Спосіб лікування хворих на артеріальну гіпертензію з супутнім хронічним обструктивним захворюванням легень

Реферат: Спосіб лікування хворих на артеріальну гіпертензією з супутнім хронічним обструктивним захворюванням легень, який здійснюють шляхом призначення медикаментозної терапії. В якому призначають іАПФ фозиноприл 10 мг/добу, БАБ небіволол 10 мг/добу і статин аторвастатин 20 мг/добу протягом 24 тижнів. UA 113132 U (54) СПОСІБ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ З СУПУТНІМ ХРОНІЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕНЬ UA 113132 U UA 113132 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до терапії і може бути використана для лікування хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) поєднану з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ). АГ сьогодні залишається одним з найбільш поширених серцево-судинних захворювань. АГ і ХОЗЛ синергічно впливають одна на одне, що призводить до значного підвищення загальної захворюваності і смертності. На сьогодні накопичені дані, що довгострокове застосування -адреноблокаторів (ББ) сприяє поліпшенню загального виживання пацієнтів з ХОЗЛ і супутніми ССЗ (АГ, ІХС та СН), погіршення перебігу яких підвищує ризик загострення ХОЗЛ. Відомий спосіб лікування артеріальної гіпертензії у хворих з супутнім хронічним обструктивним захворюванням легень (Смоляний О.П., Гонта І.А., Макарова Л.О., Новосьолова Ю.Г., Чернявський В.Г. Ефективність лікування артеріальної гіпертензії у хворих на хронічні запальні захворювання, що супроводжуються бронхообструктивним синдромом/Медицина сьогодні. №33(234). 2008. - С. 36-42.) включає застосування Амлоділу для лікування артеріальної гіпертензії у дозі 5-10 мг на добу з періодом спостереження 10-12 діб. Але цьому способу притаманно ряд недоліків, а саме, монотерапія у хворого з супутніми захворюваннями не дозволяє цілодобово контролювати артеріальну гіпертензію, а отже і ризик серцево-судинних ускладнень. Також для його застосування необхідно проводити моніторинг показників центральної гемодинаміки та тиску в легеневій артерії, що спричиняє додаткові матеріальні затрати, крім того, застосування антагоністів кальцію тривалий час може спричинити зміни тонусу судин малого кола кровообігу. Найближчим аналогом до запропонованого є спосіб лікування артеріальної гіпертензії у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень відповідно до рекомендації експертів Українського товариства кардіологів, що включає призначення антигіпертензивних препаратів першої лінії лікування АГ: діуретиків, -блокаторів (БАБ), інгібіторів ангітензинперетворюючого ферменту (ІАГТФ), антагоністів рецепторів ангіотензину II (АНАИ) та антагоністів кальцію (АК) (Рекомендації Української асоціації кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії. К. - 2004. - 83 с). Однак відомий спосіб лікування має недостатню ступінь ефективності при терапії хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень, обумовлену побічними реакціями вказаних груп препаратів, оскільки лікарські препарати, які застосовуються для лікування одного захворювання, можуть негативно впливати на клінічний перебіг іншого. Так, призначення -блокаторів у хворих з бронхіальною обструкцією є небезпечним. Навіть високо селективні препарати цієї групи можуть призвести до посилення легеневої недостатності. Антагоністи кальцію короткої дії мають властивості викликати тахікардію і провокувати затримку рідини, збільшуючи набряки. Діуретики здатні погіршувати реологічні властивості крові за рахунок її згущення та підвищення гематокриту, порушувати електролітний баланс, що може негативно впливати на перебіг ХОЗЛ. Використання інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ) що мають доведений гіпотензивний, кардіонефропротекторний ефект, викликає не тільки пригнічення ренінангіотензинової системи (перетворення ангіотензину-І в ангіотензин-ІІ), а й накопичення брадикініну, що має прозапальний ефект з розвитком гіперергічного запалення, внаслідок порушення метаболізму брадикініну вони можуть підсилювати кашель та підвищувати реактивність бронхів, що обмежує їх застосування у хворих на ХОЗЛ. Зазначені препарати здійснюють недостатній вплив на ендотеліальні, судинні та метаболічні порушення у хворих з коморбідною патологією. Тому при лікуванні хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень необхідно особливо обережно та ретельно підбирати гіпотензивну терапію для цієї категорії пацієнтів з урахуванням можливих побічних реакцій вказаних груп препаратів та впливу ендотеліальні, судинні та метаболічні порушення. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу лікування хворих на артеріальну гіпертензією з супутнім хронічним обструктивним захворюванням легень, в якому за рахунок зміни схеми лікування, досягається вплив на основні механізми виникнення та перебігу коморбідної патології. Поставлена задача вирішується в способі лікування хворих на артеріальну гіпертензією з супутнім хронічним обструктивним захворюванням легень, який здійснюють шляхом призначення медикаментозної терапії, згідно з корисною моделлю, призначають ІАПФ фозиноприл 10 мг/добу, БАБ небіволол 10 мг/добу і статин аторвастатин 20 мг/добу протягом 24 тижнів. Терапія БАБ призводить до поліпшення прогнозу у пацієнтів з ХОЗЛ незалежно від наявності у них ССЗ за рахунок зменшення вираженості запального процесу в легенях, 1 UA 113132 U 5 10 15 20 25 30 35 поліпшення толерантності до фізичного навантаження, позитивного впливу на ЛГ. Довгострокова комбінована антигіпертензивна терапія фозиноприлом, небівололом та аторвастатином сприяє зниженню артеріального тиску і нормалізації його добового профілю та потенціює регресію патологічного ремоделювання серця і резистивних судин. Небіволол являє собою -адреноблокатор 3-го покоління, який здійснює високоселективну блокаду 1-адренорецепторів та викликає вазодилатацію за рахунок висвободження оксиду азоту. Позитивні ефекти від застосування небівололу в якості антигіпертензивного засобу не супроводжується звичайними для -адреноблокаторів небажаними явищами. Аторвастатин (20 мг на добу), надає виражений коригуючий вплив на показники ліпідного профілю, системного запалення та вазодилатаційної функції ендотелію, як наслідок призводить до зниження активності нейрогормонів, так і вираженої імунотропної дії. З точки зору патогенетичних механізмів судинного запалення, загальних для АГ, АС і ХОЗЛ, комбінація антигіпертензивних препаратів з переважним гіпотензивним ефектом за рахунок блокади РААС з блокатором симпатоадреналової системи (САС) і потужним донатором оксиду азоту плюс препарат, який впливає на ліпідний спектр і ХСЗ, є найбільш доцільною, тому що широкий спектр взаємодоповнюючих ефектів комбінованої терапії фозіноприлом, небівололом і аторвастатином роблять патогенетично обґрунтованим їх використання у пацієнтів з АГ в поєднанні з ХОЗЛ. Комбіноване застосування ІАПФ фозиноприлу (10 мг на добу) і небівололу (5 мг на добу) супроводжується регресом патологічного ремоделювання серця та уповільненням прогресування СН. Спосіб, що заявляється, здійснюють таким чином. У схему лікування хворих з АГ у поєднанні з ХОЗЛ та СН І і II ст. включають комбінацію фозіноприлу (10 мг на добу), небівололу (5 мг на добу), що дозволяє знижувати показники серцево-судинного ремоделювання, нормалізувати ДМАТ і попереджати розвиток СН, а також аторвастатину (20 мг на добу). Приклад. Хвора М., 48 років. DS: Гіпертонічна хвороба II, 2 ст. ХОЗЛ І, ст. ремісії. ДН І. При надходженні у стаціонар скарги на кашель з виділенням незначної кількості серозно-жовтого харкотиння, задишка під час руху, слабкість, пітливість. Рентгенографічно: емфізема легень. Об'єктивно: ЧДР у спокої - 19 в 1 хв. Перкуторний звук легеневий. Аускультативнопослаблене дихання. Тони серця помірно приглушені, ЧСС - 82 уд. в 1 хв. Живіт м'який, безболісний. Було призначено лікування: фозиноприл 10 мг/добу, небіволол 10 мг/добу і аторвастатин 20 мг/добу протягом 24 тижнів. Показники Еритроцити, 10*12/л Лейкоцити, 10*9/л Лімфоцити, 10*9/л / п/я Моноцити, 10*9/л / э ШОЕ, мм/год. КП Гемоглобин, г/л Креатинін, мкмоль/л Глюкоза СКФ До лікування 3,7 5 23/62 4/0 12 1.0 139 63 3.9 98 Після лікування 3,7 5 23/62 4/0 12 1.0 139 63 3.9 98 До лікування 0.31 1.95 0.84 0.99 13.5 138.4 2.94 5.41 4.85 48.5 Після лікування 0.31 1.98 0.87 0.98 13.3 138.4 2.92 3.09 4.9 48.2 БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ Показники RSNO ммоль/л NOS синтази ммоль/хв-мг білка eNOS ммоль/мин-мг білка iNOS ммоль/мин-мг білка ЕТ-1, мг/мл ФВ, % СРП, мг/л TNF-, пг/мл МДАмк АОА % 2 UA 113132 U ПОКАЗНИКИ ЛІПІДНОГО ПРОФІЛЮ Показники ЗХС ммоль/л ТГ ХС ЛПВЩ ммоль/л ХС ЛПНЩ ммоль/л ХС ЛПДНЩ ммоль/л ІА од ЛПа г/л Апо-В г/л Апо А-1 г/л 5 до лікування 6.95 1.97 1.35 4.57 0.99 3.15 0.49 0.90 1.30 після лікування 4.87 1.81 1.52 3.09 0.99 2.40 0.49 1.03 1.14 до лікування 147 146 136 87 89 74 60 57 62 14 15 14 13 12 11 після лікування 121 124 109 67 76 60 54 48 49 13 12 11 12 11 9 до лікування 64 87 1,36 після лікування 64 87 1,36 До лікування 38.93 32.74 50.49 120.91 43.76 72.16 147.84 11.76 11.73 0.48 48.73 26.95 57.63 21.43 Після лікування 38.90 32.72 50.46 120.89 43.76 72.16 147.85 11.76 11.73 0.48 48.70 26.93 57.63 21.43 МОНІТОРУВАННЯ AT Показники САТ/добове мм рт.ст. САТ/денне мм рт.ст. САТ/нічне мм рт.ст. ДАТ/добове мм рт.ст. ДАТ/денне мм рт.ст. ДАТ/нічне мм рт.ст. ПАТ/добове мм рт.ст. ПАТ//денне мм рт.ст. ПАТ/нічне мм рт.ст. ВСАТ/добове мм рт.ст. ВСАТ/денне мм рт.ст. ВСАТ/нічне мм рт.ст. ВДАТ/добове мм рт.ст. ВДАТ/денне мм рт.ст. ВДАТ/нічне мм рт.ст. СПІРОМЕТРІЯ ЖЄЛ ОФВ1 IT 10 ЕХОКАРДІОГРАФІЯ Показники ЛП, мм КСР лш, мм КДР лш, мм КДО лш, мл КСО лш, мл ФВ, % 2 IMM лш, г/м ТЗС лш, мм ТМШП, мм ВТС лш КДО пш, мл КСО пш, мл ФВ пш, % СрТЛА, мм рт.ст. 3 UA 113132 U ДІАСТОЛІЧНА ФУНКЦІЯ Показники Є-хвиля (максим, швидкість швидкого діаст. наповнення) А-хвиля (максим, швидкість, повільн. діаст. наповнення) Є/А DT,ms (ізоволюмічний час сповільнення) lVRT,ms (ізоволюмічний час розслаблення ЛШ) 5 10 До лікування Після лікування 73.54 73.54 76.08 76.01 0.97 194.61 0.97 194.65 98.56 98.51 Після проведеного лікування стан значно покращився. Комбінація фозиноприлу з небівололом і аторвастатином призводить до більш вираженої динаміки показників запального і метаболічного статусу: статистично значущого зменшення в сироватці рівня прозапальних маркерів (ФНП-, СРП), маркерів ендотеліальної дисфункції і ендотелій залежної вазодилатації (МАУ, ЕЗВД, ТІМ), ХЛПДНЩ і ХЛПНЩ, підвищення ХЛПВЩ, АПО В, нормалізації показників ДМАТ, ремоделювання ЛШ і ПШ, і, як наслідок, до більш вираженого регресу патологічного ремоделювання серця у хворих з ХСН, зумовленою АГ і ХОЗЛ. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 Спосіб лікування хворих на артеріальну гіпертензією з супутнім хронічним обструктивним захворюванням легень, який здійснюють шляхом призначення медикаментозної терапії, який відрізняється тим, що призначають іАПФ фозиноприл 10 мг/добу, БАБ небіволол 10 мг/добу і статин аторвастатин 20 мг/добу протягом 24 тижнів. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4