Процес виготовлення екологічно чистого, гранульованого полістиролбетону

1. Процес виготовлення екологічно чистого, гранульованого полістирол бето ну, що включає попереднє спінювання сировинних гранул пінополістиролу (ПСВ) або дроблення відходів і тари з ПСВ, нанесення на поверхню спінених гранул полістиролу модифікуючої добавки для поліпшення змащуваності і підвищення адгезії мінерального зв'язуючого, закріплення по поверхні оброблених гранул мінерального зв'язуючого, з додаванням при необхідності додаткової кількості води, завантаження одержаного гранульованого матеріалу у форми для подальшої обробки, який відрізняється тим, що: - як модифікуючу добавку застосовують водний розчин силікату натрію - натрієвого "рідкого скла" відповідної концентрації для регулювання щільності одержуваного гранульованого полістирол бетону; - нанесення адсорбуючого шару модифікуючої добавки здійснюють одноразовим зануренням спінених гранул під поверхню вказаного водного розчину з швидким випливанням гранул ПСВ на поверхню за рахунок їх малої щільності; - оперативно перензвантажують оброблені вказаним водним розчином спінені гранули в горизонтальний змішувач примусового типу, рівномірно розподіляють по довжині змішувача завантаження мінерального зв'язуючого, кількість якого визначають відповщно до заданої щільності полістиролбетону, із забезпеченням формування на поверхні гранул зовнішнього шару мінерального зв'язуючого рівномірної товщини. 2. Процес за п. 1, який відрізняється тим, що застосовують водний розчин 10-20 мас.% силікату натрію, силікатним модулем від МІ,5 до МЗ, при вмісті води 80-90 мас.%. 3. Процес за п. 1, який відрізняється тим, що як заповнювач використовують спінений полістирол з об'ємною щільністю 8-25 кг/м3 з розмірами гранул 0,2-10 мм у їх процентному співвідношенні по діа метрах залежно від заданих характеристик полістиролбетону. 4. Процес за п. 1, який відрізняється тим, що нанесення адсорбуючого шару водного розчину рідкого скла здійснюється в місткості для заливки необхідного його об'єму, забезпеченої дозатором для завантаження гранул ПСВ з розміщенням у його випускному отворі поворотного колеса з лопатями, виконаними для максимального захоплення гранул по ширині вказаної місткості і забезпеченими по поверхні отворами просічок, для проходу розчину по типу друшляка, причому поворотне колесо по горизонтальний осі розміщують у вказаному водному розчині. 5. Процес за п. 1, який відрізняється тим, що для отримання легкого гранульованого полістиролбетону з підвищеними експлуатаційними параметрами як мінеральні зв'язуючі використовують портландцементи марки М400-М500. 6. Процес за л. 1, який відрізняється тим, що як мінеральне терпке, для вирішення певних завдань по характеристиках пол їсти рол бетону, застосовують цементи марок менше М400, а також мінеральні зв'язуючі, гідратація яких у присутності силікату натрію істотно прискорюється. 7. Процес за п. 1, який відрізняється тим, що як початковий матеріал може використовуватися подрібнений ПСВ з упаковки, відходів виробництва пінопласту, що значно знижує собівартість виготовлення полістирол бето ну, і практично не погіршує його властивості. 8. Процес за п. 1, який відрізняється тим, що для виготовлення легкого теплоізолюючого бетону з малою щільністю 150-400 кг/м3 формування самонесучих виробів здійснюють з урахуванням води, зі складу нанесеного на гранули ПСВ водного розчину рідкого скла, достатнього для стабільного водоцементного (В/Ц) співвідношення 0,25-0,3, оскільки для гідратації цементу теоретично потрібен В/Ц=0,2-0,25. 9. Процес за п. 1, який відрізняється тим, для отримання легких гранульованих по л І стирол бетонів з малою щільністю вщ150 кг/м3 І вище, з мінімальним В/Ц формування самонесучих виробів на основі гранул полістиролу з нанесеним зовнішнім шаром мінерального зв'язуючого можливо здійснювати із застосуванням методів пресування і вібропресування, як для жорстких бетонів. 1 ю ю 11557 Корисна модель відноситься до виробництва будівельних матеріалів і може бути використана при виготовленні заповнювача зі спіненого полістиролу (ПСВ) для отримання теплоізоляційних бетонів з питомою щільністю 150- 400кг/м3 (без ведення заповнювачів - піску, шлаку і т. д.) і щільністю 350-600кг/м3 з додаванням заповнювачів і по розрахункам води. Відповідно до існуючих нормативних документів теплоізоляційні матеріали класифікують за декількома основними ознаками: виду початкової сировини, формулі, зовнішньому вигляду, структурі, середній ЩІЛЬНОСТІ, стисливості, теплопровідності, горючості. По вигляду початкової сировини всітеплоізоляційні матеріали підрозділяють на дві великі групи: неорганічні і органічні. До неорганічних матеріалів відносять мінеральну і скляну вату, піноскло, комірчасті бетони, спучений перліт і вермикуліт, теплоізоляційну кераміку, азбест утримуючі теплоізоляційні маси і вироби. Домінуючі об'єми теплоізоляційної продукції складають неорганічні матеріали. Органічними матеріалами вважають матеріали на основі деревини, різних стебел рослин, а також газонаповнені пластмаси. Пінополістирол (ПСВ) - найпоширеніший вид будівельних пінопластів. Використовують його для утеплення фасадів, дахів, фундаментів будівель, для ізоляції трубопроводів, при виготовленні архітектурних деталей. ПСВ розділяється на два основні види", блоковий і екструзійний. Блоковий ПСВ проводять шляхом спінювання полістиролу в пресформі. У результаті виходять блоки, які потім розрізають на плити. Чим нижчий коефіцієнт теплопровідності, тим краще його теплоізоляційна здатність. Важливим показником для теплоізоляційних матеріалів також є водопоглинання. Стабільний споживчий попит на пінополістиролові плити в Україні зберігається впродовж останніх 5-6 років, особливо з 2002 року, що було обумовлено нарощуванням об'ємів будівництва, а також дозволом контролюючих органів на широке використання спінених пластиків як утеплювачів. Значною мірою це обумовлено також гостротою питань енергозбереження. Транспортування ПСВ плит на дальні відстані невигідне, набагато доцільніше завозити полістирол і виробляти вказані плити ближче до місця споживання. У Україні налічується не менше 40 крупних вітчизняних виробників ізоляції, пінопласту, що забезпечують не менше 90% споживчого ринку цих товарів. У Інтернеті на сайті [http://www.polistirolbeton.ru/index.php7ficb72 поміщений основоположний огляд «Пол і стирол бетон технологія, склади, рецептура», підготовлений в Росії, ТОВ "Центр будівельних технологій", м. Єкатеринбург, пер. Автоматики, 3/2 тел./факс: +7(343)374-16-03, 217-63-67], що розкриває основні технічні проблеми при його виготовленні і напрями досліджень по вдосконаленню технології. Легкий бетон з пінополістирольним заповнювачем входить до групи надзвичайно легких бетонів, які виробляються з використання пористих заповнювачів, що звичайно мають малу міцність зерен. Вирішальним чинником для властивостей на стійкість є структура затверділої цементної пасти, що оточує частинки заповнювачів зі спіненого пластика, що впливає і на масу бетону. Крім того важлива форма і розмір зерен, а також структура поверхні використовуваних пінополістирол ьних заповнювачів. На відміну від мінеральних заповнювачів, дозування пінополістирольних заповнювачів задається не по масі, а за об'ємом. Таким чином, є можливість точно задати об'єм пор і, завдяки цьому, об'ємну масу полі стирол бетона, і виробляти полістирол бетон, що має структуру із закритими порами. За допомогою вибору об'ємної маси бетону можна впливати на характеристики полістирол бетона, щоб вони краще відповідали конкретним вимогам. У світлі сьогоднішніх вимог представляє інтерес полістирол бетон, об'ємна маса якого знаходитися в нижньому діапазоні (