Спосіб лікування вторинної часткової атрофії зорових нервів у хворих з ідіопатичною внутрішньочерепною гіпертензією

Реферат: Спосіб лікування вторинної часткової атрофії зорових нервів у хворих з ідіопатичною внутрішньочерепною гіпертензією, що є фізіотерапевтичним методом лікування неврологічної та нейрохірургічної патології. Після внутрішньовенного введення вазоактивних препаратів застосовують магнітотерапію з використанням імпульсного магнітного поля низької частоти з індукцією 1,2-1,7 Тесла, частотою імпульсів від 10 до 40 в одну хвилину, тривалість імпульсу 100-180 мкс в автоматичному режимі протягом 15-20 хвилин з наступною, через 1-1,5 години, черезшкірною електростимуляцією зорових нервів з частотою 2 Гц, в автоматичному режимі, кількість серій - 6, інтервал між серіями 30 секунд, кількість процедур 8-10 сеансів, що проводяться щоденно, з перервою на вихідні. UA 116354 U (54) СПОСІБ ЛІКУВАННЯ ВТОРИННОЇ ЧАСТКОВОЇ АТРОФІЇ ЗОРОВИХ НЕРВІВ У ХВОРИХ З ІДІОПАТИЧНОЮ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕПНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ UA 116354 U UA 116354 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Спосіб лікування належить до медицини, зокрема офтальмології, неврології, нейрохірургії, фізіотерапії та реабілітації і може бути використаний для лікування хворих з вторинною частковою атрофією зорових нервів, внаслідок ідіопатичної внутрішньочерепної гіпертензії. Ідіопатична внутрішньочерепна гіпертензія - порівняно маловивчений поліетіологічний синдром, що характеризується підвищенням внутрішньочерепного тиску за відсутності об'ємного утворення в порожнині черепа (пухлини, гематоми) чи гідроцефалії [1, 2]. При тривалому існуванні набряку зорових нервів розвивається вторинна атрофія, що закінчується незворотними змінами та сліпотою [3, 4]. В сучасній літературі дуже широко обговорюється питання втрати зору, але мало даних щодо відновного лікування вторинної часткової атрофії у хворих з ідіопатичною внутрішньочерепною гіпертензію. Відомі способи лікування часткової атрофії зорового нерва за допомогою медикаментозної терапії, але судиннорозширюючі, ноотропні препарати, антигіпоксанти, біогенні стимулятори, вітаміни - малоефективні. Розроблені інвазивні методики електростимуляції зорового нерва, що ґрунтуються на прямому впливі на волокна нерва через постійно вживлені електроди або через імплантований приймач, але через складність методики та обмежений спектр показань, цю процедуру широко не використовують. Застосовується черезшкірна електростимуляція, цей спосіб більш поширений завдяки широкому спектру показань, зручності у використанні, відсутності побічних ефектів, можливості багаторазового проведення процедури, атравматичності, відсутності хірургічного втручання [5, 6, 7]. Спосіб черезшкірної електростимуляції зорових нервів здійснюється таким чином: стимулюючий електрод розміщується на закриті повіки, другий електрод розміщується на передпліччі. Електростимуляція здійснюється прямокутними імпульсами тривалістю 10 мс, в пачковому режимі з частотою імпульсів від 5 до 35 Гц, сеанс 10 хвилин, курс лікування - 15 процедур (кожного дня або через день [8]. Цей спосіб лікування є найбільш ефективним та близьким до заявленого і взятий нами за прототип. Однак, при використанні даного способу лікування відновлення функції зорового нерву відбувається повільно, а в деяких випадках лікування малоефективне чи взагалі не ефективне. Задачею нашої корисної моделі є створення способу лікування хворих з вторинною частковою атрофією зорових нервів внаслідок ідіопатичної внутрішньочерепної гіпертензії в ранній післяопераційний період, що сприятиме скороченню терміну лікування хворих та поліпшенню зорових функцій: гостроти зору та поля зору. Поставлена задача вирішується тим, що після внутрішньовенного введення вазоактивних препаратів застосовується імпульсна магнітотерапія трансорбітально з індукцією 1,2-1,7 Тесла, з частотою імпульсів від 10 до 40 в одну хвилину, тривалість імпульсу - 100-180 мкс в автоматичному режимі протягом 15-20 хвилин, а через 1-1,5 годин проводиться черезшкірна електростимуляція зорових нервів частотою 2 Гц, в автоматичному режимі, кількість серій - 6, інтервал між серіями 30 с, кількість процедур 8-10 сеансів, що проводяться щоденно, з перервою на вихідні. Імпульсну магнітотерапію пацієнти отримували на апараті BTL-5000, а черезшкірну електростимуляцію зорових нервів - на апараті ЕСО-2. Патогенетичним обґрунтуванням використання магнітотерапії у хворих з частковою атрофією зорових нервів є здатність магнітного поля покращувати трофіку нервової тканини та відновлювати провідність нервових волокон. Імпульсна магнітотерапія впливає на електричний потенціал та проникність клітинних мембран, дифузні та осмотичні процеси, відновлює активність молекул ферментів в біліпідному шарі клітинних мембран. Викликає активацію трансмембранного потоку речовин, відновлює електролітний баланс і нормалізує проведення імпульсів в нервовій тканині. Дія низькочастотного імпульсного магнітного поля в проекції зорових шляхів при русі поля у напрямку від скроневих долей до потиличної ділянки зі швидкістю 0,1-2,0 м/с, що відповідає нормальній швидкості передачі імпульсу по зорових нервах [11]. Вибір часового інтервалу 1-1,5 годин між процедурами оснований на даних об'єктивного обстеження хворих: візометрії, периметри, офтальмоскопії до та після одного сеансу імпульсної магнітотерапії. Дослідження проводились через 0,5; 1,0; 1,5; 2,0 годин. Офтальмоскопічно виявлено, що через 1,0 та 1,5 годин після сеансу магнітотерапії спостерігається максимальне кровонаповнення судин очного дна, що супроводжується зменшенням температурного градієнту на 0,05° - 0,2 °C в симетричних ділянках надочних областей, що свідчить про вирівнювання ретинального тиску та покращенні кровообігу. Механізм дії електростимуляції пов'язаний зі зміною активності нейронів на різних рівнях зорового аналізатора. Відомо, що при частковій атрофії нервові волокна, які входять до складу 1 UA 116354 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 зорового нерва, перебувають у стані парабіозу. У сітківці шунтування струму крізь щілинні контакти горизонтальних клітин сприяє збудженню морфологічно збережених, але функціонально пригнічених нейронів. Електрична стимуляція розгальмовує функціонально пригнічені волокна, при послідовних серіях впливу на зоровий нерв починає реагувати коркова частина аналізатора, що запускає процес самовідновлення зорової системи [7, 9]. Це підтверджується поліпшенням амплітудно-часових показників електроенцефалографії та зорових викликаних потенціалів [10, 11]. Під час електростимуляції слабкі імпульси електричного струму впливають на сенсорний та нервово-м'язовий апарати ока. Необхідність відновлення рефлекторного взаємозв'язку зорового аналізатора з елементами центральної нервової системи дає змогу використовувати електростимуляцію, насамперед, при захворюваннях, зумовлених порушенням нейрорецепції і рефлекторної дуги, до яких відносять часткова атрофія зорових нервів [11]. Застосування імпульсної низькочастотної магнітотерапії у поєднанні з електростимуляцію сприяє активізації волокон зорового нерва за рахунок збудження примусової провідності нерва та додаткової стимуляції за рахунок наведеної електрорушійної сили [13]. Спосіб здійснюється таким чином. Після стабілізації загального стану хворого з ідіопатичною внутрішньочерепною гіпертензією в ранній післяопераційний період, як правило, на 5-7 день після операції призначається комплексне відновне лікування із застосування фізичних чинників. Хворим проводиться відповідна медикаментозна терапія, після внутрішньовенного введення вазоактивних препаратів пацієнту в положенні лежачи трансорбітально застосовується імпульсна магнітотерапія трансорбітально з індукцією 1,2-1,7 Тесла, вплив з частотою імпульсів від 10 до 40 в одну хвилину, тривалість імпульсу - 100-180 мкс в автоматичному режимі (апарат BTL-5000) протягом 15-20 хвилин, а через 1-1,5 годин проводиться електростимуляція зорових нервів частотою 2 Гц, в автоматичному режимі, кількість серій - 6, інтервал між серіями 30 с (апарат ЕСО-2). Курс лікування 8-10 сеансів, що проводяться щоденно, з перервою на вихідні. Приклад 1. Хвора А-ч О.Л., 36 років. Проведена операція люмбоперитонеального шунтування з приводу ідіопатичної внутрішньочерепної гіпертензії. На 5 день після операції зорові функції: гострота зору правого ока - 0,8, лівого - 0,01, що не корегувалися оптичними лінзами. Поле зору правого ока - без змін, сумарний дефект втрати поля зору MD мінус 0,88, лівого ока - сумарний дефект MD мінус 15,23 (обстеження проводилось на комп'ютерному периметрі "Centerfield 2" (Німеччина)). Зіниці середньої ширини, реакція збережена, рухи очних яблук в повному обсязі. При проведенні офтальмоскопії виявлено помірно-виражений застійний диск зорового нерву в стадії часткової атрофії на лівому оці. З метою покращення зорових функцій в ранній післяопераційний період хворій проведено курс відновного лікування, що включав внутрішньовенне введення вазоактивних препаратів та застосування фізичних чинників: імпульсну магнітотерапію та черезшкірну електростимуляцію зорових нервів, курс 10 процедур. В результаті курсу лікування спостерігали покращення зорових функцій: гострота зору правого ока - 1,0, лівого - 0,2; поле зору правого ока - без змін, MD - мінус 0,88, лівого ока деяке розширення меж та покращення показника середньої сумарної світлочутливості, MD мінус 9,51. На контрольних оглядах (через 1, 3, 6 місяців, 1 рік) хвора скарг не має, зорові функції стабільні. Приклад 2. Хворий К-ш М.С., 50 років. Виконана операція люмбоперитонеального шунтування з приводу ідіопатичної внутрішньочерепної гіпертензії. Після операції на 5 день гострота зору правого ока - 0,4, лівого - 0,1; поле зору правого ока залишкове в зовнішній парацентральній половині, MD - мінус 19,25; лівого - розширення сліпої плями, відносні скотоми в нижньоназальному квадранті, MD - мінус 6,47. Зіниці середньої ширини, реакція збережена. Рухи очних яблук в повному обсязі. Офтальмоскопічно виявлено застійні диски зорових нервів в стадії часткової атрофії на лівому та правому оці. З метою покращення зорових функцій в ранній післяопераційний період проведено курс лікування, що включав внутрішньовенне введення вазоактивних препаратів та застосування фізичних чинників: імпульсну магнітотерапію та черезшкірну електростимуляцію зорових нервів, курс 10 процедур. В результаті лікування спостерігали покращення зорових функцій: гострота зору правого ока - 0,8, лівого - 0,4. Поле зору правого ока MD - мінус 9,88, лівого ока розширення меж та покращення показника середньої сумарної світлочутливості, MD - мінус 4,51. На контрольних оглядах (через 1, 3, 6 місяців, 1 рік) хворий скарг не має, зорові функції стабільні. 2 UA 116354 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Запропонований спосіб лікування часткової вторинної часткової атрофії зорових нервів був апробований в фізіотерапевтичному відділенні ДУ "Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України" у 19 хворих основної групи. Для порівняння була взята контрольна группа (20 хворих), які раніше лікувались за способом-прототипом. Групи формувались таким чином, щоб розподіл хворих по вираженості та часу існування клінічних проявів, по статі та віку були ідентичними. Позитивні результати лікування відмічені у всіх хворих основної та контрольної груп. Однак, позитивна динаміка в основній групі було досягнута у 17 (89,5 %) хворих, тоді як у контрольній групі - у 13 (65 %) хворих. Результати об'єктивного обстеження підтверджували позитивну динаміку відновлення функції зорових нервів, що дає можливість використовувати запропонований спосіб лікування в ранній післяопераційний період у хворих із ідіопатичною внутрішньочерепною гіпертензією в офтальмології, неврології, нейрохірургії, фізіотерапії при реабілітації хворих з погіршенням зорових функцій внаслідок вторинної часткової атрофії зорових нервів, що сприятиме скороченню термінів лікування та покращуватиме якість життя хворих. В порівнянні з прототипом, запропонований спосіб має ряд переваг: - комплексний та більш ефективний метод лікування, що забезпечує більш виражений терапевтичний ефект та значно кращі результати лікування; - скорочення термінів лікування часткової вторинної атрофії в ранній післяопераційний період у хворих з ідіопатичною внутрішньочерепною гіпертензією. Джерела інформації: 1. Degnan A.J. Pseudotumor cerebri: Brief Review of Clinical Syndrome and Imaging Findings / A.J. Degnan, L.M. Levy // American Journal of Neuroradiology. - 2011. - V.32, N. 11-P. 1986-1993. 2. Hannerz J. The relationship between idiopatic intracranial hypertension and obesity / J. Hannerz, K. Ericson // Headache. - 2009. - V.49, N. 2-P. 178-184. 3. Серова Н.К. Клиническая нейроофтальмология. Нейрохирургические аспекты / Н.К. Серова. - Тверь: ООО « Издательство Триада", 2011. - 344с. 4. Wall М. Idiopathic intracranial hypertension / М. Wall // Neurol Clin. - 2010. - V.28, N. 3-P.593617. 5. Клиникофизиологические основы нового способа восстановления зрения путем прямой электростимуляции поврежденных зрительных нервов человека / Шандурина А.Н., Хилько В.А., Бехтерева Н.П. [и др.] // Физиология человека. - 1984. - Т. 10, № 5. - С. 719-746. 6. Результаты применения лечебных периорбитальных электростимуляций у неврологических больных с частичной атрофией зрительных нервов / Шандурина А.Н., Панин А.В., Сологубова Е.К. [и др.] // Журнал невропатологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 1984. - Т. 95, № 2. - С. 27-31. 7. Фосфенэлектростимуляция в офтальмологии. Опыт работы лаборатории функциональных методов исследования органа зрения [Електронний ресурс] / B.C. Пономарчук, О.Ю. Терлецкая, С.Б. Слободяник // Новости медицины и фармации - 2011. Режим доступу: http://www.mif-ua.com/archive/article/17109. 8. Физиотерапия: национальное руководство // под. ред. Г.Н. Пономаренко. - М: "ГЭОТАРМедиа»2009. - 671с. 9. Visual perception elicited by electrical stimulation of retina in blind humas / Humayun M.S., Dejuan E. Jr., Dagnetic G. [et al.] // Arch. Ophthalmol. - 2005. - V. 114, N 1-P. 40-46. 10. Modeling activation of visual structures through eyelid surface electrodes preliminary result / Delbeke J., Parrinr S., Andrien A. [et al.] // Pflugers Arch. Eur. J. Physiol. - 2001. - V.42, N 1-P. 291297. 11. Benedicic M. Optic nerve potentials and cortical potentials after stimulation of the anterior visual pathway during neurosurgery / M. Benedicic, R. Bosnjak. // Documenta Ophthalmologica-2011V. 122, N. 2-P. 115-125. 12. Лаугалис Ф.А. Взаимодействие эффектов сенсорной и центральной электрической стимуляции в зрительной коре кролика: дис. …канд. биол. наук / Ф.А. Лаугалис. - М., 1984. – 246 с. 13. Кардаш A.M. Стимулирующее влияние магнитных полей на регенерацию периферических нервов / A.M. Кардаш // Механизмы лечебного действия магнитных полей: сборник. Ростов-на-Дону, 1997, - С. 43-47. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 60 Спосіб лікування вторинної часткової атрофії зорових нервів у хворих з ідіопатичною внутрішньочерепною гіпертензією, що є фізіотерапевтичним методом лікування неврологічної 3 UA 116354 U 5 та нейрохірургічної патології, який відрізняється тим, що після внутрішньовенного введення вазоактивних препаратів застосовують магнітотерапію з використанням імпульсного магнітного поля низької частоти з індукцією 1,2-1,7 Тесла, частотою імпульсів від 10 до 40 в одну хвилину, тривалість імпульсу - 100-180 мкс в автоматичному режимі протягом 15-20 хвилин з наступною, через 1-1,5 години, черезшкірною електростимуляцією зорових нервів з частотою 2 Гц, в автоматичному режимі, кількість серій - 6, інтервал між серіями 30 секунд, кількість процедур 810 сеансів, що проводяться щоденно, з перервою на вихідні. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4