Спосіб лікування хронічного обструктивного бронхіту

1. Спосіб лікування хронічного обструктивного бронхіту, що включає введення антибактеріальних 3 11573 му розвитку загострень бронхіту. Тому цей спосіб потребує подальшого удосконалення. Тому було запропоновано хворим на ХОБ вводити антибактеріальні препарати, муколітики, еуфілін Н 200 та амізону вводити препарат з імуномодулюючими та антиоксидантними властивостями ербісол [Рішення про видачу деклараційного патенту на винахід стосовно заявки №2002120353 МПК7 А61К35/00 Спосіб лікування хворих на хронічний обструктивний бронхіт від 20.12.2003р., прийняте Укрпатентом від 12.11.2003р. Вих. №25035/а від 24.11.2003р.]. Цей спосіб є найбільш ефективним з існуючих, і тому він обраний як найближчий аналог. До недоліків найближчого аналога відноситься те, що у частини хворих на ХОБ тривало зберігається запальний процес у бронхіальній системі на тлі імунодефіцитного стану, що сприяє подальшому розвитку загострень ХОБ. Задачею корисної моделі є удосконалення відомого способу, прискорення досягнення стійкої клінічної ремісії, і таким чином, скорочення терміну лікування та попередження розвитку ускладнень. Вказана задача досягається шляхом додаткового введення хворим на ХОБ при загостренні патологічного процесу у бронхіальній системі, нового українського препарату циклоферону, який володіє протизапальною, імуномодулюючою, антиоксидантною властивостями, сприяє прискоренню процесів репаративної регенерації пошкоджених тканин; і тому в патогенетичному плані введення циклоферону хворим на ХОБ цілком обґрунтовано. Ця пропозиція базується на вперше встановленій авторами корисної моделі в експериментальних умовах, а потім підтвердженій у клініці закономірності, яка полягає в позитивному протизапальному взаємопотенціюючому ефекті циклоферону та амізону з одного боку та взаємопотенціюючого імуноактивного ефекту ербісолу та циклоферону з другого боку, що в клінічному плані сприяє прискоренню досягнення стійкої клінічної ремісії, більш швидкому одужанню та попередженню розвитку загострень у подальшому. Заявлений спосіб у технічному плані здійснюється таким чином. Хворим на ХОБ призначають антибактеріальні препарати, переважно антибіоти 4 ки широкого спектру дії, системні та інгаляційні стероїди, муколітики (лазолван, ацетілцистеїн), еуфілін Н, амізон, ербісол у середньотерапевтичних дозах та додатково циклоферон внутрішньом'язово у вигляді 12,5% розчину по 2мл 1 раз на добу 5-7 діб поспіль, потім по 2мл через день ще 5 ін'єкцій. При розробці заявленого способу лікування ХОБ нами було обстежено дві групи пацієнтів з даним діагнозом, з яких основна група (76 осіб) отримувала лікування згідно із заявленим способом, та група зіставлення (70 осіб) згідно з відомим способом. Обидві групи обстежених хворих на ХОБ були рандомізо-вані за віком, статтю хворих, тривалістю та тяжкістю перебігу бронхіту. До початку лікування хворі на ХОБ обох груп, які були під наглядом, мали чітко виражені клініколабораторні та функціональні ознаки загострення патологічного процесу у бронхолегеневій системі. Вони скаржилися на задишку при фізичному навантажені, кашель з виділенням слизового або слизово-гнійного харкотиння, загальну слабкість, нездужання, зниження працездатності. При фізикальному обстеженні встановлено наявність значної кількості сухих та вологих хрипів, більше в підлопаткових ділянках, жорсткого дихання. Дані вивчення ФЗД свідчили про наявність значних порушень функції зовнішнього дихання за обструктивним типом: відмічено значне збільшення загального бронхіального опору, залишкового об'єму, зменшення форсованої життєвої ємності легень на об'єм форсованого видиху за 1 секунду. З лабораторних показників загострення ХОБ відмічено помірне збільшення кількості лейкоцитів та нейтрофілів у периферійній крові, показника ШОЕ, наявність у крові С-реактивного протеїну. Проведення клінічного обстеження в динаміці дозволило встановити, що в основній групі, яка отримувала лікування згідно до заявленого способу, тобто додатково отримувала циклоферон, позитивна динаміка вивчених показників більш значна та швидка, що в цілому обумовлювало суттєве прискорювання досягнення повноцінної клінічної ремісії ХОБ. Дані щодо впливу заявленого способу лікування ХОБ на клінічні показники, наведені в таблиці 1. Таблиця 1 Вплив заявленого та відомого способу лікування ХОБ на клінічні показники (М±m) Клінічні показники загальна слабкість нездужання зниження працездатності задишки кашлю виділення харкотиння сухих хрипів у легенях наявності вологих хрипів субфебрилітету Заявлений спосіб (n=76) Тривалість збереження (в днях): 7,8±0,3 7,9±0,3 10,2±0,5 10,4±0,6 11,5±0,8 12,4±0,9 12,5±0,9 10,5±0,8 8,8±0,9 Відомий спосіб (n=70) Р 15,4±0,5 15,9±0,6 18,7±0,8 20,5±0,9 21,2±1,0 22,2±1,2 22,4±1,3 20,0±0,9 17,4±0,9 0,1 0,1 0,1 >0,01 >0,1 >0,05 >0,1 >0,05 >0,1 >0,01 розвиток подальших загострень. Тому використання заявленого способу може бути практично здійснено як в умовах стаціонарів, так і в амбулаторно-поліклінічної практики. Приводимо конкретні приклади використання заявленого способу. Приклад 1 Хвора Є., продавець на ринку, 40 років, протягом 5 років хворіє на хронічний обструктивний бронхіт, періодично (в середньому 2 рази на рік) відмічаються загострення патологічного процесу у бронхолегеневій системі. Останнє загострення з'явилося після перенесеного 2 тижні тому ГРВІ. Хвора скаржиться на загальну слабкість, незду 9 жання, зниження працездатності, кашель з виділенням слизово-гнійного харкотиння, задишку вже при незначному фізичному навантаженні. При огляді встановлено наявність кашлю, при аускультації в легенях жорстке дихання, в підлопатковій ділянці - значна кількість сухих та помірна кількість вологих хрипів. Частота дихальних рухів 25 в 1 хвилину. Серце - тони ритмічні, приглушені. Пульс 90уд/хв., задовільних якостей, AT 130/80мм рт.ст. Живіт м'який, безболісний, печінка виступає з-під краю реберної дуги на 2см. Аналіз крові клінічний: Ер. - 3,12х1012/л, Нb 126г/л, Л. - 10,8х109/л, є - 1, п - 6, с - 64, л - 26, м 3; ШОЕ - 25мм/год. Ан. сечі - без патології. Клінічний діагноз: Хронічний обструктивний бронхіт, фаза загострення, середньотяжкий перебіг. Призначено лікування відповідно до заявленого способу, яке включало антибактеріальні препарати (ампіокс та гентаміцин), муколітики, еуфілін H, амізон та ербісол у середньотерапевтичних дозах та додатково циклоферон внутрішньом'язово у вигляді 12,5% розчину по 2мл 1 раз на добу 5 діб поспіль, потім по 2мл через день ще 5 ін'єкцій. Під впливом заявленого способу лікування відмічалась позитивна динаміка клінічних показників: Загальна слабкість зберігалась 7 діб, нездужання - 8 діб від початку лікування, зниження працездатності - 10 діб. Наприкінці другого тижня від початку лікування зникли кашель, задишка та виділення харкотиння. При фізикальному обстеженні встановлено, що до кінця другого тижня від початку лікування суттєво зменшилася кількість сухих хрипів у легенях та зникли вологі хрипи. Субфебрилітет ліквідувався на 9-ту добу від початку лікування. Отже, використання заявленого способу лікування хворого на ХОБ забезпечило прискорення одужання та досягнення повноцінної клінічної ремісії. За даними імунологічного обстеження одержані такі результати. До початку лікування рівень СD3+ - лімфоцитів склав 50%, CD4+ - 31%, CD8+ 19%, коефіцієнт CD4/CD8 1,6, рівень ЦІК - 3,12г/л, у тому числі великомолекуляр-них - 23% (0,72г/л), середньомолекулярних - 47% (1,47г/л), дрібномолекулярних - 30% (0,93г/л). Проведення повторного імунологічного обстеження через 3 тижні від початку лікування, після досягнення стійкої клінічної ремісії дало такі результати: рівень СD3+-лімфоцитів підвищився до 68%, CD4+ до 45%, коефіцієнт CD4/CD8 - 2,05, тобто повністю нормалізувався. ЦІК знижувався до 1,92г/л, тобто до верхньої межі норми, в тому числі фракція середньо молекулярних імунних комплексів - до 33% (0,63г/л), дрібномолекулярних - до 25% (0,48г/л). Таким чином, встановлена нормалізація імунологічних показників у хворого, який отримав лікування згідно до заявленого способу. Диспансерне обстеження протягом одного року дозволило встановити тривалість досягнутої ремісії та відсутність рецидивів захворювання. Приклад 2 Хворий Ш., водій далеких рейсів, 50 років, хворіє на ХОБ протягом останніх 8 років, загост 11573 10 рення бронхіту відмічаються 2-3 рази на рік. Останнє загострення почалося після переохолодження. Скаржився на загальну слабкість, нездужання, зниження апетиту, кашель з виділенням слизово-гнійного харкотиння. Відмічає зниження працездатності, задишку після фізичного навантаження. При огляді: загальний стан середньотяжкий. У легенях з обох боків при аускультації встановлено наявність значної кількості сухих та помірної кількості вологих хрипів, переважно у підлопаткових ділянках, частота дихальних рухів 25 в 1 хвилину, пульс 86уд/хв., задовільних якостей. AT 140/80мм рт.ст. Температура тіла субфебрильна (37,637,8°С). Аналіз крові клінічний: Ер. - 3,06х1012/л, Hb 126г/л, Л. - 8,8х109/л, е - 1, п - 5, с -66, л - 25, м - 3; ШОЕ - 28мм/год. ан. сечі - без патології. Клінічний діагноз: Хронічний обструктивний бронхіт, фаза загострення, середньотяжкий перебіг. Призначено лікування згідно до заявленого способу, яке включало антибактеріальні препарати (ампіцилін та бісептол), муколітичні препарати, еуфілін Н, амізон та ербісол у середньотерапевтичних дозах та додатково циклоферон внутрішньом'язово у вигляді 12,5% розчину по 2мл 1 раз на добу 7 діб поспіль, потім по 2мл через день ще 5 ін'єкцій. Під впливом заявленого способу лікування відмічена позитивна динаміка клінічних показників: на сьому добу від початку лікування зникли загальна слабкість та нездужання, зменшилася задишка, нормалізувався апетит. До початку другого тижня лікування зменшився кашель, харкотиння стало мати слизовий характер, та кількість його суттєво знизилася. До кінця другого тижня від початку лікування зникли кашель, задишка та виділення харкотиння. При фізикальному обстеженні встановлено, що до кінця другого тижня лікування в легенях суттєво зменшилася кількість сухих хрипів та зникли вологі хрипи. Субфебрилітет ліквідувався на 10-ту добу від початку лікування. Отже, використання заявленого способу лікування ХОБ забезпечило прискорення одужання хворого та досягнення повноцінної клінічної ремісії. За даними імунологічного обстеження встановлено до початку лікування наявність Т-лімфопенії (51% CD3+), зниження кількості Т-хелперів (32% CD4+) та імунорегуляторного індексу CD4/CD8 (1,55), підвищення рівня ЦІК (3,06г/л), переважно за рахунок середньомолекулярних імунних комплексів - 48% (1,47г/л). Проведення повторного імунологічного обстеження через 3 тижні від початку лікування, після досягнення стійкої клінічної ремісії, дозволило встановити ліквідацію Т-лімфопенії (рівень СD3+клітин - 67%), підвищення кількості С04+ - лімфоцитів до 44%, коефіцієнт CD4/CD8 - до 2,01. Рівень ЦІК знижувався до 1,98г/л, тобто до верхньої межі норми, в тому числі фракція середньомолекулярних імунних комплексів - до 32% 11 11573 (0,63г/л). Отже, встановлена нормалізація імунологічних показників у хворого, який отримав лікування згідно до заявленого способу. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 12 Диспансерне обстеження протягом одного року дозволило встановити тривалість досягнутої ремісії та відсутність рецидивів захворювання весь цей термін. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601