014* # 9 0,21±0,004* # Примітка: * - достовірні відмінності відносно групи інтактного контролю, р