Пристрій для розгладжування шва після уранопластики

Реферат: UA 115152 U UA 115152 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медичної техніки та інструментарію, зокрема логопедії, і може бути використана для розгладжування шва після уранопластики для забезпечення мультидисциплінарного підходу в системі комплексних реабілітаційних терапевтичних заходів для формування цілісності піднебіння та нормалізації функціонування твердого піднебіння як органа артикуляції та полегшення прийому їжі. Автором відомого пристрою не виявлено. В основу корисної моделі поставлена задача сконструювати пристрій для розгладжування шва після уранопластики для забезпечення функціонування твердого піднебіння при артикуляції звуків та нормального прийому їжі, формування передумов для подальшого ортодонтичного лікування та запобігання утворенню рубця на місці шва. Поставлена задача вирішується тим, що робочий орган пристрою виконано у формі литої пластини із заокругленими краями, а наявність поздовжнього жолобка на робочій поверхні робочого органу сприяє розміщенню шва у поздовжньому жолобку та точному локальному розташуванню пристрою, краї робочої поверхні робочого органу масажують тканину шва та сприяють розгладжуванню шва після уранопластики, особливо при поступальних рухах пристрою вперед-назад, що забезпечує лікувальну ефективність масажної маніпуляції, проведеної таким пристроєм. Конструктивний пристрій для розгладжування шва після уранопластики (фіг. 1, 2) складається з рукоятки 1, розгалуженої з'єднувальної частини 2, робочого органу 3, робочої поверхні робочого органу 4, поздовжнього жолобка 5. Пристрій використовують наступним способом: після попередньої стерилізації пристрій утримують за рукоятку і прикладають робочою поверхнею робочого органу до піднебіння, щоб шов після уранопластики розміщувався у поздовжньому жолобку робочого органу. Потім пристроєм виконують поступальні рухи назад в обмеженні до верхніх альвеол протягом 5-10 секунд, після цього у зворотному напрямку від верхніх альвеол в обмеженні до залозистої ділянки твердого піднебіння виконують поступальні рухи вперед також протягом 5-10 секунд. Це в підсумку забезпечує однаковий розподіл навантаження на шов та сприяє рівномірному розгладженню оперованої тканини для забезпечення лікувальної ефективності проведеної масажної маніпуляції. Дії виконують 5-9 разів з перервою протягом 3 хвилин. Розгладжування шва після уранопластики виконують не раніше періоду 2 тижнів після уранопластики. Приклад 1. Пацієнт: дитина - логопат Я., 3,5 роки. Діагноз: наскрізне двобічне незрощення твердого піднебіння. Логопедичний діагноз: відкрита ринолалія, ринофонія, затримка мовленнєвого розвитку. У хлопчика спостерігалося вроджене наскрізне незрощення твердого піднебіння, яке характеризувалося комплексом анатомічних порушень та функціональних порушень: ковтання, жування, мовлення [1]. Наявна патологічна зміна тембру голосу: відчувався назальний відтінок мовлення при вимові голосних та приголосних звуків. На 15 день після проведеної повторної уранопластики в системі відновлювальної реабілітації виконували розгладжування шва після уранопластики запропонованим пристроєм. За допомогою запропонованого пристрою виконували наступні маніпуляції: після попередньої стерилізації пристрій утримували за рукоятку і прикладали робочою поверхнею робочого органу до піднебіння, щоб шов після уранопластики був розташований у поздовжньому жолобку робочого органу. Потім пристроєм виконували поступальні рухи назад в обмеженні до верхніх альвеол протягом 5-10 секунд, потім у зворотному напрямку від верхніх альвеол в обмеженні до залозистої ділянки твердого піднебіння виконували поступальні рухи вперед також протягом 5-10 секунд. Дії виконували 5-9 разів з перервою протягом 3 хвилин. Через 25 днів виконання процедури щоденного розгладжування шва після уранопластики запропонованим пристроєм спостерігалося повноцінне розгладження шва після уранопластики, формування рухливості твердого піднебіння та створення оптимальних умов для подальшого ортодонтичного лікування [2]. Тканина оперованої зони рівномірна та однакової товщини, шов розгладжений, тверде піднебіння бере участь у творенні артикуляційних позицій за рахунок нормалізації діяльності твердого піднебіння. Нормалізувалися функції жування та ковтання їжі. Помітно покращився стан загального мовлення: хлопчик чіткіше вимовляє звуки за рахунок зменшення назального відтінку мовлення. Приклад 2. Пацієнт: дитина - логопат М., 7 років. Діагноз: ненаскрізне (приховане) незрощення твердого піднебіння. Логопедичний діагноз: відкрита ринолалія, ринофонія, загальний недорозвиток мовлення ІІ-ІІІ рівня. 1 UA 115152 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 У хлопчика спостерігалася аномалія: ненаскрізне (приховане) незрощення твердого піднебіння. Ділянка тканини твердого піднебіння стягнена всередину та прихована візуально, при освітленому візуальному огляді проглядалася відсутність кісткової тканини та синюшність ділянки. При пальпації відчувалася м'якість тканини твердого піднебіння, що пояснювалася відсутністю кістки. Мовлення дитини характеризувалося яскраво вираженим назальним відтінком, дихання було поверхневе та часте. Наявне порушення артикуляції та фонації звуків, спостерігався незбалансований резонанс та звужений діапазон голосу. На початку 3 тижня після проведеної уранопластики в плані постопераційної терапії розпочали здійснювати розгладжування шва після уранопластики запропонованим пристроєм. За допомогою пропонованого пристрою виконували наступні маніпуляції: після попередньої стерилізації пристрій утримували за рукоятку і прикладали робочою поверхнею робочого органу до піднебіння, щоб шов після уранопластики був розташований у поздовжньому жолобку робочого органу пристрою. Потім пристроєм виконували поступальні рухи назад в обмеженні до верхніх альвеол протягом 5-10 секунд, після цього у зворотному напрямку від верхніх альвеол в обмеженні до залозистої ділянки твердого піднебіння виконували поступальні рухи вперед також протягом 5-11 секунд. Дії виконували 5-9 разів з перервою протягом 3 хвилин. Через 21 день щоденного розгладжування шва після уранопластики запропонованим пристроєм спостерігалося природне розгладження тканини шва після уранопластики, запобігання утворення післяопераційного рубця, формування активності твердого піднебіння у артикуляції та створення оптимальних умов для подальшого ортодонтичного лікування. Тканина шва розгладилась рівномірно до однакової товщини тканини усього піднебіння, тверде піднебіння бере участь у творенні артикуляційних позицій. Помітно покращився стан загального мовлення: хлопчик чіткіше вимовляє звуки за рахунок зменшення назального відтінку мовлення, відбулося розширення діапазону голосоутворення. Приклад 3. Пацієнт: дитина - логопат Ф., 5 років. Діагноз: наскрізне однобічне незрощення твердого піднебіння Логопедичний діагноз: змішана ринолалія, ринофонія, загальний недорозвиток мовлення II рівня. Після проведеної уранопластики у хлопчика спостерігалася наявність рубцевої тканини на твердому піднебінні, шов помірно збільшений та стягував тканину твердого піднебіння. У хлопчика спостерігався розлад мовлення, зумовлений зниженням пропріорецептивного відчуття та стягуванням тканини твердого піднебіння, обумовленим швом після уранопластики [3]. Фразове мовлення дитини було незрозумілим, нечітким, звуковимова носила назальний відтінок. Голос хриплий, низький з переходом на високі частоти [4]. За допомогою запропонованого пристрою виконували наступні маніпуляції: після попередньої стерилізації пристрій утримували за рукоятку і прикладали робочою поверхнею робочого органу до піднебіння, щоб шов після уранопластики був розташований у поздовжньому жолобку робочого органу. Потім пристроєм виконували поступальні рухи назад в обмеженні до верхніх альвеол протягом 5-10 секунд, після цього у зворотному напрямку від верхніх альвеол в обмеженні до залозистої ділянки твердого піднебіння виконували поступальні рухи вперед також протягом 5-10 секунд. Дії виконували 5-9 разів з перервою протягом 3 хвилин. Через 29 днів щоденного розгладжування шва після уранопластики запропонованим пристроєм спостерігалося розгладження шовного рубця та зменшення стягування тканини піднебіння, відбулося підвищення пропріорецептивних відчуттів твердого піднебіння. Тканина шва та навколошовної зони набула однакової товщини, еластична та пружна [5]. Відчутно зменшення назального відтінку мовлення, покращення загальної картини мовлення за рахунок чіткішої артикуляції звуків. Загалом, пристроєм для розгладжування шва після уранопластики проводили маніпуляції у 11 пацієнтів - дітей віком від 3,5 до 7 років. У 9 з них спостерігалося покращення мовлення та запобігання утворенню рубця після уранопластики за рахунок нормалізації функціонування оперованої зони твердого піднебіння. У 2 дітей результат менш виражений. Таким чином, використання запропонованого пристрою для розгладжуванняшва після уранопластики забезпечує підвищення лікувальної ефективності проведеної маніпуляції. Джерела інформації: 1. Балакирева А.С. Логопедия. Ринолалия. Учебное пособие. - Μ.: Изд.: В.Секачев, 2011. 176 с. 2. Волкова Л.С. Нарушение голоса и звукопризносительной сторон речи. Методическое наследие. Книга 2. Ринолалия. Дизартрия. //Учебник. - М.: ВЛАДОС-ПРЕСС, 2007. - 97 с. 2 UA 115152 U 5 3. Логопедія. Підручник, друге видання, перероблене та доповнене. За ред. М.К. Шеремет. К.: Видавничий Дім "Слово", 2010. - 672 с. 4. Соболева Е.А., Ринолалия. - М.: Астрель, 2005. - 160 с. 5. Соломатина Г.Н., Водолацкий В.М. Устранение открытой ринолалии у детей. Методы обследования и коррекции. //Издательство: Сфера, 2005 г. - 160 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 Пристрій для розгладжування шва після уранопластики, який відрізняється тим, що містить рукоятку, розгалужену з'єднувальну частину та робочий орган, який виконано у формі литої пластини із заокругленими краями, а на робочій поверхні робочого органу виконано поздовжній жолобок. 3 UA 115152 U Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4