Спосіб прогнозування розвитку інфекційних ускладнень у дітей з вродженими вадами серця, госпіталізованими для оперативного втручання у кардіохірургічний центр

Реферат: Спосіб прогнозування розвитку інфекційних ускладнень у дітей з вродженими вадами серця, госпіталізованими для оперативного втручання у кардіохірургічний центр, включає відбір проб для подальшого проведення лабораторних досліджень мікробної флори. На етапі госпіталізації до кардіохірургічного стаціонару беруть проби мікробної флори зі слизових верхніх дихальних шляхів, пуповинного кільця та проби на гемокультуру. Вивчають структуру збудників колонізації різних біотопів організму дітей умовно-патогенними мікроорганізмами. Проводять аналіз резистентності мікроорганізмів до антимікробних препаратів. UA 116983 U (12) UA 116983 U UA 116983 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до клінічної мікробіології, і може бути використана у практичній медицині для прогнозування розвитку інфекційних ускладнень (ІУ) у дітей з вродженими вадами серця (ВВС), госпіталізованими для оперативного втручання у кардіохірургічний центр та корекції виявлених змін для підвищення ефективності лікування. Відомий спосіб прогнозування сприятливого перебігу процесу після хірургічного втручання [RU 2377567 С1, Нікітін і ін., Моніка. 27.12.2009], в якому проводять мікробіологічне дослідження проб і визначають відхилення від норми. Однак даний спосіб не включає імунологічного дослідження венозної крові. Найбільш близьким до корисної моделі, що заявляється, є спосіб прогнозування розвитку інфекційних ускладнень у пацієнта після операції на серці, проведеної в умовах штучного кровообігу, при якому на 2-7 добу після операції беруть не менше п'яти проб для дослідження мікробної флори, для взяття проб використовують такі області: шкірний покрив поверхні кисті, шкірний покрив в області ліктьового згину, шкірний покрив в зоні післяопераційного шва, шкірний покрив в зоні контакту з лікувальними і/або діагностичними пристроями, поверхні згаданих пристроїв в зоні контакту зі шкірним покривом пацієнта, постіль в зоні контакту з верхньою половиною тулуба; в пробах досліджують склад мікробної флори, і при наявності не менше ніж в трьох пробах мікроорганізмів, що належать хоча б до одного з роду: Pseudomonas spp; Acinetohacter spp; Klebsiella spp; Enterobacter spp; Serratia spp, Citrobacter spp, Escherichia spp і/або мікроорганізмів виду S. aureus прогнозують розвиток інфекційних ускладнень протягом найближчих 7-14 діб. [RU 2423710 С1, Казаков та ін…, 27.10.2010]. Недоліком даного способу є непередбачливе виявлення у дітей з ВВС, починаючи з етапу госпіталізації, носійства умовно-патогенних мікроорганізмів, як фактора можливого розвитку інфекційних ускладнень. В рамках мікробіологічного моніторингу на етапі госпіталізації в стаціонар, найбільший інтерес представляють пацієнти, що мають хронічні вогнища інфекції, супутні захворювання, хворі, що отримували антибактеріальні препарати, а також, знаходилися раніше на стаціонарному лікуванні. Задачею рішення, що заявляється, є вдосконалення способу прогнозування розвитку інфекційних ускладнень (ІУ) у дітей з вродженими вадами серця, госпіталізованими для оперативного втручання у кардіохірургічний центр. Важливість поставленої задачі визначається тим, що діти після проведення високотехнологічних операцій в умовах штучного кровообігу (протезування або заміна клапанів, протезування аорти, резекція аневризми і різні поєднання зазначених операційних втручань) схильні до високого ризику контамінації нозокоміальними мікроорганізмами, особливо в період перебування у відділенні реанімації, і, відповідно, до високого ризику розвитку інфекційних ускладнень, а отже своєчасне прогнозування їх є важливим для оптимальної корекції. Технічний результат - збільшення точності оцінки розвитку інфекційних ускладнень (ІУ) у дітей з вродженими вадами серця, госпіталізованими для оперативного втручання у кардіохірургічний стаціонар на стадії, що передує розвитку зазначеної патології при однократності проведення дослідження, забезпеченні технічної простоти виконання, скорочення часу проведення дослідження, а також зниженні витрат за рахунок можливості скорочення терміну перебування в стаціонарі. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі прогнозування розвитку інфекційних ускладнень у дітей з вродженими вадами серця, госпіталізованими для оперативного втручання у кардіохірургічний центр, шляхом відбору проб для подальшого проведення лабораторних досліджень мікробної флори, згідно з корисною моделлю, що заявляється, на етапі госпіталізації до кардіохірургічного стаціонару беруть проби мікробної флори з слизових верхніх дихальних шляхів, пуповинного кільця та проби на гемокультуру та вивчають структуру збудників колонізації різних біотопів організму дітей умовно-патогенними мікроорганізмами, проводять аналіз резистентності мікроорганізмів до антимікробних препаратів. Відмінною особливістю способу, що заявляється, є використання для прогнозування розвитку інфекційних ускладнень складу мікрофлори верхніх дихальних шляхів, пуповинного кільця та проби на гемокультуру вивчають структуру збудників умовно-патогенними мікроорганізмами, проводять аналіз резистентності мікроорганізмів до антимікробних препаратів. Застосування даного способу забезпечує збільшення точності оцінки динаміки розвитку інфекційних ускладнень у дітей з вродженими вадами серця, госпіталізованими для оперативного втручання у кардіохірургічний центр, і, відповідно, призначення більш коректної терапії. 1 UA 116983 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 До даного рішення автори прийшли провівши протягом 2015 року обстеження 704 дітей. Ілюстративно результати застосування даного способу наведені на кресленні. Мікробіологічний пейзаж у дітей з вродженими вадами серця на етапі госпіталізації в кардіохірургічний центр та таблицях 1-2. Спосіб оцінки динаміки розвитку інфекційних ускладнень, що заявляється, здійснюють таким чином: для отримання проб із слизових верхніх дихальних шляхів необхідно виконати наступне: пробу зі слизових передніх відділів порожнини носа збирають одним стерильним аплікатором, вмонтованим в стерильну одноразову пробірку (тубсер): витягують тампон з пробірки, вводять в праву ніздрю і обертальними рухами збирають матеріал з крил носа і верхнього кута носового отвору і повторюють маніпуляцію для лівої ніздрі. Поміщають тампон у пробірку і доставляють у лабораторію. При взятті проби зі слизової зіва (глотки) не торкатися тампоном слизових щік, язика, ясен, губ, а також не збирають слину, так як цей матеріал характеризує слизові ротової порожнини, тобто верхній відділ шлунково-кишкового тракту. Мазок із зіва(глотки) збирають натщесерце або через 3-4 години після прийому їжі. Для отримання проби використовують стерильний шпатель: витягують віскозний аплікатор із стерильної одноразової пробірки (тубсера). Однією рукою притискають язик хворого стерильним шпателем. Іншою рукою збирають матеріал, по черзі обробляючи тампоном праву мигдалину, праву піднебінну дугу, ліву мигдалину, ліву піднебінну дугу, язичок, на рівні язичка торкаються тампоном задньої стінки глотки. Проби, отримані таким способом, корисні для визначення наявності збудника внутрішньолікарняної інфекції, а також для характеристики дизбіотичних порушень слизових верхніх дихальних шляхів при комплексному клініко-імуномікробіологічному обстеженні пацієнтів, проведеному в науково-практичних лабораторіях. Для дослідження пуповинного кільця зонд-тампон поміщають у стерильну суху одноразову пробірку (тубсер), а краще - в ємкість з транспортним середовищем з активованим вугіллям або без нього та передають матеріал у лабораторію. Для отримання проби крові необхідно виконати наступне: обробити шкіру тампоном, змоченим 70 % -м етиловим спиртом, потім іншим тампоном, змоченим 1-2 % м розчином йоду або іншим дезінфектантом, дозволеним до застосування для цієї мети у встановленому порядку, круговими рухами, починаючи від центру, протягом 30 с; при роботі з флаконами з подвійною середовищем: стерильним шприцом зібрати - 5 мл крові; над полум'ям спиртівки відкрити флакон; внести кров у флакон зі шприца, попередньо знявши голку; обпалити краї та пробку флакона в полум'ї спиртівки, закрити флакон пробкою; обережно, щоб не замочити пробку флакона, перемішати його вміст круговими рухами. При використанні готових флаконів з середовищем і реагентами, що нейтралізують антибіотики і руйнують формені елементи крові, або без них, дозволеними до застосування для цієї мети в Україні в установленому порядку, у дітей відбирають - 0,5-4,0 мл крові для дослідження. При підозрах на наявність ендокардиту та уповільненого сепсису з маленькою (10-30 КУО/мл) концентрацією збудника в циркуляції: при наявності гострого процесу збирають 2 проби з двох ділянок судин (різних судин) протягом перших 1-2 год. підйому температури тіла (не на піку температури!) і до початку терапії; при підгострому або млявому перебігу збирають в перший день 3 проби з інтервалом 15 хв. і більше. Якщо всі проби негативні, на другу добу після посіву збирають ще 3; у пацієнтів з ендокардитом, що отримують антибіотики, збирають по 2 окремі проби в кожен з трьох днів з позитивною клінічною динамікою терапії; для підтвердження клінічного діагнозу "інфекційний ендокардит" при неможливості отримання у пацієнта необхідної кількості проб крові для мікробіологічного аналізу або при негативних результатах посівів проби крові посилають на дослідження імунологічних факторів системи захисту організму (системи антиінфекційної резистентності - САІР); доставку в лабораторію здійснюють в стерильних скляних або одноразових пробірках з кришкою (пробкою), отриманих напередодні в лабораторії; якщо хворий страждає вродженими вадами серця (ВВС), слід пам'ятати, що ВВС - продром інфекційного ендокардиту, і в алгоритм обстеження такого пацієнта включають визначення імунологічних факторів САІР. Спосіб апробовано на базі відділень реанімації та інтенсивної терапії ДУ "НПМЦДКК". Позитивний результат апробації заявленого способу дозволяє рекомендувати його для впровадження у практичну охорону здоров'я. 55 2 UA 116983 U Таблиця 1 Антибіотик Цефуроксим Цефтриаксон Цефепім Цефазолін Амікацин Нетилміцин Тобраміцин Ципрофлоксацин Офлоксацин Левофлоксацин Меропенем Іміпенем n=число штамів Klebsiella Enterobacter Acinetobacter Pseudomonas Ε. coli pneumoniae spp baumannii aeruginosa n=131 n=46 n=28 n=90 n=35 % резистентних штамів у популяції мікроорганізмів 66,7 50,5 36,4 90,8 98,5 66,7 43,3 36,4 73,8 55,0 75 0 0 100 55,0 82,8 100,0 58,8 100 100 30,0 1,8 13,0 57,8 48,5 30,4 1,8 0 53,6 62,5 42,2 0 0 53,0 48,1 31,1 10,9 9,1 53,9 61,2 20,2 11,0 4,5 52,9 63,1 31,6 0 8,3 60,9 70,4 34 3,7 4,5 58,8 67,2 25,2 3,7 0 58,8 65,7 Таблиця 2 Антибіотик Staphylococcus Staphylococcus Enterococcus spp aureus haemolyticus n=446 n=160 n=63 % резистентних штамів у популяції мікроорганізмів 0,7 62,0 100 н/в н/в 80 0,7 62,0 н/в 21,7 12,7 12,8 64,2 85,2 н/в 1,7 13,1 н/в 1,9 17,6 н/в 0,9 1,1 н/в 2,1 34,9 1,4 1,3 35,5 н/в 1,3 47,9 17,6 н/в н/в 50,0 21,7 1,4 15,8 Цефуроксим Ампіцилін Оксацилін Ванкоміцин Бензилпеніцилін Амікацин Тобраміцин Нетилміцин Левофлоксацин Офлоксацин Ципрофлоксацин Моксифлоксацин Лінезолід n = число штамів н/в - чутливість не визначалася 5 10 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб прогнозування розвитку інфекційних ускладнень у дітей з вродженими вадами серця, госпіталізованими для оперативного втручання у кардіохірургічний центр, що включає відбір проб для подальшого проведення лабораторних досліджень мікробної флори, який відрізняється тим, що на етапі госпіталізації до кардіохірургічного стаціонару беруть проби мікробної флори зі слизових верхніх дихальних шляхів, пуповинного кільця та проби на гемокультуру та вивчають структуру збудників колонізації різних біотопів організму дітей умовно-патогенними мікроорганізмами, проводять аналіз резистентності мікроорганізмів до антимікробних препаратів. 3 UA 116983 U Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4