Спосіб лікування ран

Реферат: Спосіб лікування ран передбачає застосування засобу, що містить фулерен С 60. Фулерен С60 застосовують в концентрації 34,7 М у вигляді водного колоїдного розчину, який вводять системно в дозі 0,5 мг/кг маси тіла, протягом 5 днів щодня. UA 111022 U (12) UA 111022 U UA 111022 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії, і стосується фармакологічних способів стимуляції регенерації шкіри. Відомий спосіб лікування ран з використанням препарату Солкосерил, який вводять в/м або в/в по 2-4 мл в день, і одночасно місцево наносять у вигляді 20 % гелю і/або 5 % мазі курсом 4-8 тижнів [1]. Недоліком способу є можливість виникнення алергічних реакцій через те, що препарат містить депротеїнізований гемодіалізат з крові телят. Крім того існує небезпека зараження вірусами через кров, тому є необхідність додаткового застосування антибіотиків з метою профілактики мікробного зараження. Найбільш близьким до заявленого є спосіб лікування ран з використанням гідрогелевого покриття, що містить гідрофільну тканинну основу - 5,6-6,4 %, фулерен С60-0,1-1,0 %; антимікробний компонент - 1,0-5,0 %; антиферментний і гемостатичний компоненти - 2,0-5,0 %, некролітичний компонент - 5,0-10,03 %, а також акрилову кислоту і акриламід зі зшиваючим агентом персульфатом амонію - 46,8-51,5 % [2]. Недоліком способу є те, що до складу покриття входять акриламід і акрилова кислота, які мають токсичну дію на людину і тварин [3]. При використанні таких ранових покриттів існує висока імовірність розвитку алергічних реакцій і побічних ефектів. Крім цього спосіб не має широкого застосування через дорожнечу покриття, яка пов'язана із високозатратними процесами одержання розчинного полімеру, який містить суміш желатину і полі-N-вінілпіролідону. В основу корисної моделі поставлена задача розробити такий спосіб лікування ран, який би забезпечив можливість знизити імовірність виникнення побічних ефектів і алергічних реакцій. Ця задача вирішується тим, що в способі лікування ран, який передбачає застосування засобу, що містить фулерен С60, згідно з корисною моделлю, фулерен С60 застосовують в концентрації 34,7 μМ у вигляді водного колоїдного розчину (С 60ФВР), який вводять системно в дозі 0,5 мг/кг маси тіла протягом 5 днів, щодня. Заявлений спосіб дає можливість знизити імовірність виникнення побічних ефектів і алергічних реакцій, оскільки фулерен С60 в концентрації 34,7 μМ є нетоксичним [4]. Фулерен С 60 в концентрації 34,7 μМ не утворює комплексів із солями в водно-сольовому середовищі, що дозволяє вводити його системно [5]. Заявлений спосіб забезпечує ефективне лікування ран і при цьому є більш доступним для використання, тому що не потребує використання дорогого засобу. Приклад здійснення способу Дослідження проводили на щурах "Сфінкс" (вік 12 місяців, 70 тварин). Рани моделювали на латеральній поверхні стегна, використовуючи кріоаплікатор, охолоджений до температури рідкого азоту (діаметр робочої поверхні - 10 мм). Тривалість кріовпливу становила 120 с Тварин поділяли на 2 групи. У контрольній групі (КГ) щурам вводили внутрішньочеревно фізіологічний розчин (0,9 % NaCl). В експериментальній групі (ЕГ) щурам вводили С 60ФВР системно (внутрішньочеревно) в концентрації 34,7 μМ, в курсовій дозі 0,5 мг/кг маси тіла тварини. Ін'єкції починали з дня моделювання кріоушкоджень, щодня по 0,1 мг/кг маси тіла, протягом 5 днів. Після лікування ран проводили моніторинг рівня перекисних процесів за вмістом ТБКактивних продуктів (ТБК АП) в шкірі і сироватці крові щурів і оцінку гістоморфологічної картини методом фарбування з гематоксилін-еозином і за Ван-Гізон, на 7, 14 і 21 добу лікування. Результати наведені в таблиці і на Фіг. 1-6. На Фіг. 1 і Фіг. 2 (забарвлення гематоксилін-еозином) показано шар демаркаційного лейкоцитарного валу з прилеглим шаром некротичних змінених тканин (шар вторинного некрозу) на 7 добу лікування. У тварин КГ (Фіг. 1) і ЕГ (Фіг. 2) краї ран мали досить чіткий контур. Було відзначено також формування струпа темно-багряного кольору. Клітинну інфільтрацію було представлено значною кількістю лейкоцитів і незначною кількістю макрофагів, лімфоцитів і клітин фібробластичного диферону різного ступеня зрілості. На Фіг. 4 показано активний процес загоєння ран у тварин, яким вводили фулерен С60, без ознак набряку і запалення по краях рани на 14 добу лікування. На Фіг. 3 по краях ран відзначено незначне запалення. Відмінності в зовнішньому вигляді ран були максимально вираженими. Показано будову ранового дефекту: фрагменти некротизованих тканин, демаркаційний лейкоцитарний вал, некротичні зміни тканин (зона вторинного некрозу), виражений шар грануляційної тканини. Щодо аналізу шарів ранового дефекту, то було встановлено, що процеси загоєння ранового дефекту в КГ протікали повільніше у порівнянні з ЕГ. На Фіг. 5 відзначено рановий дефект в КГ, який має багатошарову будову на 21 добу (забарвлення пікрофуксином за ван Гізоном). На Фіг. 6 показано повну епітелізацію ранового дефекту в ЕГ, заповнення порожнини грануляційною тканиною, нижче якої розташований шар дозріваючої сполучної тканини. На Фіг. 5 показано потовщення епітеліального пласта в КГ, який 1 UA 111022 U 5 10 15 20 утворював акантотичні розростання в підлеглу тканину. На Фіг. 6 візуалізовано повну епідермізацію зони регенерату в ЕГ. В епітеліальному шарі було визначено поверхневі і глибокі акантотичні розростання. Більшу кількість макрофагів, лімфоцитів і клітин фібробластичного диферону було виявлено в грануляційній тканині в ЕГ у порівнянні з КГ протягом всіх експериментальних термінів. Також було показано, що вміст судинного компонента в грануляційній тканині на всіх експериментальних термінах в групі з введенням фулерену С 60 у порівнянні з КГ призводило до поліпшення трофіки в грануляційній тканині і, отже, до прискорення темпів загоєння ранового дефекту. Про це свідчить також і нормалізація перекисних процесів в сироватці крові і шкірі щурів в ЕГ на 14 і 21 добу лікування (табл.). Рівень перекисних процесів в сироватці і шкірі щурів в КГ на 7 добу лікування був збільшений в 1,70 і 2,91 разу, відповідно, в порівнянні з результатами, отриманими в ІГ. На 14 добу лікування досліджуваний показник у сироватці і шкірі тварин був підвищений в 2,59 і 1,52 разу, відповідно, у порівнянні з таковими в ІГ. На 21 добу лікування вміст ТБК-АП в сироватці і шкірі тварин статистично значимо підвищився в 1,42 і 2,32 разу, відповідно, в порівнянні з результатами, отриманими в ІГ. При цьому в групі з введенням фулерену С 60 вже на 7 добу лікування спостерігались статистично значущі відмінності у порівнянні з результатами КГ. Так, на 7 добу лікування в ЕГ рівень ТБК-АП в шкірі тварин був нижче в 1,56 разу, ніж в КГ. На 14 і 21 добу лікування досліджуваний показник у сироватці і шкірі щурів в ЕГ не мав статистично значущих відмінностей в порівнянні з показниками у інтактних тварин. При цьому на 14 і 21 добу лікування рівень ТБК-АП в ЕГ був статистично значимо нижчим у порівнянні з показниками, отриманими в КГ, що свідчить про нормалізацію перекисних процесів і повну епітелізацію ранового дефекту. При цьому, використання фулерену С60 у відповідній концентрації не викликало алергічних реакцій і побічних ефектів у експериментальних тварин дослідженої групи. Таблиця Вплив С60 ФВР на вміст ТБК АП в шкірі і сироватці крові щурів Строк спостерігання, доба шкіра, нмоль/г тканини сироватка крові, нмоль/мл Група тварин ІГ 7 14 21 ІГ 7 14 21 ІГ 4,05±0,73 5,13±0,50 КГ 1,79±1,77* 10,48±1,67* 9,39±0,71* 8,71±0,49* 7,82±0,58* 7,26±0,57* ЕГ 7,56±0,81*# 4,60±0,69#& 4,19±0,58# 7,89±0,44* 5,82±0,90#& 5,12±0,42# Примітка: Р