Спосіб діагностики хронічного тонзиліту за допомогою визначення співвідношення субпопуляцій лімфоцитів сd3+, cd4+, cd16+ i cd19+ до відносного рівня субпопуляції лімфоцитів cd8+

Реферат: Спосіб діагностики хронічного тонзиліту включає визначення співвідношення субпопуляцій лімфоцитів CD3+, CD4+, CD16+ і CD19+ до відносного рівня субпопуляції лімфоцитів CD8+ від відомого. Додатково визначається співвідношення субпопуляцій CD3+, CD4+, CD16+ і СD19+ лімфоцитів до відносного рівня субпопуляції CD8+ за допомогою проточного цитофлюориметра "Becmen Culter Epix XL" (USA), за точку відліку беруть найменший кількісний рівень СD8+ лімфоцитів, показники визначають безпосередньо перед початком лікування, а також через 10 діб після його проведення, статистичну обробку даних здійснюють методом варіаційної статистики з використанням програми «Microsoft Excel», визначають середнє значення (М), стандартне відхилення (δ) та похибку середнього (m), достовірність різниці визначають не параметричним методом за коефіцієнтом Манна-Уїтні. UA 120352 U (12) UA 120352 U UA 120352 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до медицини, зокрема до ЛОР, імунології та алергології, і може використовуватись як прогностичний критерій у діагностиці хронічного тонзиліту. Відомий спосіб полягає у тому, що одним із достовірних критеріїв підтвердження діагнозу хронічний тонзиліт є визначення та інтерпретація отриманих даних співвідношення субпопуляції СD4+-лімфоцитів до субпопуляції СD8+-лімфоцитів. Недоліком даного способу є його недостатня клінічна обґрунтованість, яка полягає в тому, що з метою діагностики хронічного тонзиліту визначається співвідношення тільки між двох субпопуляцій СD4+-лімфоцитів до CD8+- лімфоцитів. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалити відомий спосіб, в якому ефективність діагностики підвищується шляхом визначення співвідношення субпопуляції лімфоцитів до СD8+-лімфоцитів те тільки CD4+, але й CD3+,CD16+ і СБ19+-лімфоцитів, що в свою чергу значно підвищує точність отриманих результатів і дозволяє коректно провести діагностику та лікування хронічного тонзиліту. Поставлена задача вирішується тим, що визначають динаміку кількісних змін, а також співвідношення субпопуляцій лімфоцитів CD3+, CD4+, CD 16+ і CD 19+ до CD8+ за допомогою проточного цитофлюориметра "Becmen Culter Epix XL" (USA), за точку відліку для визначення співвідношень беруть кількісно найменший у всіх пацієнтів рівень СD8+-лімфоцитів, ці показники визначають безпосередньо перед початком лікування, а також через 10 діб після його проведення. Статистичну обробку отриманих даних здійснюють методом варіаційної статистики з використанням програми "Microsoft Excel". Визначають середнє значення (М), стандартне відхилення (8) та похибку середнього (т). Достовірність різниці визначають непараметричним методом за коефіцієнтом Манна-Уїтні. Провівши інтерпретацію отриманих даних співвідношення CD3+, CD4+, CD 16+ і CD 19+ до СD8+ лімфоцитів відзначають зниження показників CD3+, СD4+ лімфоцитів з одночасним підвищенням СD19+ лімфоцитів і порівняно стабільним рівнем СD16+-лімфоцитів по відношенню до показників субпопуляції СD8+ лімфоцитів, що є прогностичним критерієм підтвердження діагнозу - хронічний тонзиліт. Приклад: Обстеження проведено у 36 хворих на хронічний тонзиліт з яких у 20 випадках проводилося консервативне лікування і у 16 - хірургічне (тонзилектомія). Контрольну групу склали 15 практично здорових осіб без ознак ЛОР-патології. Консервативне лікування проводилося пацієнтам, у яких була діагностована проста форма хронічного тонзиліту: наявність пробок в лакунах мигдаликів з їх пухкою поверхнею, стійка гіперемія та гіперплазія країв передніх дужок, їх злуки з мигдаликами, набряклість країв верхніх відділів піднебінних дужок, збільшення та болючість при пальпації регіонарних лімфатичних вузлів. При приєднанні до вказаних ознак періодичної субфібрильної температури, загальної слабкості, нездужання, швидкої втомлюваності, зниженої працездатності, а також змін зі сторони інших органів і систем: періодичні болі в суглобах, функціональні зміни з боку серця, нирок, судинної системи, печінки було показане хірургічне лікування. Визначення субпопуляційного складу, а також стану апоптозу та некрозу лімфоцитів крові і їх співвідношення AN/PI (за маркерами апоптозу - "ANNEXIN V FITC" і некрозу РІ - пропідій йодид) проводили на проточному цитофлюориметрі "Becmen Culter lipix XL" (USA). При цьому визначали динаміку кількісних змін, а також співвідношення різних субпопуляцій лімфоцитів (CD3+, CD4+, CD8+, CD 16+ і СD19+ лімфоцитів). За точку відрахунку для вирахування співвідношень брали кількісно найменший у всіх пацієнтів рівень СD08+ лімфоцитів. Визначення даних показників проводили безпосередньо перед початком лікування, а також через 10 діб після його проведення. Статистичну обробку отриманих даних здійснювали методом варіаційної статистики з використанням програми "Microsoft Excel". Визначали середнє значення (М), стандартне відхилення (δ) та похибку середнього (m). Достовірність різниці визначали непараметричним методом за коефіцієнтом Манна-Уїтні. Результати проведеного дослідження свідчать, що для хронічного тонзиліту є характерним різного ступеню зниження рівня окремих субпопуляцій лімфоцитів. Особливо це помітним було для CD3+, CD4+ і СD8+ лімфоцитів, причому більш інтенсивне їх зниження відмічалося у хворих, яким було показане оперативне втручання у порівнянні з пацієнтами, які підлягали консервативному лікуванню (табл.). 1 UA 120352 U Таблиця - Особливості зміни рівнів субпопуляцій лімфоцитів і апоптозута некрозу та їхспіввідношення до і після застосування різних методів лікування (М±m). Відношення показників інших Рівні апоптозу і некрозу субпопуляцій до СD8+лімфоцитів крові та їх лімфоцитів крові. співвідношення CD3 CD4 CD8 CD16 CD19 CD3 CD4 CD8 CD16 CD19 AN% РІ% AN/PI Контро 30,77 23,99 10.25 15,12 18,22 3,04 2.37 1,5 1,81 7,54 1,34 5,77 1 ль ±2,32 ±2,83 ±1,06 ±0,98 ±1,99 ±0,37 ±0,34 ±0,19 ±0,23 ±1,01 ±0,24 ±0,94 До хірургіч 19,81 12,17 8,96 2,22 1,37 12,83 17,13 1,37 1,92 13,71 1,39 10,27 ного ± ± ± ± ± 1 ± 3,1* ± 2,09 ± 0,39 ± 0,26 ± 2,52* ± 0,36 ± 1,76* лікуван 2,33* 1,86* 0,79* 0,29* 0,27* ня Після 17,06 8,64 2,75 1,98 1,7 2,15 хірург. 23,61 14,71 18,35 9,06 1,37 6,93 ± ± ± ± 1 ± ± лікуван ± 2,54 ± 2,15 ± 1,82 ± 1,62*# ± 0,45 ± 1,78# 2,37*# 0,72* 0,32*# 0.31*# 0,28*# 0,31*# ня До консер 23,7 18,09 13,99 2,54 1,94 2,12 вативн 9,4 19,66 1,5 11,58 1,75 7,02 ± ± ± ± ± 1 ± ого ± 0,94 ± 1,54 ± 0,16 ± 2,19* ± 0,46 ± 1,49 1,78* 1,21* 1,47* 0,16* 0,17* 0,26* лікуван ня Після консер 26,99 19,36 14,08 16,81 2,84 2,04 вативн 9,54 1,48 1,77 10,02 1,53 6,79 ± ± ± ± ±0,21 ± 1 ого ± 0,53 ± 0,14 ± 0,2# ± 1,42* ± 0,29 ± 0,78 1,54*# 1,01* 1,13* 1,36*# # 0,18* лікуван ня Відноcні показники субпопуляцій лімфоцитів крові Примітка: * - Р< 0,05 у порівнянні з контролем; #--Р < 0,05 у порівнянні з рівнем, зареєстрованим до лікування 5 10 15 20 Так, у хворих, яким застосовувалася тонзилектомія до операції, рівень CD3+, CD4+ і СD8+ лімфоцитів був відповідно на 35,6 %, 49,3 % і 12,6 % достовірно нижчим, ніж у контролі. У хворих, які підлягали консервативному лікуванню таке зниження складало 23 %, 24,6 % і 8,3 %, причому для CD8+ лімфоцитів у них різниця вже не була достовірною. Подібна динаміка була характерною і для показників CD3+, CD4+ лімфоцитів відносно до CDS+ лімфоцитів. Що стосується СD16+лімфоцитів, то хоча його відносний рівень дещо знижувався, однак співвідношення з СD8+ лімфоцитами достовірно не відрізнялася від норми. Водночас рівень СD19+ лімфоцитів мав тенденцію до зростання, що підтверджувалося достовірним зростанням його співвідношення з СD8+лімфоцитів. Як хірургічне, так і консервативне лікування сприяли частковому відновленню як відносної кількості, так і у співвідношенні з СD8+ лімфоцитів досліджуваних субпопуляцій. Так, рівні CD3+, СD4+ лімфоцитів у прооперованих хворих хоча і достовірно на 13,3 % і 29,9 % продовжували бути нижчими від контрольних величин, вони водночас достовірно на 19,2 % і 34,3 % перевищували доопераційний рівень. Аналогічною була і динаміка відносно до СD8+ лімфоцитів. Що стосується СD16+ лімфоцитів у прооперованих хворих хоча і достовірно на 13,3 % і 29,9 % продовжували бути нижчими від контрольних величин, вони водночас достовірно на 19,2 % і 34,3 % перевищували доопераційний рівень. Аналогічною була і динаміка відносних до СD8+ лімфоцитів показників. Сам рівень СD8+ лімфоцитів суттєво не змінювався. Що стосується СD16+ лімфоцитів і СD19+ лімфоцитів, то вони у даної категорії хворих за відносними цифрами були близькими до контрольних показників, однак їх рівень відносно до СD8+-лімфоцитів відчутно достовірно (на 13, % і 18,8 % відповідно) перевищували контрольний рівень. 2 UA 120352 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 У хворих після консервативного лікування також відмічалося достовірне зростання як відносного (на 13,9 %), так і по співставленню з СD8+ лімфоцитів (на 11,8 %) рівня показника СD3+ лімфоцитів з одночасним достовірним зниженням (на 14,5 %) СD19+ лімфоцитів, хоча його співвідношення з СD8+ лімфоцитами залишалося близьким до норми. CD4+ і СD16+ лімфоцити також набували тенденції до зростання, проте і надалі залишалися достовірно нижчими (на 19,3 % і 6,9 % відповідно) від контрольних величин. Отже, застосування способу діагностики хронічного тонзиліту за допомогою визначення співвідношення субпопуляцій CD3+, CD4+, CD16+ і СD19+ лімфоцитів до відносного рівня субпопуляції СD8+ лімфоцитів значно підвищує точність отриманих результатів, дозволяє коректно провести діагностику та оптимізувати подальшу тактику лікування хронічного тонзиліту. Джерела інформації:: 1. Волков А.В. Иммуномодулирующая терапия при хроническом тонзиллите / А.В.Волков // РМЖ.-2010. -№2.-С. 90.2. Заболотный Д.И. Теоретические аспекты генеза и терапии хронического тонзиллита / Д.И. Заболотный, О.Ф. Мельников. - К.: Здоров'я, 1999. - 145 с. 3. Красницкая А.С. Иммунологические аспекты хронического тонзиллита, асоциированного с вирус Эпштейна-Бара-инфекцией / А.С. Красницкая, Н.А. Боровская // Фундаментальные исследования. - 2012. - № 4. - С. 299-305. 4. Мельников О.Ф. Современные подходы к консервативной терапии хронического тонзиллита / О.Ф. Мельников, Д.Д. Заболотная. - К.: ООО "Вістка", 2012. - 80 с. 5. Полевщиков А.В. Динамика иммунологических показателей и исследование апоптоза лимфоцитов небных миндалин у больных хроническим тонзиллитом на фоне консервативного лечения / А.В. Полевщиков, С.Г. Вахрушев, Е.А. Пожиленкова [и др.] // Вестник оториноларингологии. - 2011. - № 3. - С. 13-17. 6. Полунина Т.А. Тонзиллэктомия у детей / Т.А. Полунина // Вопросы современной педиатрии. -2012.-Т. 11, №2.-С. 90-92. 7. Сербии М.Е. Апоптоз и его молекулярные эффекторы / М. Е. Сербии, Е.В. Щербак // /Актуальные проблемы биологии, медицины и экологии: Сборник / под редакцией проф., д. м. н. Н.Н. Ильинских. - Томск: Сибирский государственный медицинский университет, 2004. - В.1. -С. 3-4. 8. Уразова О.И. Молекулярно-генетические факторы туберкулеза легких / О.И. Уразова // Бюл. сибир. мед. - 2010.-№ 5. - С. 5-13. 9. Clinical Practice Guideline: Tonsillectomy in Children / Baugh R., Archer S., Mitchell R. [et all.] // Otolaryngology. - Head and Neck Surgery. -2011. - № 144. - S. 1. 10. Cullen K.A. Ambulatory Surgery in the United States, 2006. / Cullen K.A., Hall M.J., Golosinskiy A. // National Health Statistics reports no. 11, revised. Hyattsville, MD: National Center for Health Statistics; 2009. 11. Evaluation of long-term impacts of tonsillectomy on immune functions of children: a follow-up study /1. Kaygusuz [et al] // Int. J. Pediatr. Otorhinolaryngol. - 2009. - Vol. 73, №3. - P. 445-449. 12. Ponomarev L.E. The state of antigen-dependent immunity system in children with chronic tonsillitis / L.E. Ponomarev, R.A. Khanferian. O.V. Borovikov // Vestn. Otorinolaringol. - 2001. -Vol. 2. P. 32-34. 13. Quality of life after tonsillectomy in children with recurrent tonsillitis / Goldstein N.A., Stewart M.G., Witsell D.L., [et all.] // Otolaryngol Head Neck Surg. - 2008. - № 138. - S. 9-16. 14. Van Parijs L. The roles of costimulation and Fas in T cell apoptosis and peripheral tolerance / L. Van Parijs, A. Ibraghimov, A.K. Abbas // Immunity. - 1996. - Vol. 4. - P. 321-328. 15.Yokoyama Y., Harabuchi Y. Decreased serum and pharyngeal antibody levels specific to streptococcal lipoteichoic acid in children with recurrent tonsillitis / Y. Yokoyama, Y. Harabuchi // Int. J. Pediatr. Otorhinolaryngol. - 2002. - Vol. 63, № 3. - P. 199-207. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 55 60 Спосіб діагностики хронічного тонзиліту, що включає визначення співвідношення субпопуляцій лімфоцитів CD3+, CD4+, CD16+ і CD19+ до відносного рівня субпопуляції лімфоцитів CD8+ від відомого, який відрізняється тим, що додатково визначається співвідношення субпопуляцій CD3+, CD4+, CD16+ і СD19+ лімфоцитів до відносного рівня субпопуляції CD8+ за допомогою проточного цитофлюориметра "Becmen Culter Epix XL" (USA), за точку відліку беруть найменший кількісний рівень СD8+ лімфоцитів, показники визначають безпосередньо перед початком лікування, а також через 10 діб після його проведення, статистичну обробку даних 3 UA 120352 U здійснюють методом варіаційної статистики з використанням програми "Microsoft Excel", визначають середнє значення (М), стандартне відхилення (δ) та похибку середнього (m), достовірність різниці визначають не параметричним методом за коефіцієнтом Манна-Уїтні. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4