Спосіб атипової резекції легені у хворих на обмежені форми хіміорезистентного туберкульозу

Реферат: Спосіб атипової резекції легені у хворих на обмежені форми хіміорезистентного туберкульозу включає визначення обсягу та межі ділянки легені, що підлягає видаленню, наведення та накладання з'єднуючого інструменту в межах здорових тканин та відтинання патологічно зміненої ділянки легені. Проводять зварювання паренхіми легені біполярним затискачем, підключеним до комплексу біологічного зварювання ЕК 300 М1 в режимі "зварювання", до повного формування адекватного шва легені. UA 123065 U (12) UA 123065 U UA 123065 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, зокрема до торакальної хірургії, і може бути використана для проведення атипової резекції легені у хворих на обмежені форми хіміорезистентного туберкульозу. Атипова резекція легені є найбільш поширеним видом резекції при проведенні операцій на легенях, в тому числі й з приводу туберкульозу легень. Усі види атипових резекцій передбачають застосування зшиваючого апарату. Зшиваючим апаратом прошивають паренхіму легені в межах здорових тканин, а відтинання патологічно зміненої ділянки легені після прошивання проводять скальпелем. Апарат прошиває судинні структури та бронх лише по краю ділянки патологічно змінених тканин і, таким чином, зберігає незмінені (здорові) частини сегмента легені, які б підлягали видаленню при типовій резекції. Найбільш поширеним є механічний металевий (танталовий) дворядний шов, який забезпечує швидкий і адекватний герметизм та гемостаз при розділенні тканини паренхіми легені. Але, зважаючи на різнорідну структуру та індивідуальні особливості механічних властивостей, частини легені, що прошивається, гемостаз та аеростаз при такому способі ушивання забезпечуються не завжди достатньо. Відповідно, пошук оптимального варіанта прошивання тканини легені перед відсіченням із досягненням адекватного гемостазу та герметизму в процесі виконання атипової резекції легені є актуальним питанням. Відомий спосіб атипової резекції, згідно з яким проводять торакотомію, резекцію сегмента разом з патологічним утворенням, дренування плевральної порожнини, який відрізняється тим, що застосовують мініторакотомію з відеопідтримкою, утворення видаляють аргонплазмовим ножем, а ранову поверхню герметизують пластиною тахокомбу (див. Спосіб видалення периферичних утворень легенів: пат. 551187 Україна. № u201005888; заявл. 17.05.2010; опубл. 10.12.2010. Бюл. № 23 (кн. 1). 3 с.). Однак, даний спосіб має наступні недоліки: - мініторакотомічний доступ не дає можливості адекватної пальпаторної оцінки ураження патологічним процесом паренхіми легені; - існує необхідність у наявності складного додаткового відеоторакоскопічного обладнання та спеціальних знань та навичок у хірургів щодо оперування з відеопідтримкою; - можливе поширення пошкоджуючої дії аргоноплазмового ножа за межі зони гемостатичної коагуляції; - виникає висока температура в зоні коагуляції з пошкодженням оточуючих тканин до карбонізації; - обмеження можливості керування температурою та параметрами електричного струму в процесі коагуляції; - існує можливість ектопічних електротермальних уражені; - існує необхідність у наявності складного додаткового електрогазового обладнання та спеціальних навичок у оперуючого хірурга щодо його застосування; - дана методика потребує застосування вартісного біологічного матеріалу - тахокомбу, який є ксеноматеріалом по відношенню до організму пацієнта з випливаючими звідси ризиками можливих ускладнень. Класична методика атипової резекції включає визначення ділянки, що підлягає видаленню, заведення та накладання зшиваючого апарату в межах здорових тканин з наступним прошиванням паренхіми легені ушиваючим апаратом та відтинання патологічно зміненої ділянки легені скальпелем. На ділянках шва, що кровоточать, після затискання вказаних ділянок затискачем, шовним матеріалом вручну прошивають паренхіму під швом. Після проведення водної проби та визначення місць з порушеним герметизмом, аналогічно вручну прошивають паренхіму під механічним швом шовним матеріалом (див. Оперативная хирургия /Под общ. ред. И. Литтманна. Будапешт: Издательство Академии наук Венгрии. 2002. - 1136 с.). Таким чином, найбільш поширеним способом забезпечення гемостазу та герметизму при виконанні атипової резекції є застосування шовного матеріалу для ручного прошивання паренхіми під механічним швом, який є найменш складним з точки зору інструментального забезпечення, що використовується, без застосування додаткового технічного обладнання. Існують модифікації, залежно від виду застосованого шовного матеріалу та методик накладення швів (обвивний, П-подібний, Z-подібний), при цьому суть методу полягає в затисканні судини, яка кровоточить або пропускає повітря, за допомогою відповідного інструменту та накладанні шва. Однак даний спосіб має наступні недоліки: - не забезпечується одночасне виконання розтину тканини паренхіми легені й проведення гемостазу з герметизацією; 1 UA 123065 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 - збільшується тривалість операції за рахунок часу, який необхідний для розтину тканин легені, фіксації джерела кровотечі інструментом з наступним його перев'язуванням; - ускладнюється методика виконання атипової резекції легені за рахунок прошивання тканин та зав'язування вузлів шва: - залишаються лігатури, тобто чужорідний матеріал, в тканинах після закінчення операції з підвищенням ймовірності реакції тканини на шовний матеріал. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб атипової резекції легені у хворих на обмежені форми хіміорезистентного туберкульозу, в якому шляхом проведення зварювання паренхіми легені біполярним затискачем, підключеним до комплексу біологічного зварювання ЕК 300 М1 в режимі "зварювання" до повного формування адекватного шва легені, одночасно досягається гемостаз та герметизм шва легені при мінімальному електротермічному пошкодженні тканин, що, в свою чергу, забезпечує скорочення тривалості операції та післяопераційного стаціонарного етапу лікування, зниження числа післяопераційних легеневоплевральних ускладнень та обумовлених ними повторних операцій. Поставлена задача вирішується тим, що у способі атипової резекції легені у хворих на обмежені форми хіміорезистентного туберкульозу, який включає визначення обсягу та межі ділянки легені, що підлягає видаленню, заведення та накладання з'єднуючого інструменту в межах здорових тканин та відтинання патологічно зміненої ділянки легені, згідно з корисною моделлю, проводять зварювання паренхіми легені біполярним затискачем, підключеним до комплексу біологічного зварювання ЕК 300 M1 в режимі "зварювання", до повного формування адекватного шва легені. Спосіб здійснюють наступним чином. Виконують торакотомію за однією із загальновизнаних методик. Відповідно до звичайної для атипової резекції, послідовності дій визначають обсяг та межі ділянки легені, що підлягає видаленню, здійснюють заведення та накладання біполярного затискача, підключеного до комплексу біологічного зварювання ЕК 300 М1 в режимі "зварювання", в межах здорових тканин, зважаючи на принципи економної резекції, та відповідно до загальних для електрокоагуляції застережень щодо попередження пошкодження оточуючих тканин, виконують зварювання паренхіми легені до повного формування адекватного шва легені з відтинанням патологічно зміненої ділянки легені скальпелем. Наводимо конкретні приклади здійснення способу. Приклад 1 (за способом-прототипом). Хвора М., 23 роки, госпіталізована до відділення хірургічного лікування туберкульозу та НЗЛ ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Φ.Γ. Яновського НАМН України" з діагнозом: ВДТБ (24.06.13) нижньої долі правої легені (туберкулома) Дестр+ МБТ - М- К0 Резист- Гіст- Кат1 Ког2 (2013). Була виконана резекція S6 правої легені (17.011.13). Атипова резекція легені виконувалась за допомогою ушиваючого апарату УО-60: визначили обсяг та межі ділянки легені, що підлягає видаленню, завели і наклали бранші ушиваючого апарату УО60 та виконали прошивання у межах здорових тканин. Скальпелем відсікли ділянку легені, яка підлягала видаленню. Між скобками механічного шва у декількох місцях було виявлено локальну кровотечу та надходження повітря. Виконано затискання вказаних ділянок кровоспинними затискачами та затискачами Робертса. Під рядами скобок механічного шва та між ними тканина легені прошита вручну окремими вузловими Z-подібними швами вікрилом, Час власне атипової резекції склав - 25 хв. крововтрата 45,0 мл. По закінченні операції кровотечі з тканини легені не спостерігалося, аеростаз був достатнім; коагуляційних струпів на паренхімі легені не було, відзначена помірна ішемізація країв рани. У результаті, час операції був подовжений за рахунок витрати часу, після накладання механічного шва, на визначення ділянок порушення герметизму та кровотечі та їх ушивання вручну. Відповідно, спостерігалось деяке збільшення крововтрати. У подальшому, в післяопераційному періоді спостерігалась інфільтрація ділянки шва, у зв'язку з чим була призначена додаткова антибактеріальна терапія, стаціонарний етап лікування подовжився до 24 днів. Приклад 2 (за способом, що заявляється). Хвора П., 28 років, госпіталізована до відділення хірургічного лікування туберкульозу та НЗЛ ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського ΗАΜΗ України" з діагнозом: ВДТБ (18.10.16) верхньої долі лівої легені (туберкулома) Дестр+ МБТ- М- К0 Резист0 Гіст+ Кат 1 Ког 2 (2016). Була виконана резекція S1 лівої легені (27.06.17). Атипова резекція легені виконувалась за допомогою комплексу біологічного зварювання ЕК 300 М1. Після визначення обсягу та межі необхідної резекції ділянки легені, виконали заведення та накладання біполярного затискача, підключеного до комплексу біологічного зварювання ЕК 300 2 UA 123065 U 5 10 М1 в режимі "зварювання", в межах здорових тканин, зважаючи на принципи економної резекції, та відповідно до загальних для електрокоагуляції застережень щодо попередження пошкодження оточуючих тканин провели зварювання паренхіми легені до повного формування адекватного шва легені; скальпелем відсікли ділянку легені, яка підлягала видаленню. Судини паренхіми легені, під час виконання зварного шва, незалежно від їх діаметра, проварювались у товщі тканин без окремого їх виділення. Застосування допоміжних коагуляційних інструментів або шовного матеріалу не знадобилось. Час атипової резекції склав - 7 хв… крововтрата - нижче межі можливого визначення. При закритті торакотомної рани кровотечі з тканин легені не спостерігалося; коагуляційних струпів на тканинах легені та ознак ішемізації країв шва не було. За способом, що заявляється, було виконано 80 операцій. Для порівняння вибрано дані про 100 операцій, виконаних за способом-прототипом (архівні дані). Результати представлені в таблиці. Таблиця Показники ефективності застосування 2-х способів атипової резекції легені Техніко-медичні показники Тривалість виконання атипової резекції легені, хв. Необхідність додаткового гемостазу шва легені, абс. число/відсотки помірна, абс. число/відсотки Ступінь пошкодження тканин відсутня, абс. легені число/відсотки Частота післяопераційних легенево-плевральних ускладнень, абс. число/відсотки Частота повторних операцій, абс. число/ відсотки Термін післяопераційного лікування, діб За способомпрототипом (n=100) 27,5±3,7 За способом, що заявляється (n=80) 9,2±3,0 100/100,0 5/5,6 100/100,0 0/0,0 0/0,0 80/100,0 4/3,6 1/0,9 20,7±3,5 14,5±3,2 15 20 25 30 35 40 У групі хворих, оперованих за способом-прототипом, в 4 випадках спостерігалась інфільтрація легені в ділянці шва, що стало причиною призначення додаткової антибактеріальної терапії та подовження термінів лікування; в одному випадку була виконана повторна операція - додаткова герметизація шва легені. Внаслідок зазначених ускладнень, середній термін післяопераційного лікування в групі істотно подовжився. Таким чином, у порівнянні із прототипом, спосіб, що заявляється, має наступні переваги: - одночасно забезпечується герметизм і гемостаз при мінімальному електротермічному пошкодженні тканин та відсутня необхідність у додатковому гемостазі; - відсутні негативні ефекти ручного прошивання паренхіми легені шовним матеріалом із залишенням чужорідного матеріалу; - досягається істотне скорочення тривалості атипової резекції легені (з 27,5±3,7 хв. до 9,2±3,0 хв.); - досягається зниження числа післяопераційних легенево-плевральних ускладнень на 96,4 % та обумовлених ними повторних операцій - на 99,1 %; - скорочується термін післяопераційного стаціонарного етапу лікування з 20,7±3,5 до 14,5±3,2 діб. Спосіб може знайти широке використання у відділеннях торакальної хірургії лікувальнопрофілактичних закладів міського, обласного та державного рівнів. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб атипової резекції легені у хворих на обмежені форми хіміорезистентного туберкульозу, який включає визначення обсягу та межі ділянки легені, що підлягає видаленню, наведення та накладання з'єднуючого інструменту в межах здорових тканин та відтинання патологічно зміненої ділянки легені, який відрізняється тим, що проводять зварювання паренхіми легені біполярним затискачем, підключеним до комплексу біологічного зварювання ЕК 300 М1 в режимі "зварювання", до повного формування адекватного шва легені. 3 UA 123065 U Комп’ютерна верстка О. Рябко Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4