Спосіб лікування вторинних кардіоміопатій у дітей та підлітків на фоні синдрому вегетативної дисфункції

Реферат: Спосіб лікування вторинних кардіоміопатій у дітей та підлітків на фоні синдрому вегетативної дисфункції включає застосування засобів традиційної базової терапії та метаболічних засобів. Як метаболічний засіб призначають пероральне використання комбінованого препарату ритмокор у капсулах, за 10-15 хвилин до вживання їжі, запиваючи їх невеликою кількістю води, дітям від 3 до 6 років по 1 капсулі 2 рази на добу, дітям 6-12 років по 1 капсулі 3 рази на добу. При досягненні терапевтичного ефекту (через 5-7 діб) дозу препарату зменшують до прийому 1 капсули 2 рази на добу протягом часу достатнього для одержання позитивного ефекту. UA 114639 U (12) UA 114639 U UA 114639 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до педіатрії та кардіології, і може бути використана у широкій медичній практиці для лікування та корекції вегетативних та гемодинамічних порушень, що виникають у дітей і підлітків на тлі синдрому вегетативної дисфункції. Вторинні (метаболічні) кардіоміопатії - це захворювання серцевого м'яза відомої етіології або пов'язані з ураженням інших органів, в основі яких порушення біоенергетичних реакцій, тобто порушення процесів метаболізму в міокарді. За даними МОЗ України, зазначена патологія зустрічається у 12-25 % дітей шкільного віку і має тенденцію до збільшення, тому питання своєчасного і адекватного лікування вторинної кардіоміопатії у дітей, на сьогодні, залишається актуальною (Казак С.С. Вторичные кардиомиопатии у детей и подростков: взгляд на проблему // Новости медицины и фармации. - 2005. - № 6 (166)). На сучасному етапі проблема серцево-судинних захворювань посідає головне місце в медицині у зв'язку зі значною їх поширеністю і високою смертністю, спричиненою ними. Як показано в численних клінічних й епідеміологічних дослідженнях, одне з перших місць у структурі серцево-судинних захворювань у дітей на сучасному етапі займають порушення серцевого ритму (М.О. Школьнікова, 2011; О.П. Нагорна Н.В., 2012, С.П. Кривопустов, 2012). Зростання серцево-судинної захворюваності в дітей обумовлене насамперед збільшенням захворюваності на незапальні ураження серця, а саме на вторинну (метаболічну) кардіоміопатію (ВКМП). У цієї категорії хворих потенційно може формуватися стан прогресуючого ураження серцевого м'яза з подальшою інвалідизацією в дорослому віці (Волосовець О.П. Сучасні досягнення та проблеми дитячої кардіоревматологічної служби України // Здоров'я дитини. - 2006. - № 1. - С. 9-14). Синдром вегетативної дисфункції (СВД) - це поліетіологічний синдром, що характеризується дисфункцією вегетативної (автономної) нервової системи (ВНС) і функціональними (тобто неорганічними) порушеннями з боку практично всіх систем організму. Він є одним з найбільш поширених патологічних станів серед усієї соматичної патології дитячого віку та за своєю поширеністю поступається лише ГРВІ. Останнім часом спостерігається збільшення поширеності вегетативних дисфункцій серед дітей, що можна пов'язати з погіршенням екологічної ситуації, збільшенням навантаження в школі, зменшенням кількості дітей, які тренуються в спортивних секціях, та іншими подібними причинами. До того ж у 33,3 % дітей вегетативні порушення, незважаючи на проведене лікування, зберігаються впродовж багатьох років, а у 17-20 % дітей можуть прогресувати, спричиняючи розвиток тяжких соматичних захворювань. Поширеність вегетативних розладів, за даними деяких авторів, становить від 20 до 56 % від усіх захворювань дитячого віку. Найчастіше симптоми вегетативної дисфункції спостерігаються у підлітків; їхня частота в популяції хлопчиків, за даними різних авторів (Вейн A.M., 2000; Майданник В.Г, Хайтович, 2010; Квашніна, 2012) коливається від 54,6 до 72,6 %, а серед дівчаток від 62,4 до 78,2 %, що зумовлено пубертатною гормональною перебудовою організму, напруженням функціонування різних органів і систем та значним розумово-фізичним навантаженням. У результаті вегетативної дисфункції порушується іннервація внутрішніх органів, що сприяє розвитку функціональних кардіопатій, аритмій, судинних дисфункцій (за гіпо- й гіпертонічним типом) тощо. Питання порушення ритму серцевої діяльності є найбільш складним у клінічній кардіології дитячого віку, що обумовлене багатогранністю механізмів етіопатогенезу, складністю діагностики аритмій у дітей, недостатньою вивченістю питань терапії та перебігу аритмій в дитячому віці. Одним із поширених порушень ритму серця в дитячому віці, що супроводжується великим числом ускладнень і, на відміну від інших видів аритмій, нерідко призводить до виражених порушень кардіогемодинаміки, є пароксизмальні тахікардії. Із них пароксизмальні суправентрикулярні тахікардії (ПСТ) - частий і клінічно значимий вид аритмії, що може супроводжуватися аритмогенним колапсом і серцевою недостатністю. Пароксизмальна суправентрикулярна тахікардія - різновид тахікардій, що належать до групи гетеротопних (ектопічних) порушень ритму та характеризується раптовим виникненням прискореного серцевого ритму тривалістю від декількох секунд до кількох годин (рідше днів), має специфічні ознаки на ЕКГ та закінчується раптовою нормалізацією частоти скорочень (Приходько B.C., Сенаторова Г.С. та ін. Діагностика та лікування дітей з порушеннями серцевого ритму. Метод, рекомендації. - Харків, 2003.; Майданник В.Г. Вегетативні дисфункції у дітей (патогенетичні механізми та клінічні форми) /В.Г. Майданник // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1998. - № 4. - С. 5-11). Розвиток дисметаболічних процесів у міокарді, що первинно веде до формування вторинних кардіоміопатій, при синдромі вегетативних дисфункцій є доведеним фактом. Тому регресія дисметаболізму серцевого м'язу у разі наявності вегетативних дисфункцій у дітей та підлітків є одним з головних завдань лікарів-педіатрів та фахівців-кардіоревматологів. 1 UA 114639 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 У всіх дітей із вегетативними дисфункціями, незалежно від клінічних варіантів перебігу, виявляється "синдром загальної дезадаптації" у вигляді підвищеної втомлюваності, зниження фізичної активності, підвищення чутливості до зміни погодних умов, млявості, зниженої працездатності, погіршення пам'яті, зміни чутливості адренорецепторного апарату судин та серця. Відомі способи комплексного медикаментозного лікування порушень метаболічних процесів в серцевому м'язі (Комаров Ф.И. Диагностика и лечение внутренних органов. - М.: Медицина, 1998. - Т.1. - С. 35; Глебова Л.П., Чернобельская І.Ю.; Стан кардиогемодинаміки у дітей з гіпертрофічною кардіоміопатісю // ПАГ. - 1999, № 4, С. 80, Галенко-Ярошевський П.А., Чекман И.С., Горчакова Н.А. Очерки фармакологии метаболитных средств. - М.: Медицина, 2002. - 280 с.). Відомий спосіб лікування метаболічних кардіоміопатій у дітей з вегетативною дисфункцією шляхом лікарської терапії, який відрізняється тим, що як лікарський препарат використовують аурокард перорально по 10 капель 3 рази в день за 30 хвилин до чи після їжі протягом 6 тижнів (Пат. 53147 А, Україна, МПК А61Р 9/04, А61К 35/00. Спосіб лікування метаболічної кардіоміопатії у дітей з вегетативною дисфункцією / Автори: Бережний В.В., Кравцов П.Я., Островерхова М.М. (UA); заявник Донецький Державний медичний університет ім. М. Горького (UA) - № 2002032314; заявл. 25.03.2002; опубл. 15.01.2003, бюл. № 1). Відомий спосіб лікування синдрому вегетативних дисфункцій з використанням метаболічних препаратів, наприклад Гліциседу-КМП (гліцину), виявляє стресопротекторну, антистресову і ноотропну дію у цих хворих (Казак С.С., Третьякова О.С., Віленський А.Б., Журба Н.М., Солдатова О.В. "Патогенетично спрямована корекція функцій серця при вторинній кардіоміопатії у дітей та підлітків". - Современная педиатрия. - 2007. - № 1 (14). - С. 89-93). Недоліком цього способу лікування є те, що ці препарати викликають підвищення активності симпатичної ланки вегетативної нервової системи у дітей з симпатикотонією. Найбільш близьким до запропонованого є спосіб лікування вторинних кардіоміопатій у дітей та підлітків на тлі синдрому вегетативних дисфункцій, що включає застосування засобів традиційної базової терапії та метаболічного препарату "Танакан" із розрахунку 3 мг/кг маси тіла в 2-3 прийоми під час або одразу після їжі протягом 30 діб. (Пат. 28207, Україна, МПК А61К 31/195. Спосіб лікування вторинних кардіоміопатій у дітей та підлітків на тлі синдрому вегетативних дисфункцій / Винахідники: Казак С.С.; Третьякова О.С.; Заявник: Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (UA). - № u200709368; заявл. 17.08.2007; опубл. 26.11.2007, бюл. № 19). Проте відомий спосіб має недостатній ступінь ефективності обумовлений тим, що використання Танакану в дозах достатніх для одержання позитивного ефекту, нерідко, негативно впливає на функцію шлунково-кишкового тракту, викликаючи нудоту, біль у животі, діарею, головний біль та алергічні реакції на шкірі: подразнення, висипи, свербіж, набряки. В основу корисної моделі поставлена задача розробити спосіб лікування вторинних кардіоміопатій у дітей та підлітків на фоні синдрому вегетативних дисфункцій, шляхом удосконалення відомого, досягти оптимізації лікування за рахунок підбору лікарських засобів з широким спектром дії у фізіологічно збалансованих співвідношеннях, та з мінімальною побічною дією, вживання яких забезпечило б комплексну дію на ключові ланцюги патогенетичних механізмів розвитку патології, досягти зменшення проявів порушень ритму серцевої діяльності та підвищення ступеню ефективності лікування. Поставлену задачу вирішують створенням способу лікування вторинних кардіоміопатій у дітей та підлітків на фоні синдрому вегетативної дисфункції, що включає застосування засобів традиційної базової терапії та метаболічних засобів, який, згідно з корисною моделлю, відрізняється тим, що як метаболічний засіб призначають пероральне використання комбінованого препарату ритмокор у капсулах, за 10-15 хвилин до вживання їжі, запиваючи їх невеликою кількістю води, дітям від 3до 6 років по 1 капсулі 2 рази на добу, дітям 6-12 років по 1 капсулі 3 рази на добу, при досягненні терапевтичного ефекту (через 5-7 діб) дозу препарату зменшують до прийому 1 капсули 2 рази на добу протягом часу достатнього для одержання позитивного ефекту. РИТМОКОР комбінований препарат, який проявляє метаболічну, антиоксидантну, мембраностабілізуючу та антиаритмічну дію. Метаболічна активність РИТМОКОРУ обумовлена активацією окисно-відновних ферментів клітин, підвищенням рівня аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ) та креатин фосфату. Вказані ефекти препарату сприяють оптимізації функціонування іонних насосів клітин. Одним із механізмів впливу РИТМОКОРУ на клітини в умовах ішемії та гіпоксії є пригнічення інтенсивності процесів вільно-радикального окислення білків та перекисного окислення ліпідів. Застосування препарату при станах, пов'язаних з 2 UA 114639 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 активацію вільно-радикальних реакцій, супроводжується зменшенням проникності клітинних мембран. Завдяки вказаним ефектам та вмісту іонів магнію та калію препарат проявляє антиаритмічну дію та потенціює клінічну ефективність антиаритмічних засобів. Запропонований спосіб лікування вторинних кардіоміопатій у дітей та підлітків на фоні синдрому вегетативної дисфункції здійснюють наступним чином. Після проведення всебічного обстеження: оцінки загального стану, вимірювання частоти серцевих скорочень, вимірювання артеріального тиску, оцінки біоелектричної активності міокарда за допомогою електрокардіограми, ультразвукового дослідження серця та інших органів, виявлення та терапевтичної санації вогнищ хронічних інфекцій, на фоні застосування засобів базової терапії, додатково, призначають пероральне використання комбінованого препарату ритмокор у капсулах за 10-15 хвилин до вживання їжі, запиваючи їх невеликою кількістю води, дітям від 3 до 6 років по 1 капсулі 2 рази на добу, дітям 6-12 років по 1 капсулі 3 рази на добу, а при досягненні терапевтичного ефекту (через 5-7 діб) дозу препарату зменшують до прийому 1 капсули 2 рази на добу протягом часу достатнього для одержання позитивного ефекту. Приклад: Хвора Л., 14 років, госпіталізована на стаціонарне лікування та обстеження у кардіологічне відділення зі скаргами на періодичний головний біль, запаморочення, серцебиття, біль в ділянці серця, слабкість, підвищену втомлюваність, дратливість, психоемоційну лабільність. Цефалгії частіше виникали у другій половині дня та після психоемоційної перенапруги. Вважає себе хворою протягом двох років. Діагноз при госпіталізації: Синдром вегетативної дисфункції за ваготонічним типом, вторинна кардіоміопатія з порушенням ритму серця по типу екстрасистолії (тригеменія), хронічний тонзиліт, компенсована форма, стадія ремісії. Об'єктивно: загальний стан дівчинки задовільний, свідомість ясна, емоційно лабільна. Виражені клінічні симптоми синдрому вегетативної дисфункції за Вейном: тривалий, розлитий, червоний дермографізм, гіпергідроз долонь та стоп, "мозаїчність" малюнка шкіри. У зіві гіперемія піднебних дужок, гіпертрофія та рихлість мигдаликів регіональна лімфаденопатія. У легенях везикулярне дихання, при перкусії над легенями ясний легеневий звук. Межі відносної тупості серця відповідно до вікової норми. Тони серця аритмічні, приглушені, прослуховується часта екстрасистолія. Частота серцевих скорочень 78-115 уд. за 1 хв., AT 105/55 мм рт. ст. Живіт м'який, безболісний, печінка не збільшена. Набряки відсутні. Діурез достатній. Хворій були проведені всебічні клініко-діагностичні обстеження (загальний аналіз крові, ниркові проби (креатинін, сечовина, залишковий азот), печінкові проби, протеінограма, загальний білок, серомукоїди, ревматоїдний фактор, коагулограма; загальний аналіз сечі, аналіз на ентеробіоз; електрокардіографія (ЕКГ), фонокардіографія (ФКГ), реоецефалографія (РЕГ), ультразвукова діагностика серця (ЕХОКС), консультація окуліста, фізіотерапевта, ЛОР-лікаря. На ЕКГ - ритм синусовий, порушень провідності не виявлено, ЧСС - 82 уд. за хв., правошлуночкова тригеменія, порушення процесів реполяризації в міокарді лівого шлуночка. Після навантажувальних тестів виявляється помірний (+2 мм) дугоподібний зсув від ізолінії інтервалу ST в I-му, AVL, V5, V6 відведеннях. В положенні стоячи та при фізичному навантаженні - екстрасистолія не реєструється. Діагноз після проведення всебічних обстежень: Синдром вегетативної дисфункції за ваготонічним типом, вторинна кардіоміопатія, екстрасистолія по типу тригеменії, хронічний тонзиліт, компенсована форма, стадія ремісії. Хворій було призначено лікування запропонованим способом. На фоні засобів базової терапії (седативна терапія, санація хронічних осередків інфекції) призначено пероральне використання комбінованого препарату ритмокор 1 капсула 3 рази на добу, за 10-15 хвилин до вживання їжі, запиваючи їх невеликою кількістю води протягом 3 тижнів. Після проведеного лікування у пацієнтки відмічалося покращення самопочуття, відсутність скарг, клінічно симптоми вегетативних порушень виражені помірно, екстрасистолія не вислуховується. На ЕКГ - екстрасистоли як у положенні стоячи, так і лежачи, а також при фізичному навантаженні не зареєстровані; зниження вольтажа та депресії інтервалу ST не виявлено. Запропонованим способом лікування вторинних кардіоміопатій у дітей та підлітків на фоні синдрому вегетативної дисфункції, проліковано 30 дітей, віком 10-15 років, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в кардіоревматологічному відділенні Полтавської обласної дитячої лікарні. Аналіз результатів лікування свідчить про ефективність запропонованого способу. Так, у більшості хворих після лікування було відмічено достовірне поліпшення самопочуття вже на 4-5 день від початку лікування. Зникли скарги на біль в ділянці серця, серцебиття, слабкість, покращився загальний стан, настрій, зменшилась слабкість. Відмічалася позитивна динаміка ЕКГ - показників у вигляді нормалізації функції автоматизму (28 %), покращення 3 UA 114639 U 5 функції провідності (26 %), збільшення електричної активності міокарду, достовірне покращення реполяризації у вигляді підвищення сегменту S-T та нормалізації зубця Т (48 %). Виходячи з вище викладеного, можна зробити висновок, що спосіб лікування вторинних кардіоміопатій у дітей та підлітків на фоні синдрому вегетативної дисфункції відповідає поставленій задачі і дозволяє досягти підвищення метаболічних процесів в міокарді, не викликає побічних ефектів, забезпечує зменшення проявів порушень ритму серцевої діяльності, та підвищення ступеню ефективності лікування. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 Спосіб лікування вторинних кардіоміопатій у дітей та підлітків на фоні синдрому вегетативної дисфункції, що включає застосування засобів традиційної базової терапії та метаболічних засобів, який відрізняється тим, що як метаболічний засіб призначають пероральне використання комбінованого препарату ритмокор у капсулах, за 10-15 хвилин до вживання їжі, запиваючи їх невеликою кількістю води, дітям від 3 до 6 років по 1 капсулі 2 рази на добу, дітям 6-12 років по 1 капсулі 3 рази на добу, при досягненні терапевтичного ефекту (через 5-7 діб) дозу препарату зменшують до прийому 1 капсули 2 рази на добу протягом часу достатнього для одержання позитивного ефекту. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4