Спосіб видалення зуба при пародонтиті

Реферат: Спосіб видалення зуба при пародонтиті полягає у проведенні анестезії, руйнуванні зв'язок зуба із прилеглими тканинами та в незначному розширенні альвеоли, видаленні зуба щипцями з обробкою рани. Після знеболювання зуба і навколишніх його кістки і ясен проводять горизонтальний розріз ясен скальпелем з вестибулярного і орального боків таким чином, щоб один клапоть був більше іншого. При цьому їх розміщення визначають станом локалізації кісткової кишені і рівнем резорбції кісткової тканини. З боку кісткової кишені проводять розріз нижче маргінальної частини ясен на 1-2 мм, а з боку збереженої кісткової кишені виконують розріз максимально близько, не більше 1 мм, до краю ясен, таким чином щоб цей клапоть був більшим по висоті від попереднього, а розріз по довжині мав вигляд прямої лінії з кінцями, загнутими в бік коронок зубів, які не підлягають видаленню, і в кінці лінійного розрізу формують дугу попередження рецесії ясен збережених зубів. Виконують розріз в глибину тканин під кутом від краю ясен до рівня дна зубоясенної кишені і до цементу кореня. Висікають епітелій вздовж краю ясен. Видаляють патологічні грануляції з кишені і під'ясенні зубні відкладення. Здійснюють гемостаз і виконують операцію видалення рухомого зуба накладанням щипців із захопленням UA 119242 U (12) UA 119242 U тканини висіченої з оральної і вестибулярної сторін. Лунку зуба заповнюють остеопластичним матеріалом, перекривають її більш рухомим клаптем і рану ушивають (фіксують швами). UA 119242 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, зокрема до хірургічної стоматології, і може застосовуватися для видалення зубів при пародонтиті для попередження післяопераційних ускладнень, пов'язаних з дистрофічними змінами в твердих і м'яких тканинах, для прискорення загоєння кісткової рани формуванням функціонально і структурно повноцінного остеорегенерату по типу первинного загоєння. Відомий спосіб видалення зуба, який включає знеболювання зуба і навколишніх його кістки і ясен шляхом поширення знеболюючого розчину на місце введення голки нанесенням знеболюючого анестетика високої концентрації у вигляді гелю і проведення процесу знеболювання адекватною анестезією введенням голки, як приклад укол Лідокаїну, Артикаїну або Ультракаїну Д-С, з наступним розширенням лунки зуба за допомогою інструментів розгойдуванням зуба, з деяким тиском вперед-назад, і видалення зуба щипцями накладенням їх на коронкову частину, просуванням щічок щипців під ясна без травмування слизової, фіксацією (змиканням) щипців з помірною силою, щоб не роздавити коронку, люксацією і ротацією розгойдуванням і тракцією - витягуванням зуба з лунки, при цьому за високої щільності посадки зуба в лунці і при складній формі коріння розтинають зуб на фрагменти і витягують кожен фрагмент окремо з накладенням в порожню зубну лунку ватяного тампона [http://zdorovukr.xyz/]. Однак видалення зубів цим способом при пародонтиті нерідко супроводжується ускладненнями, пов'язаними з дистрофічними змінами в твердих і м'яких тканинах, оскільки мікроорганізми, які містяться в зубоясенних кишенях, проштовхуючись всередину тканин, провокують запальний процес в лунці. Крім цього під'ясенні зубні відкладення залишені на стінках лунки, створюють механічне порушення і разом із патологічними грануляціями уповільнюють загоєння рани, оскільки крайовий епітелій запобігає утворенню грануляцій. Відомий також спосіб профілактики атрофії альвеолярного відростка після видалення зуба, що включає кюретаж лунки видаленого зуба, відшаровування слизово-окісного клаптя альвеолярного відростка з вестибулярного боку, мобілізацію вестибулярного слизово-окісного клаптя та ушивання лунки, згідно з яким після мобілізації вестибулярного слизово-окісного клаптя додатково видаляють стоматологічним бором кортикальний шар альвеоли бічних стінок і вершини лунки зуба з розкриттям комірок кістково-мозкових просторів, залишаючи в лунці стружку кортикального шару [Деклараційний патент України на винахід № 50504А, А61В 17/00, А61С 8/00, Бюл. № 10, 2002р.]. Однак цей спосіб передбачає покращення профілактики альвеолярного відростка після видалення зуба за рахунок використання остеогенного потенціалу комірок кісткового мозку бічних стінок лунки зуба шляхом видалення кортикального шару альвеоли і можливість зниження втрати висоти альвеолярного відростка після операції видалення зуба і не вирішує задачу забезпечення ефективного видалення зуба з попередженням післяопераційних ускладнень, пов'язаних з дистрофічними змінами в твердих і м'яких тканинах при пародонтиті, і прискоренням загоєння кісткової рани. В основу корисної моделі, що заявляється, поставлено задачу винайти ефективний спосіб видалення зуба при пародонтиті шляхом проведення операції видалення зубів із попереднім видаленням епітеліального краю ясен, виконанням відповідних розрізів, і заповнення післяекстракційного дефекту остеопластичним матеріалом забезпечити попередження післяопераційних ускладнень, пов'язаних з дистрофічними змінами в твердих і м'яких тканинах при пародонтиті, прискорення загоєння кісткової рани формуванням функціонально і структурно повноцінного остеорегенерату по типу первинного загоєння і скоротити тривалість больових відчуттів в післяопераційний період та сприяти ліквідації набряку. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з корисною моделлю, після знеболювання зуба і навколишніх його кістки і ясен проводять горизонтальний розріз ясен скальпелем з вестибулярного і орального боків, таким чином, щоб один клапоть був більший іншого, при цьому їх розміщення визначають станом локалізації кісткової кишені і рівнем резорбції кісткової тканини, з боку кісткової кишені проводять розріз нижче маргінальної частини ясен на 1-2 мм, а з боку збереженої кісткової кишені виконують розріз максимально близько, не більше 1 мм, до краю ясен таким чином щоб цей клапоть був більшим по висоті від попереднього, а розріз по довжині мав вигляд прямої лінії з кінцями, загнутими в бік коронок зубів, які не підлягають видаленню, і в кінці лінійного розрізу формують дугу попередження рецесії ясен збережених зубів, виконують розріз в глибину тканин під кутом від краю ясен до рівня дна зубоясенної кишені і до цементу кореня, висікають епітелій вздовж краю ясен, видаляють патологічні грануляції з кишені і під'ясенні зубні відкладення, здійснюють гемостаз і виконують операцію видалення рухомого зуба накладанням щипців із захопленням тканини висіченої з орального і лункового боків, лунку зуба заповнюють остеопластичним матеріалом, перекривають її більш рухомим клаптем і рану ушивають (фіксують швами). 1 UA 119242 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Саме за рахунок проведення горизонтального розрізу ясен з вестибулярного і орального боків таким чином, щоб один клапоть був більше іншого, розміщення яких визначають станом локалізації кісткової кишені і рівнем резорбції кісткової тканини, і за рахунок того, що з боку кісткової кишені розріз проводять нижче маргінальної частини ясен на 1-2 мм, а з боку збереженої кісткової кишені виконують розріз максимально близько, не більше 1 мм, до краю ясен, добиваються, щоб цей клапоть був більшим по висоті від попереднього. Крім цього проведенням розрізу по довжині таким чином, щоб він мав вигляд прямої лінії з кінцями, загнутими в бік коронок зубів, які не підлягають видаленню, і формуванням в кінці лінійного розрізу дуги забезпечують попередження рецесії ясен збережених зубів. Виконання розрізу в глибину тканин під кутом від краю ясен до рівня дна зубоясенної кишені і до цементу кореня, в свою чергу, дозволяє висікти епітелій вздовж краю ясен і успішно видалити патологічні грануляції з кишені і під'ясенні зубні відкладення. Цьому сприяє і передбачення накладення щипців таким чином, щоб ними захоплювались тканини, висічені з орального і вестибулярного боків. Заповнення лунки остеопластичним матеріалом забезпечує прискорення загоєння кісткової рани формуванням функціонально і структурно повноцінного остеорегенерату по типу первинного загоєння, а ушиванням рани (фіксацією швами) таким чином, щоб більш рухомий клапоть перекривав лунку зуба, скорочують тривалість больових відчуттів пацієнта в післяопераційний період та створюють необхідні умови для ліквідації набряку. Отже сукупністю відомих і пропонованих суттєвих ознак створено нове технічне рішення, яке забезпечує попередження післяопераційних ускладнень, пов'язаних з дистрофічними змінами в твердих і м'яких тканинах при пародонтиті, прискорення загоєння кісткової рани формуванням функціонально і структурно повноцінного остеорегенерату по типу первинного загоєння, скорочує тривалість больових відчуттів в післяопераційний період та сприяє ліквідації набряку, тобто забезпечує досягнення якісно нового технічного результату, достатнього для виконання поставленої задачі корисної моделі. Суть способу пояснює креслення, на якому схематично наведено пропонований спосіб видалення зуба при пародонтиті з проведенням відповідних розрізів, де на поз. 1 наведено лінію розрізу з орального боку, на поз. 2 - лінію розрізу з вестибулярного боку, на поз. 3 - лінію розрізу по довжині у вигляді прямої лінії. Спосіб здійснюють так. Після знеболення, за допомогою скальпеля проводять горизонтальний розріз ясен з вестибулярного і орального боків, таким чином, щоб один клапоть був більше іншого. При цьому їх розміщення визначають станом локалізації кісткових кишень і рівнем резорбції кісткової тканини. З боку кісткової кишені проводять розріз нижче маргінальної частини ясен на 1-2 мм, а з боку збереженої кісткової кишені виконують розріз максимально близько, не більше 1 мм, до краю ясен, таким чином щоб цей клапоть був більшим по висоті від попереднього, а розріз по довжині мав вигляд прямої лінії з кінцями, загнутими в бік коронок зубів, які не підлягають видаленню. При цьому в кінці лінійного розрізу формують дугу з метою попередження рецесії ясен збережених зубів. Далі виконують розріз в глибину тканин під кутом від краю ясен до рівня дна зубоясенної кишені і до цементу кореня, і висікають епітелій вздовж краю ясен, після чого видаляють патологічні грануляції з кишені і під'ясенні зубні відкладення. Далі здійснюють гемостаз і виконують операцію видалення рухомого зуба накладанням щипців із захопленням тканини висіченої з орального і вестибулярного боків. Після видалення зуба лунку зуба заповнюють остеопластичним матеріалом, як приклад матеріалом на основі βтрикальцій фосфату, перекривають лунку більш рухомим клаптем і рану ушивають (фіксують швами). Приклад. Хвора Л., 43 роки, звернулась зі скаргами на рухомість 34, 35, 36 зубів IV ступеня, наявна зубоясенна кишеня. На рентгенограмі резорбція кістки на 2/3 довжини коренів. Протокол операції № 99 від 15.10.2016р. Після премедикації під комбінованим знеболенням, проведено обробку операційного поля, місцеву анестезію Sol.Ultracaini 2 % - 4,0. Пропонованим способом за допомогою скальпеля провели горизонтальний розріз ясен з вестибулярного і орального боків в ділянці 34, 35, 36 зубів, таким чином, щоб один клапоть був більше іншого. При цьому їх розміщення визначали станом локалізації кісткових кишень і рівнем резорбції кісткової тканини. З боку кісткових кишень провели розріз нижче маргінальної частини ясен на 1-2 мм, а з боку збереженої кісткової тканини виконали розріз максимально близько, не більше 1 мм, до краю ясен, таким чином щоб цей клапоть був більшим по висоті від попереднього, а розріз по довжині мав вигляд прямої лінії з кінцями, загнутими в бік коронок зубів, які не підлягають видаленню. В кінці лінійного розрізу сформували дугу для попередження рецесії ясен збережених зубів. Потім виконали розріз в глибину тканин під кутом від краю ясен до рівня дна зубоясенних кишень і до цементу кореня, 2 UA 119242 U 5 10 15 висікли епітелій вздовж краю ясен, після чого видалили патологічні грануляції з кишень і під'ясенні зубні відкладення. Далі здійснено гемостаз і виконано операцію видалення рухомих зубів накладанням щипців із захопленням тканини висіченої з орального і вестибулярного боків. Після видалення зубів лунки видалених зубів заповнили остеопластичним матеріалом, як приклад матеріалом на основі β-трикальцій фосфату. На кінцевому етапі лунки перекрили більш рухомим клаптем та ушили рану. При повторному огляді через 6 місяців після видалення зубів в ділянці видалених 34, 35, 36 зубів дистрофічні зміни в твердих і м'яких тканинах не спостерігались. Протягом даного періоду післяопераційних ускладнень не було. При контрольному рентгенологічному дослідженні виявлені острівки осифікації, зниження висоти альвеолярного краю не спостерігалось. Пропонований спосіб видалення зуба при пародонтиті забезпечує попередження післяопераційних ускладнень, пов'язаних з дистрофічними змінами в твердих і м'яких тканинах при пародонтиті, прискорює загоєння кісткової рани формуванням функціонально і структурно повноцінного остеорегенерату по типу первинного загоєння, скорочує тривалість больових відчуттів пацієнта в післяопераційний період та сприяє ліквідації набряку. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 30 35 Спосіб видалення зуба при пародонтиті, що полягає у проведенні анестезії, руйнуванні зв'язок зуба із прилеглими тканинами та в незначному розширенні альвеоли, видаленні зуба щипцями з обробкою рани, який відрізняється тим, що після знеболювання зуба і навколишніх його кістки і ясен проводять горизонтальний розріз ясен скальпелем з вестибулярного і орального боків таким чином, щоб один клапоть був більше іншого, при цьому їх розміщення визначають станом локалізації кісткової кишені і рівнем резорбції кісткової тканини, з боку кісткової кишені проводять розріз нижче маргінальної частини ясен на 1-2 мм, а з боку збереженої кісткової кишені виконують розріз максимально близько, не більше 1 мм, до краю ясен, таким чином щоб цей клапоть був більшим по висоті від попереднього, а розріз по довжині мав вигляд прямої лінії з кінцями, загнутими в бік коронок зубів, які не підлягають видаленню, і в кінці лінійного розрізу формують дугу попередження рецесії ясен збережених зубів, виконують розріз в глибину тканин під кутом від краю ясен до рівня дна зубоясенної кишені і до цементу кореня, висікають епітелій вздовж краю ясен, видаляють патологічні грануляції з кишені і під'ясенні зубні відкладення, здійснюють гемостаз і виконують операцію видалення рухомого зуба накладанням щипців із захопленням тканини висіченої з оральної і вестибулярної сторін, лунку зуба заповнюють остеопластичним матеріалом, перекривають її більш рухомим клаптем і рану ушивають (фіксують швами). 3 UA 119242 U Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4