Композиція інгредієнтів фіточаю

Реферат: Композиція інгредієнтів фіточаю містить липовий цвіт, листя м'яти, плоди шипшини. Додатково містить прикореневі розетки і кошики серпухи. UA 108986 U (12) UA 108986 U UA 108986 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Корисна модель належить до фітотерапії, а саме до використання лікарських рослин, що мають біологічно активну дію антирадикальної спрямованості. Відома композиція інгредієнтів, що містить наземну частину рослин роду Serratula [Патент РФ 2484843, МПК А61K36/8962, А61K36/03, А61K36/185, А61K36/23, А61K36/28, А61K36/282, А61K36/288, А61K36/30, А61K36/31, А61K36/48, А61K36/53, А61K36/533, А61K36/55, А61K36/57, А61K36/704, А61K36/71, А61K36/73, А61K36/734, А61K36/74, А61K36/76, А61K36/80, А61K36/84, А61K36/8945, А61K36/896, А61Р9/00, опубл. 20.06.2013, Бюл. № 17], яка містить застосування рослинних компонентів. Цей лікарський збір містить квітки і листя конюшини, квітки і плоди глоду криваво-червоного, траву буркуну жовтого, траву пустирника, супліддя хмелю, траву споришу, траву підмаренника, траву жовтушника, коріння оману, листя конюшини, траву і коріння патріна скабіозолистного, листя ліщини різнолистої, траву хвоща польового, коріння діоскореї японської, траву череди трироздільної, листя леспедеці двокольорової, траву і коріння кульбаби, коріння клопогону даурського, траву пасльону чорного, насіння льону, корені та траву луносім'яника даурського, траву кохії веничної, бульби часнику, траву ллянки звичайної, листя малини, траву полину Сіверса, траву талабану польового, коріння атрактілодеса яйцевидного, листя і плоди суниці зеленої, траву зубчатки червоної, траву красоднева жовтого, листя ламінарії, плоди лимонника китайського, кору осики звичайної, траву і коріння синюхи кистистої, надземну частину кропу, траву огірочника лікарського, траву і квітки конвалії, квітки календули, траву серпухи вінценосної, траву солянки холмової, листя і квітки меліси лікарської. Недоліком є багатокомпонентність збору, наявність у складі рідкісної та дорогої сировини. Ознаками, спільними з корисною моделлю, що заявляється, є використання рослинної сировини та наявність у складі компонентів серпухи. Відома композиція фіточаю [Патент України № 15993, МПК A23F3/34. Фіточай № 39 "При застуді" / Шокарєв К.В.: заявник и патентовласник Товариство з обмеженою відповідальністю "Лікфарма "Адоніс". - № 200601441; заявл. 13.02.2006; опубл. 17.07.2006, Бюл. № 7], що містить квітки бузини чорної, квітки липи серцелистої, корені оману високого, корені солодки голої, листя м'яти холодної, листя шавлії лікарської, траву материнки звичайної, плоди ялівцю звичайного, плоди шипшини коричної, у такому співвідношенні компонентів, мас. %: квітки бузини чорної 10,3-11,5 квітки липи серцелистої 13,0-15,4 корені оману високого 11,0-12,8 корені солодки голої 10,3-11,5 листя м'яти холодної 7,7-9,0 листя шавлії лікарської 7,7-8,5 траву материнки звичайної 7,7-8,5 плоди ялівцю звичайного 8,0-10,2 плоди шипшини коричної 17,9-19,0. Недоліками є складність отримання сировини та багатокомпонентність складу. Ознаками, спільними з композицією, що заявляється, є використання рослинної сировини та наявність у складі композиції фіточаю квіток липи, листя м'яти, плодів шипшини. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити композицію інгредієнтів фіточаю, який шляхом використання доступної рослинної сировини, офіційно дозволеної для використання, та ефективного підбору співвідношення його компонентів дозволяє забезпечити комплексну дію на організм людини, позитивно впливати на антиоксидантно-антирадикальний статус організму, підвищити фізичну працездатність, імунітет, захисну стійкість до гострих респіраторних захворювань, зменшити негативний вплив від фізичного та психоемоційного виснаження, покращити емоційний стан. Поставлена задача вирішується тим, що використовують рослинну сировину прикореневих розеток і кошиків серпухи, плодів шипшини, листя м'яти, липового цвіту при такому співвідношенні компонентів, мас. %: липовий цвіт 5-10 листя м'яти 6-14 плоди шипшини 9-16 прикореневі розетки і кошики 60-80. серпухи Відмінними від аналога ознаками є використання прикореневих розеток і кошиків серпухи, плодів шипшини, листя м'яти, липового цвіту при такому співвідношенні компонентів, мас. %: липовий цвіт 5-10 листя м'яти 6-14 плоди шипшини 9-16 1 UA 108986 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 прикореневі розетки і кошики 60-80. серпухи Досягнення технічного результату - позитивний вплив на антиоксидантно-антирадикальний статус організму, підвищення фізичної працездатності, імунітету, захисної стійкості до гострих респіраторних захворювань, здійснення загального оздоровлення, зменшення негативного впливу від фізичного та психоемоційного виснаження, покращення емоційного стану, пояснюється добором компонентів фіточаю, їх кількісним співвідношенням, що забезпечує оптимальну взаємодію компонентів, при якому максимально виявляється ефект синергізму, тобто більш результативної взаємодії компонентів лікарських рослин щодо загальнозміцнюючого та оздоровлюючого впливу на організм людини. Композиція інгредієнтів фіточаю містить комплекс біологічно активних сполук, а саме: фітоекдистероїди (екдистерон), вітаміни А, С, В1, В2, В3, В6, В9, K, Р, мінеральні речовини, органічні кислоти (аргінін та ін.), флавоноїди (кверцитин, астрагалін, кампферол, гесперидин), пектини, ефірні олії, гіркоти, мікро- та макроелементи, фарнезол, слизисті та дубильні речовини, тилірозидсапоніни, які обумовлюють антирадикальну, антиоксидантну, тонізуючу, загальнозміцнюючу, імуностимулюючу, протизапальну, заспокійливу, антибактеріальну, антисептичну, жовчогінну та легку сечогінну дію. Плоди шипшини містять у великій кількості вітамін С і А, а також вітаміни В1, В2, K, Р, мінеральні речовини, органічні кислоти, флавоноїди, пектини, дубильні речовини, вміст яких обумовлює імуностимулюючу, загальнозміцнюючу, протизапальну, жовчогінну та легку сечогінну дію, а також посилюють синтез гормонів і регенерацію тканин [Лавренов В.К. Энциклопедия лекарственных растений народной медицины / В.К. Лавренов, Г.В. Лавренова. СПб.: Издательский Дом "Нева", 2003. - С. 237]. Листя м'яти містять ефірну олію, велику кількість вітаміну С, а також вітаміни А, В1, В2, В3, В6, В9, РР, дубильні речовини, органічні кислоти, флавоноїди, гіркоти, мікро- та макроелементи, які обумовлюють тонізуючу, заспокійливу, спазмолітичну, антибактеріальну та антисептичну дію [Мазнев Н.И. Энциклопедия лекарственных растений / Н.И. Мазнев. - 3-е изд., испр. и доп. - М.: Мартин, 2004. - С. 318]. Липовий цвіт містить ефірну олію, фарнезол, слизисті та дубильні речовини, флавоноїди (кверцирин, астрагалін, кампферол, гесперидин), тилірозидсапоніни, каротин, слизи, дубильні речовини, вітамін С тощо, завдяки чому липовий чай зміцнює імунну систему, має протизапальну, бактерицидну, потогінну дію, через що його рекомендується регулярно вживати з метою профілактики простудних захворювань [Мазнев Н.И. Энциклопедия лекарственных растений / Н.И. Мазнев. - 3-е изд., испр. и доп. - М.: Мартин, 2004. - С. 272]. Прикореневі розетки і кошики серпухи містять різні фітоекдистероїди [Лавренов В.К. Энциклопедия лекарственных растений народной медицины / В.К. Лавренов, Г.В. Лавренова. СПб.: Издательский Дом "Нева", 2003. - С. 192], мажорним компонентом серед яких є екдистерон (структурний аналог гормональної форми вітаміну D3), а також амінокислоту аргінін і різні флавоноїди (в основному кверцетин та його похідні). Екдистерон є потужним антиоксидантом, що обумовлює його здатність виступати інгібітором відкривання мітохондріальної пори (залежного від іонів кальцію або активних форм кисню) [Изучение антиокислительного эффекта 20-гидроксиэкдизона в модельной системе / А.И. Кузьменко, Р.П. Морозова, И.А. Николенко, Г.В. Донченко // Укр. биохим. журн. - 1999. - 71, № 3. - С. 35-38.]. Фіточай готують з рослинної сировини, зібраної та переробленої за прийнятими технологіями. Фіточай виготовляють у вигляді суміші прикореневих розеток і кошиків серпухи, плодів шипшини, листя м'яти, липового цвіту при такому співвідношенні компонентів, мас. %: липовий цвіт 5-10 листя м'яти 6-14 плоди шипшини 9-16 прикореневі розетки і кошики 60-80. серпухи Для приготування фіточаю беруть 10±0,2 г висушених прикореневих розеток і кошиків серпухи, подрібнюють їх до часток розміром не більше 5 мм, заливають 200-220 мл води та кип'ятять протягом 2-2,5 години від моменту закипання в емальованому посуді. Зливають рідину в окремий посуд. До залишків сировини додають 1,5±0,2 г подрібненого липового цвіту, 2±0,2 г подрібнених плодів шипшини, 2±0,2 г подрібнених листків м'яти, заливають 200-220 мл окропу і залишають на 12-15 годин. Екстракт відфільтровують, з'єднують обидві порції. Отриманий фіточай вживають рівними порціями за 15-20 хвилин до прийому їжі. Фіточай доцільно вживати протягом трьох тижнів поспіль, особливо у період зниження фізичної працездатності та виснаження захисних сил організму, наприклад, в осінньо-весняний період. Для уникнення 2 UA 108986 U 5 10 15 20 25 звикання організму до біологічно активних компонентів фіточаю рекомендовано робити перерви у його вживанні не менш як 3 місяці. Фіточай рекомендовано вживати особам, які займаються активною фізичною та/або розумовою працею для попередження виснаження захисних сил організму. Використання фіточаю сприяє підвищенню фізичної працездатності, покращенню імунітету та емоційного стану, нормалізації антиоксидантно-антирадикального статусу, зниженню емоційної напруги. Приклад конкретного виконання. Дослідження ефективності прийому фіточаю проводили за участю добровольців віком 20-59 років, які були поділені на 4 вікові групи. Учасники дослідження вживали цей фіточай протягом трьох тижнів з початку жовтня. Для приготування фіточаю використовували 10 г висушених подрібнених до часток розміром не більше 5 мм прикореневих розеток і кошиків серпухи, що заливали 1 склянкою холодної води та кип'ятили в емальованому посуді протягом 2,5 годин від моменту закипання. Зливали рідину в окремий посуд. До залишків сировини додавали 1,5 г подрібненого липового цвіту, 2 г подрібнених плодів шипшини, 2 г подрібнених листків м'яти, заливали 1 склянкою окропу і залишали на 12-15 годин. Екстракт відфільтровували і з'єднували обидві порції. Отриманий фіточай вживали рівними порціями тричі на день за 20 хвилин до прийому їжі. Фіточай вживали три тижні підряд протягом осінньо-весняного періоду. Для порівняння були сформовані відповідні контрольні групи, з раціону учасників яких були виключені речовини вузьконаправленої адаптогенної, антиоксидантної та імуностимулюючої дії. За допомогою субмаксимального тесту PWCno була визначена загальна фізична працездатність. Інтенсивність розвитку нітрозативного стресу оцінювали, визначаючи сумарну . -1. -1 активність конститутивних синтаз оксиду азоту (cNOS=eNOS+iNOS, пікомоль хв мг білка) та . -1. -1 активність індуцибельної синтази оксиду азоту (iNOS, пікомоль хв мг білка). Дані дослідження, наведені у таблиці, свідчать, що прийом фіточаю усіма учасниками експериментальних груп сприяв підвищенню фізичної працездатності щонайменше на 10 %. Таблиця Показники фізичної працездатності та активності синтаз оксиду азоту Вік, роки Синтаза оксиду азоту . . -1. Конститутивна, пмоль хв Індуцибельна пмоль хв мг 1. -1 1 мг білка білка Після До Після До Після вживання вживання вживання вживання вживання Експериментальні групи 16,2±0,54** 32,34±3,12 41,32±3,02* 11,32±1,09 8,32±0,95* 15,05±0,48* 28,35±2,18 35,36±2,08* 13,83±1,07 10,69±0,96* 14,56±0,21* 22,32±1,66 28,12±2,15* 19,82±1,41 15,39±0,85** 13,1±0,29* 15,73±1,36 19,97±0,93** 26,23±0,71 22,14±1,65* Контрольні групи Через 3 тижні Початок Через 3 тижні Початок Через 3 тижні 14,08±0,38 32,56±2,94 31,51±2,48 10,84±1,12 10,98±1,34 12,54±0,51 27,93±2,36 27,59±2,11 13,42±0,69 14,12±0,58 11,05±0,42 23,01±1,34 22,89±1,20 19,00±1,06 19,42±1,26 11,79±0,32 16,12±1,21 15,15±1,51 26,91±0,64 27,41±0,89 Фізична працездатність, . -1. -1 кгм хв кг До вживання 20-29 30-39 40-49 50-59 14,32±0,32 13,48±0,48 12,86±0,65 12,02±0,39 Вік, роки 20-29 30-39 40-49 50-59 Початок 14,28±0,26 13,84±0,73 11,98±0,56 11,83±0,42 Примітки: 1. * - різниця достовірна (р